Азартні ігри в усі часи приваблювали увагу суспільства. Вони набрали шалену популярність, викликаючи бажання отримати легкі гроші, відчути ейфорію від кожної перемоги й неймовірні можливості для особистого збагачення. Проте з часом азартні ігри стали викликати залежність й призвели до того, що більшість гравців просто не можуть вчасно спинитися і продовжують вкладати особисті кошти у це заняття. Патологічні гравці починають прагнути все більш ризикованих дій у гонитві за бажаною нагородою. Така пристрасть до азартних ігор стає психологічною вадою цих людей, спричиняючи негативні наслідки для всього суспільства.
Лудоманія серед чиновників
В 2023 році з’явилася тенденція серед українських чиновників декларувати власні доходи від виграшів в азартні ігри. Проаналізувавши 6740 декларацій, журналісти “Слідство.Інфо” оприлюднили дані, що 6,5 тис чиновників мають понад 156 млн грн виграшів в казино та лотереях. Найчастіше чиновники декларували виграші від ТОВ “Спейсикс” (“Космолот”), ТОВ “Слотс Ю.Ей.”, ТОВ “ВБет Україна”, ТОВ “Геймдев”, а також від гральної компанії “Паріматч”, яка у березні 2023 року потрапила під санкції РНБО. Найбільший виграш — майже 44 мільйони гривень — вказала у декларації Ольга Худик, поліцейська патрульної поліції Косівського районного відділу поліції Івано-Франківської області. При цьому вона зазначила, що це виграш її чоловіка, який працює оперуповноваженим у тому ж райвідділі поліції. Однак в його декларації вказано виграш лише 20 тисяч гривень, а не 43 мільйони. Подібні невідповідності у деклараціях можуть бути наслідком схеми з ухилення податків.
“Деякі казино розкидали гроші на випадкових людей. Це виявлялося уже тоді, коли люди починали готувати декларацію і бачили якісь надходження, які офіційно ніколи на картку не заходили”, — пояснив народний депутат Ярослав Железняк.
Взагалі на початку лютого Бюро економічної безпеки арештувало700 мільйонів гривень на рахунках гемблінгової компанії “Космолот”, яку підозрюють в ухиленні від сплати 1,2 мільярдів гривень податків. При цьому грають в азартні ігри не тільки самі чиновники, але і їхні діти. Наприклад, донька керівниці служби з питань безпеки критичної інфраструктури Ірини Тимошенко, Катерина, яка займає посаду в Держспецзв’язку, отримала 2 тисячі гривень виграшу, які вказала у власній декларації її мати. Ірина заперечує своє відношення до онлайн-казино і, начебто, не схвалює участь в ньому своєї доньки. Подібна історія відбулася із сином судді Зарічненського районного суду Олегом. Його батько Роман Світличний вказав у власній декларації 70 тис грн доходу від участі сина в лотереї. Водночас представник правоохоронної системи, прокурор Сокальського відділу Червоноградської окружної прокуратури Богдан Буцький у декларації за 2023 рік вказав виграш у 891 тис грн.
Як стверджують держслужбовці, їх штовхають на участь у лудоманії (розладі поведінки, що полягає в патологічній пристрасті до азартних ігор) проблеми в особистому житті або перевантаження на роботі. Наприклад, суддя Сколівського районного суду Львівської області Вікторія Курницька пояснює свій азарт негативними подіями в житті.
“З березня я вже не граю. А так у мене був депресивний стан, тому і грала. У мене мінуса не було, тому я на цій радісній ноті і вирішила зупинитися. Я ж психічно здорова”, — розповідає голова суду.
Деякі чиновники вказують зовсім іншу причину лудоманії – бажанням додатково підзаробити. Як вони кажуть, їм не вистачає заробітної платні аби забезпечити свої потреби, а тут знаходиться зваблива можливість легко та швидко підзаробити. Як приклад, можна навести цікаву тенденцію до виграшу, що спостерігається у начальника відділу управління персоналом апарату Ізюмської райдержадміністрації Віталія Никоненка. За 2023 рік він отримав одразу два призи у розмірі 335 тис грн і 118 тис грн. Сам Никоненко грає вже доволі давно і у період 2022 році чоловік отримав теж 118 тис грн виграшу, а в 2021 році – 35 тис грн та 730 тис грн У 2018 році чиновник задекларував 20 тис грн доходу
Взагалі з понад 6,5 тис декларацій з виграшами понад тисяча службовців вказали, що отримали виграші у двох різних місцях, 214 – задекларували призи із трьох казино, 50 чиновників “успішно випробували Фортуну” у чотирьох гемблінгових фірмах, четверо “вдало покрутили спіни” одразу в п’яти місцях, а трьом – проміжках між роботою за кошти українських платників податків пощастило виграти одразу у шести компʼютерних програм.
Лудоманія у суспільстві
Лудоманія захопила не тільки чиновників, але й пересічних українців. Залежність від азартних ігор має такі ознаки:
- глибока залученість до ігрового процесу;
- регулярне збільшення часу, проведеного за іграми;
- повна зміна інтересів;
- відсутність зацікавленості до інших справ;
- нездатність вчасно припинити гру;
- психологічний дискомфорт;
- сильне прагнення до великого ризику;
- відчуття постійної емоційної напруги та дратівливості;
- неможливість чинити опір власній залежності;
- напади агресії;
- змішування ігрового світу з реальним;
- фінансова криза;
- зміна поведінки та цінностей.
Лудоманія здатна призвести до серйозної хронічної хвороби і затягнути людину у великі борги та, навіть, створити проблеми з законом. Тяга до азартних ігор починає виникати у людей через невдоволеність власним життям, затяжну самотність, переоцінку значення матеріальних цінностей, бажання отримати легку винагороду, недостатня увага з боку рідних, участь у грі когось із близьких та вроджену схильність до залежності.
Увагу спільноти до небезпечного впливу онлайн-казино та зростаючу роль епідемії лудоманії в ЗСУ та Україні в цілому привернув військовослужбовець 59-ї бригади Павло Петриченко. За його словами, цю хвилю ігрової залежності створили такі чинники, як постійна реклама та легалізація азартних ігор, тому державі необхідно негайно почати здійснювати контроль гравців. Адже, майже 9 з 10 військовослужбовців стали залежними від лудоманії, програють всю свою зарплату і потрапили в значні борги.
Військовослужбовець зареєстрував на сайті електронних петицій президента свою власну, котра набрала одразу 25 тисяч голосів, необхідних для її розгляду. В ній він сформулював вимогу до уряду посилити контроль за казино і запровадити ряд обмежень для військовослужбовців.
Згідно даних Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, до реєстру лудоманів в Україні станом 19 червня 2024 рік потрапило вже 7 739 осіб. При цьому 87% з них зареєстровані ще з 2023 року, а в поточному році кількість таких осіб зросла у 8 разів. За два роки з реєстру було виключено 171 особу через закінчення строку обмежень. 99% осіб потрапили до реєстру за власною заявою про самообмеження. Лише 1% осіб був включений до списку за рішенням КРАІЛ. За рішенням суду жодна особа не потрапляла до реєстру.
Найчастіше всього лудоманами ставали самотні люди з доходом від 2 до 7 тис гривень, робітники сфери послуг, студенти та безробітні віком від 18 до 35 років. В Україні більша частина лудоманів розташована у Чернівцях(16%), Івано-Франківську(14%), і Дніпрі(12%). Найменше всього грають у Львові(6%), Черкасах(3%) та Ужгороді(1%) Найменше всього гравці обирають ігрові автомати(всього 16%). Казино полюбляють 17% осіб, букмекерські ставки здійснюють 19%, а найбільше всього обирають саме лотерею(45%). 66% гравців в лотерею грають в неї не частіше одного разу на рік. 54% респондентів впевнені, що лотерея не здатна викликати залежність, в той час, як 86% опитаних не могли вчасно спинитися. 4% осіб грають в азартні ігри на власні гроші, а 20% колись грали, але потім припинили. 51% людей, взагалі, не цікавилися азартними іграми, а 10% засуджували азартні ігри та лудоманію. 66% гравців в лотерею купували білети раз на рік, а 15% респондентів грали декілька разів в 2-3 місяці. 86% опитаних гравців стверджували, що грають лише задля розваги, 7% втрачали контроль над власним ігровим процесом, а 3% починали обманювати свою родину і витрачали особисті кошти на азартні ігри.
Але в кожної медалі є і зворотна сторона. За даними КРАІЛ від азартних ігор держава отримала 828 мільйонів гривень. Навіть під час війни продовжують відкриватися нові гральні заклади та з’являються додаткові робочі місця. В період з січня по травень 2024 року до Держбюджету надійшло вже 7,38 млрд грн податків та зборів від грального бізнесу. В порівнянні з минулими роками, надходження зросли втричі. Легалізація гральної сфери в Україні сприяла стимулюванню економіки та надходженню до Держбюджету додаткових коштів. Але, як зазначає народний депутат Ярослав Железняк, слід відстежувати ті гральні заклади, які злісно ухиляються від сплати податків.
“Запровадити систему онлайн-моніторингу, закривати фінансові шлюзи, обмежити рекламу та перезавантажити КРАІЛ”, – закликає Железняк.
Проте, все ж таки, азартні ігри становлять певну загрозу для українського суспільства, тому урядом був розроблений комплекс заходів для обмеження доступу гравців до гральних закладів, внесення лудоманів до відповідного реєстру, здійснення контролю за ліцензіями організаторів азартних ігор і сприяння профілактики лудоманії. Первинними діями для подолання загрози стало освітлення інформації та обізнаності про проблему залежності, здійснення розвитку здорового підходу до азартних ігор. Потрібно консультувати людей щодо розвитку залежності та вчити їх насолоджуватися грою, не шкодячи при цьому собі. Тим, хто вже мав проблеми з лудоманією, держава надає додаткове консультування для запобігання поглибленню проблеми і допомагає людям долати залежність.
Очевидно, що легалізація грального бізнесу є ефективним способом, що надав можливість поповнювати державний бюджет. Звісно, кожен сам вирішує грати, чи ні. Адже, азартні ігри – це лише один із способів відволіктися від повсякденних проблем, а не панацея від них, чи спосіб заробітку.
