Чиновники з криптовалютою під час війни: хто володіє мільйонами в біткоїнах, ефіріумах і USDT

Поки країна воює, тисячі чиновників офіційно задекларували мільйони в криптовалюті — у біткоїнах, ефіріумах і криптодоларах. У той час як одні шукають гроші на нове житло, лікування та допомогу ЗСУ, інші записують у власність цифрові активи, вартістю як новий дроновий флот. У 2024 році таких декларацій – понад дві тисячі. Вся верхівка державної вертикалі – депутати, судді, прокурори, поліцейські – «чесно» рахують свої токени, і навіть взагалі декларують чужі гаманці. Зі суто технічного рядка в деклараціях криптовалюта поступово перетворилася на маркер політичного класу: хто скільки має, у що вклався, що задекларував — і що раптом «втратив». При цьому держава офіційно визнає тіньовий фінансовий інструмент, але не ставить запитань, звідки в чиновників мільйони в криптовалюті. Вони спокійно вносять їх у декларації, не пояснюючи джерел походження і не несучи жодної відповідальності за незаконне збагачення. На фоні війни це виглядає не як технологічний прогрес, а як знущання з довіри українців.

Хто і скільки задекларував криптовалюти

За даними «Опендатабот», українські посадовці дедалі активніше вказують криптовалюту у своїх деклараціях. За підсумками 2024 року таких декларацій виявилося понад 2 100 — це на 10% більше, ніж у 2023-му, і в 2,2 раза більше, ніж у 2021 році — до початку повномасштабного вторгнення Росії. Цифри шокують: і кількістю, і сумами, які офіційно декларуються (про те, що вони мають неофіційно, можна тільки здогадуватися). Вражає те, що найбільше криптоактивів декларують представники силових структур, і Національна поліція України є беззаперечним лідером: 15,2% усіх криптодекларацій. Це 322 посадовці, які володіють гаманцями, які часто обраховуються десятками мільйонів гривень. Прокуратура майже не відстає — 11,4% (240 декларацій). На третьому місці — судді: 10,7%. Сукупно це майже 40% всіх криптодекларантів. При цьому йдеться про людей з доступом до розслідувань, кримінальних проваджень та судових рішень.

На фоні першої трійки лідерів цифра у 3,6% криптовласників у лавах ЗСУ виглядає досить скромно, але ставить інше питання: як і навіщо військовим потрібні криптоактиви в розпал бойових дій? У міських радах чиновники задекларували криптовалюту 5,6% посадовців, в обласних — 3,5%, а в районних — ще 1,7%. НАБУ також «у грі»: 1,8% їхніх працівників мають у деклараціях токени, але чи проводять при цьому перевірки своїх колег та інших чиновників — питання риторичне. Тобто навіть ті, хто мав би перевіряти подібні декларації, самі задекларували криптоактиви. Отже, контрольний механізм перетворився на частину процесу і ця система не вимагає пояснень. НАЗК не перевіряє походження цифрових активів, податкова не ставить запитань. Криптовалюта є зручною і невидимою для класичних механізмів фінансового контролю. На ній немає печатки банку, вона не лежить у сейфі, не зберігається в офіційних активах. Але водночас може бути активом на десятки мільйонів гривень. У разі чого її легко втратити, написати в декларації: «втратив доступ», і жодних доказів не треба. А головне — без жодної юридичної відповідальності.

У криптосвітлій лізі лідерів можна побачити знайомі прізвища. Голова парламентського Комітету з питань екологічної політики Олег Бондаренко задекларував 80 біткоїнів. За курсом на 1 квітня 2025 року це майже 280 мільйонів гривень. Найбільшим власником Ethereum виявився нардеп Сергій Майзель — 200 токенів ETH, що дорівнює 15,5 мільйона гривень. А от за кількістю криптодоларів USDT рекорд належить Віталію Бровку, начальнику департаменту Офісу Генпрокурора: 847 908 одиниць на суму понад 35 мільйонів гривень.

Є й цікаві випадки з втраченими активами. Наприклад, Роман Сарамага, колишній заступник голови Держгеонадр, ще у 2021 році задекларував 380,95 BTC — приблизно 1,33 мільярда гривень на 2025 рік. Втім, він зазначив, що втратив доступ до гаманця. Подібна історія — з депутатом Подільської райради Одеської області Ігорем Осіповим: у нього було 1 800 ETH, що дорівнює понад 140 мільйонів гривень, але в останній декларації він теж повідомив про втрату доступу до своїх цифрових активів.

Ось ще один показовий приклад. Нардеп від «Слуги народу» Олександр Маріковський задекларував у 2020 році криптовалюту на понад 24 мільйони гривень — з формулюванням, що вона належить йому ще з 2019-го. Через чотири роки, у 2024-му, НАБУ і САП встановили: задекларований гаманець йому ніколи не належав, а придбання криптовалюти здійснювали громадяни іншої держави, які з Маріковським не пов’язані.

Іншими словами, у декларації з’явився цифровий актив з чітко визначеною вартістю, але без жодного реального зв’язку з особою декларанта. Ані транзакцій, ані підтвердження володіння, ані контролю над гаманцем. Цей випадок підняв проблему, яку раніше воліли не обговорювати: криптовалюта в декларації може бути не власністю, а формальністю, що дозволяє задекларувати актив без жодних підтверджень. І поки правоохоронці займаються поодинокими справами, сама система залишається відкритою для подібних маніпуляцій.

Яка криптовалюта найчастіше з’являються в деклараціях держслужбовців

Абсолютним лідером за кількістю згадок у деклараціях став Tether (USDT) — стабільна монета, прив’язана до долара США. Її задекларували 6,1% чиновників. Це логічний вибір: USDT — це не про спекуляцію, а про зручне зберігання активів в обхід банківської системи. У воєнні часи, коли банківські перекази під контролем, а курси валют скакають, криптодолар виглядає як банківська комірка з анонімним ключем.

На другому місці — Bitcoin. Його задекларували 5,5% чиновників. У цьому випадку мова  вже про інвестиції: біткоїн нестабільний, волатильний, але за умови вдалого входу — надзвичайно прибутковий. За ним іде Ethereum (5,4%) — ще один класичний вибір криптотрейдера, який має досвід і розуміє, як працюють смарт-контракти, DeFi-сервіси і блокчейн-платформи.

Але далі починається справжня криптомозаїка. Ripple (XRP) — 3,1%, Binance Coin (BNB) — 2,8%, Solana (SOL) — 2,5%, Dogecoin — 2,4%, Cardano — 2,1%. Всі ці валюти свідчать не про стабільність, а спекулятивну гру. Dogecoin, наприклад, починав як жарт. Але в Україні його декларують держслужбовці. Люди, які офіційно мають отримувати зарплату в гривнях, декларують мемну валюту з обличчям собаки. Без коментарів.

Цікаво, що решта криптовалют — а їх сотні — формально потрапили в категорію «інші», яка займає колосальні 69,1%. Тобто чиновники не просто купують біткоїн або ефір, вони диверсифікують портфель, обираючи токени з ринку, який навіть криптобіржі не завжди розуміють до кінця. І роблять це без пояснень, без публічних звітів, без перевірки походження коштів. Просто вписують у декларацію код токена, суму — і справа закрита.

Формально все законно. Але по суті ми бачимо процес, в якому цифрова тіньова готівка повільно легалізується через декларації. І якщо вчора це здавалося випадковим винятком, то сьогодні це вже закономірність. Держава поки що «не знає», як на це реагувати. А чиновники, схоже, вже давно вирішили, що криптовалюта є зручною відповіддю на всі незручні запитання.

Де в Україні чиновники найактивніше декларують цифрові активи

Розподіл задекларованої чиновниками криптовалюти по регіонах красномовно свідчить про нерівність, концентрацію багатства й «технологічної прозорості», яку держава насправді не контролює. Беззаперечним лідером в цьому процесі став Київ, де криптовалюту задекларували 582 посадовці. І це не просто рекорд, а абсолютне домінування. Це більш ніж утричі більше, ніж у Київській області, яка йде наступною (185 декларацій). За нею йде Харківщина — 172 чиновники з криптоактивами, потім Дніпропетровщина (167), Одещина (117) та Львівщина (133).

Зазначені регіони мають активний бізнес, ІТ-сектор, доступ до інвестицій, а головне —  високу щільністю силових і адміністративних структур. І саме вони найбільше представлені в криптодеклараціях. Цікаво, що менш економічно активні регіони, а також прифронтові області (наприклад, Луганщина — 1 задекларований випадок, Херсонщина — 8) майже не фігурують у цьому списку. Але чи справді там немає крипти — питання відкрите. Можливо, просто немає такої звички, або ж є менше публічності.

Показовим моментом є значна концентрація криптовалютних декларацій чиновників у столиці. Саме на Київ припадає майже 28% всіх випадків декларування цифрових активів по країні. Це не обов’язково пов’язано лише з адміністративною роллю міста. Такий результат може пояснюватися доступом до фінансової інфраструктури, вищою обізнаністю щодо механізмів обігу криптовалюти, а також особливостями практики декларування в центральних органах влади. В ситуації, коли криптовалюта задекларована, але не верифікована, ідентифікувати її джерело практично неможливо. Це створює нерівність у доступі до подібних фінансових інструментів між різними групами посадовців — залежно від місця роботи, повноважень та професійного оточення.

Розподіл криптовалютних декларацій по регіонах демонструє різний рівень можливостей, ресурсів, а також нерівність доступу до активів, які складно перевірити. В умовах воєнного часу це підкреслює брак регулювання, за якого публічні службовці можуть декларувати значні цифрові активи без пояснення їх походження.

Отже, чиновники декларують криптовалюту у великих обсягах, але держава не контролює походження цих активів, не перевіряє їх на достовірність і не реагує, коли дані викликають очевидні сумніви. Дивуватися цьому не приходиться, бо лідерами за кількістю криптовалютних декларацій є Національна поліція, прокуратура, суди, а також НАБУ. Ті структури, які мають бути першими, хто контролює доброчесність посадовців, перевіряє джерела походження майна та виявляє ознаки незаконного збагачення. Але замість контролю — участь в процесі, який система не лише не усуває, а вже давно прийняла як норму. І головне – ніхто не питає: на чому збагачуються чиновники саме під час війни, коли військові втрачають своє життя і здоров’я на передовій.

В сучасних умовах криптовалюта стала зручною формою переносу статків до зони, де не працює ані податковий нагляд, ані антикорупційна перевірка. Система дозволяє фіксувати в декларації будь-які суми без пояснень і не передбачає реальної відповідальності за незаконне збагачення. Поки це не зміниться, криптовалюта залишатиметься не просто активом, а інструментом уникнення публічного обліку доходів чиновників, які будуть продовжувати збагачуватися при своїх скромних зарплатах.