Влада на блокчейні: як американський криптопрезидент та українські криптокоролі все більше занурюються в цифрові фінанси

Ще кілька років тому криптовалюту сприймали як іграшку для гіків та мрійників, які бачили у біткоїні шанс розбагатіти за ніч. Але часи змінилися. Сьогодні цифрові валюти перетворилися на серйозний інструмент, що виходить далеко за межі фінансових ринків. Криптовалюта не лише впливає на економіку, вона навіть поступово починає диктувати правила великої політики.

Політики по всьому світу масово занурюються у криптосвіт. Одні бачать у цьому спосіб інвестувати та зберігати кошти поза контролем держав, інші – новий спосіб фінансування кампаній або навіть приховування своїх прибутків та ухилення від санкцій. Криптовалюти відкривають двері до фінансової анонімності та глобальних транзакцій без посередників, що створює ідеальне середовище для тіньових угод. Але разом із цим вони формують і нову реальність, де старі правила прозорості та підзвітності вже не працюють. Цифрові гроші вже переписують політичний ландшафт. Сьогодні ми стаємо свідками процесу переходу від легалізації криптовалют у деяких країнах до гучних скандалів з відмиванням грошей у блокчейн-мережах.

Зростаюче значення криптовалюти в світі

Кожна країна має свої мотиви для впровадження та використання криптовалют: політична нестабільність, інфляція, зростаючий інтерес інституційних інвесторів і технологічний розвиток. Китай поки що обмежує діяльність крипто компаній. В той час як країни ЄС встановлюють  нові регуляції для криптоактивів, а Сальвадор уже визнав біткоїн офіційною валютою. Індія несподівано стала лідером із масового впровадження криптовалют, тоді як Північна Америка зберігає першість в інституційних інвестиціях.

За даними звіту The 2024 Geography of Crypto, лідерами у прийнятті криптовалюти стали Індія, Нігерія та Індонезія. В той час як США посіли лише четверту сходинку цього топу. Така ситуація пояснюється рівнем життя країн. Так, наприклад, в Індії криптовалюти швидко набирають популярності завдяки ініціативі звичайних людей, які шукають альтернативу традиційним банкам. Незважаючи на високий 30% податок на доходи від криптовалют, індійці активно освоюють децентралізовані фінанси (DeFi), щоб мінімізувати витрати та обійти жорсткі обмеження.

Для країн Східної  Європи та Африки крипта виступає не модним трендом, а справжнім порятунком. Наприклад, для Нігерії  головними викликами залишаються політична нестабільність і інфляція, через що традиційним валютам довіряють усе менше. У таких умовах криптовалюта перестає бути лише альтернативою. Вона є єдиним надійним способом зберегти заощадження в світі, де фінансова стабільність здається недосяжною.

У США та Великій Британії ситуація зовсім інша, бо головну роль у прийнятті криптовалют відіграють інституційні інвестори. Такі гіганти, як BlackRock і Fidelity, активно входять у крипторинок, що робить Північну Америку лідером за обсягами великих транзакцій. Саме тому, США посідає центральне місце в сучасній криптовалютній екосистемі з часткою глобальних інвестицій 22,5%. За результатами опитування  Gaining Ground: How Institutional Investors Plan to Approach Digital Assets in 2024, 94% опитаних інституційних інвесторів бачать довгострокову цінність у блокчейні та цифрових активах, а 79% опитаних вважають криптовалюту ключовим інструментом для диверсифікації своїх інвестиційних портфелів.

В Україні прийняття криптовалют значно зросло внаслідок руйнівного впливу повномасштабного вторгнення. Висока інфляція та нестабільність гривні змушують багатьох українців шукати фінансову альтернативу в криптовалюті. Звіт показує різкий сплеск DeFi-транзакцій, що свідчить про зростаючий інтерес до децентралізованих фінансів як засобу захисту активів і безпечного переказу коштів. Для багатьох DeFi стає не лише способом зберегти гроші, а й можливістю знайти додатковий дохід і фінансову стабільність, яку традиційні банки в нинішніх умовах забезпечити не можуть.

Історія криптовалюти без міфів

Ще на початку 2000-х ідея грошей, які існують лише у цифровому вигляді, звучала як фантастика. У світі, де банки тримали все під контролем, а транзакції проходили через купу перевірок, думка про децентралізовану валюту здавалася нереалістичною мрією. Але з’явився Сатоші Накамото – людина, яка у 2008 році опублікувала документ, що перевернув усе з ніг на голову. У ньому було описано механізм, як створити валюту, яка не потребує банків і держав, – біткоїн.

У 2009 році Сатоші запустив перший блок у мережі біткоїн – так званий Genesis Block. Це був момент народження першої криптовалюти. У той час ніхто не сприймав це серйозно. Біткоїн коштував буквально копійки, а більшість людей не розуміла, навіщо взагалі потрібні ці “цифрові монети”. Але ентузіасти швидко зрозуміли, що за цим стоїть не просто нова форма грошей, а ціла революція у світі фінансів. Першою гучною подією стала легендарна історія з піцою за біткоїни. У 2010 році програміст Ласло Ханєц купив дві піци за 10,000 BTC. Тоді це було кілька доларів. Зараз ці “піци” коштували б понад 300 мільйонів доларів. Цей день навіть став своєрідним святом у криптоспільноті – Bitcoin Pizza Day.

Поступово біткоїн став більше, ніж просто цифровим експериментом. З’явилися перші біржі, де можна було обміняти BTC на реальні гроші. Люди почали інвестувати в криптовалюту, хоча більшість традиційних фінансистів вважала це черговою фінансовою пірамідою.

У 2011 році на сцені з’явився перший конкурент біткоїна – Litecoin, а слідом за ним почали з’являтися інші альткоїни. Криптовалюти почали використовувати не тільки для інвестицій, а й для платежів, зокрема на сумнозвісному чорному ринку, як-от Silk Road – платформі, де за біткоїн продавали все: від заборонених речовин до зброї. Це привернуло увагу урядів і правоохоронців. Криптовалюту почали асоціювати із злочинністю, і саме тоді з’явився стереотип про “гроші для злочинців”. Проте з кожним роком ставало зрозуміло, що це явище не зникне.

2013 рік став переломним: ціна біткоїна перевищила 1,000 доларів. Люди почали масово скуповувати криптовалюту, сподіваючись на швидке збагачення. У 2015 році з’явився Ethereum. Цебула справжня платформа для створення смарт-контрактів і децентралізованих додатків, що значно розширило горизонти криптовалютного світу і дало поштовх новим технологіям.

У 2017 році відбувся перший справжній криптовалютний бум. Ціна біткоїна підскочила до майже 20,000 доларів. Люди, які раніше сміялися з крипти, почали вливати в неї гроші. З’явилася купа нових монет, багато з яких були відвертими шахрайськими схемами (ICO-бульбашка).

Пандемія COVID-19 стала ще одним каталізатором для криптовалют. Коли традиційні ринки хиталися, інвестори шукали нові способи зберегти свої гроші. Біткоїн почали називати “цифровим золотом”, а великі компанії, як Tesla, почали інвестувати у крипту мільярди. З’явилися NFT – унікальні цифрові токени, які продавали за шалені гроші, а концепція децентралізованих фінансів (DeFi) змінила підхід до банківської справи.

Навіть держави не залишилися осторонь. Сальвадор став першою країною, яка оголосила біткоїн офіційною валютою. Інші країни почали розглядати можливості для впровадження CBDC (державних цифрових валют), намагаючись контролювати нову фінансову реальність.

У 2025 році навіть політичний світ остаточно увірвався у крипто простір. І це зовсім не схоже на випадковий флірт із новими технологіями. Тепер криптовалюта стала не просто інструментом інвестицій чи фінансових спекуляцій. У світі, де гроші рухають політику, криптовалюта стала новою валютою впливу. Причин такої тенденції кілька: анонімність транзакцій, відсутність жорсткого контролю з боку урядів і можливість швидко переказувати кошти через кордони. Для одних це шанс легально інвестувати у майбутнє, для інших – спосіб сховати доходи або фінансувати сумнівні проєкти.

США, Європа, країни Азії – всюди політики або вже мають криптогаманці, або активно виступають за легалізацію цифрових валют. Наприклад, у США кілька сенаторів відкрито підтримують біткоїн і навіть пропонують створити законодавчі рамки для криптоіндустрії.

Криптовалюта перестає бути просто інвестиціями. Це ще й потужний політичний інструмент. Завдяки блокчейну можна забезпечити прозорість виборчих процесів, але ті ж технології можуть використовуватись і для прихованих фінансових операцій, які важко відстежити.

Криптопрезидент США

Найгучнішим гравцем, звісно, став Дональд Трамп, який завжди вмів перетворювати будь-який тренд на шоу. Він має намір розпочати процес реалізації своєї передвиборчої обіцянки – перетворити США на світову “криптостолицю”. Трамп, якого називають криптопрезидентом, наче славнозвісний Мідас, який перетворював камені на золото, вирішив не відставати від мемної культури і запустив власні мемкоїни.

Дональд Трамп вирішив капіталізувати свою популярність, випустивши власний мемкоїн – один із найбільш спекулятивних типів криптовалюти. Загалом було створено 1 мільярд монет, з яких 800 мільйонів залишилися під контролем Trump Organization CIC Digital, а 200 мільйонів з’явилися на ринку 17 січня під час первинної пропозиції. Водночас аналітики K33 Research стверджують, що 80% токенів не будуть одразу продаватися, а поступово випускатимуться протягом наступних трьох років.

Крім того, він підтримує ідею створення державного Bitcoin-резерву, що раніше запропонувала сенаторка Сінтія Ламміс. Трамп заявив, що США, які мають у своєму розпорядженні близько 200 тисяч BTC (конфіскованих у кіберзлочинців та вилучених із чорного ринку), не будуть їх продавати, а використовуватимуть для стабілізації державного боргу.

Проте ситуація з мемкоїном $TRUMP набула ще більшого ажіотажу, коли виявилося, що контроль над більшістю токенів залишається у CIC Digital. Номінальна вартість їхніх активів на піку сягала 51 мільярда доларів, хоча ця сума була радше умовною – будь-яка спроба масового продажу спричинила б різке падіння ціни. Паніка серед інвесторів почалася після того, як Меланія Трамп несподівано запустила свій власний мемкоїн. Це змусило трейдерів продавати $TRUMP, щоб вкластися у новий актив, що спричинило обвал його ціни – за годину токен впав із 70 до 45 доларів.

Маніпуляції на крипторинку не залишилися без уваги аналітиків. Все виглядало так, ніби великі гравці штучно розганяли інтерес до $TRUMP, після чого масово розпродали активи, отримавши мільйони доларів прибутку. Схожа ситуація сталася з токеном BARRON, названим на честь молодшого сина Трампа. Його вартість тимчасово досягла 460 мільйонів доларів, але потім обвалилася на 95%. За підрахунками Global Ledger, організатори подібних схем змогли заробити понад 857 мільйонів доларів, вивівши кошти через великі криптобіржі.

Такі маніпуляції відомі як pump and dump – методика, за якою актив штучно розкручується, створюється ажіотаж, а потім великі гравці продають його на піку, залишаючи дрібних інвесторів у збитках. Саме такими схемами свого часу користувався Джордан Белфорт, відомий як “Вовк з Волл-стріт”. Однак це не єдиний проєкт сім’ї Трампа у криптоіндустрії – у вересні 2024 року, наступного дня після спроби замаху на Дональда, вони запустили криптовалютний фонд World Liberty Finance. За кілька годин до інавгурації Трампа цей фонд здійснив інвестицію у криптовалюти на суму майже 113 мільйонів доларів. До початку 2025 року його портфель зріс до 345 мільйонів, при цьому основні активи складали Ethereum (55%), USD Coin (15,6%) та Wrapped Bitcoin (13,3%).

Чи можна назвати такі дії шахрайством? Експерти вважають, що ні, оскільки ніхто не приховує, що ця криптовалюта не має жодної внутрішньої цінності, окрім імені Трампа. Але називати її інвестиційним інструментом також не можна.

Отже, криптовалютна діяльність Трампа виглядає більше як черговий фінансовий експеримент, у якому головним активом є його власне ім’я. Чи вдасться йому конвертувати цю популярність у реальні гроші та зберегти довіру прихильників – покаже час.

Попри підтримку з боку лідерів американської криптоіндустрії та обіцянки Трампа щодо сприятливого регулювання цифрових активів, його власний мемкоїн викликав в США суперечливу реакцію. Це не перший випадок входження Трампа у криптосвіт – ще у 2022 році він заробив мільйони на продажі NFT, де був зображений у ролі супергероя.

Як бачимо, тепер існує криптовалюта, натхненна образом самого Дональда Трампа з його характерними гримасами, зачіскою, і, звісно, гучними обіцянками. TRUMPcoin, MAGAcoin, і навіть CovfefeToken — все це не просто жарт, а серйозний хід, який було активно використано у передвиборчій кампанії.

Що цікаво, ці монети швидко здобули популярність не лише серед фанатів Трампа, але й серед криптоентузіастів, які полюбляють все абсурдне і провокативне. Хтось вбачає у цьому можливість легко підзаробити на хайпі, інші — ще один доказ того, що політика перетворюється на фарс. Але фактом залишається те, що такі мемкоїни вже впливають на політичний дискурс. Трамп використовує їх як символ фінансової  незалежності від традиційних інституцій, мовляв, він і його прихильники можуть обійти систему, навіть у грошах. Іронія в тому, що ще кілька років тому Трамп називав криптовалюту шахрайством. Але коли політичні рейтинги почали хитатися, він швидко переосмислив свою позицію. Тепер він виставляє себе як борця за економічну свободу, підкріплюючи це власними цифровими активами.

Цей тренд підхоплюють й інші політики по всьому світу. Деякі з них створюють власні токени для збору коштів на кампанії, інші використовують блокчейн для демонстрації “прозорості” фінансових потоків. Але чим більше політики залучаються у криптосвіт, тим більше виникає питань: де межа між інноваціями і маніпуляціями? Спостерігаючи за популярністю крипто валюти у політичному світі, починаєш мимоволі задумуватися про нову формою політичної корупції, замасковану під так званою цифровою свободою.

Криптокоролі в Україні

В Україні криптовалюта теж відіграє дедалі важливішу роль. Країна, яка відома своєю технологічною відкритістю та потужною IT-сферою, швидко підхопила тренд. З одного боку, криптовалюта стала порятунком для багатьох українців під час фінансової нестабільності, особливо на тлі війни. Криптозбір на допомогу армії став одним із найяскравіших прикладів того, як цифрові гроші можуть працювати на благо. Лише за перші місяці повномасштабного вторгнення на рахунки українських фондів у криптовалюті надходили мільйони доларів.

З іншого боку, криптовалюта відкрила двері і для нових корупційних схем. Українські чиновники почали декларувати цифрові активи у своїх електронних деклараціях, і суми часом шокують. Проте питання контролю і прозорості таких операцій залишається відкритим. Звісно, криптовалюта сприяє фінансовій свободі. Але не варто забувати, що водночас, вона дає можливість ускладнювати відстеження незаконних фінансових потоків.

У 2021 році Україна зробила великий крок у напрямку легалізації криптовалют – Верховна Рада ухвалила закон “Про віртуальні активи”, що створив правову базу для роботи криптокомпаній у країні. Це був сигнал світовій спільноті, що  Україна готова стати частиною глобального крипторинку. Проте реальні зміни відбуваються повільніше, ніж хотілося б. Бюрократія, недостатній досвід у регулюванні і старі корупційні практики дуже гальмують процес. Вже не раз криптовалюта булка використана, як спосіб обходження санкцій, фінансування політичних кампаній або впливу на виборчі процеси. Наприклад, російські олігархи використовували криптовалюту, щоб мінімізувати вплив міжнародних санкцій. У свою чергу, західні політики активно шукають способи контролювати ці потоки, щоб уникнути зловживань.

За оцінками експертів, з 2021 року кількість декларацій, що містять інформацію про криптовалюту, склала 4,8 тисячі, що становило приблизно 1% від загальної кількості поданих документів. У 2022 році цей показник зріс до 8 тисяч, а в 2023 — до близько 10 тисяч. Водночас частка таких декларацій за три роки коливалася в межах 1–1,5%.

Попри необхідність декларування криптовалюти після внесення змін до закону про запобігання корупції,  регулювання цієї сфери в Україні досі залишається слабким, а от статки чиновників у криптовалюті зростають та міцнішають вражаючими темпами.

Так, рейтинг криптокоролів, опублікований у журналі Bitcoin Magazine у 2023 році, очолили:

• колишній депутат Одеської міськради Дмитро Палпатін, у власності якого знаходиться понад 7700 BTC, що становить близько $700 млн;
• депутат Одеської районної ради Іван Бойченко – 5750 BTC ($528 млн);
• народний депутат VIII скликання Дмитро Голубов — 43764376 BTC ($400 млн).

В топ-10 найбільших біткоїнів-власників серед українських декларантів входить представник “Слуги народу” Олег Бондаренко, криптовалюта якого оцінюється  в 323 млн грн або $7,7 млн.

Представниця депутатської групи “За майбутнє” Анна Скороход разом з чоловіком має у власності понад $16 млн електронних грошей. Народний депутат Олександр Гайдувід президентської партії задекларував у криптовалюті $2,4 млн. Депутат районної ради Хмельниччини Олександр Кізляр міститься на третьому місці у рейтингу  від “Опендатабот”, маючи разом з дружиною 100 біткоїнів на двох. Але якщо копнути їх статки, то випливає дивний факт, що з дружиною вони і не знайомі були зовсім на ті часи. Поки що депутат демонструє світлини щасливо проведеного часу на різноманітних дорогих курортах світу, в той час, як на його батьківщині точиться війна, а його колеги заявляють, що давно вже його не бачили у коридорах ради. А потім стало відомо, що понад рік тому Кізляр подав заяву про складання повноважень та позбавлення його депутатського мандату. Та й не дивно, адже гроші для безбідного життя накоплені, тепер можна і відпочити.

Та найбільш вражаючими є статки криптокороля Миколи Удянського — почесного консула Румунії та криптотрейдера, який очолив не один рейтинг власників криптовалют в Україні. У 2021 році Forbes оцінював статки криптобізнесмена у $180 млн. Як зазначають ЗМІ, харківський бізнесмен Удянський разом із бізнес-партнером Богданом Прилепою запускали сумнівні проєкти Prof-it, Coinsbit, Qmall та кілька інших. Врешті Прилепа втік за кордон та обвинувачується у великому шахрайстві, пов’язаному з привласненням понад мільярда гривень, які мали бути спрямовані на підтримку ЗСУ. А сам Удянський стверджує, що став жертвою його дій.

Як бачимо, там де великі криптогроші, там і значні махінації та зловживання. Наприклад, декларація Ігоря Бакая, присяжного Коломийського міськрайонного суду, вже не пройшла перевірку в НАЗК. Бо агентство виявило недостовірних відомостей на 8,9 млн грн, більшість з яких були в криптовалютних рахунках.

Отже, криптовалюта поступово перетворюється з альтернативи традиційним фінансам в нову політичну валюту і з кожним роком її вплив на глобальній  арені зростає. Політики по всьому світу вже зрозуміли, що крипта — це не лише про гроші, це про владу, контроль і нові можливості для маневрування в умовах глобальної нестабільності. У різних країнах лідери або активно інтегрують криптовалюти у свої економіки, або навпаки — намагаються тримати їх під контролем, побоюючись втратити традиційні важелі впливу. Але зупинити цей процес уже неможливо. Блокчейн і крипта змінюють правила гри, стираючи кордони і переписуючи закони фінансової прозорості.

Для України ці зміни мають особливе значення. З одного боку, криптовалюта стала рятівним колом під час війни, дозволивши швидко збирати кошти на підтримку армії і гуманітарні потреби. З іншого боку, це нова проблема для політичної системи, яка і без того має проблеми з прозорістю та корупцією. Крипта може стати як двигуном економічного прориву, так і ще одним інструментом для тіньових схем.

У підсумку все зводиться до одного питання: хто навчиться керувати цією новою реальністю? Ті, хто використає потенціал криптовалют для розвитку, зможуть задати тон у майбутньому глобальному порядку. А ті, хто спробує загнати крипту в рамки старих правил, ризикують залишитися позаду.

Очевидним лишаться той факт, що світ змінився. І тепер не лише гроші, а й блокчейн диктує, якою буде політика завтрашнього дня. Україні ж залишається вибір, або стати частиною цієї крипто революції, або потонути у власних недопрацюваннях.