Як арештовані активи через АРМА потрапляють до людей, пов’язаних з віцепрем’єркою Ольгою Стефанішиною: результати журналістського розслідування

Після понад десяти років з моменту створення, Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), залишається однією з найбільш чутливих до впливів структур у державі. Створене в 2015 році з очікуваннями забезпечити прозорий перерозподіл активів, арештованих за корупційні та інші злочини, агентство знову опинилося в центрі гучного викривального розслідування. Розслідування, яке опублікувало “Українська правда”, вказує на ознаки потенційного впливу наближених до влади осіб на процеси управління коштовними об’єктами.
Особливу цинічність ситуації надає той факт, що йдеться про перерозподіл арештованого майна під час повномасштабної війни. У той час, коли суспільство очікує справедливості та поповнення бюджету за рахунок злочинних активів, значущі об’єкти переходять в управління компаніям із тісними зв’язками до колишнього чоловіка міністерки юстиції, її радників та людей, які працюють у ключових точках агентства. Як і в багатьох інших випадках, скандал набув резонансу лише завдяки журналістському розслідуванню — не через дії держави.
АРМА було створене в 2015 році, це був рік, коли Україна одночасно опинилася перед двома викликами: гострою потребою боротися з внутрішньою корупцією та зовнішньою — збройною агресією Росії. Обидва фактори зумовили масове арештування об’єктів, що мають значну економічну вартість. Йдеться про десятки, а подекуди й сотні арештованих підприємств, заводів, офісних центрів, готелів, елітних квартир і навіть яхт.
Проте така концентрація ресурсів і повноважень у межах однієї структури передбачає високий рівень ризиків — передусім політичних і корупційних. Весь процес передачі майна в управління третім особам — це, по суті, перерозподіл ресурсів. А отже є зоною підвищеної зацікавленості для впливових осіб. І якщо ця передача відбувається не на користь держави, а за кулуарними схемами, виникає ризик, що майно просто змінює обгортку, залишаючись у тіньовому володінні тих самих або близьких до них осіб.
Саме тому громадянське суспільство не перший рік вимагає від АРМА докорінної реформи — і в першу чергу прозорості. За об’єктивного підходу та належного контролю через АРМА бюджет може наповнюватися мільярдами гривень. За рахунок саме тих активів, які були вилучені у корупціонерів або пов’язані з країною-агресором. І це — не лише питання ефективного управління державними ресурсами, а й символічне втілення справедливості, яку так часто згадують українські політики у своїх виступах.
Втім, реальність продовжує розходитися з очікуваннями. Діяльність АРМА опинилася в центрі уваги журналістів «Української правди», в березні агентство визначило переможця конкурсу на управління одним із найвідоміших об’єктів у центрі столиці — Будинком профспілок на Майдані Незалежності. На своєму офіційному сайті АРМА так і називає його — «знаковим для столиці».
Журналістське розслідування дозволило встановити, що компанія, якій передали Будинок профспілок, може бути прямо або опосередковано пов’язана з особами, наближеними до родини Ольги Стефанішиної — віцепрем’єрки, а нині також міністерки юстиції України. Варто наголосити, що це не перший випадок: та сама структура, “КАМпарітет”, вже раніше отримувала в управління ще три масштабні об’єкти. І йдеться не просто про збіг — сукупність фактів викликає обґрунтовані підозри у вибірковості рішень агентства.
У березні 2025 року АРМА визначило управителя Будинку профспілок у центрі Києва — об’єкта, який на офіційному сайті агентства названо “знаковим для столиці”. Управителем стала компанія-консорціум “КАМпарітет”. Як зазначає видання, це вже четвертий об’єкт, який було передано в управління саме цій структурі:
-
Арештоване майно компанії “Українська ягода” (один із найбільших виробників ягід в Україні, пов’язаний із росіянами);
-
Комерційна нерухомість на вулиці Павлівській у Києві;
-
Будинок профспілок на Майдані Незалежності;
-
Торговий центр “Флагман” в Івано-Франківську.
Як наголосив автор розслідування, за два роки під керівництвом Олени Думи АРМА успішно провело лише 11 конкурсів на управителів, і “КАМпарітет” виграв 4 із них — тобто більше ніж третину.
Консорціум “КАМпарітет” було засновано в травні 2024 року, його першим директором став Тарас Голуб. У декларації за 2019 рік зазначено, що він був радником віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної. Підпис Голуба стоїть на додатку до договору на перший виграний тендер — від 31 травня 2024 року. Голуб залишався директором до жовтня 2024-го, після чого повідомив у фейсбуці, що переходить на роботу в Офіс президента.
Голуб є співзасновником організації European Ukrainian Council for Cooperation and Development (EUCCD). У фейсбук-публікаціях Голуба регулярно з’являється діяльність цієї структури. У публікації від 26 лютого 2024 року на фото — Михайло Стефанішин, колишній чоловік Стефанішиної, який теж є підписантом від імені EUCCD.
Як зазначається в розслідуванні, джерела в політичних, бізнесових і правоохоронних колах повідомляють, що Михайло Стефанішин у 2024 році “знайшов ключі від АРМА”. У неформальних розмовах його називають тіньовим куратором агентства. При цьому компанії, з якими його пов’язують, отримують у розпорядження коштовні активи. В 2022 році він був присутній на зустрічі Ольги Стефанішиної з настоятелем ПЦУ митрополитом Епіфанієм, попри те, що подружжя офіційно розлучене з 2017 року. Це підтверджує збереження добрих особистих стосунків, про що свідчить і спільне виховання двох дітей, зазначене в декларації міністерки за 2024 рік.

За інформацією з декларацій, у 2017 році Михайло Стефанішин працював старшим оперуповноваженим Департаменту кіберполіції, його безпосереднім керівником у той час був Віталій Чубаєвський, який зараз працює директором департаменту розшуку активів у структурі АРМА. Це означає, що особа, яка зараз займається розшуком майна, колись керувала колишнім чоловіком міністерки юстиції.
Паралельно на сцену виходить ще одна особа — Андрій Михайловський. 13 травня 2025 року він брав участь у прийомі Будинку профспілок у якості представника нового управителя. Раніше він знімав відео на території об’єкта ТОВ “Українська ягода”. Декілька днів тому його було помічено разом з Михайлом Стефанішиним знімальною групою “Української правди”.
У квітні цього ж року було створено новий консорціум “Пріорітет”, а в травні 2025 року директором цієї структури став знову-таки Михайловський. І ця нова структура вже почала брати участь у тендерах АРМА.
На запит журналістів міністерка відповіла, що після розлучення всі контакти з Михайлом Стефанішиним обмежуються виключно вихованням двох спільних дітей. Вона зазначила, що жодного сприяння, переваг або контактів у справах АРМА не було — ні з боку нього, ні з боку пов’язаних осіб, ні через її офіс.
Стосовно Тараса Голуба вона повідомила, що той працював радником до 12 березня 2024 року й займався винятково українсько-китайською комісією. Жодного впливу на діяльність АРМА через нього, за її словами, не відбувалось. Вона наголосила:
“Міністерство юстиції здійснює взаємодію з АРМА у звичайному порядку на рівні з іншими державними органами”.
У відповіді агентства після публікації розслідування вказано, що АРМА не є уповноваженим органом для проведення експертиз справжності печаток, підписів тощо. Також агентство заперечило, що мало будь-яку інформацію, яка ставила б під сумнів справжність поданих документів на момент проведення конкурсів. Щодо перевірки документів — уповноважені особи, які цим займалися, а саме Ростислав Яцух і Василь Білик, зараз звільнені.
АРМА заявило, що не встановлено пов’язаності “КАМпарітету” з Михайлом Стефанішиним або Тарасом Голубом. Зазначено, що Стефанішин не є керівником, власником чи бенефіціаром жодної з компаній, що брали участь у тендерах. Крім того, за результатами камеральних перевірок агентство не виявило фактів неефективного управління або порушень, які стали б підставою для розірвання договорів.
На прохання журналістів незалежні експерти проаналізували документи, подані “КАМпарітетом” на всі чотири конкурси. У кожному з них, на думку експертів, були допущені порушення. Зокрема, ймовірно підроблені документи у справі про управління Будинком профспілок.
Як наголошується в розслідуванні, відповідь на головне питання — чи використовував Михайло Стефанішин свій вплив для отримання консорціумом “КАМпарітет” державних активів в управління — повинні дати правоохоронні органи. Журналісти свою роботу зробили.
Зазначимо, що у більшості випадків українських посадовців починають реально притягувати до відповідальності лише тоді, коли корупційні схеми, оборудки та зловживання набувають розголосу завдяки журналістським розслідуванням. Саме увага медіа, а не внутрішні механізми контролю чи політична воля, змушує правоохоронні органи рухатися, при цьому не завжди до кінця. У такій реальності незалежна журналістика не просто виконує роль спостерігача, а фактично підміняє інституції, які мали б захищати суспільні інтереси. Без тиску з боку медіа більшість схем залишаються у тіні, а ключові фігуранти — недоторканими.