Останні два роки не були сприятливими для читання в Україні, але війна змінила кожного з нас, як і реальність, в якій ми живемо. Чи стали люди читати більше книжок? Чи вплинула заборона на ввезення книг російською мовою на читацькі звички і чи стало відкриття нових книгарень причиною чи наслідком збільшення читацької аудиторії? На ці питання ІА “ФАКТ” наддасть відповіді у своєму дослідженні.
Аналізуючи багато відкритих джерел інформації, ми можемо впевнено сказати, що тема “вразливості читання” є вкрай актуальною, бо за аналізом дослідження “Читання у воєнний час”, все менше українців читають книжки.
Зараз у світі спостерігається тенденція будівництва приватних в’язниць, при цьому тюремна індустрія повинна потребувати ретельного планування. Як визначається кількість в’язниць на майбутнє? Дуже просто, за певним алгоритмом – розраховується відсоток 10 і 11-річних дітей, які не читають. Звичайно, у цьому немає прямої залежності, не можна сказати, що в освіченому суспільстві відсутня злочинність. Однак взаємозв’язок між цими факторами існує, і над цим варто замислитися.
Скільки українців готові проводити свій вільний час за читанням книг
Згідно з опитуванням, читання посідає п’яте місце у списку видів дозвілля: 11% населення читають щодня, 17% – кілька разів на тиждень, 20% – кілька разів на місяць, 21% – кілька разів на рік і 31% – не читають.
Перше місце в переліку способів проведення дозвілля респондентів посідає телебачення (58%), друге і третє місце – читання ЗМІ, в тому числі інтернет-ЗМІ та активність у соціальних мережах (31% і 30% відповідно); четверте місце – радіо (22%), далі йдуть читання книг (23%) і читання книг в інтернеті (23%).
Психологи затверджують, що така ситуація є нормальною і не потрібно панікувати, що з українцями щось не так, бо люди (і не тільки українці), віддають перевагу смартфонам, ТБ і соцмережам, тому що вони є більш доступним і легким джерелом інформації, ніж книжки чи друковані ЗМІ. Однак гаджети лише розважають, а не змушують думати. Це є хвилюючим фактором, бо у більшості випадків люди навіть зараз віддають перевагу простому і примітивному, і це глобальна тенденція.
Якщо подивитися на американців, то середньостатистичний американець дивиться телевізор близько 2-3 годин на день. Що стосується друкованих книг, то 56% респондентів не прочитали жодної книги протягом останнього року.
З точки зору статі, жінки читають книги частіше, ніж чоловіки і вони віддають перевагу друкованим книгам також більше, ніж чоловіки. Найпопулярнішими жанрами серед читачок є класика, психологія та романи. Третина жінок читали ці жанри протягом останнього року, та найпопулярніший жанр серед чоловіків – сучасний кримінальний детектив і фантастика.
Однак все рівно розрив між регулярним читанням і регулярним переглядом соцмереж та ТБ дещо скоротився, кількість регулярних читачів потихеньку зростає, хоча частіше це відбувається не за рахунок тих, хто не читав і розпочав, а завдяки тим, хто почав читати активніше.
Аналітичні дані свідчать про те, що більше третини українців не читають книжок і не будуть цього робити. Проте 8% тих, хто читає книжки щодня, зросли до 17% (!) разом з тими, хто читає кілька разів на тиждень (19%), вони становлять 36% регулярних читачів.
Причини зростання цього показника пов’язані зі збільшенням вільного часу, зокрема через безробіття та постійне відключення електроенергії під час війни в Україні. Однак не можна виключати й психотерапевтичного ефекту, який надає книга, проте про це мова піде далі.
Питання української мови для читачів
Статус української мови зростає, а кількість людей, які свідомо обирають українську мову для читання, перевищила всі показники за останнє десятиліття.
По-перше, 60% респондентів заявили, що розмовляють українською вдома і 67% у громадських місцях, що свідчить про зростання позитивного іміджу української мови та зниження лояльності до російської. Протилежна ситуація з російською мовою, якою користуються 13% респондентів, а в громадських місцях – на 3% менше. Вдома обидві мови використовують 22% респондентів, тоді як 5% використовують інші мови (включаючи суржик).
По-друге, 54% усіх респондентів у віці 16-59 років обирають українську мову для читання. Частка тих, хто обирає для читання російську мову, з 2018 року скоротилася майже втричі – з 28% до 10%. Частка тих, кому все одно, якою мовою читати, зменшилася не так різко – з 45% до 36%. Однак, навіть зважаючи на таку ситуацію та ухвалення закону про заборону ввезення та розповсюдження російськомовної літератури, частка книжок, прочитаних українською мовою, серед населення віком від 16 років і старше, не вселяє багато оптимізму. Більшість (57%) людей все ще читають друковані книги як українською, так і російською мовою, тоді як меншість читає або слухає електронні книги та аудіокниги.
Популярні книги, які читають
Серед найактивніших читачів, тобто тих, кого попросили назвати останню прочитану/прослухану книгу, найпопулярнішим автором виявився Стівен Кінг, Ден Браун, Грегорі Девід Робертс, Маргарет Мітчелл, Агата Крісті, Джоан Роулінг. До цього списку також увійшли Михайло Булгаков, Лев Толстой і Валентин Пікуль.
Серед українських письменників легше за все згадати Лесю Українку і Тараса Шевченка, проте серед сучасних письменників найчастіше згадується лише Кузьма Скрябін.
Дослідження не може пояснити, чому читачі зосереджуються саме на цих авторах і чому сучасна українська література залишається невидимою для українського читача, що становить проблему для формування державної політики в культурній сфері.
Де знаходять книги читачі
Опитані читачі найчастіше купували нову книгу або брали її з власної бібліотеки – 20 і 21% відповідно. Отже, публічні бібліотеки не є помітним місцем доступу до книг.
Опитування також показує, що популярність бібліотек знижується – з 15% у 2018 році до 7% у 2023 році. Це пов’язано з тим, що за даними Українського інституту книги 52% книг, які знаходяться в українських бібліотеках, були видані до 1991 року, а на поповнення фондів виділяється замало коштів. Крім того, під час російської окупації близько 500 бібліотек були знищені або пошкоджені, а фонди, які вціліли – вивезені.
Книги й діти
Діти та підлітки стають все менш зацікавленими у читанні, бо замість цього, вони віддають перевагу іншим розвагам із застосуванням нових технологій. Такі тенденції викликають занепокоєння серед багатьох батьків, вчителів та культурних діячів. Однією з причин цього може бути загальне зменшення часу, який діти проводять у традиційних формах читання через зайнятість шкільними та позашкільними справами. Замість того, щоб урізноманітнити час із книгою в руках, діти частіше схильні витрачати свій час на соціальні мережі, відеоігри та інші цифрові розваги.
Крім того, більшість дітей та підлітків вважають читання за суто нудне заняття порівняно з іншими, більш захопливими формами розваг. На превеликий жаль, війна також не привнесла мотивації до читання у дітей. Зокрема, далеко не всі батьки можуть собі дозволити купити книги за дорогою ціною. Однак частка дітей, які слухають аудіокниги, зросла вдвічі (з 7% у 2020 році до 14% у 2023 році), а частка дітей, які читають, збільшилася вдвічі – з 16% у 2020 році до 27% у 2023 році.
Місце книг за кордоном
Компанія GfK Group, що займається дослідженням споживчих настроїв, опублікувала результати опитування про читацькі звички в різних країнах світу і результати показали, що Китай є країною, де люди читають найбільше.
В онлайн-опитуванні взяли участь 22 000 читачів віком від 15 років з 17 країн, серед яких Аргентина, Австралія, Бельгія, Бразилія, Канада, Китай, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Мексика, Нідерланди, Росія, Південна Корея, Іспанія, Великобританія, США та Японія.
Згідно з опитуванням, 30% учасників читають книги щодня, а 29% – принаймні раз на тиждень. 17% читають раз на місяць, а 18% – рідше.
З іншого боку, 6% респондентів заявили, що ніколи не читають книг. У регіональному розрізі Китай лідирує за кількістю людей, які читають книги щодня (36%), за ним йдуть Іспанія та Велика Британія (по 32%), США та Італія (по 30%).
У Нідерландах і Південній Кореї найбільша частка людей, які стверджують, що не читають книжок. Сім’ї з високим рівнем доходу більш схильні до читання книг, ніж сім’ї з низьким рівнем доходу. Жінки також є більш активними читачами, ніж чоловіки.
Натомість статистична служба Європейського Союзу, опублікувала список найбільш читаючих країн серед ЄС: у балтійських країнах люди читають книги в середньому 13 хвилин на день, на другому місці – Польща та Фінляндія, де люди читають книги в середньому по 12 хвилин на день, громадяни Угорщини читають книги 10 хвилин, а у Греції – 9 хвилин. Турки, люксембуржці та німці читають книги близько 7 хвилин на день. Громадяни Румунії, Австрії та Італії читають по 5 хвилин на день. Найменше часу на читання витрачають громадяни Франції – 2 хвилини на день.
Водночас 10% громадян Туреччини називають читання одним з основних видів дозвілля. Те ж саме стосується 16,8% фінів і 16,4% поляків.
Необхідність читання книг для суспільства
Час від часу люди загадуються над питанням, чому читання книг є важливим, бо є багато інших речей, які можна робити у вільний час. Існує багато причин значення книг для людей:
- Читання має фундаментальне значення для функціонування в сучасному суспільстві. У деяких частинах світу багато дорослих не вміють читати настільки добре, щоб зрозуміти інструкцію на пляшечці з ліками і це – страшна ситуація. Не маючи навичок читання, вони не можуть без сторонньої допомоги заповнювати бланки, читати дорожні знаки та попереджувальні написи. Навіть користування географічними картами стає для них складним, тому повсякденне життя, яке є нормальним для багатьох людей, стає джерелом розчарування, гніву і страху.
- Читання є дуже важливою навичкою для отримання висококваліфікованої роботи. Необхідно читати багато спецлітератури за професією. Погані навички читання збільшують час, необхідний для розуміння і реагування на професійну діяльність, тому без хороших навичок читання і розуміння інформації діяльність і професійні можливості людини будуть доволі обмежені.
- Читання важливе, тому що воно розвиває розум. Мозок – це м’яз, і його розвиток вимагає практики. Розуміння написаного – це спосіб розвитку розумових здібностей. Навчання маленьких дітей читанню допомагає їм розвивати мовні навички і навчатися слухати, сприймаючи інформацію. Всі хочуть говорити, але мало хто вміє слухати, і відсутність навичок слухання може призвести до серйозних непорозумінь і стати причиною великих і малих проблем, таких як безробіття і шлюб. Читання допомагає дітям (і дорослим) зосередитися на тому, що говорить співрозмовник.
Одного разу Альберта Ейнштейна запитали, як ми можемо зробити наших дітей розумнішими. Його відповідь була проста і мудра. Якщо ви хочете, щоб ваші діти були розумні, сказав він, читайте їм казки. Якщо ви хочете, щоб вони були ще розумнішими, читайте їм ще більше казок.
- Читання – це спосіб відкриття для себе нових понять, знання та інформації. Книги є чудовим навчальним інструментом, сприяє мисленню, підвищує інтелект і кругозір. Той, хто вміє читати, може навчатися в будь-якій сфері, яка його цікавить. Ми живемо в епоху інформаційного перевантаження, і читання – це основний спосіб отримати від цього користь.
- Читання розвиває уявлення. Телебачення та комп’ютерні ігри мають певну позитивну цінність, але вони більше схожі на розваги. Розваги – це не розумова діяльність, а відпочинок. Читаючи, можна “подорожувати” в будь-який куточок світу, у будь-який час. Читаючи художню літературу, завжди хочеться дізнатися, що ж станеться з героями далі, перегорнути сторінку і дізнатися, чим це все скінчиться. У цьому є справжній драйв. Це змушує дізнаватися нові слова, думати по-іншому, продовжувати рухатися вперед. Читання саме по собі є задоволенням. Одного разу усвідомивши це, людина перебуватимете на шляху до постійного читання.
Крім того, читання книг розвиває в людях, особливо в дітях, емпатію. Вчить їх співпереживати героям, що дуже важливо в нашому агресивному середовищі.
- Читання є фактором розвитку адекватної впевненості в собі. Люди, які не читають, часто недооцінюють себе і свої здібності. Їм часто здається, що світ налаштований проти них. Люди, які не читають, часто відчувають себе самотніми через те, що інші читають, а вони – ні. Діти, які не можуть читати достатньо швидко, щоб зрозуміти зміст книги, часто мають проблеми з поведінкою в школі та з навчальними предметами.
- Хороші навички читання покращують правопис. Навчившись вимовляти букви і слова, легше вивчити правопис. Читання також допомагає поповнювати словниковий запас, бо нові слова у книзі запам’ятовуються для подальшого використання. Спостереження за тим, як слова вживаються в різних контекстах, також може дати глибше розуміння того, як деякі терміни використовуються і що вони означають.
- Існує стара приказка: “Перо сильніше за меч”. Ідеї, викладені в письмовій формі, змінили долю людей і народів на краще чи на гірше, бо потік ідей з книг неможливо було зупинити. Ми повинні читати і вивчати книги, щоб генерувати хороші ідеї і виявляти погані ідеї ще до того, як вони принесуть руйнування чи розчарування.
- Ті, хто читають, більш схильні до контролю різними способами, щоб сформувати власну точку зору на певні ситуації і події. Сила письмових думок і слів, що передаються через читання, є основною причиною, чому деякі уряди виступають проти вільної комунікації. Люди з порушеннями читання не можуть досліджувати і думати самостійно, тому змушені покладатися тільки на те, що їм говорять.
- Нарешті, читання важливе тому, що мова (усна чи письмова) – це “цеглинка” життя. Ви буквально є результатом слів, які ви чуєте і читаєте про себе. Те, якою людиною ви будете в майбутньому, залежить від слів, яким ви вірите про себе зараз. Люди, сім’ї, стосунки і навіть нації будуються на словах. Подумайте про це.
- Інформація завжди має ціну, а правильна інформація є безцінною. Останніми роками ми відійшли від її браку і перейшли до перенасичення нею. З Google, тепер кожні два дні людська раса створює стільки інформації, скільки ми виробляли від початку нашої цивілізації до 2003 року. Це щось близько п’яти ексабайтів інформації на день, якщо це вимірювати в цифрах. Зараз завдання полягає не в тому, щоб знайти серед масиву цієї інформації те, що насправді потрібно і корисно, і саме в цьому допомагають книги.
Отже, читацька здатність та кількість українців що читає не велика, хоча і має певну тенденцію до зростання за останні роки війни. Важливо відзначити, що читання книг є надзвичайно важливим і корисним. Бажаємо всім нашим читачам не пропускати можливості взяти до рук книгу, а також залучати до них своїх дітей. Читайте, відкривайте нові горизонти та даруйте собі чарівний та корисний світ книг!
