Неочікувані адміністративні штрафи: що може обернутися покаранням без попередження (ч. 1)

Чи знали ви, що покарання можна отримати не лише за злочин, а й за звичну буденну дію, яка колись вважалася безпечною або просто «непроблемною»? Українське адміністративне право, на відміну від кримінального, не завжди подає заборону прямо й чітко, натомість часто працює через складну систему посилань, підзаконних актів і спеціальних правил. В результаті громадяни нерідко дізнаються про порушення вже тоді, коли на руках мають протокол або повідомлення про штраф. Саме така неочевидність і породжує найбільше питань. Адже якщо про кримінальні злочини суспільство говорить постійно — у школах, медіа, фільмах, то адміністративні правопорушення найчастіше опиняються поза публічною увагою.

Юристи адвокатського об’єднання «Репешко і партнери» прокоментували, які саме повсякденні звички можуть привести до штрафу, розповіли, як працює Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП), чому його положення не завжди легко трактувати та які норми з’явилися у нових реаліях. І, найголовніше, що слід враховувати, щоб не опинитися в ситуації, коли непомітна дія стає приводом для покарання.

Деякі громадяни навіть не замислюючись над тим, наскільки їх дії відповідають норам чинного законодавства. Втім в правовому полі існує правило: незнання закону не звільняє від відповідальності. Саме тому потрібно бути обізнаним з приводу того, що можливо робити без будь-яких наслідків, а за що можна отримати покарання. І якщо з нормами Кримінального кодексу всі знайомі та знають, що не можна красти, ґвалтувати, бити та вбивати, то норми Кодексу України про адміністративні правопорушення можуть виявитися для багатьох повною несподіванкою. Річ у тім, що норми КУпАП не містять багатьох правил, а лише відсилають до них. Тому інколи, навіть перечитавши статтю  кодексу, люди не зрозуміють, що саме є правопорушенням.

До лісу по дрова

Ще з дитинства і казок ми пам’ятаємо, як дід ходив до лісу по дрова. Втім давню традицію дехто продовжує й зараз. Але згідно з діючими нормами права, вирубка/спил дерев відноситься до спеціального лісокористування. Іншими словами, на це потрібен дозвіл. Так, згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти навколишнього середовища» незаконне вирубування це рубання дерев та чагарників, вчинене без відповідного дозволу; з дозволу, виданого з порушенням чинного законодавства; до початку або після закінчення встановлених у дозволі строків; не в призначених ділянках або понад встановлену кількість; не тих порід дерев, які визначені у вирішенні; порід, вирубування яких заборонено.

Побачити дерево, що заважає, взяти пилу й «зробити благоустрій» на власний розсуд — така практика досі трапляється у селах, приватному секторі та навіть серед дачників. Проте зрізати дерево — не те саме, що зрізати бур’ян. Навіть на власній території чи вздовж дороги, навіть якщо дерево сухе або «все одно впаде», така дія потребує офіційного дозволу. Юридичною підставою для будь-якої вирубки є лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається спеціальними органами. У документі чітко зазначено породу, кількість дерев і конкретну ділянку, де дозволена рубка. Вийти за ці межі — означає порушити закон. Навіть одна самовільно зрізана гілка на не тій території або без належного паперу може обернутися штрафом.

Залежно від ситуації за дане порушення відповідають одразу три статті КУпАП:

Стаття 65  – незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка. Незаконна порубка і пошкодження дерев або чагарників; перевезення, зберігання незаконно зрубаних дерев або чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  (510- 1020 грн). Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  (1020-1530 грн).

Стаття 65^-1 – знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень. Знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень вздовж берегів річок, каналів, навколо водних об’єктів, гідротехнічних споруд, на смугах відводу автомобільних доріг, залізниць та інших захисних лісових насаджень – тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  (510-765 грн).

Стаття 153 – знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об’єктів озеленення в межах населених пунктів та за їх межами, що не віднесені до лісового фонду. Знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об’єктів озеленення в межах населених пунктів, невжиття заходів для їх охорони, а також самовільне перенесення в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об’єктами озеленення; пошкодження дерев і чагарників за межами населених пунктів, що не віднесені до лісового фонду, або їх незаконна порубка – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  (170-510 грн).

Зазначимо, що часто порушники не усвідомлюють, що мають справу саме з об’єктом, який перебуває під охороною закону. А «невелике обрізання» без погодження може юридично вважатися пошкодженням зелених насаджень. Саме тому, перш ніж брати в руки пилу, краще переконатися, чи маєте на це право. Інакше замість чистої ділянки отримаєте постанову зі штрафом.

Шашлик з протоколом

Поїздка на природу з мангалом здається безневинною традицією, особливо навесні та влітку, коли в лісі пахне сосновою смолою, а в повітрі — димком. Проте саме в цей час у багатьох регіонах України встановлюється пожежонебезпечний період, і певні дії на території лісового фонду можуть обернутися адміністративною відповідальністю.

Зазначимо, якщо у вашій області або громаді офіційно оголошено пожежонебезпечний період, а погода відповідає IV класу пожежної небезпеки або вище, тоді діють особливі обмеження, які прописані в лісовому законодавстві й підзаконних актах. Їх порушення не просто небезпечне для природи — воно карається штрафами.

Отже, в лісовому фонді в період підвищеної пожежної небезпеки суворо забороняється:

– розпалювати багаття за межами спеціально визначених та облаштованих місць. Ідеться не лише про відкритий вогонь на землі — навіть розміщення мангалу, якщо місце не обладнане офіційно, вважається порушенням. Винятки — тільки для лісогосподарських робіт у спеціально відведених зонах.
Розташування дозволених для вогню ділянок зазначається на інформаційних стендах біля входу в ліс або рекреаційну зону. Якщо такого стенда немає — безпечним вважається лише повна відмова від вогню.

– заїжджати транспортними засобами на територію лісового фонду, за винятком транзитних доріг. У період високого класу пожежної небезпеки перебування будь-якого транспорту (легкових авто, мотоциклів, квадроциклів) на лісових дорогах, галявинах, узліссях — заборонено, якщо це не лісова техніка або транспорт, залучений до охорони лісу.

Все це прописано в нормативних документах, що регулюють режим використання лісів під час пожежонебезпечного періоду. І хоча багато громадян не підозрюють про цю специфіку, відповідальність настає незалежно від того, були ви ознайомлені з правилами чи ні. При цьому типові аргументи порушників — «ми тільки на шашлик», «нічого не палили» або «стояли недалеко від дороги» — не є юридичним виправданням. Факт порушення фіксується інспекторами лісової охорони, поліцією або рятувальниками й оформлюється за нормами адміністративного права. Іноді така поїздка завершується не пікніком, а протоколом і штрафом.

Крім того, категорично забороняється в лісі палити, кидати в лісі непогашені сірники, недопалки, витрушувати з люльок гарячий попіл, крім місць, обладнаних для цієї мети. Тим, хто хоче приготувати на вогні якісь страви, слід пам’ятати, що розпалювати багаття, користуватися відкритим вогнем на відстані менше 30 м від будівель та споруд, викидати незагашене вугілля забороняється. Для приготування їжі на відкритому вогні дозволяється зменшувати ці відстані до 5 м за умови наявності спеціально обладнаного вогнища та вигородження місця застосування відкритого вогню негорючими конструкціями (екранами) на максимальну висоту можливого полум’я. Забороняється залишати без догляду джерела відкритого вогню.

Також нагадаємо, що місця для розпалювання багать треба утримувати очищеними до верхнього шару ґрунту, облямовувати смугою очищеного ґрунту не менше 2,5 м завширшки і розміщувати на відстані не менше 30 м від будинків та споруд, 25 м – до стоянок автотранспорту, 50 м – до хвойного та 25 м – до листяного лісового масиву.

Згідно з Правилами пожежної безпеки України, заборонено розпалювати багаття:

• на природоохоронних територіях — таких як заповідники, національні парки, заказники тощо;
• у лісових, паркових зонах;
• поблизу водойм — не ближче ніж за 30 метрів від води;
• дворах житлових будинків;
• на дитячих майданчиках;
• на балконах.

За покарання у цьому випадку відповідають 2 статті КУпАП:

Стаття 152 – порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів. Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340-1360 грн).

Стаття 77 – порушення вимог пожежної безпеки в лісах. Порушення вимог пожежної безпеки в лісах – тягне за собою накладення штрафу на громадян від дев’яноста до двохсот сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 530-4 590 грн). Знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот сімдесяти до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (4 590 – 15 300 грн).

Отже, перш ніж вирушати на природу, обов’язково перевірте, який пожежний режим діє у вашому регіоні, та відмовтесь від спонтанних виїздів у ліси, якщо умови не дозволяють. Це не формальність, а запобігання реальній небезпеці.

Спалювання листя

У багатьох селах і навіть у передмістях досі вважається цілком звичним «прибирати двір» восени чи навесні за допомогою вогню — підпалити купу опалого листя або суху траву й спостерігати, як усе «гарно тліє». Така практика має не лише екологічні наслідки, а й цілком конкретні юридичні, за неї передбачено штраф. Випалювання рослинності та її залишків — тобто і стерні, і луків, і пасовищ, і лісосмуг, і навіть звичайного листя на газонах або в парках — регулюється статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Якщо такі дії здійснені без дотримання встановленого порядку (а на практиці дозволу на це не дають ніколи), це вважається порушенням і карається штрафом від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 3 060 до 6 120 гривень.

Також у законі окремо зазначено, що відповідальність настає і в тому випадку, коли спалювання відбувається на землях сільськогосподарського призначення, і коли йдеться про зелені зони у містах, і навіть про смуги вздовж доріг чи залізниць. Ідеться не лише про шкоду довкіллю — дим, що піднімається в повітря, несе загрозу здоров’ю людей, викликає пожежну небезпеку, а в багатьох випадках призводить до виїзду рятувальників і поліції.

Не забувайте, що сам факт підпалу листя вже може бути достатнім для фіксації правопорушення, навіть якщо ви «стежили» за процесом і «нічого не підпалювали в лісі». Скарги можуть надходити від сусідів, очевидців або через виклик екологічної інспекції. Відмова визнавати провину не скасовує відповідальності, а навпаки, ускладнює правову позицію. Отже, найкращим варіантом є утримання від звички, яка давно вийшла за межі закону.

Електросамокат стає підставою для штрафу

Коли йдеться про керування транспортом у стані сп’яніння, уявлення в більшості людей доволі стандартне: автомобіль, алкоголь, водій, що перевищив допустимий рівень. Але прецеденти останніх років доводять — закон значно ширше тлумачить поняття «транспортний засіб». Одним з прикладів цього є випадок, який нещодавно розлетівся українськими медіа: жінка в стані алкогольного сп’яніння впала з електросамоката в Києві й отримала штраф у розмірі 17 000 гривень. Чи є така ситуація правомірною з точки зору чинного законодавства? Правила дорожнього руху визначають транспортний засіб як пристрій, призначений для перевезення людей або вантажу, а також обладнання, що встановлюється на ньому. Саме тому електросамокат, як засіб пересування з електродвигуном, до цього визначення цілком підпадає.

Зазначимо, що стаття 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного або іншого сп’яніння, а також за передачу керування особі, яка перебуває в такому стані, або за відмову пройти огляд у встановленому порядку.

Зокрема, в статті йдеться:

«Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Тобто, закон формулює порушення через сам факт керування транспортним засобом у стані сп’яніння — незалежно від його типу, якщо він вважається джерелом підвищеної небезпеки. І саме такий висновок закріплено в постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у справі №127/5920/22, де зазначено:

«Використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 Цивільного кодексу України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна. Для кваліфікації діяльності, пов’язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має».

Судова практика з цього питання ще не є усталеною, проте ця постанова є першою, де прямо закріплено: електросамокат може бути визнаний транспортним засобом для цілей кваліфікації правопорушення за ст. 130 КУпАП. Тобто, навіть якщо ви не за кермом автомобіля, але їдете на електричному засобі пересування у стані сп’яніння, це може вважатися повноцінним адміністративним правопорушенням.

Така позиція є логічним продовженням розуміння безпеки в сучасному місті: чим швидше та масивніше обладнання, яким керує особа, тим вищі ризики для пішоходів і самої особи. І електросамокати, навіть побутові моделі, здатні розвивати швидкість до 25–30 км/год, мають вагу, інерцію, а в деяких випадках — і здатність до травмування при падінні. Тож не варто вважати електросамокат «іграшкою», за кермом якої все дозволено. У разі порушення правил відповідальність є цілком реальною, а сума штрафу може дорівнювати тій, яку сплачують водії автомобілів.

Весняний букет з протоколом

«Нарву квітів та подарую букет коханій» — романтичний порив, який навесні, особливо в сезон пролісків чи підсніжників, стає майже традиційним. Але якщо такі квіти ростуть не на клумбі біля під’їзду, а в лісі чи на узліссі, наслідки цього жесту можуть бути зовсім не поетичні. Слід знати, що зривання, збут, зберігання або викопування рідкісних і зникаючих рослин в Україні є не просто порушенням екологічної етики, а повноцінним адміністративним правопорушенням, за яке передбачено реальні штрафи.

Найбільш відомими видами під захистом закону є підсніжники, білоцвіти, рябчики, сон-трава, черемша (вона ж – ведмежа цибуля), шафран, проліски та десятки інших первоцвітів. Але охороняються не лише ті, що занесені до Червоної книги України. Існує також офіційний перелік рідкісних та зникаючих видів, який значно ширший і включає рослини, що мають природоохоронну, наукову або навіть кулінарну цінність. Саме тому «невинний букет», зібраний у лісі чи на галявині, може перетворитися на підставу для складання протоколу.

За такі порушення передбачені дві статті КУпАП:

Стаття 88-1 КУпАП — порушення порядку придбання чи збуту об’єктів рослинного світу.
Порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об’єктів рослинного світу — тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 – 1 700 грн) з конфіскацією об’єктів рослинного світу або без такої.

Ті самі дії, вчинені щодо об’єктів рослинного світу, які перебували в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, занесених до Червоної книги України, або які охороняються відповідно до міжнародних договорів України, — тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 – 4 250 грн) з конфіскацією об’єктів тваринного або рослинного світу.

Стаття 90 КУпАП — погіршення, знищення середовища перебування (зростання) рідкісних рослин. Знищення або пошкодження середовища зростання рослин, види яких не занесені до Червоної книги України, але внесені до переліків рідкісних або таких, що мають особливу природоохоронну чи наукову цінність, або перебувають під загрозою зникнення, — тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 – 510 грн) з конфіскацією незаконно добутого.

Таким чином, навіть один зірваний пролісок або пучок черемші може коштувати більше, ніж розкішний букет з квіткового магазину. Більше того, відповідальність настає не лише за зривання, але й за перевезення, продаж, зберігання, викопування або пошкодження середовища, де росте охоронюваний вид.

Саме тому найбезпечнішим весняним букетом є кульбаби. Вони не охороняються, не занесені до списків зникаючих і зростають без обмежень. Все інше — потенційно ризиковано. Квіти краще фотографувати, ніж рвати, але якщо вже хочете зірвати, рвіть відповідально.

Ще раз нагадаємо: правозастосування в сфері адміністративних правопорушень часто базується не лише на тексті закону, а й на численних підзаконних актах, інструкціях та локальних правилах — від санітарних норм до рішень органів місцевого самоврядування. Тому правопорушення може виникнути не через злісний умисел, а звичайне незнання деталей.

Якщо ви здійснюєте якусь дію в публічному просторі або стосується вона житлово-комунальної сфери, домашніх тварин, шуму, благоустрою, використання електроенергії чи води, краще заздалегідь перевірте, чи не встановлені тут додаткові вимоги. Особливо це стосується мешканців багатоквартирних будинків, підприємців, водіїв та власників тварин. А головне — у випадку складання адмінпротоколу не відмовляйтесь від підпису, але зазначайте свою позицію письмово, фіксуйте обставини, вимагайте копію документа та звертайтеся за правовою консультацією.