ІА”ФАКТ” вже писав про мобільний застосунок “Резерв+” та його роль у цифровізації військового обліку. Чиновники позиціонують додаток як зручний спосіб військовозобов’язаним оперативно оновити свої особисті дані та отримати доступ до реєстру “Оберіг”, не відвідуючи ТЦК або ЦНАП.
Однак поряд із удаваною прогресивністю цієї технології реєстрації даних, у застосунку виявлено масу недоробок, через що багато хто вважає його цифровою аферою, в яку не варто вплутуватися.
Чи не виявиться “Резерв+” троянським конем в епоху цифровізації?
Користувачі стурбовані тим, що застосунок збирає і зберігає їхні особисті дані про місцезнаходження, стан здоров’я і сімейний статус. Українці побоюються, що ці дані можуть бути використані без їхнього відома в неналежних цілях, – для таргетингу реклами або передачі третім особам. Найгірше побоювання, що третіми особами можуть виявитися представники країни-агресора.
Деякі користувачі повідомляють про проблеми з реєстрацією, отриманням повідомлень і оновленням своїх даних. Експерти з безпеки підтверджують побоювання користувачів про те, що застосунок не доопрацьований і може бути вразливим для кібератак і витоків персональних даних. Оскільки в його коді містяться уламки іншого застосунку, на основі якого він розроблений, і досі невідомо, яким чином дані збирають, зберігають і обробляють, чи проводили тестування і чи прораховували ризики.
Бійтеся данайців, що дари приносять, або хто поручиться за кібербезпеку застосунку “Резерв+” для українців за кордоном.
Якщо військовозобов’язані, які фізично перебувають в Україні, мають змогу завітати до ТЦК чи ЦНАПу для оновлення своїх персональних даних, то наші співвітчизники за кордоном мають доступ лише до застосунку “Резерв+”. Заявлено, що доступ до застосунку мають українці у понад 170 країнах, але фактично в багатьох державах застосунок заблоковано.
Причина проста і зрозуміла: у цивілізованому правовому полі немає місця застосункам сумнівної якості, в яких немає опції, що дозволяє відкликати свої персональні дані. Утім, європейське законодавство GDPR, тобто загальний регламент захисту персональних даних, що має обіг у всій єврозоні, поки що імплементоване не скрізь. Ймовірно, тому “Резерв+” і досі працює лише в деяких країнах.
Голос народу
У соцмережах і в коментарях під роликами в Ютубі користувачі озвучують такі побічні ефекти від використання застосунку. “Мій племінник – інвалід третьої групи, отримував пенсію з інвалідності. Після оновлення даних у “Резерв+” йому заблокували рахунок для отримання пенсії. Ось так країна піклується про своїх громадян”. “Розкажіть, як можна законно зняти цей незаконний розшук від ТЦК і не платити цей неадекватний штраф у 17.000 гривень”.
Непоодинокі випадки, коли військовослужбовці, які давно перебувають на позиціях, знаходять себе в застосунку “У розшуку”. Військовослужбовцям не потрібно оновлювати свої дані в додатку. Але якщо вони все ж завантажили застосунок і виявили таку маячню про себе, це означає, що ТЦК не встигла оцифрувати актуальну інформацію. У такому разі для актуалізації даних військовослужбовця його родичі можуть надати в ТЦК документи, військовий квиток і довідку про його зарахування на військову службу.
“Застосунок розробляла компанія, яка є розробником цього застосунку” або “Ми уклали низку договорів на виконання цього договору з різними організаціями”.
Примітною є здатність офіційних осіб багато говорити і при цьому не сказати нічого по суті. Так, у мережі завірусилися відео із заступницею міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації та її колег. Із відео стає очевидним, що навіть Міноборони не володіє точною інформацією про розробника застосунку (можливо, це “Бірдіо” – компанія, що має відношення до десятків державних технічних сервісів), осіб, які профінансували проєкт і мають до нього доступ. З розробником не укладено договір і не складено техзавдання на розробку застосунку. Ситуація, м’яко кажучи, парадоксальна.
Імовірно, замовник, який профінансував проєкт, – Благодійний Фонд розвитку обороноздатності України. “Ми зараз розгорнули цей додаток на інфраструктуру Державного підприємства “Дія”, майнові права на електронний кабінет для військовозобов’язаних та резервістів Міністерством оборони отримано від громадської організації Офіс Оперативного реагування,” – коментує одіозну тему заступник Міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Катерина Чорногоренко.
Юристи звертають увагу на те, що жодних постанов Кабінету Міністрів про створення додатку “Резерв+” немає. Відповідно до закону про мобілізацію №10449, Кабінету міністрів України надано припис у двомісячний строк з дня публікації закону забезпечити створення та функціонування електронного кабінету призовника-військовозобов’язаного або резервіста.
Якщо припустити, що Кабмін доручив виконання цього припису Міністерству оборони, має бути відповідна договірна документація. Якщо немає договорів, то і відповідальних осіб теж немає.
ТЦК і ЦНАП vs “Резерв+”
Експерти з безпеки рекомендують користувачам уважно ознайомитися з політикою конфіденційності застосунку та подбати про захист своїх персональних даних: використовувати надійні паролі та двофакторну аутентифікацію. А більш категоричні експерти включно з юристами рекомендують не користуватися застосунком взагалі, а оновити свої дані через ТЦК або ЦНАП.
Тим же, хто вже поділився особистою інформацією в “Резерв+”, – а це близько півтора мільйона українців, – експерти радять з міркувань власної безпеки не публікувати скріншоти зі своїми даними в соцмережах.
Тетяна Морараш
