З 14 по 16 лютого в Мюнхені відбудеться щорічна Мюнхенська конференція з безпеки – одна з найважливіших міжнародних платформ для обговорення глобальних викликів. Цьогоріч вона проходитиме на тлі зростаючої міжнародної напруги, а її учасники зосередяться на шляхах стабілізації світової безпекової системи. Україну, за попередніми даними, на заході представлятиме президент Володимир Зеленський. Очікується, що він виступить із промовою, де окреслить бачення України щодо припинення війни та досягнення «довготривалого миру».
Від Сполучених Штатів на конференцію прибудуть віцепрезидент Джей Ді Венс та спеціальний представник з питань України та Росії Кіт Келлог. Є інформація, що Келлог після Мюнхена відвідає Україну. Серед представників української делегації буде і керівник Офісу Президента Андрій Єрмак. В інтерв’ю Associated Press він наголосив, що Київ представить чітку позицію щодо необхідності завершення війни та механізмів гарантування безпеки для України. Однією з центральних тем стане пошук міжнародних механізмів, які унеможливлять повторення агресії в майбутньому.
Формати і учасники Мюнхенської конференції
Мюнхенська конференція з безпеки (MSC) є одним із провідних міжнародних форумів, присвячених питанням безпеки та зовнішньої політики. Заснована у 1963 році, вона об’єднує світових лідерів, політиків та експертів для обговорення ключових викликів у сфері безпеки через відкриті виступи, панельні дискусії та закриті зустрічі.
«Дивлячись на стан світу, важливо підтримувати розширену концепцію безпеки, яка включає не лише військові загрози, а й матеріальні та соціальні небезпеки та екологічні ризики», — наголошує цьогоріч голова MSC Крістоф Хойсген.
Мюнхенська конференція з безпеки, яка має 61-річну історію, вже неодноразово доводила свою актуальність. Вона надає ключовим особам, відповідальним за зовнішню політику та питання безпеки, можливість обмінюватися думками, налагоджувати співпрацю та взаємодіяти як між собою, так і з громадськістю.
Протягом трьох днів учасники братимуть участь у виступах, панельних дискусіях, тематичних заходах і двосторонніх зустрічах, де обговорюватимуться ключові виклики міжнародної політики та безпеки. Формат заходу передбачає як публічні обговорення, так і закриті зустрічі, створюючи умови для діалогу та обміну ідеями.
Мюнхенська конференція з безпеки збере близько 60 глав держав та урядів, а також 150 міністрів і керівників міжнародних організацій. Чи візьме участь в роботі конференції Дональд Трамп, поки що невідомо.
Цьогорічна Мюнхенська конференція пройде на тлі важливих глобальних і політичних змін, коли у США тільки почала працювати нова адміністрація, Євросоюз розпочав новий законодавчий період, а Німеччина готується до федеральних виборів. Україна ж чекає на оприлюднення Адміністрацією Трампа мирного плану по нашій країні. раніше очікувалося, що його представить Кіт Келлог. Натомість він спростував цю інформацію, заявивши, що не має таких повноважень і про мир буде говорити безпосередньо президент США Дональд Трамп.
Мюнхенську безпекову платформу очолить Столтенберг
Після завершення 61-ї Мюнхенської конференції з безпеки в лютому 2025 року її новим головою стане Єнс Столтенберг, колишній генеральний секретар НАТО. Він замінить німецького дипломата Крістофа Хойсгена, який очолював конференцію з 2022 року.
Столтенберг наголосив, що присвятив своє політичне життя збереженню миру, і для нього є честю очолити платформу, яка сприяє запобіганню конфліктам і міжнародному діалогу.
Завдяки десятирічному досвіду на чолі НАТО (2014–2024), а також попереднім ролям у норвезькому уряді, включаючи прем’єр-міністра, міністра фінансів та енергетики, Столтенберг вважається одним із найавторитетніших світових лідерів у сфері безпеки. Президент ради засновників Вольфганг Ішингер висловив упевненість, що завдяки глобальному авторитету Столтенберга конференція відіграватиме ще важливішу роль у міжнародній безпеці.
Ішингер залишиться президентом ради MSC Foundation, а його заступницею продовжить бути Хельга Марія Шмід, колишній генеральний секретар ОБСЄ.
Про що говоритимуть на конференції?
Основні теми заходу охоплюють:
- Глобальні виклики безпеці: управління міжнародними процесами, захист демократії та кліматична безпека.
- Регіональні кризи та міжнародний порядок: шляхи врегулювання конфліктів у різних частинах світу.
- Трансатлантичне партнерство: перспективи співпраці між Європою та США.
- Глобальна роль Європи: активізація її позиції на міжнародній арені.
Згідно з Мюнхенським звітом з безпеки 2025 року, збереження єдності Заходу є критично важливим для захисту цінностей ліберальної демократії від автократичних викликів. Демократичні держави мають активніше брати участь у формуванні глобального порядку та пропонувати свої рішення для подолання криз — від кліматичних проблем до загроз у сфері охорони здоров’я.
В глобальному світі не буває локальних проблем
Геополітична конкуренція сьогодні розгортається на глобальному рівні. Європа, Східна Азія та Близький Схід є прикладами, де локальні конфлікти можуть мати всесвітні наслідки. Так, під час пандемії COVID-19 порушення ланцюгів постачання в Східній Азії спричинили виробничі проблеми в Європі. Війна в Україні викликала глобальні проблеми з продовольчою та енергетичною безпекою і стала фактором, що посилив інфляцію по всьому світу. Конфлікт у Газі спровокував протести в Європі та Південно-Східній Азії. Попри дискусії щодо деглобалізації світ залишається взаємозв’язаним.
Такий взаємозв’язок може означати, що світ стає єдиною сценою для суперництва великих держав. Справді, геополітичні конфлікти розгортаються глобально. Наприклад, через постачання зброї та відправлення військ, дві Кореї ведуть боротьбу за допомогою проксі-війни на європейському континенті, що ускладнює ситуацію на самому Корейському півострові. Водночас Росія, втручаючись у Малі, Сирію та Північну Корею, намагається відвернути увагу Заходу від України. Китай активно укладає партнерства в різних регіонах, зокрема через ініціативу «Один пояс, один шлях» та через свою роль у БРІКС і Шанхайській організації співпраці.
Для США це виглядає так, ніби ціла низка ревізіоністських держав намагається одночасно оскаржити гегемонію Америки в кількох регіонах. США, у свою чергу, зміцнюють свої альянси в Азії та Європі через багатосторонні угоди: з Японією та Південною Кореєю (JAROKUS), з Японією та Філіппінами (JAROPUS), а також з Австралією та Великобританією (AUKUS).
Європа: боротьба за стабільність та безпеку України
Німецький аналітичний журнал Internationale Politik представив огляд тем, які будуть обговорюватися на Мюнхенській конференції. Особливу увагу видання приділяє геополітичному аспекту, визначаючи три основні «бойові зони», які стануть центром глобальної конкуренції та конфліктів у найближчому майбутньому.
Європейський континент, на думку журналістів видання, залишається ключовим епіцентром геополітичного протистояння, насамперед через російську агресію проти України. Москва не лише намагається підірвати безпеку регіону, а й відкрито загрожує застосуванням ядерної зброї. Війна в Україні вже спричинила глобальні потрясіння, вплинувши на енергетичні ринки, економіку та військову політику багатьох країн.
Україна отримає особливу увагу на конференції, адже її майбутнє безпосередньо визначатиме довгострокову безпеку Європи. Водночас потенційні конфлікти на Балканах, Балтії чи Кавказі можуть ще більше загострити протистояння між Росією та Заходом. Саме тому одним із ключових питань Мюнхенської конференції буде пошук ефективних міжнародних гарантій безпеки для України, які унеможливлять нову агресію.
Близький Схід: зростаюча нестабільність та ризики глобального конфлікту
Регіон переживає чергову фазу загострення, зокрема через конфлікти в Газі, Лівані, Сирії та Ємені. Іран, як один із ключових противників США, активно нарощує вплив та загрожує стабільності регіону. Особливу стурбованість викликає перспектива розвитку іранської ядерної програми, що може призвести до нової гонки озброєнь або навіть до широкомасштабного конфлікту.
Поряд із цим, Китай дедалі більше позиціонує себе як посередник у регіональних суперечках та намагається зміцнити зв’язки з державами Близького Сходу, такими як Іран, Саудівська Аравія та Єгипет. Враховуючи важливість енергетичних потоків із цього регіону, Мюнхенська конференція стане майданчиком для обговорення ризиків глобальної енергетичної безпеки та можливих наслідків загострення конфліктів у Перській затоці.
Східна Азія: Тайвань як потенційний тригер глобальної ескалації
Хоча регіон поки що залишається відносно стабільним, протистояння між США та Китаєм набирає обертів. Тайваньська протока залишається найбільш вибухонебезпечною зоною, де може спалахнути повноцінний конфлікт між двома наддержавами. Пекін прагне розширити свою стратегічну присутність у Тихому океані, що Вашингтон сприймає як пряму загрозу своїй зоні впливу.
Загострення конфлікту в цьому регіоні може мати глобальні економічні наслідки, оскільки Тайвань є центром виробництва напівпровідників, критично важливих для технологічних індустрій усього світу. На конференції, ймовірно, будуть обговорюватися можливі сценарії розвитку подій навколо Тайваню, а також стратегія союзників США – Японії, Південної Кореї, Австралії та Філіппін – у разі потенційної військової ескалації.
Україна у глобальному контексті
Україна залишається ключовим елементом у геополітичному балансі сил. Війна, розв’язана Росією, стала випробуванням не лише для Європи, а й для всієї світової безпекової системи. Підтримка України з боку США, ЄС та інших партнерів має не лише стратегічне, а й символічне значення – це боротьба за збереження міжнародного порядку, заснованого на правилах.
На Мюнхенській конференції обговорюватиметься, як союзники України можуть посилити допомогу та які довгострокові заходи потрібні для стримування геополітичних амбіцій Росії та її партнерів, таких як Китай та Іран.
Очікується, що Мюнхенська конференція – 2025 стане ключовим майданчиком для обговорення глобальних загроз, що випливають із протистояння в Європі, Близькому Сході та Східній Азії. Всі ці регіони впливають один на одного, а конфлікти в них формують новий світовий порядок.
Головне питання конференції – як міжнародна спільнота може забезпечити стабільність та запобігти масштабним кризам. Україні на цій зустрічі відведена особлива роль, адже її боротьба є частиною більшого протистояння за майбутнє міжнародної безпеки.
