Україна звернулася до країн Європейського Союзу з проханням застосувати відповідні заходи, щоб сприяти поверненню українців на Батьківщину. З огляду на складну економічну ситуацію та виклики, які стоять перед країною, уряд України вважає, що повернення громадян є одним із ключових аспектів для стабілізації та відбудови держави.
Уряд України вважає, що повернення українців сприятиме покращенню економічної ситуації, оскільки вони привезуть з собою набуті за кордоном знання, досвід та фінансові ресурси. Крім того, велика кількість громадян, що повертаються, допоможе зменшити демографічні проблеми та забезпечити стабільність у регіонах, що зазнали значних втрат населення.
Реакція країн ЄС
Декілька європейських країн висловили свою підтримку та готовність до співпраці з Україною в цьому напрямку. Зокрема, представники Німеччини, Польщі та Литви вже заявили про намір розглянути конкретні кроки для реалізації цієї ініціативи.
Наприклад, у червні в Чехії стартував пілотний проект, що пропонував допомогу українцям, які отримали тимчасовий захист після початку повномасштабного вторгнення, у поверненні додому. Це відбулося попри те, що у 2024 році українські біженці принесли до чеського бюджету майже на 3 мільярди крон більше, ніж витратили на допомогу їм, про що повідомляло Міністерство праці та соціальних справ Чехії. Схожі ініціативи є в Норвегії та Швейцарії. Крім того, деякі країни поступово скорочують фінансову та соціальну підтримку українським біженцям.
Литва вирішила більше не покривати витрати на навчання українських студентів. Це рішення було прийняте урядом країни на прохання Києва, як повідомляє LRT. Ті, хто зараз навчається у вищих навчальних закладах, зможуть завершити навчання безкоштовно. Проте з вересня нові студенти з України будуть підпадати під ті ж правила, що і литовські студенти. Після здобуття середньої освіти вони складатимуть державні іспити у Литві та проходитимуть той самий загальний порядок вступу, що і громадяни Литви, з можливістю претендувати на бюджетні місця.
“Ми організуємо всі необхідні заходи для допомоги громадянам України, які проживають у Литві, відповідно до потреб української держави, у співпраці та без заохочення відтоку мізків з України. Таке бажання висловила українська сторона. Поки що немає необхідності переводити навчання в інше місце, адже в Україні є вищі навчальні заклади”, – зазначили у Міністерстві освіти, науки та спорту Литви.
Таким чином, країни ЄС, не порушуючи законодавство, згідно з яким вони не можуть насильно відправляти біженців додому, виявляють підтримку українській владі. Є велика ймовірність того, що подібні рішення щодо скорочення різної допомоги для українців будуть набирати обертів у найближчому майбутньому.
Думка експерта
Політичний експерт Олег Постернак вважає, що це може перетворитися на системний процес завдяки роботі українського МЗС, яке виконує інструкції Офісу Президента. Україна стикається з серйозною демографічною проблемою.
“Ми втрачаємо не просто трудові ресурси, а й відтворення цілої нації, розпорошеної по різних країнах ЄС. Зацікавленість Євросоюзу у збереженні українських мігрантів викликає занепокоєння у нашої влади. Серед біженців багато тих, хто швидко адаптується, вивчаючи мову, здобуваючи європейську освіту, роботу. Для України єдиний раціональний шлях повернути мігрантів – звертатися до урядів країн ЄС.
З іншого боку, коли Україна стане членом ЄС, відтоку громадян не уникнути. В Євросоюзі наші громадяни отримають можливість працевлаштування в інших країнах, і територіальна мобільність стане природним результатом європейської інтеграції. Те, що сталося через війну, все одно б відбулося до 2030 року, коли теоретично Україна може стати членом ЄС. Ми просто зіткнулися з цією проблемою трохи раніше”, –– підкреслив Постернак.
