Заплатять бідні: чому нове підвищення податків не стосується банків і лакшері-товарів

Україна знову опинилася на порозі підвищення податків, однак, як завжди, тягар нових фінансових вимог ляже на плечі звичайних людей, а не найбагатших прошарків суспільства. За словами економіста і фінансового аналітика Олексія Куща, замість додаткового обкладення трудових доходів і підприємницької діяльності, уряд міг би зробити радикальний крок і запровадити податок на надприбутки банків та розкішні покупки. Це б дозволило уникнути збільшення навантаження на звичайних громадян.

57 млрд грн або 30 млрд грн? Два шляхи

Парламент працює над новим законопроєктом, який передбачає збільшення військового збору з 1,5% до 5%. Крім того, планується введення 1% збору для ФОПів третьої групи, а також інші податки, зокрема, на заправки. Однак, одночасно з цим ведеться дискусія щодо введення додаткового податку на прибутки банків у розмірі 50%, що за аналогією із західними практиками називається “податком на надуті вітром доходи”. Такий податок міг би принести до бюджету 27 млрд грн — майже стільки ж, скільки планується отримати від підвищення податків на труд і підприємництво.

Якщо підійти до цього питання з іншого боку, то, підвищивши податок на надприбутки банків, можна було б уникнути обтяження зарплат простих громадян і малого бізнесу додатковими податками.

“Що краще – 57 млрд грн чи 30 млрд грн? Дивлячись як рахувати. У парламенті хочуть проштовхнути новий законопроект щодо податків. Все як і раніше: збільшення військового збору з 1,5% до 5%. Плюс 1% збору для ФОП третьої групи. Ну і там по дрібницях: збір із заправок тощо.

Але знову розпочинається битва за додатковий податок на прибуток банків у розмірі 50%. Щось подібне до податку на “доходи, надуті вітром” — такі застосовувалися іноді на Заході. Цей податок може дати 27 млрд грн, тобто майже стільки ж, скільки підвищення податків на працю (військовий збір) та підприємництво.

А якщо подивитися з іншого ракурсу, то підвищивши податок на надприбутки банків, можна взагалі відмовитися від додаткових податків на зарплату та малий бізнес.
Але не так”, – зауважив експерт.

Банки під захистом: хто виграє від статус-кво

Попри потенціал податку на надприбутки банків, Національний банк України та Міністерство фінансів категорично виступили проти цієї ініціативи. Більш того, вони погрожують внести пункт про неможливість такого оподаткування до меморандуму з МВФ, використовуючи вже знайому практику — представлення власних негативних рішень як вимоги міжнародних організацій.

Це свідчить про вищий рівень цинізму: коли в країні бракує грошей, однак надприбутки банків, які досягли рівня 227 млрд грн за рахунок дотацій НБУ на час війни, залишаються недоторканими. Водночас рентабельність капіталу в банках перевищує 30%, і зниження цього показника до 15-20%, за твердженням НБУ та Мінфіну, завдасть банкам “значних збитків”. Хіба це не виглядає як знущання над інтелектом громадян?

“НБУ та Мінфін виступили категорично ПРОТИ підвищення податків на надприбутки банків.
Більше того, пригрозили внести пункт про неможливість такого оподаткування до меморандуму з МВФ (потім це подадуть як вимогу самого фонду — відома практика наших чиновників щодо камуфлювання своїх негативних рішень під вимоги МВФ).

Уявляєте рівень цинізму, цей вищий левелів безпринципності. У країні немає грошей, але є надприбутки банків, надуті за рахунок дотацій НБУ у розмірі 227 млрд грн відсотків за депозитними сертифікатами за час війни. Так цей прибуток не можна навіть оподаткувати за підвищеною ставкою.

Рентабельність капіталу в банках (ROE) зараз понад 30%, а НБУ з Мінфіном вважають, що якщо її знизити до 15-20%, то банки дуже постраждають.
Вони що всіх тримають за ідіотів?

Про інші джерела наповнення бюджету ніхто навіть не думає: гроші шукають не там, де вони є, а там, де їх найпростіше взяти”, – вважає Олексій Кущ.

Експерт зазначив, в той час, як уряд зосереджується на стягненні додаткових податків з громадян, існують інші, менш болючі для суспільства, джерела наповнення бюджету. Наприклад, введення прогресивного податку на доходи фізичних осіб з високими статками. За оцінками НБУ, під час війни частка багатих українців зросла з 5% до 8%. Прогресивний податок дозволив би уникнути підвищення військового збору для мінімальних зарплат і захистити найбідніші верстви населення.

Також, можна було б розглянути підвищений ПДВ на розкішні товари, скорочення відшкодувань ПДВ при експорті сировини чи введення експортних мит. Проте уряд вважає за краще не звертати уваги на ці можливості, а продовжує тиснути на доходи простих громадян, стягуючи податки там, де їх найлегше взяти.

Кому це вигідно?

Олексій Кущ вважає, якщо проаналізувати ситуацію, стає очевидно: уряд захищає інтереси банків і великого бізнесу, залишаючи простих громадян на самоті з новими податковими навантаженнями. Для урядовців важливіші інтереси МВФ та великих корпорацій, ніж добробут населення. Адже стягнення податків із зарплат бюджетників — це найпростіший шлях для наповнення державної скарбниці.

Таким чином, замість того, щоб використовувати доступні і логічні резерви, які б могли знизити податковий тиск на громадян, уряд знову йде перевіреним шляхом — оподатковує тих, хто не має можливості захищати свої інтереси.

“Про які реальні джерела йдеться? Наприклад, запровадження прогресивного прибуткового податку для фізичних осіб з високими доходами (25% за базової ставки 18%). Мова тут, звичайно, не йдеться про військових. Адже навіть сам НБУ у своїй аналітиці відзначив зростання прошарку багатих в Україні за час війни з 5% до 8%. Прогресивний прибутковий податок дозволив би не запроваджувати підвищений військовий збір на мінімальну зарплату для найбідніших.

Про такі резерви податків, як підвищений ПДВ на лакшері-товари, скорочення відшкодування ПДВ при експорті сировини та експортне мито на сировину я взагалі мовчу. У сировинній країні мита на експорт приносять… 500 млн грн на рік, або еквівалент 12 млн дол. Там резерви дуже великі. Їхнє задіяння дозволило б взагалі відмовитися від зростання податків на доходи простих громадян.
Ось тільки кому вони потрібні, ці звичайні громадяни?

Мінфін і НБУ опікуються прибутком банків, МВФ слухає, що скаже Мінфін і НБУ, і освячує сказане своїми меморандумами, які для керівників цих відомств важливіші за Конституцію.
Крім того, здерти податки з простих громадян при виплаті зарплати, особливо бюджетників, набагато простіше. Ніхто навіть не пікне за якісь там 5%. Зі світу по нитці — багатому сорочка бріоні…”, – резюмував експерт.

Особиста думка експерта може не збігатися з позицією редакції.