Питання носіння ножів, кастетів та інших предметів, які зовні можуть здаватися побутовими дрібницями або «підручними» засобами захисту, у воєнних реаліях набуло гострої практичної ваги, тому що межа між дозволеним і тим, що правоохоронці та суд можуть розцінити як холодну зброю, часто проходить не там, де її інтуїтивно уявляє пересічна людина. У повсякденних ситуаціях, коли хтось повертається додому пізно, їздить громадським транспортом або шукає спосіб почуватися безпечніше, невизначеність у трактуванні предметів, їхніх характеристик і правил носіння створює ризик. «Річ для спокою» може обернутися кримінальним провадженням, навіть якщо її не застосовували і навіть якщо людина не усвідомлювала правових наслідків.
Редакція ІА «ФАКТ» звернулася за коментарями до юристів адвокатського об’єднання «Репешко і партнери», щоб з’ясувати, за яких обставин носіння ножів, кастетів та інших предметів може розцінюватися як кримінальне правопорушення, а в яких випадках відповідальність виключається або підлягає перегляду. Фахівці пояснили, як у таких справах працюють норми Кримінального кодексу, яку роль відіграє умисел особи та чому вирішальне значення мають експертні висновки і процесуальні деталі під час судового розгляду.
Дійсно, сьогоденні реалії все більш роблять актуальним питання самозахисту. Втім не всі мають кошти, умови чи час на придбання дозволених законодавством засобів самооборони, на приклад газових балончиків. Молода дівчина, яка живе в селі та пізно повертається з роботи має надію на підручні засоби захисту на які не потрібно навіть витрачати кошти. Або хлопець який придбав у звичайній крамниці невеличкий ніж та носить його від хуліганів. Тож сьогодні ми розглянемо питання носіння саме холодної зброї.
Зазначимо, що Кримінальний кодекс України має статтю 263 – незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Частина друга даної статті прямо зазначає відносно холодної зброї – носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу – караються:
- штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 – 68000 грн)
- або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або пробаційним наглядом на строк від двох до п’яти років,
- або обмеженням волі на той самий строк, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Тож, як бачимо, носіння холодної зброї вже є кримінальним правопорушенням! Навіть без застосування! Але є певні нюанси!
Холодна зброя є предметом та пристроєм, конструктивно призначеним та за своїми властивостями придатним для неодноразового завдання тяжких (небезпечних для життя у момент спричинення) і смертельних тілесних ушкоджень, дія яких заснована на використанні м’язової сили людини.
За конструктивними особливостями та способом завдання тілесних ушкоджень холодна зброя поділяється на дві великі групи, кожна з яких має свої характерні ознаки та практичні відмінності, важливі для правової оцінки конкретного предмета.
До холодної зброї безпосередньої дії належать предмети та пристрої, у яких ураження відбувається під час прямого контакту з людиною, тобто за рахунок фізичної сили того, хто їх використовує. У межах цієї групи виділяють клинкову, неклинкову та комбіновану холодну зброю, які відрізняються типом уражаючого елемента та способом його застосування.
Клинкова холодна зброя охоплює предмети й пристрої, основним уражаючим елементом яких є клинок, призначений для колючої або ріжучої дії. Саме наявність клинка з певними характеристиками робить такі предмети потенційно небезпечними та відрізняє їх від звичайних побутових ножів, які можуть не відповідати сукупності ознак холодної зброї.
Неклинкова, або ударно-дробильна, холодна зброя являє собою предмети та пристрої, у яких ураження спричиняється не лезом, а ударною частиною або кількома такими частинами. У цьому випадку шкода завдається за рахунок сили удару, а не різання чи проколювання, що також має значення під час експертної оцінки предмета.
Комбінована холодна зброя поєднує в одному конструктивному цілому уражаючі елементи, притаманні різним видам холодної зброї. Типовим прикладом є предмети, у яких одночасно присутній клинок і ударна частина, що розширює їхні функціональні можливості та підвищує рівень небезпеки.
Окрему групу становить холодна зброя опосередкованої дії, до якої належать предмети та пристрої, призначені для ураження цілі на відстані. У таких випадках між людиною і об’єктом ураження немає безпосереднього контакту, а шкода завдається за рахунок спрямованого руху самого предмета або снаряда.
Метальна холодна зброя, у свою чергу, поділяється на просту та механічну. Проста метальна холодна зброя передбачає ураження цілі предметом, який отримує спрямований рух безпосередньо від м’язового зусилля людини, як це відбувається під час кидання метальних ножів або сюрікенів. У таких випадках ключовим є саме контакт предмета з ціллю після його ручного кидка.
Механічна метальна холодна зброя відрізняється тим, що снаряд отримує спрямований рух не безпосередньо від руки, а через спеціальний механічний пристрій, який накопичує або передає зусилля. До цієї категорії належать луки, арбалети, пращі та подібні засоби, де вирішальне значення має конструкція механізму та його здатність забезпечити ураження цілі на відстані.
Однак не є холодною зброєю вироби господарсько-побутового, виробничого, спортивного та іншого призначення, які схожі з холодною зброєю за зовнішнім виглядом та/або конструктивно, проте не мають всього комплексу суттєвих ознак, притаманних холодній зброї, які наведені нами вище. Зокрема, не належать до холодної зброї вироби спортивного, бутафорського та сувенірного характеру, які суттєво відрізняються за своєю здатністю до ураження цілі у порівнянні з їх найближчими бойовими чи мисливськими аналогами.
Варто знати, що до холодної зброї відносяться бойова, мисливська і кримінальна. Тобто до бойової холодної зброї відноситься зброя, що призначена і придатна для смертельного ураження цілі при вирішенні бойових та оперативно-службових завдань державними та іншими легітимними військовими або воєнізованими формуваннями чи знаходилась в них на озброєнні.
До мисливської холодної зброї відноситься зброя, призначена і придатна для смертельного ураження (в т.ч. добивання) звіра, в умовах промислового або спортивного (в тому числі підводного) полювання. До кримінальної холодної зброї відносяться виготовлені кустарним або саморобним способом предмети та пристрої, які призначені для завдання тілесних ушкоджень людині і не мають аналогів серед бойової та мисливської зброї. Крім того, до холодної зброї у кримінальному праві відносять шаблі, кортики, фінки, армійські, мисливські ножі, кинджали, нунчаки, стилети, кастети тощо.
Сьогодні в торгівельних закладах представлений до продажу надзвичайно широкий асортимент колюче-ріжучих знарядь. Продається і холодна зброя, при тому, часто без усіляких позначок її як такої. При цьому відповідальність за придбання такої зброї несе покупець, відповідно за носіння також буде відповідати покупці!
Належність до холодної зброї визначається за наявністю у предмета (пристрою) сукупності таких загальних криміналістичних ознак: призначеності для ураження цілі та придатності для неодноразового ураження цілі. Всі інші предмети (пристрої), в яких повністю або частково відсутня хоча б одна з цих загальних ознак, до холодної зброї не відносяться.
Найпоширеніше питання яке виникає у громадян: які ж ножі є холодною зброєю, а яку ні? Клинкова холодна зброя, комбінована холодна зброя з клинком (клинками):
- мінімальна довжина клинку – не менше, як 90 мм;
- мінімальна товщина клинку – не менше, як 2,6 мм
- мінімальна твердість клинку, що виготовлений із вуглецевістої сталі – не менш, як 50 НКС;
- мінімальна твердість клинку, що виготовлений із корозійностійкої сталі – не менш, як 45 НКС;
- кут загострення леза – не більше як 30 град.
Довжина клинків визначається вимірюванням відстані від вістря до обмежувача (утику руків’я). Вимірювання товщини обуху провадиться у найтовщому місці клинка.
Для чого ми все це так ретельно розглядаємо? Верховним Судом України днями розглядалась справа по якій 08 січня 2026 року ухвалена постанова – справа № 522/16637/23. За матеріалами справи чоловіка визнано винуватим за те, що він у 2023 році, більш точної дати та часу під час досудового розслідування не встановлено, перебуваючи в невизначеному місці, не маючи відповідного передбаченого законом дозволу на носіння холодної зброї, придбав кастет, виготовлений промисловим способом, який є різновидом контактної холодної зброї ударно-дробильної дії, та умисно носив його з собою до моменту затримання працівниками поліції.
Приморський районний суд м. Одеси своїм вироком від 28 березня 2025 року засудив чоловіка за частиною другою статті 263 КК до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. При цьому Одеський апеляційний суд ухвалою від 13 серпня 2025 року апеляційну скаргу захисника залишив без задоволення, а вказаний вирок стосовно чоловіка – без змін.
У касаційній скарзі захисник просив оскаржувані судові рішення скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. На обґрунтування своїх доводів зазначив, що вчинені чоловіком дії, хоча формально й містять ознаки діяння, передбаченого частиною другою статті 263 КК, однак за своїми характеристиками не є злочином з огляду на малозначність.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, чоловіка звинуватили в носінні кастета без передбаченого законом дозволу. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, проаналізувавши в сукупності надані стороною обвинувачення докази дійшов висновку, що відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, визначеного частиною другою статті 263 КК, настає лише за умови, що згадані дії вчинено без передбаченого законом дозволу, тобто є незаконними.
Адвокат наполягав на незаконності вироку стосовно чоловіка у зв`язку з відсутністю в діянні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 263 КК. При цьому захисник зазначав, що чоловік своєї вини у вчиненні згаданого кримінального правопорушення не визнав та пояснив суду, що придбав брелок у вигляді кастета через мережу «Інтернет», як прикрасу для ключів. Він не підозрював, що це холодна зброя, використовував його тільки як брелок для носіння ключів й умислу завдавати комусь шкоди цим брелком у нього не було. Вказаний чоловік підтвердив фотознімком/зображенням з мобільного телефона, з якого вбачається, що в інтернет-магазині подарунків було придбано брелок на два пальці «Склобій».
Також адвокат зазначав, що суд не взяв до уваги даних про особу чоловіка, а саме і його молодого віку, позитивної характеристики, того, що він, є медичний працівник, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, і не навів будь-яких мотивів, якими керувався, визнаючи суспільну небезпеку в діях чоловіка. Разом з тим захисник стверджував, що вчинене обвинуваченим діяння, через малозначність не становило суспільної небезпеки.
Суд наголосив, що частиною другою статті 263 КК встановлено кримінальну відповідальність за носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу. Із суб`єктивної сторони вказані дії можуть бути вчинені лише з прямим умислом, тобто особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання. Водночас умисел є однією із форм вини як обов`язкової ознаки будь-якого складу злочину, яка підлягає доказуванню під час судового розгляду.
Однак суди попередніх інстанцій не звернули уваги на вказане вище, а обмежилися лише перерахуванням доказів, які було покладено в основу обвинувального вироку, при цьому не навівши власного аналізу та оцінки доказів.
Підсумовуючи зазначене, Верховний Суд констатував, що вказані касаційним судом порушення призвели до передчасного висновків попередніх судів про наявність в діях чоловіка складу згаданого кримінального правопорушення. За таких обставин касаційну скаргу захисника задовольнили частково, Ухвалу Одеського апеляційного суду від 13 серпня 2025 року скасували й призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Розглянуте рішення доводить про необхідність ретельного з’ясування де проходить межа дозволеного відносно питання носіння холодної зброї та що взагалі нею вважається. Втім зазвичай при наявності сумнівів суд призначає відповідну експертизу, яка й дає остаточний висновок, що до належності предмету до холодної зброї.
Наприклад телескопічна палиця – зручний та компактний предмет, який підходить як для самозахисту, так і нападу. Проте, чи буде така палиця вважатися холодною зброєю насамперед залежить від її якості, міцності, певних особливостей конструкції, які пересічному громадянину невідомі. Більш того, методика перевірки такого предмета судовим експертом включає нанесення ударів по дошці, і в залежності від того, чи витримає палиця таке використання чи зламається, – істотно впливає на те, чи буде її визнано холодною зброєю, чи ні.
У питаннях носіння предметів, які можуть бути віднесені до холодної зброї, вирішальне значення мають не побутові уявлення про їх призначення, а сукупність конструктивних ознак і правова оцінка конкретних обставин. За наявності сумнівів щодо статусу ножа, кастета чи іншого предмета радимо утримуватися від його постійного носіння, оскільки навіть відсутність наміру застосовувати річ не виключає ризику кримінальної відповідальності. Остаточні висновки у подібних справах часто залежать від експертного дослідження і того, як суд оцінить умисел, спосіб носіння та контекст ситуації, тому обережність і правова поінформованість залишаються найефективнішим способом уникнення проблем.
