Процес формування нової Європейської комісії зазвичай є важливим етапом у політичному житті Євросоюзу, адже цей орган визначає курс розвитку ЄС на кожні найближчі п’ять років. Комісія має ключові повноваження — від законодавчих ініціатив до реалізації загальноєвропейської політики. Цього разу вибір нового складу супроводжувався серйозною критикою та викликав дискусії як у політичних колах, так і серед громадськості. Суперечки точилися навколо питань міграції, економічного розвитку, екологічної політики та ставлення до війни в Україні. Одночасно дебати торкалися і самої процедури затвердження кандидатів: їх обирають за професійною компетенцією чи все ж політичні домовленості грають вирішальну роль?
Новий склад Єврокомісії на чолі зі старою президенткою
Європейський парламент затвердив новий склад команди на чолі з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. У Страсбурзі депутати підтримали цей склад 370 голосами із 688 поданих. Проти проголосували 282 депутати, а 36 утрималися. Як зазначає провідне французьке видання Le Monde, склад нової Європейської Комісії відображає три ключові тенденції: зміцнення авторитету її президента Урсули фон дер Ляєн, зміну балансу сил між державами-членами в Європі та посилення впливу правих політичних сил після результатів червневих виборів до Європарламенту.
Перед голосуванням відбулася пленарна дискусія, під час якої Урсула фон дер Ляєн представила склад Комісії у своєму другому терміні на посаді президента виконавчого органу ЄС. У своїй промові вона пообіцяла працювати над створенням сильної та безпечної Європи, збільшенням інвестицій у оборону, скороченням рівня забруднення навколишнього середовища, цифровізацією та підвищенням конкурентоспроможності європейської економіки на глобальному рівні.
Після досягнення згоди між основними політичними групами щодо затвердження всіх 26 запропонованих комісарів, голосування відбулося на пленарній сесії. Кандидатура Урсули фон дер Ляєн була затверджена ще влітку.
Усі комісари пройшли слухання у відповідних комітетах Європарламенту й отримали підтримку для виконання своїх обов’язків. Вперше за 25 років жодного кандидата до складу Європейської Комісії не було відхилено під час слухань.
Попри це, в межах трьох основних проєвропейських груп – Європейської народної партії (EPP), Соціалістів і демократів (S&D) та лібералів – були депутати, які голосували проти. Ці голоси компенсували представники інших політичних сил, таких як “Зелені”, а також деякі депутати від крайніх правих.
Початок нового мандату
Новий склад Європейської Комісії розпочне свою роботу в неділю, 1 грудня. Термін її повноважень триватиме до осені 2029 року. У цей же день свій мандат розпочне новий президент Європейської ради Антоніу Кошта.
Нова команда складається з 16 чоловіків і 10 жінок разом із Урсулою фон дер Ляєн, що порушує принцип гендерного балансу, до якого тяжіють в ЄС. Тим не менш, новий склад комісії стане центральним інструментом формування єдиної політики ЄС у різних сферах, від економіки й екології до питань цифровізації та безпеки.
Діяльність Єврокомісії має вирішальне значення для майбутньої політики Європейського Союзу. Нагадаємо, що це єдиний орган в ЄС, який має право пропонувати закони для країн-членів Союзу. Крім того, вона виконує функцію контролю за дотриманням європейського законодавства, забезпечуючи гармонізацію правових норм на території Союзу. Саме звіти Єврокомісії супроводжують процеси євроінтеграції країн, що прагнуть членства в ЄС.
Основні призначення та завдання
Першою важливою ініціативою нового складу Єврокомісії стане впровадження так званого “компасу конкурентоспроможності”. Цей проєкт спрямований на зменшення розриву між Європою, США та Китаєм у сфері інновацій, а також на забезпечення безпеки, зміцнення незалежності та активне сприяння декарбонізації економіки.
Ідея “компасу” полягає у створенні комплексної стратегії, яка дозволить ЄС ефективніше інвестувати в новітні технології, стимулювати розвиток стартапів та інноваційних компаній, а також підтримувати наукові дослідження і технологічний розвиток. Особлива увага приділятиметься переходу до екологічно чистих джерел енергії, зниженню залежності від імпорту стратегічних ресурсів та зміцненню енергетичної безпеки Європи.
Ця ініціатива також передбачає спрощення доступу до фінансування для підприємств, які працюють у сфері зеленої енергетики та цифрових технологій. Метою є створення умов для розвитку європейських інноваційних екосистем, які дозволять ЄС не лише наздогнати, але й перевершити своїх конкурентів у ключових галузях.
Президентка Єврокомісії також акцентувала увагу на необхідності розширення співпраці між країнами-членами у сфері безпеки, включаючи спільний розвиток військових технологій, обмін розвідданими та зміцнення зовнішніх кордонів. Фон дер Ляєн наголосила, що лише об’єднані зусилля дозволять Європі протистояти сучасним загрозам і підтримувати стабільність як у власних межах, так і на міжнародній арені.
“Ми повинні бути на передовій, працюючи над забезпеченням миру та стабільності у світі, адже стабільність Європи нерозривно пов’язана з подіями за її межами”, – підсумувала вона, зазначивши, що Європа повинна відповідати на виклики глобального масштабу із впевненістю та силою.
Очікується, що новий комісар з питань розширення ЄС Марта Кос зі Словенії та високий представник ЄС із зовнішньої політики і безпеки Кая Каллас зосередять свою увагу на Західних Балканах протягом усього періоду дії їх мандату. Під час слухань вони запевнили, що підтримують ідею розширення Євросоюзу та прагнуть сприяти інтеграції країн, які обрали європейський вектор своєї зовнішньої політики.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн висловилася щодо перспектив вступу до Європейського Союзу для країн Західних Балкан, України, Молдови та Грузії. Вона наголосила на важливості підготовки ЄС до прийняття нових членів і підкреслила, що процес розширення залежатиме від прогресу кожної країни-кандидата у впровадженні необхідних реформ.
Марта Кос, за словами Урсули фон дер Ляєн, виконуватиме ключову роль у промоції євроінтеграції цих країн. Її завдання включатимуть як підтримку країн-кандидатів у впровадженні необхідних реформ, так і підготовку самого ЄС до розширення. Це передбачає не лише політичну та економічну адаптацію, але й створення умов для тіснішої співпраці та ефективної підтримки нових членів на їхньому шляху до інтеграції.
Чи завершено суперечки щодо нового складу Європейської комісії?
Команда Урсули фон дер Ляєн отримала підтримку в Страсбурзі завдяки голосам її політичної групи — Європейської народної партії, до якої, зокрема, входять партії ХДС і ХСС із Німеччини. Значну підтримку також забезпечили соціал-демократи і ліберали. Крім того, декілька депутатів від “Зелених” і правих політиків із фракції, до якої входить італійська прем’єр-міністерка Джорджія Мелоні, заявили про свою готовність проголосувати за новий склад Комісії.
Однак після кількатижневих суперечок щодо розподілу посад у Комісії не всі політичні групи були готові підтримати її склад одностайно. Зокрема, іспанські консерватори виступили проти висунення урядом Іспанії соціал-демократки Терези Рібери як представниці країни в Європейській комісії.
Німецькі депутати від Соціал-демократичної партії (СДПН) оголосили про намір утриматися під час голосування. Їхнє рішення було продиктоване небажанням підтримувати призначення італійського ультраправого політика Раффаеле Фітто на посаду віцепрезидента Європейської комісії. Ця ситуація зайвий раз засвідчила розбіжності в позиціях між фракціями, навіть у межах великих політичних блоків. Незважаючи на загальну підтримку складу, окремі кандидатури викликали серйозні суперечки серед депутатів, навіть із фракцій, що в цілому схилялися до підтримки команди фон дер Ляєн.
Разом з тим, фінальне затвердження Комісії знаменує завершення політичного процесу, необхідного для старту її роботи.
“Патріоти” Європи закликають до змін у ЄС: критика нового складу Єврокомісії
До найгострішої критики нового складу Єврокомісії вдалася фракція “Патріоти”, до складу якої входить угорська партія Fidesz. На її думку, сучасний курс ЄС не відповідає інтересам громадян і призводить до серйозних проблем у країнах-членах.
Представники Fidesz заявили, що поточна політика Європейського Союзу веде континент до економічного занепаду та створює нові кризи. Вони звернули увагу на декілька ключових проблем, серед яких нелегальна міграція, що передбачає необхідність захищати кордони і припинити підтримувати нелегальних мігрантів. Фракція виступає і проти надмірної централізації влади ЄС, яка, на їхню думку, порушує суверенітет країн-членів. Fidesz критикує екологічні ініціативи ЄС, називаючи їх «отруйно-зеленими», через їхній негативний вплив на сільське господарство. У фракції також висловлюють незгоду з підтримкою воєнної політики, яку пов’язують із конфліктами, зокрема війною в Україні.
Політики Fidesz переконані, що новий склад Єврокомісії не пропонує змін, яких очікує більшість громадян ЄС. Політики наголошують, що коаліція між Народною партією та лівими лібералами у Європарламенті підтримує продовження старого курсу.
За словами спікерів, укладена угода на найближчі п’ять років передбачає: підтримку нелегальної міграції; воєнну риторику; ідеологічно мотивовану політику; шантаж країн-членів ЄС за допомогою фінансових механізмів.
Fidesz також виступає проти самого процесу затвердження кандидатів у комісари. Політики стверджують, що підтримка чи відхилення кандидатур залежить не від професійної компетентності, а від політичних домовленостей. Особливо прикрою у партії назвали ситуацію з угорським кандидатом Олівером Варгеї, який, за словами представників партії, продемонстрував свою кваліфікацію, але зіткнувся з упередженістю та перешкодами.
Кінга Гал, представниця фракції, підсумувала: «Очевидно, що наші виборці хочуть змін. Вони прагнуть миру, безпеки, ідеологічної свободи та збереження свого суверенітету».
Конфронтація єврооптимістів і євроскептиків демонструє напруженість між консервативними і ліберальними силами в Європарламенті. “Патріоти” наполягають на збереженні суверенітету, змінах у міграційній політиці та відході від централізованого управління ЄС. Їхня позиція відображає невдоволення частини європейців курсом Союзу та прагнення більшої автономії для країн-членів.
Угорська партія Fidesz вийшла із фракції Європейської народної партії у 2021 році через розбіжності в політичних позиціях, партія і приєдналася до політичної сили, що просуває євроскептичні та консервативні цінності. Fidesz часто виступає ключовим гравцем фракції, оскільки є однією з найвпливовіших правих партій у ЄС.
