Уряд України ухвалив рішення щодо заморожування мінімальної заробітної плати на період 2025-2027 років, яке викликало хвилю обурення та побоювань серед громадян і експертів.
В суспільстві відмітили, що воно є однією з найсуперечливіших ініціатив, яку запропонував уряд України в умовах воєнного стану та економічної нестабільності. Це рішення прийняте в контексті зростаючого тиску на державний бюджет, зумовленого необхідністю фінансування оборони та підтримки основних соціальних програм.
Кабінет Міністрів України ухвалив бюджетну декларацію на 2025-2027 роки, яка передбачає заморожування поточних розмірів мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму та мінімального посадового окладу в бюджетній сфері на наступні три роки. Крім того, в Україні планується заміна прожиткового мінімуму на нову спеціальну соціальну виплату, яка, за словами міністерки праці та соціальної політики Оксани Жолнович, повинна позитивно вплинути на соціальну систему та економіку. При цьому розмір нової соціальної допомоги буде визначатися індивідуально для кожної сім’ї, з урахуванням її складу та потреб. Нова базова соціальна виплата буде надаватися в якості догляду за особами, які втратили працездатність, а також допомоги для тих, хто не має необхідного фінансового забезпечення через бідність.
Чи справді уряд розуміє наслідки таких рішень, чи це просто чергова спроба скоротити витрати в умовах постійного дефіциту бюджету? Водночас, на тлі цих заходів з’являються нові ініціативи з підвищення податків і введення нових акцизів, що вдарить по гаманцях і так вже обтяжених громадян. Чи можна вважати це комплексним підходом до стабілізації економіки, або ж це короткозорі рішення, які тільки посилять кризу?
Реакція фахівців на рішення уряду
На сьогодні мінімальна заробітна плата в Україні складає 8 000 грн, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить 2 361 грн, а для працездатних осіб — 3 028 грн. Мінімальний посадовий оклад у бюджетній сфері дорівнює 3 195 грн. Ухвалена урядом бюджетна декларація, яку було оприлюднено першим заступником голови Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ярославом Железняком, передбачає відмову від збільшення цих соціальних стандартів.
Федерація профспілок України, вкрай обурена таким рішенням, оприлюднила заяву, в якій написала, що заморожування мінімальної заробітної плати може призвести до порушення конституційних прав громадян та погіршення соціального становища працівників, безробітних і пенсіонерів.
“Держава знову не виконує свої зобов’язання щодо забезпечення основних соціальних стандартів, що є неприпустимим в умовах переговорного процесу про вступ до ЄС, де принцип верховенства права є ключовим. Від таких рішень постраждають усі: працівники, безробітні, пенсіонери та інші соціально вразливі категорії населення”, — наголосили у Федерації профспілок.
Економіст Олег Пендзин звернув увагу на те, що бюджетна декларація на 2025-2027 роки передбачає значні витрати не на зарплати, а на безпеку та оборону, що може свідчити про продовження війни.
“Левова частка бюджетних коштів буде спрямована на утримання військових, що вказує на те, що війна триватиме й надалі”, — зазначив він.
Водночас Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що питання заморожування мінімальних соціальних стандартів буде додатково обговорюватися в парламенті, визнавши, що такий захід є надмірно суворим.
“Заморожування мінімальних соціальних стандартів на 2025-2027 роки — це надто жорсткий захід у контексті фіскальної консолідації, особливо з урахуванням прогнозованого зростання інфляції. Це може негативно вплинути на повернення українських мігрантів з-за кордону”, — наголосив Гетманцев.
Які наслідки очікують українців
Заморожування мінімальної заробітної плати на три роки вперед — крок, який приховує більше загроз, ніж може здатися на перший погляд. Інфляція, що набирає обертів, зростання цін на товари першої необхідності, курс долара, який, за прогнозами, продовжуватиме зміцнюватися, — всі ці фактори роблять заморожування мінімальної зарплати вкрай небезпечним кроком. Коли купівельна спроможність громадян падає, а доходи залишаються на одному рівні, це створює ідеальні умови для поглиблення соціальної нерівності та зростання рівня бідності. Бюджетники, пенсіонери, малозабезпечені сім’ї, працівники з низькою кваліфікацією — всі ці групи населення опиняються під загрозою погіршення життєвих умов, що може мати непередбачувані наслідки для соціальної стабільності країни.
1. Макроекономічні передумови
Передусім, заморожування мінімальної заробітної плати відбувається на тлі тривалого зростання інфляції та зниження купівельної спроможності національної валюти. За прогнозами уряду, рівень інфляції зросте на 9,5% у 2025 році, на 10,4% у 2026 році та на 5,9% у 2027 році. Одночасно, курс долара, за прогнозами, сягне 45 грн у 2025 році, 46,5 грн у 2026 році та 46,4 грн у 2027 році. У такій економічній ситуації мінімальна заробітна плата, яка традиційно виконує функцію захисту найменш забезпечених верств населення, ризикує втратити свою ефективність.
З макроекономічної точки зору, рішення про заморожування мінімальної заробітної плати може бути сприйняте як спроба знизити інфляційний тиск і стабілізувати бюджетні витрати. Однак це лише поверхневий погляд на ситуацію. Більш глибокий аналіз свідчить про те, що такий крок може призвести до зниження внутрішнього споживання, що, у свою чергу, спричинить уповільнення економічного зростання. Зменшення купівельної спроможності громадян посилить тиск на малий та середній бізнес, що залежить від внутрішнього ринку, знизить обсяги виробництва та призведе до скорочення робочих місць.
Економіка України, яка і без того перебуває в стані кризи, ризикує отримати ще один удар. Зменшення купівельної спроможності громадян безпосередньо впливає на внутрішній ринок, призводячи до зниження попиту на товари та послуги. Це, у свою чергу, веде до уповільнення економічного зростання, що негативно відбивається на всіх сферах життя країни. І коли ми говоримо про економічну стабільність, варто пам’ятати, що вона не може бути досягнута за рахунок зниження рівня життя громадян.
2. Соціальні наслідки
Заморожування мінімальної заробітної плати на кілька років вперед означає, що доходи найменш забезпечених верств населення залишатимуться на одному рівні, незважаючи на постійне зростання цін на основні товари та послуги. Це особливо небезпечно для пенсіонерів, малозабезпечених сімей, а також для працівників низької кваліфікації, які не мають можливості підвищити свої доходи через зміни в професійній сфері.
Соціальна нерівність, яка вже зараз є серйозною проблемою в Україні, може ще більше загостритися внаслідок заморожування мінімальної заробітної плати. Відсутність індексації зарплат на тлі зростаючих витрат на життя призведе до того, що багатьом громадянам доведеться шукати додаткові джерела доходу або зменшувати витрати на основні потреби, такі як харчування, освіта і медичне обслуговування. Це, у свою чергу, може спричинити погіршення здоров’я населення, зниження рівня освіти та соціальної мобільності, що негативно вплине на розвиток країни в довгостроковій перспективі.
3. Вплив на пенсійне забезпечення та інші соціальні виплати
Заморожування мінімальної заробітної плати також має безпосередній вплив на систему пенсійного забезпечення та інших соціальних виплат. Мінімальна заробітна плата є базовим показником для розрахунку пенсій і соціальної допомоги. Якщо цей показник не зростатиме, то і розміри пенсій та інших виплат залишатимуться на незмінному рівні. Це означає, що пенсіонери, які і так стикаються з труднощами в забезпеченні базових потреб, опиняться в ще більш скрутному становищі.
З огляду на те, що пенсії в Україні є однією з основних статей соціальних витрат, зменшення їх реальної вартості може призвести до збільшення рівня бідності серед літніх людей. Це також може викликати зростання соціальної напруги та невдоволення серед населення, що може призвести до масових протестів та вимог перегляду державної соціальної політики.
4. Податкові наслідки
Мінімальна заробітна плата також є важливим елементом податкової системи, оскільки від неї залежать розміри податків і зборів, які сплачують громадяни та підприємства. Заморожування цього показника може призвести до зниження доходів державного бюджету, оскільки зменшення купівельної спроможності населення безпосередньо вплине на рівень споживання, а отже, і на обсяги податкових надходжень.
У ситуації, коли держава вже стикається з дефіцитом бюджету через значні витрати на оборону та соціальні програми, зниження податкових надходжень може стати серйозним викликом для фінансової стабільності країни. Це, у свою чергу, може призвести до необхідності перегляду податкової політики, що включатиме підвищення податків або введення нових зборів, що додатково посилить тиск на бізнес і населення.
5. Правові аспекти
З правової точки зору, рішення про заморожування мінімальної заробітної плати може бути оскаржене як порушення трудових прав і принципів соціальної справедливості, закріплених у Конституції України. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, яка повинна забезпечувати гідний рівень життя для кожного працюючого громадянина. Утримання цього показника на одному рівні в умовах зростаючої інфляції може бути розцінене як порушення цих прав, що може призвести до масових судових позовів і конфліктів на робочих місцях.
Зокрема, у випадку, якщо інфляція перевищить рівень зростання доходів громадян, працівники можуть звертатися до суду з вимогами перегляду рівня мінімальної заробітної плати або відшкодування збитків, завданих порушенням їхніх трудових прав. Це може створити додатковий тиск на судову систему та сприяти зростанню соціальної напруги в країні.
Можливі альтернативи
Заморожування мінімальної заробітної плати є лише одним із можливих варіантів вирішення проблеми дефіциту державного бюджету, але існують альтернативні підходи, які можуть бути менш болючими для соціальної сфери та економіки загалом. Наприклад, уряд може розглянути можливість реформування податкової системи, зокрема, впровадження прогресивного оподаткування, яке дозволило би зменшити навантаження на соціально вразливі верстви населення та забезпечити більш справедливий розподіл податкового тягаря.
Також виникає питання: чи не логічніше було б звернути увагу на захмарні зарплати чиновників, депутатів і суддів? Ці люди, які часто не виправдовують своїх посадових обов’язків, більш того, перебувають у центрі скандалів, отримують сотні тисяч гривень на місяць, тоді як більшість українців виживає на копійки. Чому би уряду не почати з того, щоб урізати ці непристойно високі доходи, замість того щоб знову карати тих, хто і так має найменше?
Крім того, корупція, яка пронизує всі рівні влади, залишається основною проблемою країни. Мільярди гривень, які осідають в офшорах і кишенях корумпованих посадовців, могли би стати ще одним вагомим ресурсом, який сьогодні так відчайдушно шукає держава. Замість того щоб ставити під удар тих, хто ледве виживає, уряд повинен сфокусуватися на реальній боротьбі з корупцією та поверненні незаконно виведених коштів до бюджету. Це не тільки наповнило б державну казну, але й стало би справжнім кроком до соціальної справедливості. Але чому цього не робиться? Можливо, тому, що боротьба з корупцією та скорочення надмірних доходів чиновників зачепить інтереси тих, хто тримає владу в своїх руках? Тоді як прості громадяни змушені терпіти чергове скорочення своїх і без того мізерних доходів.
Залишаючи мінімальні зарплати на незмінному рівні, уряд вкотре демонструє, що інтереси простих людей для нього є лише другорядною справою. Цей підхід не тільки несправедливий, але й руйнівний для країни. Він підриває довіру до влади, поглиблює соціальну нерівність і стає причиною зростання напруги в суспільстві.
