З липня 2025 року в ЄС запустять обов’язкову перевірку віку через спеціальний додаток: що мають знати біженці

З першого липня 2025 року цифрова реальність у Європейському Союзі зміниться докорінно. Почне діяти нова система обов’язкової перевірки віку для всіх користувачів Інтернету — через спеціальний мобільний додаток, який стане єдиним способом підтвердження повноліття при доступі до більшості онлайн-сервісів. Ця ініціатива Європейської комісії спрямована на захист неповнолітніх від шкідливого контенту, і є частиною ширшої стратегії регулювання цифрового простору в межах Регламенту про цифрові послуги (DSA). Але для мільйонів українських біженців, які мешкають у ЄС з початку повномасштабної війни, ця реформа може виявитися складним випробуванням — з технічного, правового та психологічного боку.

Нове рішення Європейської комісії

З 1 липня 2025 року цифрова реальність у Європейському Союзі зміниться докорінно. Почне діяти нова система обов’язкової перевірки віку для всіх користувачів Інтернету через спеціальний мобільний додаток, який стане єдиним способом підтвердження повноліття при доступі до більшості онлайн-сервісів. Ця ініціатива Європейської комісії спрямована на захист неповнолітніх від шкідливого контенту, і є частиною ширшої стратегії регулювання цифрового простору в межах Регламенту про цифрові послуги (DSA). Але для мільйонів українських біженців, які мешкають у ЄС з початку повномасштабної війни, ця реформа може виявитися складним випробуванням — з технічного, правового та психологічного боку.

Відтепер кожен дорослий користувач зобов’язаний буде встановити спеціальний додаток для підтвердження свого віку. Без цього обмеження доступу до популярних сервісів, а в деяких випадках — повне блокування акаунтів. Ідеться не лише про сайти з еротичним або азартним контентом. Перевірку віку доведеться пройти навіть для входу в соціальні мережі, стримінгові платформи й деякі месенджери, якщо їхня політика передбачає вікове обмеження — від 13 або 16 років.

Список охоплених платформ вражає: YouTube, TikTok, Instagram, Facebook, Snapchat, Pinterest, LinkedIn, X (колишній Twitter), а також найбільші сайти для дорослих — Pornhub, Stripchat, XVideos, XNXX. І хоч більшість із цих сервісів уже де-юре мають вікові пороги, на практиці раніше ніхто не перевіряв документи. З липня ситуація зміниться — для доступу потрібне буде підтвердження через додаток, який фіксуватиме не лише вік, а й країну перебування, іноді — навіть громадянство або тип дозволу на проживання.

Новий додаток стане тимчасовим рішенням до запланованого запуску електронного гаманця ЄС (eID) у 2026 році. Його створюють компанії Scytales і T-Systems у форматі white-label — тобто кожна держава ЄС отримає власну версію, адаптовану до національного законодавства, цифрової інфраструктури та мовних особливостей.

Попри перше враження, нова система не є спрямованою виключно проти порносайтів. Йдеться про загальну цифрову політику ЄС щодо захисту дітей. У межах DSA великі онлайн-платформи зобов’язані забезпечити:

• перевірку віку користувачів;
• налаштування приватності за замовчуванням для облікових записів неповнолітніх;
• прозорі алгоритми стрічок;
• фільтрацію контенту, що може зашкодити психічному здоров’ю дитини;
• механізми скарг і блокування.

У разі невиконання норм введуть штрафи. Вже сьогодні Єврокомісія розпочала офіційні розслідування проти Meta (Facebook, Instagram), TikTok та найбільших сайтів для дорослих через підозру у недбалості щодо захисту неповнолітніх. Це означає: платформи будуть змушені впровадити суворіші протоколи доступу — з обов’язковим підтвердженням віку.

Що це означає для українських біженців

Для громадян країн ЄС перехід на нову систему буде інерційним: місцева мова, підтримка державних сервісів, єдині цифрові посвідчення особи. Однак для українських біженців ситуація складніша. Головною проблемою є відсутність інтеграції українських документів у європейські цифрові системи. Якщо додаток не зчитує український біометричний паспорт або посвідку на тимчасове проживання, людина не зможе пройти перевірку віку. У кращому разі це означатиме обмеження доступу до TikTok чи Instagram. У гіршому — неможливість користуватися низкою державних або медійних сервісів, що також потрапляють під регуляцію.

Ще один бар’єр — мовний. Якщо додаток буде доступний лише німецькою, французькою або польською, старші українці, які не знають мови й не користуються смартфоном упевнено, просто не зможуть пройти ідентифікацію. Це болісно вдарить по літніх біженцях, які й без того стикаються з цифровою нерівністю.

Окремою проблемою є українські підлітки, які навчаються в ЄС або користуються соцмережами як єдиним способом комунікації з друзями чи родичами в Україні. Якщо вік не буде підтверджено через додаток, вони можуть втратити доступ до Instagram, YouTube, навіть YouTube Kids або освітніх платформ. Це загрожує не лише втратою дозвілля, а й соціальною ізоляцією.

Батьки мають взяти відповідальність за верифікацію акаунтів дітей. Проте й самі дорослі біженці можуть опинитися у глухому куті — через відсутність технічних навичок, мовного інтерфейсу або юридичної ясності. Якщо сім’я не зможе підтвердити вік дітей, частина цифрового простору стане для них недоступною.

Чи можна обійти систему

Єврокомісія планує інтегрувати перевірку віку в усі ключові сфери: від розважального контенту до онлайн-банкінгу, телемедицини та освіти. Обійти додаток буде складно: використання VPN, фальшивих документів або сторонніх акаунтів каратиметься блокуванням, а іноді — навіть видаленням профілю.

Українцям, які мешкають у ЄС, варто вже зараз:

• дізнатися, який додаток буде використовуватись у їхній країні проживання;

• перевірити, чи визнає він українські документи;

• встановити бета-версію і протестувати функції;

• зареєструвати дітей у дозволених платформах через батьківські акаунти;

• звернутися до місцевих центрів підтримки біженців або цифрових медіа-хабів, де можна отримати консультацію.

Ніхто не ставить під сумнів необхідність захисту дітей у цифровому світі. Проте універсальні заходи, впроваджені ЄС, можуть створити новий тип дискримінації — цифрової. Особливо для тих, хто опинився в Європі не за власною волею, а через війну. Українські біженці мають право на безпечний і доступний Інтернет не менше, ніж будь-хто в ЄС.

Щоб нова система справді працювала, потрібна повноцінна підтримка української мови в додатках, інтеграція з українськими біометричними документами, а також спеціальні інформаційні кампанії для біженців у кожній країні. Інакше боротьба за безпеку дітей у мережі перетвориться на черговий цифровий бар’єр для мільйонів дорослих і підлітків, які вже й так живуть у реальності щоденних втрат, травм і розлуки.