Список Зонненфельда поповнився: які компанії обрали соціальну відповідальність замість бізнесу в Росії

Список Зонненфельда, що в режимі реального часу показує, скільки компаній і якою мірою вийшли з російського ринку з початку повномасштабної війни проти України, постійно поповнюється. От і вчора було опубліковане чергове оновлення, в якому повідомлялося, що понад 1000 компаній добровільно обмежили свою діяльність у Росії на рівні, що перевищує мінімально необхідний згідно з міжнародними санкціями. Останніми компаніями, які оголосили про свій вихід з російського ринку, стали німецький виробник електротехніки та рішень для зберігання енергії Sonnen та французька логістична компанія Geodis. Обидві компанії ухвалили рішення повністю припинити свою діяльність в Росії у серпні 2024 року, долучившись до понад тисячі інших фірм, що залишили російський ринок після початку повномасштабної війни в Україні. Інші компанії також продовжують зменшувати свою присутність в Росії, але роблять це поступово або з певними обмеженнями. Серед них такі компанії, як французький виробник косметики L’Oréal та американська корпорація Cargill.

Утім деякі компанії продовжують працювати в Росії без жодних перешкод, і засновники списку намагаються цьому завадити.

Джеффрі Зонненфельд, професор управління в Єльському університеті витратив чотири десятиліття на те, щоб спонукати генеральних директорів компаній діяти на благо суспільства, а не лише відповідати очікуванням акціонерів. Він розвивав і популяризував ідею про важливість етичного і відповідального лідерства у бізнесі. Йому належить відома фраза: “Бізнес не існує в вакуумі. Підприємства повинні діяти в контексті суспільних цінностей і бути активними учасниками в питаннях, що стосуються соціальної справедливості і моральних норм. Коли компанії ігнорують ці зобов’язання, вони ризикують втратити довіру і повагу з боку суспільства”.

Але жодна з ініціатив Зонненфельда не здобула стільки підтримки з боку бізнес-лідерів, ЗМІ та громадськості, як його перелік компаній, які розірвали зв’язки з Росією.

На початку війни список Зонненфельда оновлювався щогодини. “Що робить цей список, так це дає сміливим CEO впевненість продовжувати свої дії, а тим, хто тільки намагається бути сміливим, – додаткову підтримку, щоб впоратися з їхніми радами директорів. Це дозволяє їм виглядати відповідальними бізнес-лідерами, коли вони бачать, що велика кількість їхніх колег покидає Росію”, — заявив Зонненфельд виданню The Washington Post.

Наразі список поповнюється не так активно, але тим не менш команда Зонненфельда поступово досягає своєї мети.

Перший список, одразу після вторгнення в Україну 24 лютого, містив десяток корпорацій, серед яких були нафтові гіганти BP, Shell і ExxonMobil, консалтингові фірми McKinsey, Bain і BCG, а також великі технологічні компанії IBM, Dell, Meta, Apple і Alphabet.

Спочатку це був простий список, який маркував компанії за бінарним принципом “вийшла”/ “залишилась”, а тепер він містить п’ять категорій, класифікованих за шкільною літерною шкалою AF для позначення повноти виходу. Повну версію Списку Зонненфельда можна переглянути за посиланням. В ньому компанії розподілені на п’ять категорій.

Продовжують діяльність в Росії без обмежень

Diesel продовжує свою діяльність в Росії, не зупинивши бізнес в цій країні. Не розкрила деталі своєї політики чи змін у бізнес-операціях в Росії, залишаючи інформацію про свої дії недоступною для оприлюднення.

Zepter продовжує рекламувати свої продукти в Росії. Продовжує продавати свої товари на російському ринку.

Продовжують діяльність, але не інвестують у розвиток

Nestlé. Хоча компанія продовжує продавати свої продукти в Росії, вона заявила про припинення нових інвестицій і обмеження розвитку бізнесу. Nestlé також припинила всю рекламу і всі капітальні інвестиції, не вкладаючи нові кошти в розвиток чи модернізацію бізнесу в Росії.

Unilever продовжує постачання продуктів до Росії, але зупинила нові інвестиції та розширення на цьому ринку.

Скорочують діяльність

PepsiCo призупинила більшість своїх бізнес-операцій у Росії, але продовжує постачання основних продуктів, які включають товари першої необхідності, такі як продукти харчування і напої. Вони зберігають мінімальну присутність на ринку, щоб забезпечити доступ до критично важливих товарів, зменшуючи при цьому свою комерційну діяльність.

Škoda припинила виробництво автомобілів в Росії і зупинила експорт до цієї країни. Дилери продовжують продавати автомобілі на російському ринку, які вже були імпортовані до країни до припинення експортних постачань.

Призупиняють діяльність

Microsoft призупинила нові продажі своєї продукції та послуг в Росії, не дозволяючи новим клієнтам купувати їхні продукти. Продовжує підтримувати існуючі доступи для вже наявних клієнтів, зберігаючи активними поточні контракти і забезпечуючи підтримку для вже куплених продуктів та послуг.

Amazon призупинила всі свої бізнес-операції в Росії, включаючи продажі, постачання та обслуговування клієнтів в цій країні.

Припиняють діяльність в Росії

Tetra Pak повністю вийшла з Росії, закривши всі свої операції в країні.

UEFA заборонила російським спортсменам брати участь у своїх змаганнях. Відсторонила команди та індивідуальних спортсменів з Росії від участі в турнірах і матчах, які організовує UEFA.

Цей список продовжує оновлюватися, і його мета – надати прозорість і підтримку компаніям, які приймають рішення про вихід з Росії в умовах конфлікту та санкцій.

Безумовним лідером виходу з російського ринку є США, які мають чітку й послідовну позицію щодо країни-агресора. Американський уряд активно впроваджує санкції проти Росії, починаючи з моменту анексії Криму в 2014 році. Відповідно ці заходи значно посилилися після повномасштабного вторгнення. Американські компанії, особливо ті, які залежать від урядових контрактів або підтримки, знаходяться під значним тиском дотримуватися санкцій і уникати бізнесу з Росією.

Великобританія також активно підтримує санкції проти Росії та має одну з найсильніших позицій у Європі щодо ізоляції її через агресію проти України. Уряд Великобританії тисне на компанії, щоб вони припинили свою діяльність у Росії, що змушує їх відповідати на ці вимоги. Британські компанії, особливо великі міжнародні бренди, дуже чутливі до репутаційних ризиків. Продовження бізнесу в Росії під час війни може завдати шкоди їхньому іміджу і викликати негативну реакцію серед клієнтів та інвесторів. Це стимулює компанії залишати російський ринок, щоб зберегти свою репутацію.

Ситуація з німецькими компаніями, які вийшли з російського ринку, була значно складнішою через напрацьовані зв’язки і залежності з країною-агресоркою.

Німеччина мала тісні економічні зв’язки з Росією, зокрема в енергетичному секторі. Багато німецьких компаній залежали від поставок російського газу і нафти, що ускладнювало рішення про вихід з ринку. Це стосується, перш за все, таких гігантів, як Siemens і BASF, які тривалий час вагалися щодо виходу з Росії через свої довгострокові інвестиції та контракти. Як частина Європейського Союзу, Німеччина змушена була підтримувати санкції проти Росії, але політичний тиск усередині країни щодо виходу з російського ринку був менш інтенсивним, ніж у Великобританії або США. Це пояснюється історичною схильністю Німеччини до економічної співпраці з Росією та прагненням до дипломатичного вирішення конфліктів.

Проте, події в Україні спричинили зміну настроїв у німецькому суспільстві. Компанії, які продовжували працювати в Росії, почали стикатися з дедалі більшим тиском з боку громадськості та споживачів, що підштовхнуло багато з них до виходу з російського ринку, незважаючи на економічні втрати.

Як і в інших країнах, німецькі компанії прагнуть дотримуватися корпоративної соціальної відповідальності. Тиск з боку громадських організацій, політиків і суспільства загалом змусив багато компаній переглянути свою діяльність у Росії з точки зору етичності та моралі. Вихід німецьких компаній з Росії часто був поступовим і відбувався у кілька етапів. Спочатку багато хто оголосив про призупинення нових інвестицій і проєктів, згодом зупинили операції, а пізніше — повністю вийшли з ринку. Наприклад, автомобільні концерни Volkswagen і Mercedes-Benz припинили виробництво і постачання своїх продуктів у Росію, але цей процес тривав кілька місяців.

Таким чином, хоча німецькі компанії не так активно виходили з російського ринку, як їхні американські чи британські колеги, вони все ж поступово згорнули свою діяльність під впливом внутрішнього та зовнішнього тиску, а також через репутаційні ризики.

Зонненфельд та його команда і надалі працюють над розробкою альтернативних моделей ведення бізнесу, які можуть бути використані компаніями, що вирішують виходити з Росії. Це включає в себе рекомендації з приводу того, як найкраще управляти активами, персоналом і зобов’язаннями в умовах виходу з ринку.