Скорочення шкіл — це не просто сухі цифри на папері чи формальні рішення. За кожною закритою школою стоїть ціле покоління дітей, які втрачають можливість отримати знання у своєму рідному селі чи містечку. Це діти, які тепер змушені шукати нові освітні можливості, часто за десятки кілометрів від дому. Уявіть, як у вчорашньому гомінкому шкільному дворі раптом настає тиша, зникають голоси вчителів і сміх учнів, а замість жвавого життя залишається лише порожній будинок із зачиненими дверима. Така реальність є справжнім ударом не тільки для дітей, а й для громад, які втрачають центр своєї соціальної активності.
Брифінг, проведений у медіацентрі Вінницької обласної військової адміністрації, ще раз наголосив на гостроті проблеми. Директор Департаменту гуманітарної політики Вінницької ОВА Володимир Буняк поділився невтішними новинами: кількість шкіл у регіоні суттєво скоротилася за останні 17 років. У 2006 році область мала 1036 навчальних закладів, тоді як зараз їх залишилося лише 620. Це скорочення майже на 40%, і ця цифра лише зростатиме, якщо тенденція продовжиться.
Але війна — не єдина причина цих змін. Демографічний спад, що вдарив по Україні за останні роки, не залишив шансів освітній системі залишатися на тому ж рівні. За словами Буняка, кількість першокласників з кожним роком зменшується, і цього року регіон недобрав майже 1500 дітей у перший клас. Це явище несе далекосяжні наслідки — менше дітей означає не тільки скорочення класів, а й можливе закриття шкіл у майбутньому.
Це стає особливо гострим питанням для маленьких громад, де кожна школа — це важливий осередок життя. Закриття одного навчального закладу може змусити батьків і дітей виїжджати до інших місць у пошуках доступної освіти, що додатково знижує демографічні показники.
Буняк також підсумував роботу освітньої системи Вінниччини за 2023-2024 навчальний рік, особливо з огляду на виклики, з якими доводиться стикатися у воєнний час. Одним із ключових завдань було забезпечення безпеки дітей під час навчального процесу, адже війна не лише впливає на життя кожної дитини, але й загрожує їхньому навчанню. Створення укриттів у школах стало критично важливим кроком у збереженні можливості навчання в очному чи змішаному форматі.
Завдяки спільним зусиллям Вінницької ОВА, районних військових адміністрацій, територіальних громад та батьків вдалося забезпечити більшість навчальних закладів укриттями. Як повідомив Буняк, станом на сьогодні, 90% закладів дошкільної освіти, 98,5% шкіл, 93% професійно-технічних училищ та всі заклади вищої освіти мають захисні споруди. Це дозволяє дітям продовжувати навчатися, незважаючи на повітряні тривоги та загрози з боку агресора.
Втім, навіть такі заходи безпеки не можуть повністю вирішити проблему скорочення кількості шкіл та зменшення учнів. Сьогодні Вінниччина опинилася перед серйозним викликом: з одного боку, освітні заклади роблять усе можливе для створення безпечних умов для дітей, а з іншого — змушені закривати двері через відсутність достатньої кількості учнів.
Демографічна ситуація лише погіршується, і це ставить під загрозу не тільки майбутнє навчальних закладів, а й життя малих громад, які втрачають важливі соціальні інституції. Як би болісно це не звучало, але кожна зачинена школа — це ще один крок до занепаду громади.
Попереду освітян Вінниччини чекають нові випробування, і одне з головних завдань на 2024-2025 навчальний рік — це збереження шкіл у таких складних умовах. Без належної уваги до демографічних проблем та підтримки освіти ми можемо втратити не лише школи, а й надію на краще майбутнє для дітей, які залишаються у своїх громадах.
