Війна як бізнес: як чиновники та псевдоволонтери наживаються на війні
Війна — це час, коли межа між життям і смертю тоншає до невидимого рубежу, коли кожен день означає боротьбу за існування, гідність і незалежність. Україна перебуває у стані найжорстокішої війни, і в цей час від кожного вимагається більше, ніж звичайна мужність. Люди віддають останнє, щоб підтримати армію, жертвуючи своїми заощадженнями. Наші захисники віддають своє здоров’я і життя, щоб захистити державу. Але, на жаль, навіть у цей трагічний момент з’являються ті, для кого війна стала можливістю набивати кишені.
Чиновники, які замість того, щоб організовувати захист і допомогу, будують свої багатства на державних замовленнях і гуманітарній допомозі. Псевдоволонтери, які намагаються здобути славу та статки, прикриваючись благодійними зборами, збирають кошти не для армії, а для власних елітних машин чи вілл. І звичайні шахраї, що користуються довірою тих, хто щиро хоче допомогти, виводять гроші через фіктивні фонди або перепродують гуманітарні вантажі, призначені для тих, хто на фронті ризикує своїм життям.
Ця реальність б’є по найсвятішому — по довірі та єдності українців. У той час, коли мільйони людей жертвують останні гривні, коли батьки відправляють своїх синів на фронт, хтось підраховує прибутки від продажу бронежилетів або проданих на чорному ринку продуктів, які мали б врятувати життя. Ганебна нажива на крові та сльозах українського народу стала буденністю для тих, хто ніколи не був справжньою частиною цієї нації.
Тендери на крові
Державні закупівлі в умовах війни стали полем для безпрецедентних зловживань. Корумповані чиновники створили цілу систему, де поставки для армії закуповуються за цінами, які в рази перевищують ринкові. Необґрунтовані завищені ціни на форму, бронежилети, їжу та навіть паливо — все це стало частиною величезної корупційної схеми. До того ж якість таких товарів теж залишається під великим сумнівом, а отже ставить під загрозу боєздатність ЗСУ і, найголовніше, життя наших воїнів.
Чому це відбувається? Тому що війна — це час, коли необхідність швидко постачати ресурси армії дозволяє чиновникам діяти майже без контролю. Система тендерів, яка і так була недосконалою, в умовах війни стала ще більш вразливою для маніпуляцій. Підрядники, які раніше були лише посередниками, тепер розгорнули масштабні схеми з перепродажу товарів за завищеними цінами. І все це під виглядом “підтримки армії”.
Початок 2024 року ознаменувався гучною справою проти чиновників Міноборони. Нині колишні заступник Міністра оборони, що відповідав за тилове забезпечення ЗСУ, т.в.о. начальника Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів, а також т.в.о. начальника центрального управління контролю якості Міністерства оборони України були спіймані на протизаконній діяльності проти ЗСУ, що спричинило тяжкі наслідки на 1,4 млрд грн та розтрату державних коштів у розмірі понад 222 млн грн. Так з легкої руки ексзаступника міністра оборони було укладено договір про постачання бронежилетів, касок та одягу для військових ЗСУ за завищеними цінами та низької якості. За такий злочин законом передбачено позбавлення волі строком до 15 років. Колишнім посадовцям повідомили про підозру, а саму справу направили до суду.
Друга не менш гучна справа трапилася зовсім недавно. Директор чернігівського ТОВ попався на спробі приховати наслідки своєї злочинної діяльності. Чоловік займався постачанням неякісної харчової продукції прикордонникам. Підозрюваного затримали при спробі дати хабаря у розмірі 2 тисяч доларів заступнику начальника відділу внутрішньої та власної безпеки одного з прикордонних загонів за невжиття заходів реагування та не направлення до органу досудового розслідування матеріалів стосовно використання завідомо підроблених документів посадовими особами ТОВ. Слідством було встановлено, що між підозрюваним та прикордонним загоном було укладено договори про закупівлю харчових продуктів за державні кошти на суму понад 1,1 млн грн. Після поставки кожної такої партії зазначеної у договорах харчової продукції, представниками ТОВ надавалися підроблені документи, що посвідчують якість цієї продукції. Наразі вирішується питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відкати і нажива на війні
Найстрашніші в цій історії випадки так званих відкатів. Підприємці, які виграють тендери, не тільки завищують ціни на товари та послуги, а й віддають частину прибутку чиновникам, які забезпечують їм перемогу в тендерах. Це — класична схема, яка була відома ще до війни. Але тепер ця практика перетворилася на масштабний бізнес, де грошові потоки вимірюються мільйонами, а часом і мільярдами гривень.
Такі корупційні схеми не просто завдають шкоди економіці. Вони підривають довіру людей до влади, до волонтерських організацій, до всього суспільства. В час, коли на фронті кожен солдат ризикує життям заради нашого майбутнього, хтось у затишних кабінетах збирає “відкати” і розкошує на кошти, які мали б іти на захист країни.
Очільниця одного з департаментів Херсонської ОВА втупила в змову з власником та керівником приватного товариства. Разом зловмисники організували завищення вартості технічного обстеження 107 об’єктів соціальної інфраструктури, а саме школи, лікарні, що були пошкоджені внаслідок російської агресії у більше ніж 15 разів. Таким чином договір уклали на суму понад 9,9 млн грн, тоді як фактично надані послуги коштували 534 тисяч гривень. У результаті учасники схеми заволоділи коштами резервного фонду Кабінету міністрів на суму понад 7,7 млн грн.
Колишня заступниця голови Волинської ОВА Мирослава Якимчук разом з іще сімома учасниками організували злочинну схему для ухилянтів під прикриттям надання волонтерської допомоги ЗСУ. У період з серпня 2022 року по квітень 2023 року зловмисники переправили через кордон понад 100 чоловік у якості волонтерів. вартість такої послуги становила 5 тис длр з людини. Гроші зловмисники отримували через посередників, а своїх клієнтів вносили до системи “Шлях”, що надавало змогу чоловікам безперешкодно перетинати кордон. Як стало відомо, 4 вересня 2024 року Мирославу Якимчук було звільнено за згодою сторін.
Таких випадків безліч, всі перерахувати немає можливості.
Псевдоволонтери
Тема наживи на війні часто обговорюється у контексті чиновників, які використовують свою владу для власного збагачення. Однак, не лише представники влади наживаються на цій трагедії. Поряд із ними, з’являються й інші групи — серед них є навіть волонтери та шахраї, які використовують довіру людей та ситуацію, щоб отримати матеріальну вигоду.
З початку повномасштабної війни в Україні волонтерський рух став невід’ємною частиною оборони та підтримки армії. Волонтери збирають кошти на спорядження, техніку, медикаменти та інші потреби для військових. При цьому люди віддають останнє, аби допомогти армії. Проте, серед тисяч чесних людей, які самовіддано працюють на благо країни, є й ті, хто прикривається волонтерством, аби набити власні кишені.
Часто на війні з’являються шахраї, які створюють фіктивні благодійні фонди або збирають гроші на неіснуючі потреби армії. Вони грають на патріотичних почуттях людей та готовності допомагати захисникам. Найбільше довірливих людей можна зустріти в соцмережах, де активуються різні шахрайські кампанії під виглядом зборів на дрони, автівки чи навіть допомогу пораненим військовим.
Окрім підробних зборів, деякі шахраї використовують гуманітарну допомогу для власного збагачення. На окупованих територіях і в тилу з’являлися випадки, коли гуманітарні вантажі, призначені для цивільних або військових, опинялися на чорному ринку. Продукти, одяг, медикаменти, що передавалися як безкоштовна допомога, перепродаються за гроші.
Ще одним напрямком для наживи стають фіктивні благодійні організації, які мають “підтримку” великих міжнародних донорів або відомих особистостей. Під виглядом збору грошей на потреби армії чи постраждалих від війни, вони отримують величезні суми, які ніколи не доходять до адресатів
Ми бачимо повідомлення в новинах про волонтерські організації, які збирають мільйони, але деякі з цих організацій не так прозорі, як здаються. Деякі з них насправді співпрацюють з державними структурами і отримують вигоду з завищених тендерів, використовуючи благодійність як прикриття для корупції.
У Івано-Франківській області Богдан Ленігевич, керівник благодійної організації “Благодійний фонд “БО Турбота”, депутат Івано-Франківської обласної ради від партії “Батьківщина” під виглядом гуманітарної допомоги ввозив автомобілі для українських захисників, а потім продавав їх військовим та цивільним за великі гроші. Шахрай попався під час спроби провернути аферу, в ході якої пропонував за 20 тис длр три автомобілі для військових. При цьому зловмисник для звітності оформляв разом з подільниками фіктивні акти прийому – передачі безкоштовної гуманітарної допомоги. Законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 7 років з конфіскацією майна. Слідство триває вже два роки.
Колишня працівниця медичного батальйону “Госпітальєри” Анна Скольбушевська, відома під ніком “Адмірал Няв” прославилася тим, що збирала донати нібито на потреби ЗСУ та витрачала їх на азартні ігри та інші розваги, прикриваючись нашивками та регаліями свого батальйону, вже будучи звільненою з його лав. Нині Анна перебуває на лікуванні від своєї залежності, а “Госпітальєри” подали заяву до правоохоронних органів щодо розтрати коштів.
Навесні цього року правоохоронці викрили діяльність злочинного угрупування на Дніпропетровщині. Злочинці відшуковували в інтернеті оголошення про збір коштів на допомогу ЗСУ та лікування військових, видавали себе за представників міжнародних волонтерських організацій, вивідували персональні банківські дані та виводили гроші на підконтрольні їм банківські рахунки. Так шахраям вдалося ошукати майже 100 жителів України з різних куточків, спричинивши шкоди на 1,3 млн грн. Суд визнав фігурантів злочину винними та засудив організатора групи до 9,5 років, а його спільників – до 8,5 років позбавлення волі з конфіскацією належного майна. Як стало відомо, потерпілим вже відшкодовано майже 330 тис грн.
На Київщині благодійний фонд “Врятуй рідну країну” запускав своїх “псевдоволонтерів” у формі ЗСУ у маси збирати гроші начебто на нужди ЗСУ. Як стало відомо, 20-30% грошей шахраї віддають волонтерам, щоб отримувати подяки від військових і робити фото. Ці подяки вони розкладають на столах поряд зі скриньками для пожертв. Фонд “Врятуй рідну країну” під керівництвом Миколи Осаула розміщує скриньки зі своїми “волонтерами – військовими” у багатьох районах Києва та збирає готівку. Наразі, проти даної організації відкрито справу за статтею “шахрайство”.
Війна оголює не лише героїв, але й справжніх зрадників, які за спинами тих, хто віддає життя за свободу, обирають шлях наживи на крові та людському горі. Чиновники, псевдоволонтери та шахраї, що використовують війну як можливість збагатитися, є не менш небезпечними для України, ніж ворог на фронті. Їхні дії підривають не лише економіку, але й віру в справедливість, спільність і єдність народу. Кожен такий випадок – це удар по довірі, яку відновити буде надзвичайно важко.
Але найстрашніше — це те, що вони наживаються на донатах, зроблених простими українцями, які жертвують останнє заради спільної перемоги, наживаються на наших захисниках, які віддаються свої життя в цій жахливій війні. Це повинно закінчитися. Україна після війни не має права стати державою, де злодії залишаються безкарними. Кожен, хто нажився на війні, повинен відповісти за свої дії, щоб показати, що людяність і гідність є важливішими за гроші й жадобу влади. Інакше перемога буде лише половинчастою, і зрада зсередини залишиться ще одним неподоланим фронтом.