Промисловий шок: як торгівельна війна США і Китаю паралізувала виробництво в Піднебесній   (продовження)

ІА “ФАКТ” вже писало про те, що торгова війна між США і Китаєм, розпочата Дональдом Трампом, завдала серйозного удару по китайським фабрикам, особливо у сферах електроніки, текстилю, машинобудування, іграшок і побутових товарів. Через нові мита різко зросли ціни на китайську продукцію в США, що скоротило попит, змусило багато підприємств закриватися, скорочувати виробництво або переносити його до В’єтнаму, Індонезії та Індії.

Китайський уряд намагається пом’якшити наслідки через субсидії, податкові пільги, розвиток внутрішнього ринку і підтримку експорту в інші країни, але масові звільнення, страйки та економічні труднощі для працівників уже стали новою реальністю.

Деякі компанії втратили майже половину обсягу своїх замовлень. Так, виробник новорічних прикрас у місті Дунгуань розповів, що їхні продажі до США впали наполовину після введення нових мит.

Багато компаній не мають грошей, щоб швидко адаптуватися до нових умов. Наразі банки неохоче дають кредити малому бізнесу, бо бояться ризиків. Через це багато підприємств не можуть інвестувати у нові технології чи шукати інші ринки збуту.

Через нестачу грошей і падіння продажів почастішали банкрутства. Китайські суди готуються до великої хвилі справ про банкрутство підприємств, особливо тих, що працювали на експорт і не змогли пережити нові митні умови.

Деякі компанії намагаються рятуватися, шукаючи нових клієнтів у Європі, Південній Америці або Африці. Інші навіть переносять свої фабрики до В’єтнаму чи Індії, де витрати нижчі, а умови для торгівлі вигідніші.

Китай втрачає США: як В’єтнам, Мексика та Індія перехоплюють експорт, а Пекін шукає нові шляхи

Після того, як США запровадили високі мита на китайські товари, імпорт з Китаю сильно зменшився. Якщо у 2018 році Китай забезпечував понад 21% усіх товарів, які США купували за кордоном, то зараз ця цифра впала до 13,4%. Це означає, що обсяг імпорту з Китаю скоротився на $66 мільярдів.

Але американські компанії не припинили купувати товари за кордоном — вони просто знайшли нових постачальників. Один із найбільших переможців — В’єтнам. продажі товарів із В’єтнаму до США зросли у  2,5 раза. Тепер багато того, що раніше виготовляли у Китаї — зокрема, меблі, одяг чи електроніку — виробляють у В’єтнамі. У минулому році В’єтнам мав рекордний профіцит у торгівлі зі США на $105 мільярдів.

Також зросла роль Мексики. Завдяки спеціальній програмі IMMEX, яка дозволяє фабрикам імпортувати комплектуючі без мит для подальшого експорту до США, багато виробників перенесли частину виробництва до Мексики. Це дозволило їм швидше і дешевше постачати товари в Америку.

Ще один важливий гравець — Індія. Компанія Apple вже планує перенести туди все виробництво iPhone для американського ринку до кінця наступного року. Таким чином відомий технологічний гігант намагається зменшити свою залежність від китайських заводів.

А що з ідеєю виробляти більше товарів прямо в США? Це звучало красиво, але на практиці виявилося дуже дорого. Скажімо, виготовлення iPhone у США могло б бути втричі дорожчим, ніж у Китаї чи В’єтнамі, що зробило б продукцію занадто дорогою для покупців.

Багато експортерів хвилюються через падіння продажів у США. На найбільшій торговій виставці Китаю — Кантонському ярмарку — компанії Airdog і Weking Group розповідали журналістам, що через нові високі мита вони змушені були зупинити відправлення товарів до Америки і зараз шукають інших покупців.

Особливо складно стало у місті Маомін, де займалися експортом риби тілапії. Через 170% мито на китайську рибу постачання в США майже зупинилося. Заводи закриваються, а працівники залишаються без роботи.

Але не всі лише скаржаться. У місті Їу підприємці активно шукають нові ринки:  продають свої товари у Латинську Америку, на Близький Схід і в Східну Європу. Деякі фабрики переносять частину виробництва до В’єтнаму та Мексики, щоб уникати американських мит.

Модні китайські бренди теж змінюють свої плани. Так, Shushu/Tong і Mark Gong тепер більше орієнтуються на Європу і Близький Схід, а не на США. Деякі виробники навіть розглядають можливість шити свою продукцію у Південній Кореї чи Японії, щоб легше виходити на нові ринки без тарифних бар’єрів.

Китайський уряд підтримує цей рух: запустили стратегію “подвійної циркуляції”. Її суть у тому, щоб більше розвивати внутрішній ринок — тобто заохочувати китайців купувати вітчизняні товари — і менше залежати від експорту в США.

Через те, що фабрики в Китаї зменшили виробництво, у всьому світі почалися перебої з товарами. Раніше Китай виготовляв майже третину всіх товарів у світі, а тепер через торговельну війну зі США ситуація різко погіршилася. Через падіння виробництва в Китаї багато країн стикаються з дефіцитом товарів і зростанням цін.

Особливо проблеми виникли з електронікою. Китай обмежив експорт рідкісноземельних елементів — дуже важливих матеріалів для виробництва чипів, смартфонів та іншої техніки. Через це в США та інших країнах виникла тривога: чи вистачить комплектуючих для нових гаджетів і машин?

Проблеми з виробництвом одразу вдарили по цінах. Перебої з постачанням чипів і електронних компонентів торкнулися 2/3 виробників авто й електроніки. У деяких випадках нестача комплектуючих зросла наполовину — а це означає затримки поставок і дорожчі товари для покупців.

У США тарифи на китайські товари підвищили ціни ще більше. Американці тепер часто платять більше за звичні товари, навіть якщо це не завжди помітно одразу в магазинах.

Як торговельна війна зі США змінює Китай: ставка на внутрішній ринок і власні технології

Торгова війна між США і Китаєм — вже давно не просто суперечка про митні ставки, а великий стратегічний конфлікт, у якому економіка, політика і технології переплетені настільки щільно, що навіть потенційне політичне врегулювання виглядає як дуже далекий і непростий процес.

На сьогодні США підняли мита на китайські товари до 145%, а Китай відповів дзеркально — запровадив мита на американські товари в розмірі 125%. Це призвело до скорочення обсягів торгівлі між двома країнами та посилило перебої у глобальних ланцюгах постачання.

Але тарифи — лише верхівка айсберга. США намагаються обмежити доступ Китаю до новітніх технологій — від виробництва напівпровідників до штучного інтелекту. Вашингтон прямо звинувачує Пекін у недобросовісній конкуренції, крадіжці інтелектуальної власності й державних субсидіях, що порушують правила світової торгівлі.

Китай відповідає симетрично:  Пекін обмежує експорт рідкісноземельних металів. Це додає ще більше напруги у вже й так складні відносини.

На перший погляд, обидві сторони декларують готовність до діалогу. Дональд Трамп публічно заявляє, що хотів би домовитися із Сі Цзіньпіном особисто. Але на практиці перемовини практично заблоковані: Пекін наполягає на тому, що США спочатку мають скасувати тарифи, щоб почати реальні переговори.

На думку експертів, навіть якщо тимчасову угоду буде укладено, основні суперечності нікуди не зникнуть. Стратегічне суперництво між США і Китаєм триватиме, а значить, нові витки торговельної і технологічної війни залишаються цілком імовірними.

Китай вирішив не просто терпіти через торговельну війну зі США, а використати кризу як шанс змінити свою економіку. Тепер влада хоче, щоб країна менше залежала від продажу товарів за кордон і більше розвивала власний ринок і свої технології.

Крім плану “подвійна циркуляція”, ініційованого очільниками Піднебесної ще кілька років тому, цьогоріч Пекін оголосив нову програму стимулювання внутрішнього споживання: наприклад, запровадив субсидії для споживачів і підтримку китайських брендів.

Китай також активно розвиває свої технології. У великих  містах вже працюють автономні дрони-доставники та перші гуманоїдні роботи. Компанії на кшталт Unitree створюють роботів, які можуть допомагати в різних сферах замість людей.

Щоб підтримати внутрішній ринок, китайські гіганти онлайн-торгівлі — Alibaba, JD.com, Pinduoduo — запустили великі програми допомоги малим виробникам, щоб ті могли продавати більше товарів усередині країни, а не тільки на експорт.

Проте цей шлях має свої труднощі. Китайці традиційно більше заощаджують, ніж витрачають. Внутрішнє споживання складає менше 40% ВВП, тоді як у США — майже 70%. Крім того, Китай зараз має проблеми з безробіттям серед молоді та падінням ринку нерухомості, що гальмує зростання внутрішнього попиту.

…Отже, торгова війна між США і Китаєм суттєво змінила глобальні економічні потоки: частка Китаю в американському імпорті різко зменшилася, а його місце зайняли В’єтнам, Мексика та Індія. Китайські компанії шукають нові ринки в Латинській Америці, на Близькому Сході та у Східній Європі, а також переносять виробництво за кордон, щоб обійти мита.

Паралельно Пекін робить ставку на розвиток внутрішнього споживання і власних технологій. Однак структурна перебудова економіки ускладнюється низьким рівнем внутрішнього попиту, безробіттям серед молоді та кризою на ринку нерухомості. Стратегічне суперництво між США і Китаєм триває і в найближчому майбутньому навряд чи завершиться.

Тетяна Вікторова