Російська економіка опинилась на межі стагфляції — про це свідчить новий аналітичний звіт Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (ЦМАКП), який тісно пов’язаний із російським урядом. Автор звіту Дмитро Білоусов, керівник відділу прогнозування макроекономічних процесів, заявив, що динаміка економіки РФ “стрімко погіршується”, і вже в іншому та третьому кварталах 2025 року країна може технічно увійти в рецесію.
Чому Кремль втрачає контроль над економікою
З моменту повномасштабного вторгнення в Україну російська економіка зазнала серйозного тиску через масштабні західні санкції, спрямовані на підрив її здатності фінансувати війну. Незважаючи на це, Росії вдалося уникнути офіційної рецесії, зберігаючи видимість макроекономічної стабільності. Проте ситуація змінилася: зараз Москва стикається з комплексом викликів — уповільненням економічного зростання, високою інфляцією та нестачею робочої сили, що разом підштовхують економіку до стагфляції.
Ця комбінація — найнебезпечніша для будь-якої економіки, адже вона унеможливлює класичні рецепти стабілізації: зниження процентних ставок може стимулювати економіку, але водночас розганяє інфляцію, тоді як боротьба з інфляцією через підвищення ставок ще більше пригнічує економічну активність.
Ознаки проблем
За даними звіту, зростання ВВП Росії у першому кварталі 2025 року впало до 1,4% у річному вимірі, що свідчить про серйозне уповільнення. При цьому інфляція залишається високою — 9,8%, хоча й демонструє ознаки гальмування. Сповільнення інвестицій у машини та обладнання, згортання будівельної активності та стагнація споживчого попиту (особливо на непродовольчі товари) стали головними драйверами спаду. Згідно зі звітом, споживчі витрати зупинили зростання ще з середини 2024 року.
Ці явища відображають глибшу структурну кризу, що виникає на тлі виснаження трудових ресурсів — через мобілізацію, еміграцію та демографічні проблеми; відтоку іноземних інвесторів та технологічної ізоляції; перерозподілу бюджетних ресурсів на користь військово-промислового комплексу; відсутності нових джерел зростання в умовах закритої економіки.
Показово, що Центробанк РФ нещодавно знизив ключову ставку до 20% із рекордних за останні два десятиліття 21%. Це сигнал того, що навіть Кремль визнає: економіка стає надто крихкою, щоби продовжувати обмежувальну монетарну політику. Водночас таке зниження навряд чи здатне оживити економічну активність, адже за нинішніх умов бізнесу бракує не лише кредитних ресурсів, а й впевненості у завтрашньому дні.
Парадокс безробіття
Одна з характерних ознак класичної стагфляції — зростання безробіття — поки що відсутня. Офіційно рівень безробіття в РФ становить лише 2,4%, що є рекордно низьким показником. Проте, як зазначають деякі економісти, це може бути ілюзією: по-перше, статистика викривлена штучно створеними робочими місцями у сфері державного замовлення (особливо військового), по-друге — багато підприємств скорочують робочі часи або переводять працівників у вимушені відпустки, що не фіксується у звітах як безробіття.
Тож Росія опиняється у класичній пастці стагфляції — із високими цінами, низьким зростанням та структурними проблемами, які неможливо вирішити простими заходами монетарної політики. Для Кремля це не лише економічний, а й політичний виклик: тривале погіршення добробуту громадян може підірвати довіру до влади, особливо на тлі затяжної війни та дедалі жорсткішої внутрішньої політики.
“Зворотний відлік” до потенційної кризи в Росії
У новому звіті, оприлюдненому Центром макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (ЦМАКП), аналітик Дмитро Білоусов окреслив своєрідний «зворотний відлік» до можливої економічної кризи в Росії. За його прогнозами, ключові ознаки спаду можуть проявитися вже в другому-третьому кварталах 2025 року. Йдеться про подальше уповільнення економічного зростання, падіння споживчого попиту та послаблення рубля, яке, ймовірно, набиратиме обертів у третьому — четвертому кварталах року.
Згідно з оцінкою Бєлоусова, головною причиною знецінення рубля є спад у зовнішній торгівлі, що спостерігається у першій половині 2025 року, та зростання імпорту. До цих факторів може додатися вплив нової торговельної політики США — саме митної ескалації з боку адміністрації Дональда Трампа. Білоусов наголошує, що ці обмеження не лише посилюють торгову ізоляцію Росії, а й створюють додатковий тиск на платіжний баланс країни.
Можливий тригер нової хвилі кризи
Аналітик попереджає, що каталізатором нової фази кризи може стати подальше посилення грошово-кредитної політики з боку Центробанку РФ. Зокрема, чергове підвищення ключової ставки — вимушений крок у відповідь на очікуване послаблення рубля — призведе до нової інфляційної хвилі. Адміністративне підвищення тарифів (наприклад, на електроенергію, транспорт чи ЖКГ) лише поглибити інфляційний тиск, посилюючи соціальне напруження.
“Легко побачити, що спусковим крючком нового загострення кризи може стати черговий крок у посиленні процентної політики Банку Росії, провокуванням (майже неминучим) ослабленням рубля, зростанням адміністративно регульованих тарифів та відповідним стрибком інфляції”, — зазначив Бєлоусов.
Звіт Білоусова свідчить про зростання усвідомлення в російських експертних колах глибини поточних макроекономічних ризиків. Хоча влада досі демонструє публічну впевненість у “стійкості” економіки, внутрішні прогнози вказують на надзвичайно тривожну перспективу: рубль слабшає, споживчий попит в’ялий, а імпорт починає витісняти вітчизняне виробництво на тлі обмеженого інвестування.
Цей сценарій — особливо в разі повторного посилення санкційного режиму чи нової ескалації на міжнародній арені — здатний перетворити нинішню стагнацію на затяжну кризу, яка буде важко контрольованою навіть у межах авторитарної системи управління.
Що кажуть посадовці: Центральний банк Росії та Ельвіра Набіулліна
На тлі загострення економічних ризиків, зокрема загрози стагфляції, Центробанк Росії намагається демонструвати контроль за ситуацією. У своїй заяві після зниження ключової ставки до 20% регулятор зазначив:
“Внутрішній попит продовжує перевищувати можливості економіки з розширення пропозиції товарів і послуг, але Росія поступово повертається до більш збалансованої траєкторії зростання”.
Це формулювання відображає намагання показати, що надмірне споживання не є симптомом перегріву, а лише тимчасове відхилення, яке скоро буде скориговано.
Голова Банку Росії Ельвіра Набіулліна на пресконференції у п’ятницю заявила: “Ми наближаємося до сценарію збалансованого економічного зростання”.
Разом з тим, вона підтвердила, що жорстка грошово-кредитна політика збережеться на тривалий період, тобто Центробанк не послаблюватиме ставку агресивно, незважаючи на ризики для інвестиційної активності: “Інфляція врешті-решт роз’їдає потенціал економіки, тому наша мета — стримувати інфляцію і дати можливість реальному сектору розвиватися”.
Аналітичний контекст
Слова Набіулліної свідчать про двозначну ситуацію: з одного боку, офіційна риторика підкреслює контрольованість процесів та оптимізм щодо “збалансованого зростання”. З іншого, визнається, що інфляція є головною загрозою, а монетарна політика буде залишатися жорсткою, що в умовах вже уповільненого зростання та слабкого інвестклімату може ще більше обмежити ділову активність.
Таке поєднання — високі ставки, інфляційний тиск і слабкий споживчий попит — лише підтверджує оцінки незалежних експертів щодо наближення Росії до фази стагфляції — економічного стану, коли зростання майже зупиняється, ціни зростають, а простору для стимулювання економіки через кредити майже немає.
Таким чином, незважаючи на заспокійливу тональність, виступ Набіулліної відображає глибоке внутрішнє напруження в економічній політиці Росії: підтримати стабільність в умовах системних обмежень (санкції, ізоляція, дефіцит робочої сили) стає дедалі складнішим.
Ключові виклики для російської економіки у 2025 році
Згідно з оцінкою агентства Reuters, російська економіка у 2025 році зіткнеться з низкою серйозних викликів, які можуть суттєво обмежити її стабільність і потенціал до зростання. Одним із ключових факторів ризику залишається висока інфляція, яка, за прогнозами, утримується на рівні близько 9,5%. Це значно перевищує цільовий показник Центробанку РФ і створює тиск на купівельну спроможність населення.
Щоб стримати інфляцію, російський регулятор утримує ключову ставку на рівні 21%, що, хоч і дозволяє частково приборкати інфляційні очікування, водночас пригнічує інвестиційну активність та обмежує доступ бізнесу до фінансування.
На цьому тлі очікується різке уповільнення темпів зростання ВВП — до 1–2,5%, порівняно з вищими показниками попередніх років, які були частково зумовлені військовим стимулюванням. Водночас бюджетний дефіцит становитиме приблизно 1,7% ВВП, а резерви продовжать стрімко скорочуватись, що створює загрозу фінансової нестійкості в середньостроковій перспективі.
Додатковим фактором нестабільності є волатильність рубля, яка не лише ускладнює планування зовнішньоекономічної діяльності, а й збільшує вартість імпорту, зокрема критично важливих технологій та товарів, недоступних через санкції. У сукупності ці фактори свідчать про те, що російська економіка у 2025 році перебуватиме під значним тиском як ззовні, так і зсередини.
Шведський економіст О. Осленд попереджає, що до осені фінансові резерви РФ можуть вичерпатися — зі $117 млрд у 2021 до $31 млрд до вересня, тож під загрозою опиняються військові витрати та загальна макрофінансова стабільність РФ.
