Данило Гетманцев пояснив, чому державний борг України збільшився на 5%, сягнувши $180 млрд

Упродовж останніх місяців тема державного боргу України викликає дедалі більше суспільного занепокоєння. Після серії повідомлень про стрімке зростання зовнішніх зобов’язань, у соціальних мережах і ЗМІ почали лунати питання про межу боргової стійкості, ризики залежності від міжнародних кредиторів і загрозу нової боргової кризи. Особливо гостро ці дискусії розгорілися після того, як Міністерство фінансів оприлюднило дані про підсумки квітня 2025 року: державний борг перевищив 180 мільярдів доларів. Щоб пояснити природу цього зростання, джерела фінансування та правову специфіку нових боргових інструментів, голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у своєму Telegram-каналі надав роз’яснення з цього приводу.

Він повідомив, що за квітень 2025 року державний борг України збільшився на 5%, досягнувши 180 мільярдів доларів США. За його словами, за офіційними даними Міністерства фінансів, станом на 30 квітня 2025 року державний та гарантований державою борг у гривневому еквіваленті становив 7 480,3 млрд гривень, а у валютному еквіваленті — 180 млрд доларів США.

Він уточнив, що лише за квітень загальна сума боргу зросла на 357,1 мільярда гривень, або на 5% у гривні, та на 8,2 мільярда доларів, або на 4,8% у валюті. При цьому, наголосив Гетманцев, за період з січня по квітень 2025 року загальне зростання боргу становило 7,3% у гривневому еквіваленті (+499,3 млрд грн) та 8,4% у валютному (+13,9 млрд дол.).

Гетманцев підкреслив, що майже вся сума зростання державного боргу у валютному вираженні — а саме 13,1 млрд доларів — є заборгованістю перед Європейським Союзом. Він пояснив, що таке зростання зумовлено трьома головними чинниками.

Першим чинником він назвав зміцнення курсу євро проти долара США. Гетманцев зауважив, що з початку року курс євро виріс більш ніж на 10%, що, у свою чергу, спричинило технічну переоцінку доларового еквіваленту вже виданого боргу, номінованого у євро. За його словами, це бухгалтерська переоцінка, яка впливає на загальну цифру, але не створює додаткового навантаження на бюджет.

Другим джерелом зростання боргу, як зазначив Гетманцев, стало залучення фінансування в межах ініціативи G7ERA (Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine). Він уточнив, що це так звані умовні боргові зобов’язання. Гетманцев пояснив, що згідно з Бюджетним кодексом України та умовами договору з Європейським Союзом (йдеться про Механізм кредитного співробітництва — ULCM), такі кредити не обслуговуються і не погашаються за рахунок державного бюджету України. Їх планується погашати за рахунок прибутків, отриманих від заморожених російських активів.

Крім того, Гетманцев акцентував, що кредитор — у цьому випадку ЄС — має обмежене право вимагати повернення таких позик. Він зазначив, що таке право виникає лише за певних умов, зокрема у випадку, якщо Україна отримає репарації за завдану шкоду внаслідок війни з боку Російської Федерації.

Третім джерелом зростання боргу, за словами Гетманцева, стало залучення макрофінансової допомоги від Європейського Союзу у розмірі 3,3 млрд доларів США. Він підкреслив, що ця сума була надана в межах інструменту Ukraine Facility — довгострокової пільгової позики, за якою відсотки сплачуються не українським бюджетом, а самим Європейським Союзом. Таким чином, зазначив він, Україна отримує пряме фінансування на умовах, максимально наближених до грантових.

Гетманцев також прокоментував ситуацію з внутрішнім державним боргом. Він звернув увагу на те, що, попри загальне зростання сукупної заборгованості, прямий внутрішній держборг зменшувався протягом перших чотирьох місяців 2025 року. У гривневому еквіваленті цей борг скоротився на 1,8% або на 33,4 мільярда гривень. Як пояснив Гетманцев, це сталося через зниження обсягів розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) на аукціонах.

Він також навів структуру державного боргу України станом на кінець квітня 2025 року:

– 74,5% державного боргу становить зовнішній борг;
– 25,5% — внутрішній;
– 76,4% боргу номіновано у валюті (тобто зовнішній борг і валютні ОВДП),
– 23,6% — у гривні;
– 67,7% боргу має фіксовану процентну ставку,
– 32,3% — зі змінною.

Аналізуючи ці показники, Гетманцев наголосив, що загальна динаміка не є ознакою боргової кризи. Навпаки, на його думку, нинішній рівень боргу та його структура залишаються керованими й прогнозованими. Він особливо акцентував на тому, що нові форми фінансування, залучені від ЄС у 2025 році, є не звичайними кредитами, а інструментами з високим ступенем пільговості, де основні ризики лягають не на Україну, а на міжнародну спільноту.

Крім того, Гетманцев дав зрозуміти, що зростання боргу є логічним наслідком тривалої війни, яка вимагає значних витрат на оборону, підтримку економіки та соціальні програми. Водночас, підкреслив він, завдяки міжнародній підтримці, особливо з боку Євросоюзу, Україна має змогу обслуговувати свої зобов’язання без загрози дефолту чи втрати макрофінансової стабільності.