Світові події останніх років все частіше свідчать про те, що на горизонті може з’явитися новий тип конфліктів — так звані “продовольчі війни”. Геополітична напруженість і зміни клімату вже сьогодні впливають на світові системи продовольчих поставок, створюючи нові загрози для глобальної стабільності. Скорочення продовольчих поставок може призвести до конфліктів між країнами, які намагаються забезпечити своїх громадян основними харчовими продуктами.
Вплив геополітичної напруженості на продовольчу безпеку
Геополітична напруженість, зокрема конфлікти між великими державами, торговельні війни та економічні санкції, вже давно мають вплив на світову економіку та глобальні системи продовольчої безпеки. Сучасний світовий порядок, заснований на взаємозалежності та глобалізації, робить продовольчі ринки вразливими до політичних конфліктів, економічних санкцій та військових дій. Геополітична напруженість може проявлятися в різних формах, таких як військові конфлікти, економічні санкції, дипломатичні суперечки та політичні кризи. Наприклад, конфлікти на Близькому Сході, анексія Криму Росією та війна в Україні, а також торгові війни між США та Китаєм, створюють значні ризики для глобальної продовольчої безпеки. Ці події впливають на виробництво, постачання та ціни на продовольчі товари.
Військові конфлікти призводять до руйнування сільськогосподарської інфраструктури, що зменшує виробництво продовольства. Наприклад, війна в Сирії знищила значні площі сільськогосподарських угідь, що призвело до різкого скорочення виробництва продовольства в регіоні. Подібним чином агресія Росії проти України спричинила зменшення виробництва зернових культур, оскільки багато фермерів були змушені залишити свої поля через небезпеку або втратили доступ до необхідних ресурсів.
Крім того, на постачання продовольства значно впливають економічні санкції та торгові обмеження. Війна в Україні суттєво вплинула на світові ринки продовольства – наша країна є одним з найбільших постачальників зерна в світі, і конфлікт на її території призвів до скорочення експорту зерна, що спричинило зростання цін на продовольство в усьому світі. Економічні санкції, введені проти Росії, також мають негативний вплив на постачання продовольчих товарів на глобальному рівні світові ринки продовольства. РФ є одним з найбільших постачальників добрив, і обмеження на їх експорт спричинили дефіцит добрив, що, в свою чергу, зменшило врожайність у багатьох країнах.
Геополітична напруженість також впливає на ціни на продовольчі товари. Наприклад, торгові війни між США та Китаєм призвели до підвищення тарифів на сільськогосподарську продукцію, що створило труднощі для фермерів і підвищило ціни на продукти харчування для споживачів.
Нестабільність у ключових регіонах виробництва продовольства, таких як Близький Схід, спричиняє зростання цін на основні продукти харчування – пшеницю, кукурудзу та рис. Зростання напруженості між Іраном та США часто супроводжується коливанням цін на нафту, що впливає на витрати на транспортування продовольства та, відповідно, на його кінцеву ціну.
Країни, що залежать від імпорту продовольства, особливо вразливі до геополітичної напруженості. Наприклад, країни Африки на південь від Сахари, що імпортують значну частину своєї продовольчої продукції, стикаються з серйозними проблемами через зростання цін на продукти харчування, спричинене конфліктами або санкціями. Водночас, країни, що є основними експортерами продовольства, можуть зазнати втрат через обмеження доступу до ринків або через зниження попиту на їхню продукцію.
Гуманітарна криза в Ємені, що почалася з 2015 року, значно посилилася через блокади та обмеження на ввезення продовольства. Конфлікт між урядовими силами, підтримуваними Саудівською Аравією, та повстанцями Хуті спричинив масштабний голод та нестачу продовольства для мільйонів єменців. Блокади портів і обмеження на ввезення харчових продуктів та медичних товарів використовуються як зброя, що призводить до катастрофічних гуманітарних наслідків.
Конфлікт у регіоні Тиграй в Ефіопії, який розпочався в 2020 році, також має значний вплив на продовольчу безпеку. Військові дії призвели до масового переміщення населення, руйнування сільськогосподарських угідь та інфраструктури. Блокади та обмеження на ввезення гуманітарної допомоги призвели до голоду в багатьох районах, що створює додаткову напруженість і погіршує ситуацію.
Економічна криза у Венесуелі, яка триває з середини 2010-х років, призвела до серйозного дефіциту продовольства. Гіперінфляція, знецінення національної валюти та політична нестабільність призвели до того, що значна частина населення стикається з проблемами доступу до основних харчових продуктів. Масові протести і збройні сутички, спричинені недоліками в продовольчому забезпеченні, стали звичним явищем у країні.
Зміна клімату та його наслідки
Зміна клімату вже сьогодні впливає на сільське господарство по всьому світу. Підвищення температур, зміна режиму опадів, часті посухи та інші екстремальні погодні явища негативно впливають на врожайність сільськогосподарських культур. Наприклад, в Африці зміна клімату призвела до скорочення врожаїв кукурудзи, що є основною харчовою культурою для багатьох країн континенту.
Крім того, підвищення рівня моря та збільшення кількості природних катастроф також спричиняють втрату сільськогосподарських земель. Це призводить до зменшення обсягів виробництва продовольства і, як наслідок, до зростання цін на харчові продукти.
Громадянська війна в Сирії, що почалася в 2011 році, частково була спричинена серйозною посухою, яка тривала з 2006 по 2010 роки. Ця посуха призвела до масового переміщення сільського населення до міських районів, що погіршило економічні та соціальні умови. Недостатня продовольча безпека стала однією з причин невдоволення населення, що зрештою призвело до масових протестів і збройного конфлікту.
Річка Інд є життєво важливою водною артерією для обох країн, забезпечуючи водою та іригацією мільйони людей в Індії та Пакистані. Проте, обидві країни мають історію конфліктів через доступ до води цієї річки. У 1960 році була підписана Індська угода, яка регулює розподіл водних ресурсів між країнами. Незважаючи на це, напруженість у відносинах між Індією та Пакистаном щодо водних ресурсів продовжує існувати, і будь-яке порушення угоди може призвести до серйозних конфліктів.
Історія також знає чимало прикладів, коли конфлікти виникали через продовольчі ресурси в середині держави. Так, під час арабської весни 2011 року, зростання цін на харчові продукти стало однією з причин масових протестів у багатьох країнах Близького Сходу та Північної Африки. Недостатня продовольча безпека сприяла дестабілізації регіону та змінам урядів. В Африці також боротьба за родючі землі та водні ресурси часто призводить до збройних сутичок між різними етнічними групами та державами. Наприклад, конфлікт у Дарфурі (Судан) частково був спричинений боротьбою за контроль над ресурсами, включаючи водні та земельні ресурси.
Чи може загрожувати продовольча війна Україні
Україна, як один з найбільших світових експортерів сільськогосподарської продукції, має особливу вразливість до глобальних і регіональних загроз, пов’язаних з продовольчими ресурсами. Наша країна вже знаходиться в центрі геополітичних конфліктів, зокрема через агресію Росії. Військові дії, які тривають з 2014 року, призвели до значних руйнувань сільськогосподарських угідь, інфраструктури і логістичних маршрутів. Це вплинуло на виробництво та експорт продовольства, створюючи додаткові ризики для продовольчої безпеки.
Також в Україні поступово змінюється клімат, зокрема через частіші посухи, екстремальні погодні умови та зміни у режимах опадів. Це може призвести до зниження врожайності основних сільськогосподарських культур, що, в свою чергу, створює загрозу для національної та глобальної продовольчої безпеки.
Економічні санкції, введені проти Росії та інші міжнародні обмеження, суттєво впливати на експорт та імпорт України. Блокади і обмеження на експорт українського зерна або інших сільськогосподарських продуктів можуть призвести до скорочення доходів та економічної стабільності країни, що створює додатковий тиск на продовольчу безпеку.
Водночас внутрішня економічна нестабільність та фінансові труднощі також підривають здатність України забезпечити стабільне виробництво та постачання продовольства. Інфляція, знецінення валюти та економічні кризи призводять до зростання цін на харчові продукти, що створює додаткову напруженість у суспільстві.
Всі ці фактори можуть загрожувати виникненню продовольчої війни в Україні. Конкуренція за наші природні ресурси, такі як вода та родюча земля, може призвести до міжнародних конфліктів. Країни все частіше йдуть на них через скорочення поставок продовольства, створюючи додаткові ризики для нашої продовольчої безпеки.
Як уряди країни готуються до продовольчої кризи
Ціни на продукти харчування в світі почали зростати після поширення Covid-19 і різко зросли після вторгнення Росії в Україну через заблокований експорт зерна та добрив. Це поглибило продовольчу небезпеку в бідніших країнах і призвело до того, що споживачі в усьому світі зіткнулися з кризою вартості життя.
На тлі зростання цін та зміни клімату, що перешкоджають сільськогосподарському виробництву в усьому світі, уряди країн все частіше вдаються до протекціоністської політики та створення своїх стратегічних запасів. Так, у 2022 році Індонезія заборонила експорт пальмової олії, щоб захистити місцевий ринок, а минулого року Індія ввела обмеження на експорт певних видів рису, намагаючись стримати зростання внутрішніх цін напередодні виборів, після того, як нестабільний мусон порушив виробництво.
Іншим прикладом є Норвегія, яка розпочала створення стратегічних запасів зерна ще за часів пандемії, і продовжує їх зараз через загрозу війни та зміну клімату. Уряд Норвегії підписав угоду на зберігання 30 тисяч тонн зерна для готовності до кризових ситуацій. Крім того, планується нарощування запасів зерна до 82,5 тисяч тонн до 2029 року для забезпечення тримісячного споживання населенням.
Можливі сценарії майбутніх конфліктів
Минулого тижня відбулась споживча конференція Redburn Atlantic and Rothschild. Виконавчий директор сінгапурського сільськогосподарського торгового дому Olam Agri Санні Вергезе попередив, що торгові бар’єри, встановлені урядами, які прагнуть зміцнити внутрішні запаси продовольства, посилили продовольчу інфляцію.
“Ми воювали багато воєн через нафту. Ми будемо вести більші війни за їжу та воду”, – наголосив Вергезе.
Великих трейдерів сільськогосподарської продукції, які отримали рекордні прибутки у 2022 році після вторгнення Росії в Україну та спричинили стрімке зростання цін на продукти харчування, звинувачують у посиленні інфляції через націнки, що збільшують прибутки. Тобто, проблема продовольчого дефіциту у світі є частково штучною.
За словами Вергезе, поширення нетарифних торговельних бар’єрів у 2022 році у відповідь на війну створило перебільшений дисбаланс попиту та пропозиції. Він стверджує, що багатші країни накопичували надлишки стратегічних товарів, що призводило до перебільшеного попиту та зростання цін.
Однак з огляду на нинішні тенденції, можна припустити кілька сценаріїв майбутніх конфліктів через продовольчі ресурси. Один з них — конфлікти між країнами, які є великими імпортерами продовольства, та країнами-експортерами. Наприклад, Китай, який залежить від імпорту продовольства для забезпечення своїх громадян, може вступити у конфлікт з країнами, що обмежують експорт харчових продуктів через внутрішні кризи або політичні причини.
Інший можливий сценарій — внутрішні конфлікти в країнах, де зміна клімату призводить до скорочення врожаїв і зростання цін на продовольство. Це може призвести до політичної нестабільності, масових протестів та збройних сутичок, як це вже сталося в ряді країн Близького Сходу та Африки.
Отже, скорочення поставок продовольства може призвести до нових конфліктів як між країнами, так і всередині них. Світові лідери повинні усвідомити ці загрози та вжити превентивних заходів для того, щоб зменшити ці ризики та забезпечити продовольчу безпеку. В іншому випадку, людство може зіткнутися з новими масштабними конфліктами, які матимуть катастрофічні наслідки для всіх країн.
Оксана Іщенко
