Нові податкові пастки: як правила гри змінюють майбутнє “білого” та іншого бізнесу

У червні український парламент ухвалив закон “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства”, або так званий закон про “клуб білого бізнесу”. Наразі документ направлено на підпис голови держави.
Зміни, запропоновані законом, планується застосовувати як інструмент зменшення податкового контролю за бізнесом, який доброчесно виконує свої обов’язки перед державою. Утім, не все так позитивно — закон містить деякі підводні камені.
Що пропонує закон про “клуб білого бізнесу”
Новий закон передбачає створення в Україні переліку платників податків, які демонструють високий рівень добровільного дотримання податкового законодавства. Внесення до цього списку надасть підприємствам переваги у податковому адмініструванні під час воєнного стану.
До переліку “білого бізнесу” вноситимуть юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, резидентів Дія.Сіty, які відповідатимуть певним вимогам та критеріям, враховуючи систему оподаткування (зокрема, рівень сплати податків, рівень нарахування заробітної плати тощо).
Платники податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, включені до “клубу”, матимуть такі переваги:
• мораторій на документальні перевірки, за винятком певних видів;
• скорочення термінів проведення камеральних та документальних перевірок для бюджетного відшкодування;
• зменшення строків надання індивідуальних податкових консультацій;
• закріплення за платником податків комплаєнс-менеджера, з яким можна буде взаємодіяти, зокрема, через засоби дистанційного зв’язку, включаючи відеоконференції.
До другого читання законопроєкт був суттєво доопрацьований спільно з бізнес-асоціаціями та експертами, з урахуванням усіх зауважень і рекомендацій. Однак, правка про рекомендацію уряду щодо бронювання 25% ухвалена не була.
До Податкового кодексу вводиться нове поняття “комплаєнс”, яке означає систему заходів і процедур, що реалізуються контролюючими органами (податковими органами) з метою підвищення рівня добровільного виконання податкових і інших обов’язків платниками податків згідно з вимогами податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого здійснюють ці органи, а також для зменшення ймовірності виникнення податкового ризику (комплаєнс-ризику).
Хто може увійти до “клубу білого бізнесу”
У законопроєкті виписана низка критеріїв, які визначають перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Щоб увійти до “клубу білого бізнесу”, юридичні особи та ФОПи мають відповідати такому списку критеріїв:
• податковий борг або заборгованість за іншими платежами, контроль за стягненням яких здійснюють податкові органи, не перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51000 грн) і з дня їх виникнення пройшло не більше 30 днів;
• відсутність заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) з оплати ЄСВ;
• відсутність фактів порушення податкових обов’язків щодо подання звітності або документів;
• відсутність податкових повідомлень-рішень щодо порушення граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями протягом останніх 12 місяців;
• відсутність рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості ПДВ, прийнятого відповідно до порядку та підстав, визначених Кабінетом Міністрів України;
• відсутність розпочатої процедури припинення юридичної особи або підприємницької діяльності ФОП;
• відсутність порушеного провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) платника податків;
• відсутність ухвалених рішень щодо застосування спеціальних економічних або інших обмежувальних заходів (санкцій) до платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників відповідно до Закону України “Про санкції”;
• відсутність громадянства держави, що здійснює збройну агресію проти України, у платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників (за винятком тих, кому надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року);
• відсутність серед засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників платника податків осіб, які проживають у Росії;
• відсутність змін щодо основного виду економічної діяльності, внесених платником податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань протягом останніх 12 місяців.
Серед додаткових визначальних критеріїв для “білого” бізнесу є вимога, щоб показник рівня сплати податків до зведеного бюджету дорівнював або перевищував середній показник рівня сплати податків до зведеного бюджету резидентів Дія Сіті.
Для юридичних осіб, що перебувають на загальній системі оподаткування:
• показник рівня сплати податку на прибуток підприємств має дорівнювати або перевищувати середній показник у відповідній галузі за останні чотири квартали;
• показник рівня сплати податку на додану вартість має дорівнювати або перевищувати середній показник у відповідній галузі (за винятком платників, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25% і більше загального обсягу постачання) за останні 12 звітних періодів;
• показник середньомісячної нарахованої або виплаченої заробітної плати за останні чотири звітні періоди має бути не менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні, помноженої на коефіцієнт 1,1. При цьому середня чисельність працівників за цей період має становити не менше п’яти осіб.
Що не так із новим законом
Новий закон про “клуб білого бізнесу” містить кілька потенційних ризиків і недоліків:
1. Корупція та лобізм, тобто можливість того, що великі компанії або певні групи впливу зможуть маніпулювати законодавчими процесами у своїх інтересах, створюючи несправедливі умови для інших підприємців.
2. Обмеження конкуренції. Закон може створити бар’єри для входу на ринок нових гравців, що призведе до зменшення конкуренції та інновацій.
3. Соціальна нерівність. Закон передбачає значні податкові пільги для великих компаній, а це може поставити малі підприємства в неконкурентоспроможне становище. Підтримка лише великого бізнесу може поглибити економічну нерівність, адже малі та середні підприємства можуть опинитися в невигідному становищі.
4. Монополізація ринку. Закон може сприяти створенню монополій або олігополій, що негативно вплине на ціни, якість продукції та послуг для споживачів.
5. Непрозорість механізмів підтримки. Відсутність чітких критеріїв та прозорих процедур для визначення, хто отримає підтримку, може призвести до зловживань та нерівного розподілу ресурсів.
6. Незбалансованість інтересів. Закон може надмірно фокусуватися на інтересах великого бізнесу, не враховуючи потреби малих та середніх підприємств.
7. Відсутність стимулів для сталого розвитку. Якщо закон не передбачає вимог щодо екологічної відповідальності або соціальної відповідальності бізнесу, це може призвести до негативних екологічних та соціальних наслідків.
8. Складність адміністрування. Впровадження нових регуляцій може вимагати значних адміністративних ресурсів, що збільшить витрати держави і створить додатковий бюрократичний тиск на бізнес.
Як бачимо, хоча, на перший погляд, закон надає низку переваг для бізнесу, водночас він створює підстави для дискримінації підприємств та нові корупційні ризики. Адже, далеко не всі компанії зможуть увійти до “клубу обраних”. Немає жодних гарантій, що серед “білого бізнесу” не опиниться “чорних ворон”, які звикли вести “business as usual” з “договорняками” і застосуванням відомих схем для уникнення сплати податків.
Крім того, пропонований в законі підхід влаштовує податківців тим, що виправдовує будь-які незаконні дії, наприклад, вимагання переплат податку на прибуток, мотивуючи це “суспільними інтересами”. Це нововведення фактично може стати індульгенцією на “доїння бізнесу”, тобто, перетворить поділ бізнесу на “білий” та “всіх інших”, на знаряддя для зловживань. Він допоможе податківцям і тих, хто лобіює їхні інтереси (наприклад, Міністерству фінансів) розширювати дискреційні можливості та повноваження, що, зокрема, передбачено у Національній стратегії доходів.
Отже, як би не намагався добросовісний платник податків виконувати законодавчі вимоги, він все одно може бути звинувачений у недоплаті з супутніми наслідками, якщо тільки не “домовиться” з податковою.
Запровадження “клубу білого бізнесу” жодним чином не сприятиме підвищенню довіри між бізнесом та податківцями. Натомість це може призвести до більшої сегрегації підприємців, нових корупційних схем і, головне, послабить позиції бізнесу в боротьбі за цивілізовані податкові відносини.
Можливо, такий клуб міг би успішно функціонувати в розвиненій країні з добросовісною податковою службою і порядком відкритого доступу до ринку, що базується на вільній політичній та економічній конкуренції. Однак у податкових системах таких країн зазвичай є добре продумані критерії ризиків, які не потребують існування жодних клубів.
Тобто, якщо є чіткі критерії добросовісності бізнесу, то ніяких клубів створювати не треба. У новому законі критерії виписані недостатньо чітко, що залишає простір для маніпуляцій.