Сукупний глобальний держборг досяг 93,2% від світового ВВП: як це вплине на глобальну економіку (продовження)

Після року, що вчора минув, ІА Факт констатувало, що глобальний державний борг досяг 93,2% від світового ВВП, значно зрісши через фіскальні витрати на подолання наслідків пандемії ковіду, що створило серйозні виклики для макроекономічної стабільності. Особливо вразливі країни, що розвиваються, де витрати на обслуговування боргу перевищують інвестиції в освіту й медицину, а також розвинені держави, і навіть США, де ліміт боргу став предметом політичних конфліктів. Наслідками можливих дефолтів можуть стати фінансові потрясіння, втрата довіри до національних валют і загроза уповільнення глобальної економіки, що вимагає стратегічного управління борговими зобов’язаннями для уникнення кризи. Ось кілька прикладів з економічної історії, що унаочнюють це.

Найпотужніший дефолт в історії Аргентини

У 2001 році Аргентина оголосила найбільший дефолт в історії на $100 млрд, що призвело до економічної кризи, масового безробіття і втрати довіри інвесторів. Сьогодні країна знову шукає вихід із економічних проблем, тепер під керівництвом президента Мілея.

Останній пропонує радикальні реформи, зокрема доларизацію економіки та різке скорочення державних витрат. Він прагне зупинити інфляцію, але ці дії вже викликають соціальну напругу. Багато людей побоюються, що реформи можуть посилити бідність і нестабільність.

Наразі у країні триває ризикований “економічний експеримент”. Питання в тому, чи допоможуть ці дії вирішити кризу, чи створять нові проблеми. Минулі помилки, як вищезгаданий дефолт, показують, наскільки важливо знайти баланс між реформами і турботою про людей. Тобто, важливо враховувати уроки минулого, щоб уникнути нових проблем у майбутньому.

Грецька криза 2010–2015: як країна уникла дефолту

Через великі борги у 2010 році Греція опинилася на межі банкрутства. Вона отримала від ЄС і МВФ понад €260 млрд в обмін на жорсткі заходи економії: скорочення зарплат і пенсій, підвищення податків та зменшення державних витрат.

Ці кроки сильно вдарили по людях. Безробіття сягнуло 27%, економіка скоротилася на чверть, різко зросла бідність. У країні почалися масові протести. Криза також змінила політику – традиційні партії втратили підтримку, а до влади прийшли нові лідери, зокрема Алексіс Ципрас, які обіцяли відмовитися від економії, але не впоралися з цим.

Греція уникла дефолту, але заплатила за це роками економічного спаду і соціальної напруги. Відновлення почалося лише після 2018 року, хоча борги і досі високі.

Дефолт Росії 1998 року: що сталося

У серпні 1998 року Росія оголосила дефолт, тобто перестала платити за свої борги. Це сталося через падіння цін на нафту, великі борги, слабку економіку після розпаду СРСР і фінансову кризу в Азії. Уряд знецінив рубль, зупинив виплати за внутрішніми облігаціями та оголосив мораторій на зовнішні борги. Економіка зазнала серйозного удару: ціни зросли, банки закривалися, люди втрачали заощадження, а рівень життя різко впав.

Соціальна напруга зросла, уряд пішов у відставку, а країна втратила довіру інвесторів. Відновлення почалося через кілька років завдяки зростанню цін на нафту і стабілізації політики. Ця криза стала уроком для Росії, показавши, до чого призводять фінансова нестабільність і залежність від зовнішніх факторів.

Боргова криза Мексики

У 1982 році Мексика не змогла виплачувати борги, що спричинило велику економічну кризу в Латинській Америці. Основними причинами були зростання відсоткових ставок у США, падіння цін на нафту, яка була головним джерелом доходів країни, та великі позики, які Мексика взяла раніше. Мексика оголосила, що не може платити за боргами, що викликало паніку серед міжнародних кредиторів. Це призвело до девальвації песо, зростання цін і падіння рівня життя.

Щоб врятувати економіку, Мексика отримала допомогу від МВФ і США, але їй довелося проводити жорсткі реформи, скоротити витрати і відкрити ринок для іноземного капіталу. Ця криза зачепила й інші країни регіону, почавши період економічних труднощів, відомий як “втрачене десятиліття”. Мексика змогла стабілізувати ситуацію, але цей процес був довгим і болісним.

Тобто, фінансова криза в Мексиці у 1982 році сильно вплинула на економіку і життя людей, і на відновлення знадобилося багато часу.

Ці приклади демонструють, що дефолти чи навіть ризик їх настання підривають довіру до урядів, провокують економічні спади і мають довготривалі наслідки. Успішне уникнення дефолтів зазвичай залежить від швидких політичних компромісів, зовнішньої допомоги або структурних економічних реформ. Це важливий урок для будь-якої країни, яка опиняється перед загрозою фінансової нестабільності.

Чому важливо мати структурований план керування держборгом

Щоб країни могли уникнути проблем через держборг, експерти радять кілька простих, але важливих кроків. Найперше – мати чіткий план, як керувати боргом. Це дозволить витрачати менше грошей на виплати відсотків і поступово зменшувати загальний борг.

Уникнути ризиків, пов’язаних зі змінами курсів долара, євро чи інших валют, допомагає обслуговування боргу у національній валюті. Ще один спосіб – розтягнути виплати боргу на тривалий час і рівномірно розподілити їх у часі, щоб уникати ситуацій, коли потрібно відразу платити великі суми.

Важливим є розвиток внутрішнього фінансового ринку. Якщо держава позичає гроші у своїй валюті, наприклад, через продаж облігацій, це зменшує залежність від іноземних кредитів і робить економіку більш стабільною.

Крім того, корисно співпрацювати з МВФ чи Світовим банком, які можуть надати кредити на вигідних умовах. Але важливо, щоб ці гроші використовувалися для розвитку країни, а не лише для закриття поточних дірок у бюджеті.

Ще один важливий крок – заздалегідь помічати можливі фінансові проблеми. Для цього держава має створювати системи моніторингу, які допоможуть вирішувати труднощі ще до того, як вони переростуть у кризу.

Таким чином, якщо країна планує свої дії, розвиває внутрішній ринок, співпрацює з міжнародними партнерами і завчасно помічає ризики, вона може уникнути боргових криз. Це робить економіку сильнішою і дозволяє ефективніше використовувати гроші на користь громадян.

Для чого потрібна реструктуризація боргів

Це спосіб допомогти країнам, які не можуть виплатити свої борги, домовитися з кредиторами про полегшення умов. Це може означати зменшення суми боргу, збільшення часу для виплат або зниження відсотків. Але успіх таких заходів залежить від того, як їх реалізують, і чи готова країна проводити зміни в економіці.

Наприклад, Аргентина багато разів змінювала умови своїх боргів. У 2020 році вона домовилася з кредиторами про полегшення виплат, але через політичну нестабільність і слабку економіку проблему повністю не вирішили.

Греція у 2012 році провела одну з найбільших реструктуризацій у світі, частково списавши борги і знизивши відсоткові ставки. Це дало тимчасове полегшення, але суворі економічні заходи, яких вимагали кредитори, уповільнили розвиток країни та викликали протести.

Ісландія після фінансової кризи 2008 року швидко відновилася. Уряд списав частину боргів банків і населення, а також запровадив жорсткий контроль руху грошей. Завдяки цьому економіка країни швидко стабілізувалася.

Україна у 2015 році змогла домовитися зі своїми кредиторами про списання частини боргу і зробила виплати залежними від економічного зростання. Це зменшило тиск на бюджет, але через нестабільну економіку країна не змогла повністю скористатися цими перевагами.

Реструктуризація боргів може полегшити фінансову ситуацію країни, але цього недостатньо, якщо не проводити реформи для розвитку економіки. Успіх, як в Ісландії, показує, що важливо швидко діяти і підтримувати внутрішній ринок. Натомість досвід Греції та Аргентини нагадує, що без довгострокових змін проблеми можуть повернутися.

Різні підходи до управління держборгом у різних державах

Державні борги є викликом для багатьох країн, але кожна з них має свій підхід до управління цією проблемою. Так, США мають борг, який перевищує весь обсяг їхньої економіки, але завдяки тому, що долар є головною валютою у світі, країна легко знаходить інвесторів. Проте їм доводиться регулярно підвищувати ліміт боргу, що вказує на потребу у вирішенні проблеми на довгострокову перспективу.

Японія має ще більший борг – удвічі більший за свою економіку, але майже весь цей борг належить самим японцям. Це знижує ризики, а низькі відсоткові ставки і підтримка центрального банку дозволяють країні залишатися стабільною.

Греція залежить від зовнішніх кредиторів, передусім, ЄС і МВФ. У 2010-х роках вона пережила важку фінансову кризу, і зараз її борг становить понад 170% економіки. Щоб отримувати допомогу, Греції довелося запровадити жорсткі реформи.

Аргентина теж має великий борг, але часто не може вчасно його виплачувати. Через часті дефолти їй важко залучати нових інвесторів, і економічна ситуація в країні залишається нестабільною.

Німеччина показує протилежний підхід: її борг становить лише 60% економіки. Вона суворо контролює витрати і бере кредити тільки у важливих випадках, наприклад, під час криз. Завдяки цьому її економіка залишається сильною.

Китай має борг близько 70% економіки, але майже всі ці гроші залишаються всередині країни. Їх використовують на інфраструктурні проєкти, які сприяють економічному зростанню.

Отже, кожна країна обирає свій підхід, щоб залишатися стабільною, попри виклики, пов’язані з боргом.

Тетяна Вікторова