Коли мова заходить про спадщину, завжди встає питання доведення родинних зв’язків. Однак процес встановлення факту родинних відносин може бути досить складним і вимагати чіткої юридичної документації. Кожна спадкова справа має свої нюанси, і навіть при чітко прописаних заповітів чи договорів, підтвердження родинних зв’язків може стати перешкодою на шляху до отримання спадщини.
Це питання стає ще гостріше, коли родинні зв’язки неочевидні або з якихось причин не підтверджені документально. Залежно від ситуації, вам може знадобитися збір доказів, свідчення родичів, експертні висновки, і навіть судовий процес для юридичного підтвердження ваших прав. У цьому контексті важливо розуміти, які документи можуть служити доказом, які юридичні процедури потрібно пройти, і як уникнути можливих помилок, що можуть вплинути на результат справи.
Юристи адвокатського об’єднання “Репешко і партнери” прокоментували правові аспекти встановлення факту родинних відносин для успадкування, а також надали практичні поради для полегшення цього процесу.
Одружуватись потрібно на сироті, казав один відомий персонаж кінофільму, та на наш погляд, був категорично неправий. Зазвичай громадяни живуть собі легковажно не опікуючись нічим, аж поки не помре хтось із родичів. І якщо з ближчим колом рідні все більш-менш відомо та стабільно, а ось про більш віддалених родичів – тітка, тітка тітки, дядько двоюрідної тітки та інших відомо тільки що вони є та доводяться віддаленою ріднею. Це відбувається рівно до того моменту, коли з’ясовується, що після померлої тітки є тільки один родич – внучатий племінник, а у тітки у якості спадку – квартира у м. Києві. Й усе, що потрібно зробити аби отримати цю квартиру внучатому племіннику – це підтвердити родинні зв’язки з померлою тіткою, яку за життя в очі не бачив. Втім подібні випадки не поодинокі й для більш близьких родичів, коли немає змоги довести споріднення “дочка – батько” чи “дочка-мати”. Це, як у відомій пісні Калуш:
“Боляче коли побачив вдалині рідний маяк
І хочеш море перепливти до нього, але немає як”.
Ці рядки якнайкраще відтворюють ситуацію, коли є якась рідня та є щось від рідні, але документів, які б підтверджували родинні відносини немає.
Що робити аби отримати спадщину та наскільки це можливо
На законодавчому рівні немає закріпленого поняття “родинні відносини”. Жоден з існуючих законів чи кодексів не містить роз’яснення що до того хто ж такі особи, пов’язані родинними стосунками та не містить вичерпного переліку зазначених осіб. Тільки ч. 2 cт. 9 Cімейного Kодексу Укpaïни зазначає, щo ocoби, якi пpoживaють oднiєю ciм’єю, a тaкoж poдичi зa пoxoджeнням, вiднocини якиx нe вpeгyльoвaнi CK Укpaïни, мoжyть вpeгyлювaти cвoï ciмeйнi (poдиннi) вiднocини зa дoгoвopoм, який мaє бyти yклaдeний y пиcьмoвiй фopмi.
Крім того, Цивільний Кодекс України зазначає:
“У п’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини”.
Отже, виходячи з цих положень, не тільки батьки, діти, племінники та подружжя є особами, які пов’язані родинними відносинами. Більш віддалені родичі для застосування правових відносин також вважаються ріднею, але аби це довести потрібно мати головне – відповідні офіційні документи, які б підтвердили увесь родинний зв’язок (генеалогічне древо), включаючи жіночу частину роду, яка після одруження позмінювала прізвища. Це, як то кажуть, місія нездійсненна не тільки стосовно більш віддаленої рідні.
Іноді дочка Христина не може доказати, що померла Марія Іванівна є її матір’ю, а все тільки тому, що свідоцтво про народження Христина, якій п’ятдесят років, втратила, при цьому дублікат отримати можливості немає, бо свого часу народилась на території Російської Федерації, або Білорусії. І якщо до початку воєнних дій на території України деякі документи з території перелічених держав хоча складно й дуже тривалий час, але можливо було отримати, то зараз це зовсім неможливо. Тож, Христина не має документа, який би міг підтвердити, що Марія Іванівна її мати. Тільки свідоцтво про одруження, де дівоче прізвище збігається з прізвищем Марії Іванівни, та чи мало у нас людей з однаковими прізвищами? А якщо Марія Іванівна після батька Христини ще раз одружувалась, або й не раз?
На допомогу в такому випадку прийде судова процедура – встановлення факту родинних відносин. Зазвичай вона необхідна, коли:
- Втрачено частину документів, які підтверджують родинні зв’язки.
- Документи є в наявності, але в правописі імені, по батькові та прізвища в документах існують розбіжності.
Встановлення факту родинних відносин здійснює суд у порядку окремого провадження, а сама заява про встановлення факту родинних відносин подається заявником до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем його проживання. При цьому підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту родинних відносин визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду.
Відмітимо, що зазначена процедура не є простою та до неї потрібно ретельно підготуватися. Потрібно максимально знайти документи, які можливо дістати. При цьому вкрай потрібні звернення до органів реєстрації актів цивільного стану чи архіву з намаганням отримати копії актових записів про народження/шлюб рідні (як що дані юридичні дії свого часу відбувалися на території України). Деяка інформація щодо анексованих територій доступна наразі у відділах реєстрації актів цивільного стану, потрібно звертатися за уточненням.
Крім наявних документів та довідок про неможливість отримання іншої частини документів у нагоді стануть й акти та довідки місцевих органів влади. Так, зазвичай у довідках про склад родини зазначається хто кому якою ріднею доводиться. Якщо таких довідок буде декілька за різний період часу – то взагалі чудово. Фотографії, свідки, особисте листування, автобіографії написані свого часу до відділку кадрів, записи про рідних з медичних карток кому телефонувати – все це може слугувати доказами родинних відносин. При цьому в якості свідків краще брати як сусідів, так і рідню, аби суд розумів їх об’єктивність.
Хто може бути заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин
Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути:
- спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину і для яких у зв’язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки;
- особи, які мають право на пенсію у зв’язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини;
- інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для них. До цього пункту можливо віднести такі випадки, коли встановлення факту родинних відноси необхідно для отримання доступу до родичів у лікарнях, в тому числі в реанімації, при укладанні договору дарування між родичами першого ступеня споріднення аби не платити податки та інші випадки.
Судовий процес передбачає обов’язкову наявність зацікавленої особи – органу, до якого ви підете реалізовувати рішення суду яким буде встановлено родинний зв’язок. За даною категорією справ зазвичай це приватні нотаріуси або державні нотаріальні контори, Головне управління пенсійного фонду у відповідній області та інші. Водночас важливо пам’ятати: перш, ніж йти до суду, необхідно звернутися до перелічених органів або осіб та отримати письмову відому чи то в призначені пенсії, чи то в оформленні спадщини саме з тих підстав, що немає документів на підтвердження родинних відносин.
В нашій практиці багато питань виникає щодо так званого “цивільного шлюбу”. Слід зазначити, що такого поняття в законодавстві немає взагалі. Один дуже важливий момент – суди ніколи не встановлюють факт, що Христина та Петро які не зареєстрували шлюбу у відділку РАЦС є чоловіком та дружиною в сенсі повноцінного факту шлюбу. Тобто, встановити факт шлюбу між особами, які не були зареєстровані органом РАЦСУ як чоловік та дружина, не можливо! Суди можуть встановити факт реєстрації шлюбу, якщо такий мав місце.
Найчастіше це питання виникає у зв’язку з отриманням спадщини, коли багато років чоловік та жінка прожили фактично у шлюбі, але без його реєстрації й після смерті когось з подружжя інший бажає отримати або розраховує на спадок як спадкоємець першої черги до якої входять подружжя, батьки та діти. На жаль, це категорично не можливо. Співмешканці з цивільного шлюбу як спадкоємці проходять четвертою чергою. Згідно законодавства, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини. Тобто, вони будуть спадкувати тільки у тому випадку, коли немає перших трьох черг спадкування: батьки, діти, онуки, дід, баба, брат, сестра та інші. При цьому доводити таке спільне проживання потрібно буде не тільки спільними фотографіями та показами свідків. Суду необхідні інші більш вагомі докази, а саме письмові – ті ж акти, довідки, автобіографії тощо.
Судовий збір за подання заяви про встановлення факту у 2024 році складає 605,60 грн. Саме рішення суду буде звучати наступним чином: “Петренко Христина Дмитрівна 12 грудня 1947 року народження є дочкою Заворотнюк Марії Іванівни, яка померла 26 березня 2024 року№, або “Великий Микола Павлович 08 березня 1984 року народження є племінником Цікавої Наталі Володимирівни, яка померла 20 травня 2023 року”.
Встановлення факту родинних відносин можливо й коли документи не втрачені, але маються розбіжності у правописі, наприклад “Коваленко – Ковалєнко”. В таких випадках доказом по справі може слугувати експертний висновок. В Україні існує Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України яке розташоване у м. Києві, та яке безпосередньо займається наданням експертних висновків щодо ідентичності записів прізвищ, імен та інших власних назв здійснюється на підставі аналізу документів (надаються в копіях), що містять ці записи. В прикладі “Коваленко – Ковалєнко” бюро дає позитивні висновки, які є для суду підставою в задоволення заяви. Але все ж таки обов’язковою умовою до звернення до суду є попереднє звернення до органу реєстрації актів цивільного стану з заявою про виправлення в актовому записі розбіжності в правописі. В 99% випадків орган РАЦС нічого виправляти не буде, але на руках для звернення до суду потрібно мати любу письмову відповідь від них з цього приводу.
Зі змісту роз’яснень, викладених у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення”, вбачається, що в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; встановлення факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про права.
Відповідно до листа ВСУ від 01.01.2012 р. “Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення”, в разі, якщо установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду.
Згідно з роз’ясненням п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення” суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Головне, що випливає з перелічених нами документів, є те, що потрібно спілкуватися зі своїми родичами, навіть самими віддаленими, бо вони свого часу можуть стати спадкодавцями. Також необхідно знати, що в описаних випадках проблему якнайкраще вирішує заповіт. Так, складання заповіту це єдиний вихід уникнути в надалі судової тяганини, витрат коштів та часу. Якби Марія Іванівна склала за життя на дочку Христину заповіт, останній не довелося б йти до суду та доводити, що Марія Іванівна її мати. Заповіт може бути складений ким завгодно та на будь-чию користь. При цьому нотаріус навіть не вимагає наявності правовстановлюючих документів на спадкове майно – з цим має розбиратися вже той нотаріус, який буде оформлювати спадщину – виявляти що ж входить, а що ні до складу спадкового майна. Це саме той випадок, коли пару тисяч гривень радикально вирішать проблему. Пам’ятайте прислів’ї: “копійка – гривню береже”.
