16 серпня у світі відзначаються День чоловічої краси та Всесвітній день повітряних зміїв.
16 серпня 1944 року в Києві відбувся так званий “Марш ганьби”, 16 серпня 1743 року вважається днем народження боксу як виду спорту, 16 серпня 980 року вважається датою народження Авіценни – видатного вченого, філософа, математика, поета і лікаря.
День чоловічої краси
Щороку 16 серпня світ відзначає День чоловічої краси або День догляду за собою для чоловіків. Це свято нагадує про те, що турбота про зовнішній вигляд і здоров’я є важливою складовою життя кожного чоловіка.
Ідея створення цього свята виникла в середині ХХ століття, коли суспільство почало приділяти більше уваги здоровому способу життя та догляду за собою. Чоловіки, як і жінки, почали розуміти, що догляд за зовнішністю впливає не лише на їхній вигляд, але й на загальне самопочуття, настрій і впевненість у собі.
Цікаві факти
Перші косметичні засоби для чоловіків з’явилися ще в Давньому Єгипті. Фараони та вельможі використовували масла і креми для зволоження шкіри, а також спеціальні препарати для збереження молодості.
У період Відродження чоловіки в Європі активно користувалися косметикою, зокрема пудрою та рум’янами, щоб підкреслити свій статус і привабливість. Сучасні чоловіки все частіше користуються спеціальними засобами для догляду за шкірою, такими як зволожуючі креми, сироватки та маски. Вони допомагають зберегти молодість і здоровий вигляд.
Глобальний ринок догляду за собою для чоловіків щорічно зростає на 5-7%. Чоловіки все більше приділяють увагу догляду за шкірою, волоссям і тілом, обираючи якісні засоби та процедури.
Останніми роками барбершопи стали дуже популярними по всьому світу. Вони пропонують чоловікам не лише стрижку та гоління, але й повноцінний догляд за бородою, шкірою обличчя та голови.
Всесвітній день повітряних зміїв
16 серпня світ відзначає Всесвітній день повітряних зміїв. Цей день дарує нам нагоду згадати про одну з найдавніших ігор людства, яка об’єднує покоління та культури.
Перші повітряні змії з’явилися понад 2000 років тому в Китаї. Вони спочатку використовувалися не як іграшки, а як засіб військової комунікації та ритуальних обрядів. Китайці вірили, що змії, злітаючи до неба, відганяють злі духи та приносять удачу. Пізніше цей вид розваг поширився по всьому світу, отримавши різні форми та значення в різних культурах.
Цікаві факти
Найбільший змій у світі був створений у 2014 році в Китаї. Він мав довжину 1,6 км, що еквівалентно 16 футбольним полям, поставленим в ряд.
У XVIII столітті Бенджамін Франклін використовував повітряний змій для дослідження електричних явищ. Він прив’язав до змія металевий ключ, що дозволило йому вловити електричний заряд під час грози. Це був один з перших експериментів, що підтвердив природу блискавки як електричного явища.
Найдовше польот повітряного змія тривав понад 180 годин. Цей рекорд був встановлений у 1989 році в Австралії.
У багатьох країнах світу проводяться фестивалі повітряних зміїв, які збирають тисячі учасників. Наприклад, в Індії в місті Ахмедабад щороку проходить Міжнародний фестиваль повітряних зміїв, на якому можна побачити дивовижні творіння майстрів з різних куточків планети.
Змії використовуються для дослідження вітрових потоків та створення альтернативних джерел енергії. Вчені експериментують з повітряними зміями для збору енергії вітру на великих висотах.
Історичні події в цей день
- 1649 рік – відбулася важлива битва між козацькою армією Богдана Хмельницького та військом Речі Посполитої під Зборовом. Військо Хмельницького, чисельністю близько 50 тисяч, здобуло перемогу над 60-тисячною армією польського короля Яна-Казимира, що стало ключовим моментом у боротьбі за незалежність України.
- 1820 рік – у Ніжині, завдяки фінансуванню князя Олександра Безбородька, відкрили Гімназію вищих наук, яка сьогодні є Ніжинським педагогічним інститутом. Це стало важливим кроком у розвитку освіти на території України.
- 1914 рік – Головна українська рада звернулася до українського народу з маніфестом у зв’язку з початком Першої світової війни. Вона закликала до боротьби за свободу України, що стало важливим етапом у формуванні національної самосвідомості.
- 1919 рік – відбулося визволення Шепетівки від більшовиків завдяки спільним зусиллям 11-ї дивізії Групи Січових стрільців під командуванням Романа Сушка та 21-ї Збаразької бригади УГА під проводом Богуслава Шашкевича. Ця подія стала значущим епізодом в історії боротьби за незалежність України.
- 1941 рік – Ставка Верховного Головнокомандування Червоної армії видала наказ № 270, згідно з яким командирів та політпрацівників, що потрапили в полон, оголошували дезертирами, а їхні родини підлягали арешту і депортації. Цей наказ був частиною репресивної політики, що мала серйозні наслідки для багатьох сімей.
- 1960 рік – була заснована Міжнародна академія астронавтики, яка згодом стала важливим центром досліджень і розвитку космічних технологій на міжнародному рівні.
- 1995 рік – на референдумі, що відбувся на Бермудських островах, більшість населення висловилася проти незалежності від Великої Британії, підтримавши збереження статусу британської колонії.
16 серпня 1944 року в Києві відбувся так званий “Марш ганьби” – публічне проведення колон німецьких військовополонених через місто. У цей день вулицями Києва пройшло майже тридцять сім тисяч полонених німців, серед яких було 549 офіцерів. Вони були організовані в шеренги по десять чоловік у ряд. Маршрут їхнього руху особисто затвердив Микита Хрущов, а загальна довжина шляху складала двадцять один кілометр. Полонені марширували Києвом протягом п’яти годин – з десятої ранку до третьої години дня.
Цей “парад” починався на вулиці Мельникова (сьогодні – Юрія Іллєнка), поблизу місця масових розстрілів у Бабиному Яру. Далі шлях колон пролягав вулицями Артема (тепер Січових Стрільців) і Олександра Горвица (нині – Велика Житомирська). Потім полонених провели вулицею Короленка (сьогодні – Володимирська), через площу Красних Героїв Перекопа (нинішня Софійська), і далі вони спустилися на площу Калініна (нинішній Майдан). Колони рухалися по зруйнованому Хрещатику, Красноармійській, Саксаганського, бульвару Т. Шевченка та Брест-Литовському шосе. Охорону колони забезпечували міська міліція та більше тисячі солдатів конвойних військ НКВД.
У доповіді Хрущова Сталіну була примітка:
“Після повернення до табірного відділення (Сирецький табір № 62) конвоїри провели обшук. Відібраний хліб кинули сторожовим собакам”.
Крім хліба, кияни також кидали яблука, тютюн… Було й декілька затриманих.
Письменник Юрій Яновський писав:
“Ця демонстрація полонених не досягла своєї мети. Цей, можливо, спеціально відібраний стрій не викликав ані ненависті, ані почуття помсти. Реакція оточуючих була мирною, а іноді навіть проявлялася жалість”.
16 серпня 1743 року вважається днем народження боксу як виду спорту. У цей день чемпіон Англії Джек Бротон опублікував перший загальноприйнятий звід правил, які стали відомі як правила Бротона. Ці правила пізніше лягли в основу Правил Лондонського призового рингу 1838 року. Вони встановлювали:
- місце проведення бою,
- правила для самих боксерів та їх секундантів,
- заборону бити супротивника, який впав, надаючи йому півхвилини на відновлення,
- тривалість раунду (раунд закінчувався після падіння одного з бійців),
- розподіл належних грошових сум.
Бротон також винайшов перші боксерські рукавички (глушники) для тренувань і показових боїв, але реальні поєдинки, як і раніше, проводилися на кулаках.
Перша академія боксу була заснована в Англії Джеймсом Фіггом, якого вважають патріархом цього виду спорту. Варто зазначити, що Фігг починав свою кар’єру як фехтувальник і був відомий як “великий знавець темпу та дистанції” і “блискучий фехтувальник”. Він брав участь у боях на холодній зброї за гроші в трактирах і навчав фехтуванню на палашах, шпагах, рапірах, дубинах, кинджалах, а також кулачному бою (боксу).
Дослідники зазначають, що бокс тривалий час зберігав багато принципів і рухів фехтування. Таким чином, можна з упевненістю стверджувати, що сучасний бокс походить з Англії, хоча подібні змагання зафіксовані ще на шумерських та єгипетських рельєфах. Турніри з кулачних боїв, які нагадують бокс, проходили ще в Стародавній Греції в 688 році до н. е., коли кулачні бої вперше були включені до програми античних Олімпійських ігор.
У Київській Русі також любили кулачні бої, як “один на один”, так і “стіна на стіну”. Билися на Різдво та у святкові дні. Цей вид розваг вважався популярним активним відпочинком. Кожен кулачний бій проводився з урахуванням низки заборон: не можна було нападати зі спини, бити впалого, наносити удари нижче пояса. Бої тривали до першої крові, хоча правила не завжди дотримувалися.
Український етнограф Платон Акимович Лукашевич писав:
“Кулачний бій є найдавніша і найулюбленіша розвага малоросіян… Перед початком бою, бійці поділяються на дві протилежні сторони… Бій звичайно починають діти… і коли якась сторона слабшає…, то йдуть їм на допомогу старші, і з кожного боку, поступово, виходять віком більше і більше…, а хлопчики йдуть у сторону”.
Зазвичай не обходилося без декількох відер горілки, що додавало бою особливого азарту. Після запеклої бійки колишні суперники витирали кров і разом йшли святкувати перемогу або поразку продовженням застілля.
Церква забороняла рукопашні бої, але як вид спорту, бокс почав розвиватися в Росії з 1894 року, коли барон, поручик Першого лейб-гренадерського Єкатеринославського полку Михайло Оттонович Кістер видав самоучитель “Англійський бокс” і на свої кошти відкрив та утримував атлетичний гурток під назвою “Арена Кістера”. Перший офіційний боксерський турнір відбувся у 1895 році, що вважається початком появи боксу в Росії. Подальша доля барона невідома, але кажуть, що він витратив майже все своє майно на улюблене заняття.
У 1904 році бокс був включений у програму Олімпійських ігор.
Існує неофіційний список найвеличніших боксерів:
- Джо Луїс — американський боксер, чемпіон світу у важкій вазі, здобув 72 перемоги при 3 поразках.
- Роккі Марчіано — непереможний боксер, чемпіон світу у важкій вазі.
- Шугар Рей Робінсон — американський боксер, чемпіон світу у середній та напівважкій вазі, має 173 перемоги та лише 19 поразок.
- Мохаммед Алі (Кассіус Клей) — найвідоміший боксер усіх часів, чемпіон світу у важкій вазі, здобув 56 перемог і зазнав 5 поразок.
- Майк Тайсон — чемпіон світу у важкій вазі, відомий своєю величезною силою та швидкістю. Провів найшвидший бій в історії боксу, що увійшов до Книги рекордів Гіннесса.
16 серпня 980 року вважається датою народження Абу Алі Хусейна ібн Абдуллаха ібн аль-Хасана ібн Алі ібн Сіна, відомого в Європі під ім’ям Авіценна. Він був видатним вченим, філософом, математиком, поетом і лікарем. Авіценна написав понад 450 праць у 29 галузях науки, з яких до нас дійшло лише 274. Він є найвідомішим та найвпливовішим філософом-науковцем середньовічного ісламського світу.
Про нього існує багато легенд, але є і документальні джерела, включаючи його особисту автобіографію та розповідь про його життя, записану улюбленим учнем. Авіценна народився в священному місті Бухара і був сином збирача податків. Точна дата його народження і смерті невідома, оскільки зазвичай вказували або місяць шабан, або першу п’ятницю місяця Рамадан 428 року за мусульманським місячним календарем.
Авіценна з дитинства проявляв надзвичайні здібності і багато вчився, вивчаючи логіку, філософію, геометрію, астрономію і, звісно, медицину. Він сам писав: “Я зайнявся вивченням медицини, поєднуючи читання з спостереженням за хворими, що навчило мене багатьом методам лікування, які неможливо знайти у книгах”. Уже в 16 років його запросили лікувати самого еміра Бухари, і за це Авіценна отримав доступ до знаменитої палацової бібліотеки. У 18 років він уже вів листування з провідними вченими Сходу і дискутував з ними з питань фізики, філософії та астрономії.
У подальшому Авіценна продовжував лікувати людей, займатися наукою і брати участь у політичних та державних справах емірату. Він був удостоєний таких високих титулів, як Худжа-тул Хакк (доказ або авторитет істини), Шейх-ур-Раїс (глава мудреців), Хаками бузург (великий цілитель) і Шараф-ул-Мулк (слава, гордість країни). Авіценна мав феноменальну пам’ять і гостроту мислення. Він помер у дорозі в червні 1037 року, перед смертю продиктувавши своє заповіт незнайомцю, в якому велів звільнити всіх своїх рабів, нагородивши їх, і роздати все своє майно бідним.
Вважається, що Авіценна міг діагностувати і лікувати до 2000 різних недуг, тоді як сьогодні відомо близько 5000 хвороб.
Авіценна залишив після себе праці з хімії, астрономії, механіки, філософії та психології. Багато серйозних наукових робіт він писав у формі поем, використовуючи чотиривірші та рубаї. Один з його висловів:
Мудрі вислови Авіценни:
- “Три знаряддя є у лікаря: слово, рослина, ніж”.
- “Бездельство і ледарство не тільки породжують невігластво, вони також є причиною хвороб”.
- “Немає безнадійних хворих. Є лише безнадійні лікарі”.
- “Лікар повинен мати погляд сокола, руки дівчини, мудрість змії і серце лева”.
- “Наприкінці життя одягаєш або корону, або терновий вінець. Вибір за тобою…”.
За легендою, перед смертю Авіценна відмовився від лікування, оскільки сам хотів померти. Його учні благали застосувати його власне лікування, але він відмовився. Спочатку його поховали під стінами Хамадана, а пізніше перепоховали в Ісфахані, у гробниці самого еміра.
Через 500 років його праці вивчали і цитували Леонардо да Вінчі та Андреас Везалій. Про нього згадується в “Божественній комедії” Данте та “Валенсіанських божевільних” Лопе де Вега. Карл Лінней назвав на його честь рід рослин сімейства Акантові – Авіценнія. Іменем Авіценни названі університети та інститути в різних країнах, кратер на Місяці та мала планета 2755. У 2006 році пік Леніна на Памірі був перейменований на пік Абу Алі ібн Сіна.
