Позбавлення батьківських прав

Дане питання завжди було дуже делікатним та болючим у відношеннях між колишнім подружжям. Значна кількість чоловіків одразу після розлучення маніпулюють заявляючи, що відберуть дитину у матері, з початку жити до себе, а потім і позбавлять батьківських прав. Багато жінок стикається з проблемою, коли фактично тато у дитини є, але від нього як то кажуть більше проблем ніж користі – деякі пропонують в обмін на дозвіл на реєстрацію дитини в місці проживання відмовитись від стягнення з них аліментів. Давайте за допомогою юристів адвокатського об’єднання “Репешко і партнери” розберемося, що в даному питанні є міфом, а що суворою законодавчою реальністю.
Хочемо відразу зазначити, що позбавити батьківських прав можливо як матір дитини, так і батька. Позбавлення батьківських прав відбувається виключно в судовому порядку та на підставі рішення суду. Наразі в практиці існують не поодинокі випадки, коли саме батько звертається до суду з відповідним позовом та просить позбавити матір батьківських прав.
Згідно зі ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
- не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
- ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
- жорстоко поводяться з дитиною;
- є хронічними алкоголіками або наркоманами;
- вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
- засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Це чіткий перелік підстав зазначений в законі. Стаття не містить фрази «або в інших випадках». Якщо відсутня якась з підстав, або та підстава, за якою є бажання позбавити батьківських прав не включена в даний перелік, то й до суду звертатись ні з чим. Єдине поле для маневрів в цьому сенсі залишає п. 2 в якому зазначено що батьки «ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини». Ось тут вже чіткого переліку, що саме мається на увазі під ухилянням від виконання обов’язків не існує. Дивіться, що входить до переліку обов’язків батьків відносно дитини та порівнюйте зі своєю ситуацією. Єдине застереження, що містить безпосередньо судова практика – не може бути позбавлена батьківських прав особа, яка не виконує своїх батьківських обов’язків внаслідок душевної хвороби, недоумства, тривалого відрядження, утворення перешкод з боку іншого з батьків, з яким проживає дитина.
Позбавлення батьківських прав відбувається щодо дітей, які не досягли 18 років. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Слід зазначити, що по даній категорії справ у якості третьої особи по справі бере служба у справах дітей відповідної місцевої ради. При цьому вони відіграють дуже важливу роль у справі – не один суд не почне слухання справи, поки не отримає від служби у справах дітей офіційного письмового висновку що до конкретної справи. Зазначений висновок служба готує з урахуванням наявних в матеріалах справи документів, додатково у сторін може запросити деякі окремі документи, відвідує місце проживання батьків, пропонує пройти сторонам співбесіду з психологом, як що вік дозволяє та емоційний стан – спілкується з дитиною. Висновок служби по справі не є обов’язковим для суду, але враховуючи, що це колегіальний орган, який діє виключно в інтересах дитини, суди в 90% випадків спираються на нього і виносять рішення аналогічні висновку. Хоча ситуації бувають різні.
В нашій практиці був випадок, коли за позбавленням батьківських прав звернулась мати малолітньої дитини. Ситуація почалась з того, що мати не мала змоги зареєструвати дитинку за місцем проживання – державний орган просив письмовий дозвіл батька на реєстрацію дитини. Отримати такий дозвіл мама не могла бо, по-перше, батько дитини не хотів його давати, а по-друге, він знаходився під вартою в слідчому ізоляторі. На відпочинок за кордон мама також не могла вивезти дитину, бо батько також дозвіл не давав. Надалі з’ясувалось, що батько раніше притягався до кримінальної відповідальності за торгівлю наркотичними засобами та мав іспитовий умовний термін покарання, упродовж якого повторно вчинив ті ж самі дії та був відправлений до слідчого ізолятора під арешт, сам приймав наркотичні засоби. Йому світило мінімум 6 років позбавлення волі. Дитиною, до речі, він також не цікавився. Служба у справах дітей дала висновок, що батька не доцільно позбавляти батьківських прав – він же за гратами, він хоче, але не може. В свою чергу суддя, який мав за плечима багаторічний опит, не дослухався до висновку та ухвалив рішення про позбавлення таки батька батьківських прав.
Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування. Таким чином, крім позбавлення батьківських прав, можливо отримати й кримінальну справу. Судовий збір за подання позовної заяви до суду про позбавлення батьківських прав на 2024 рік складає 1211,20 грн.
Щодо документів, які необхідно підготувати аби йти до суду з відповідним позовом, то їх перелік залежить від конкретної ситуації, але у всякому випадку мінімально необхідними в копіях будуть наступні: паспорт та ідентифікаційний код позивача, витяг з реєстру територіальної громади про місце реєстрації як що паспорт у вигляді ID – картки, теж саме для відповідача, свідоцтво про народження дитини (дітей), свідоцтво про шлюб, рішення суду про розірвання шлюбу, довідка про місце реєстрації дитини, рішення суду про стягнення аліментів, довідка з виконавчої служби про наявність заборгованості з аліментів, декларація з лікарем, довідка-характеристика від лікаря про те, хто відвідує прийоми та піклується про здоров’я дитини, довідка-характеристика з садочка чи школи (залежно від того що відвідує дитина) про те хто опікується інтересами дитини, акт складений місцевим депутатом за участю сусідів-свідків про обстеження житлових умов батьків, документи про наявність на ім’я батьків нерухомого майна, довідки з місця роботи батьків про розмір заробітної плати та характеристики від роботодавця, трудові книжки, батьків, інформація про звернення до органів поліції з заявами та скаргами на другого батька, довідка про звернення до служби у справах дітей за фактом не виконання кимось з батьків своїх обов’язків, довідка про судимість, вирок по кримінальній справі, довідка про находження на диспансерному обліку у зв’язку з алкоголізмом, акти або складені відповідними органами про порушення скоєні що до дитини, аудіо та відеозаписи та інші.
Деякі з зазначених документів, на жаль, можливо отримати тільки на запит адвоката або безпосередньо суду. Також буде добре мати декількох свідків, які в судовому засіданні під присягою зможуть підтвердити обставини, на які стали підставою позбавлення батьківських прав.
Суто практична порада: якщо дійсно в майбутньому плануєте звернутись до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, зверніться вже сьогодні з відповідною письмовою заявою до служби у справах дітей з приводу не виконання другим батьком своїх прямих батьківських обов’язків. Надалі це буде доказом того, що необхідність в позбавленні батьківських прав не ситуативна, а цілком хронічна.
Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років. Цей перелік осіб є вичерпним.
Особа, яка позбавлена батьківських прав:
- втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків щодо її виховання;
- перестає бути законним представником дитини;
- втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям з дітьми;
- не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;
- не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування;
- втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.
Головне, що потрібно знати саме в цій ситуації – особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини. Таким чином, в позовній заяві про позбавлення батьківських прав доцільно одночасно поставити питання про стягнення аліментів (якщо раніше такого рішення про стягнення аліментів отримано не було) на дитину. При цьому аліменти стягуються в тому ж самому розмірі, який передбачений і для батьків не позбавлених батьківських прав. Отже, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Крім того, існує ще один момент, про який знають не всі. Відповідно до ст. 168 Сімейного кодексу України: «Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною. Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров’ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи.»
Тепер одне з головних питань – до якого суду подавати позовну заяву. Розгляд справи за даними підставами відбувається за місцем реєстрації відповідача тобто батька якого хочуть позбавити батьківських прав. З цієї ситуації є вихід у випадку як що такий суд знаходиться в іншому місті або взагалі іншій області. У разі, якщо одночасно з вимогою про позбавлення батьківських прав заявити вимогу про стягнення аліментів (а у разі якщо вони вже стягнуті за іншим рішенням – про зміну способу стягнення, зменшення або збільшення аліментів), тоді позовну заяву можна подати за місцем реєстрації позивача.
Суттєвим постає питання й у випадку, якщо хтось з батьків знаходиться на непідконтрольній Україні території. Тут треба дивитись на ситуацію з урахуванням викладеної раніше підказки. У разі, якщо суди на території проживання обох батьків не можуть здійснювати свої функції у зв’язку з окупацією або безпосередньою близькістю воєнних дій, необхідно враховувати наступне. Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об’єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв’язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіальне наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.
На даний час перелік судів яким змінені або повернуті функції здійснення правосуддя можна знайти за офіційним посиланням.
Питання можливості явки батька, якого позбавляють батьківських прав до суду в такій ситуації – це також важливий момент. Тому, перше ніж подавати до суду позов в такій ситуації, треба зважити усі наявні на руках докази та зрозуміти чи достатньо їх буде суду для ухвалення позитивного рішення на вашу користь, бо наявність трьох вироків про позбавлення волі та довідка про алкоголізм це одне, а коли особу просто не бачили чотири роки – це вже зовсім інше.
Треба пам’ятати, що позбавлення батьківських прав не є незворотнім процесом. Відповідно до ст. 169 Сімейного кодексу України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. При цьому поновлення батьківських прав неможливе якщо:
- дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом.
- на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.
Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. В свою чергу рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини для внесення відповідної інформації до актового запису про народження дитини.
У будь-кому випадку, до того як наважитися на даний крок та позбавити дитину батьківських прав відносно другої рідної людини, зважте всі обставини, подумайте про майбутнє, переосмисліть образи і дійте виключно в інтересах дитини. Мудрих вам рішень!




