Атаки РФ на потяги посилилися: в “Укрзалізниці” пояснили, як діяти пасажирам під час загрози

Через посилення російських атак на потяги та залізничну інфраструктуру пасажирам дедалі важливіше знати, як діяти в момент загрози. Тому в «Укрзалізниці» пояснили порядок дій під час небезпеки: що робити після сигналу провідника, які речі брати під час евакуації і чому в такій ситуації не можна затримуватися у вагоні.

Як повідомив голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський, за кілька місяців 2026 року на залізничну інфраструктуру припала десята частина всіх атак, зафіксованих від лютого 2022 року. Загальна кількість таких ударів вже сягнула 5 000.

Зростання атак на об’єкти «Укрзалізниці» пов’язують з тим, що навесні фокус російських обстрілів зміщується з енергетики на транспортну інфраструктуру. Така зміна цілей має цілком зрозумілу логіку: залізниця в умовах війни виконує значно ширшу роль, ніж у мирний час, оскільки тримає внутрішню мобільність країни, забезпечує евакуацію, перевезення цивільних, доставку вантажів і збереження зв’язку між регіонами, де авіасполучення відсутнє, а частина інших маршрутів уразлива або обмежена.

Внаслідок обстрілів пошкоджено значну кількість локомотивів, пасажирських вагонів і вокзалів, через що компанія змушена змінювати окремі маршрути й переглядати графіки руху. Зараз поїздка залізницею вимагає від людини більшої уважності до інструкцій персоналу «Укрзалізниці». Якщо раніше вказівки провідника здебільшого стосувалися побутових речей — місця, часу зупинки, правил посадки чи висадки, то тепер вони можуть бути безпосередньо пов’язані з ризиком для життя.

Олександр Перцовський наголошує, що в разі підвищеної небезпеки пасажир має передусім слухати працівників компанії, оскільки вони координують дії у вагоні та знають, коли ситуація потребує термінової евакуації. Це пояснюється тим, що сучасна загроза для потяга полягає не лише у факті удару, а й у тому, що пошкоджений вагон за лічені хвилини може перетворитися на пастку. Металеві конструкції під дією вибуху швидко деформуються, проходи блокуються, усередині може спалахнути пожежа, а додаткову небезпеку створюють хімічні речовини, що виділяються внаслідок займання та руйнування матеріалів. За таких умов зволікання через бажання забрати валізу чи повернутися по речі може виявитися значно небезпечнішим, ніж людина уявляє в перші секунди після удару.

У випадку сигналу від провідника про загрозу пасажиру слід одразу готуватися до евакуації, не витрачаючи час на метушню й суперечки щодо того, наскільки реальним є ризик. За словами Перцовського, великі валізи, сумки та інші габаритні речі треба залишити на місці, оскільки вони лише сповільнюють рух, перекривають прохід і створюють хаос у вузькому просторі вагона. Із собою потрібно взяти документи та телефон — усе інше в такій ситуації відходить на другий план.

Це правило має глибоко прагматичну основу, бо під час екстреного виходу рахунок може йти на хвилини, а іноді й на секунди. Людина, яка намагається витягти багаж із полиці, розвернути валізу в проході чи зібрати всі особисті речі, блокує рух не лише для себе, а й для інших. У вагоні, де почалася пожежа або виникла деформація конструкцій, такий затор здатен різко ускладнити евакуацію для десятків людей одночасно.

Після евакуації головне завдання полягає в тому, щоб не скупчуватися біля потяга. У компанії радять розосереджуватися, водночас утримуючи в полі зору провідника у сигнальному жилеті, який координує подальші дії. Ця рекомендація може здаватися суперечливою лише на перший погляд, однак її логіка зрозуміла: натовп біля вагонів створює новий ризик, бо люди опиняються занадто близько до об’єкта, який уже зазнав удару або може постраждати повторно, і водночас ускладнюють роботу тим, хто проводить оцінку ситуації.

Голова правління АТ «Укрзалізниця» наголошує: якщо поблизу чути вибухи, діяти слід за інструкціями безпеки, які озвучують працівники залізниці. Після цього потрібно чекати на сигнал про завершення небезпеки — голосовий, через мегафон або свисток. У таких обставинах самовільне повернення до вагона, спроба відійти без узгодження чи хаотичний рух у різні боки можуть лише підвищити ризик, оскільки пасажир без загальної картини не здатен оцінити, де загроза вже минула, а де вона зберігається.

Для «Укрзалізниці» ця ситуація означає потребу навчати персонал тому, чого в мирних умовах ніхто не закладав у звичайну професійну підготовку.

“На жаль, нікого у світі не навчали як діяти, коли над тобою летить “шахед”, але життя нас змушує, і колеги постійно проходять це навчання і практикуються над тим, щоб досвід евакуації був безпечним”, – зазначив фахівець.

За словами Олександра Перцовського, вже понад чотири тисячі працівників поїзних бригад пройшли спеціальні навчання з евакуації, і така підготовка триває далі.

На тлі системних атак поїзд і вокзал більше не можна сприймати як простір, повністю відокремлений від війни. Українська залізниця давно працює в режимі, де звичайний рейс може в один момент перетворитися на ситуацію підвищеного ризику, а значить дисципліна під час небезпеки стає частиною самої поїздки. Людина, яка знає базовий порядок дій, має значно більше шансів не розгубитися і не завадити іншим, ніж пасажир, який у критичну хвилину починає діяти інтуїтивно й хаотично.