Коли в українському суспільстві заходить мова про аліменти, найчастіше йдеться про дітей і обов’язок батька чи матері фінансово забезпечувати неповнолітню дитину. Але закон має й інше обличчя — тихий, майже непомітний параграф, який дозволяє батькам у зрілому віці подати до суду на власних дітей і вимагати матеріальної допомоги. Іноді — на старість, іноді — на лікування, а іноді — просто тому, що немає інших засобів до існування. Українське законодавство передбачає: повнолітні сини й дочки зобов’язані утримувати непрацездатних батьків, якщо ті потребують допомоги. Для когось це є моральним обов’язком, для когось — червоним прапором токсичних стосунків, а для суду — юридичним фактом, який може стати підставою для стягнення коштів у примусовому порядку.
Що потрібно знати, якщо вам подали позов на аліменти? Які права мають батьки, а які — діти? Чи можна відмовитись платити? Хто вирішує, що таке «потреба в утриманні»? ІА «ФАКТ» поставило ці запитання юристам адвокатського об’єднання «Репешко і партнери», які надали на них відповіді та практичні поради.
У нашій практиці такі справи стають дедалі частішими. Судова статистика фіксує стабільне зростання позовів, у яких літні батьки звертаються з вимогою до дітей сплачувати аліменти. З іншого боку — зростає і кількість судових рішень, де суд відмовляє, визнаючи батьків недостойними через давню байдужість, жорстоке ставлення чи тривалу відсутність участі у вихованні своїх дітей.
За статистикою в Україні мешкає приблизно 20% осіб похилого віку, яким за 65 років – це кожен п’ятий громадянин країни. До 7% від загального населення складає кількість інвалідів в країні. Враховуючі дані цифри, а також четвертий рік воєнних дій та масштаби гуманітарних потреб, держава не завжди має змогу належним чином та достатньою мірою забезпечити матеріальні потреби даних категорій громадян, адже переважна їх більшість має хронічні захворювання та необхідність у високовартісних медичних препаратах. Одним з варіантів поліпшення матеріального становища зазначених осіб є отримання коштів своїх дітей.
Сімейний Кодекс (СК) України має окрему главу, яка регулює питання отримання аліментів батьками від дітей. Повнолітні дочка або син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
СК України передбачає наступні умови отримання аліментів батьками від дітей:
- походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв’язків (зокрема, усиновлення);
- непрацездатність матері, батька (тобто вони є особами, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»або особами з інвалідністю);
- потреба матері, батька в матеріальній допомозі.
Як бачимо, закон нічого не говорить про матеріальний стан та стан здоров’я дітей чи дитини в такому випадку. А отже це не є значущим критерієм та умовою звільнення від утримання батьків. Однак закон окремо зазначає, що якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов’язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає. Саме тому, якщо ви зараз маєте неповнолітню дитину та вагаєтесь, чи позбавляти другого батька батьківських прав, те що надалі такий батько буде мати право на отримання аліментів від дитини може стати останнім аргументом, який переважить на користь такого рішення, особливо, коли такий батько веде аморальний спосіб життя.
Крім зазначеного, як й для дитячих аліментів, для батьків також існує опція отримання коштів на додаткові витрати. Так, дочка, син крім сплати аліментів зобов’язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.
Як аліменти, так й додаткові кошти на утримання батьків можуть виплачуватися двома шляхами: у добровільному або в примусовому порядку через суд. Добровільний порядок може мати місце як за усною домовленістю між батьком та дитиною, так й шляхом укладання нотаріально посвідченого договору в якому саме й буде прописано в якому розмірі, в який строк надається матеріальна допомога, а також санкції за недотримання зазначених умов, а також індексація згідно існуючою інфляції.
Якщо двосторонньої згоди що до даного питання не має, то залишається варіант тільки звернення до суду. Втім, крім позбавлення батьківських прав існують ще окремі випадки, коли діти звільняються від утримання своїх батьків.
Дочка або син можуть бути звільнені судом від обов’язку утримувати матір, батька та обов’язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов’язків, а саме – дочка, син звільняються судом від обов’язку утримувати матір, батька та обов’язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків.
Хочемо зазначити, що у виняткових випадках суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки. Несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, підтверджується довідкою, виданою органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законом. Варто знати, що звільнення від сплати батьківських аліментів тісно пов’язано зі сплатою батьками дитячих аліментів. Саме тому рекомендуємо ретельно збирати та зберігати усі документи, з якими ви стикаєтесь впродовж життя – одного разу вони можуть не аби як стати у нагоді.
У виняткових випадках обов’язок утримувати своїх батьків може покладатися не лише на повнолітніх дочку, сина. Так, якщо мати або батько є тяжко хворими, особами з інвалідністю, а дитина (до досягнення нею 18 років) має достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов’язаних з лікуванням та доглядом за ними.
Щодо розміру аліментів на батьків. Суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред’явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків. Правило ¼, 1/3 частка тут не діють, адже на відміну від неповнолітньої дитини, яка має лише двох батьків та не має ніякого доходу, батьки зазвичай можуть мати кілька дітей, мають право вимагати утримання від своїх батьків, другого подружжя та мають власний дохід у вигляді пенсії за віком чи у зв’язку із інвалідністю, або від здачі нерухомості чи земельних паїв в оренду та ще й отримують субсидію.
Тому, подаючи до суду заяву, необхідно ретельно обґрунтувати ту суму, яку маєте бажання отримати від дитини з урахуванням усіх обставин. Адже, на приклад, можлива ситуація, коли пенсія батька складає 20 000 грн, а заробітна плата дитини 16 000 грн. В такому випадку мова про стягнення аліментів взагалі не буде йти, адже ключовий момент, який виписаний у законі – потреба батьків у допомозі.
Які документи необхідно зібрати батькам аби успішно пройти судову процедуру стягнення аліментів? Список є приблизним, адже остаточно вирішується залежно від ситуації, але у будь-якому випадку для складання позовної заяви про стягнення аліментів потрібно мати:
- копія паспорта та податкового коду позивача (батька дитини);
- копія паспорта та податкового коду дитини (за наявності);
- копія свідоцтва про народження дитини (чи рішення суду про всиновлення);
- копія свідоцтва про шлюб дитини або витяг з актового запису у разі зміни дитиною прізвища у шлюбі;
- копія довідки про склад родини позивача;
- копії документів, які підтверджують непрацездатність позивача (пенсійне посвідчення, посвідчення особи з інвалідністю або рішення експертної комісії з оцінювання повсякденного функціонування особи про встановлення групи інвалідності/довідки МСЕК);
- копія довідки з Пенсійного фонду про розмір пенсії, яку отримує позивач;
- копії довідок з лікарні про наявний діагноз/діагнози, призначене лікування, знаходження в стаціонарі тощо;
- копії чеків на ліки, що купувались за призначенням лікарів, на проходження медичних обстежень, аналізів, придбані путівки на санаторно-курортне лікування;
- копії документів (за наявності), які підтверджують матеріальний стан дитини ( довідка про заробітну плату, витяг з Реєстру нерухомого майна про здійснену купівлю чи продаж нерухомого майна, копія технічного паспорта на транспортний засіб тощо);
- копія довідки з Автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру боржників на підтвердження того, що з дитини не відбувається примусового стягнення з заробітної плати, а от же є можливість надання допомоги батькам;
- клопотання про виклик свідків з зазначенням їх ПІБ та адреси проживання, які можуть підтвердити стан здоров’я батьків та їх потребу у отриманні допомоги.
Якщо навіть ухвалене рішення суду дитина не має намір виконувати добровільно, то тут вмикається механізм примусово стягнення через державну виконавчу службу. Крім того, за ухилення від сплати аліментів на утримання батьків можуть наступити наступні види відповідальності:
- адміністративна (стаття 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення);
- кримінальна (стаття 165 Кримінального Кодексу України);
- цивільна (стаття 1224 Цивільного Кодексу України).
Якщо доросла дитина не платить аліменти на утримання батьків, закон передбачає чітку відповідальність. Насамперед — адміністративну. Вона настає у випадку, коли виникає заборгованість, яка перевищує суму платежів за шість місяців із моменту пред’явлення виконавчого документа до виконання. У такій ситуації суд може призначити суспільно корисні роботи тривалістю від 120 до 240 годин. Це означає, що людина має фактично відпрацювати борг — у межах громади, за мінімальну оплату, виконуючи некваліфіковану роботу.
Якщо після цього аліменти знову не сплачуються, і особа протягом двох місяців з моменту відбуття перших суспільно корисних робіт не вживає жодних заходів, щоб погасити борг, це вже повторне правопорушення. У такому випадку суд знову може застосувати адміністративне стягнення — суспільно корисні роботи, але вже на строк від 240 до 360 годин. Фактично це майже повний робочий рік без нормальної зарплати.
Якщо ж ухилення від сплати аліментів є злісним, тобто систематичним, свідомим, тривалим і таким, що ігнорує всі попередні рішення — це вже є підставою для кримінальної відповідальності. У цьому випадку особа може бути:
- оштрафована на суму від 17 000 до 34 000 гривень;
- або засуджена до громадських робіт на строк від 80 до 120 годин;
- або до виправних робіт строком до одного року;
- або перебувати під пробаційним наглядом строком до двох років;
- або навіть підлягати обмеженню волі на той самий строк.
Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею, – карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк від двох до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.
Нагадаємо, що навіть штраф в такому випадку має наслідок – наявність судимості, що значно ускладнює життя в багатьох випадках.
Є ще третій вид наслідків — цивільно-правовий. Він закріплений у статті 1224 Цивільного кодексу України і стосується права на спадкування. В ній зазначено: повнолітні діти (або усиновлені), які ухилялися від обов’язку утримувати батьків, не мають права на спадщину за законом. Але це має бути встановлено судом. Також суд може усунути людину від спадкування, якщо буде доведено, що вона відмовлялася допомагати батькові або матері, які через старість, хворобу або інвалідність були в безпорадному стані.
Таким чином, навіть якщо дитина є єдиним спадкоємцем, але роками не допомагала матері або батькові, — вона може втратити право на все, що батьки залишають після смерті: квартиру, будинок, землю, пенсію, рахунки. Суд може передати спадок іншим особам або державі.
Отже, рекомендуємо дітям дуже відповідально ставитися до своїх обов’язків. Аліменти на утримання батьків — це не формальність і не просто моральний обов’язок. Закон ставиться до цього серйозно: ухилення від допомоги літнім батькам може обернутися судимістю, роками примусових робіт і втратою спадщини. Але є ще важливіший наслідок: власні діти завжди дивляться, як ми поводимось зі своїми батьками. І рано чи пізно, цей приклад спрацює у зворотний бік.
