Складності з отриманням грошової компенсації за зруйноване або пошкоджене житло: бюрократія чи неквапливість українців

Програма компенсаційних виплат за пошкоджені/зруйновані об’єкти нерухомості у прифронтових областях України (Донецькій, Запорізькій, Луганській та Харківській) було розпочато у 2023-ому році. Станом на середину травня опрацьовані вже більше, ніж 100 тис. заяв від громадян. Для призначення компенсації потрібно провести обстеження будівлі, що можливо зробити тільки на підконтрольній території і це зрозуміло. Зі 100 тисяч заяв більше половини (54 тисячі) вже мають визначений розмір компенсації, тобто встановлений реальний масштаб пошкоджень та вартість відновлення житла.

Крім того, по 13-ти тис. заяв оформлені 6 тис. сертифікатів на придбання будинків або квартир замість втрачених. Вищенаведені цифри можуть створити враження, що з вирішенням цієї проблеми все гаразд. Мало того, радужні перспективи, які вимальовуються зі слів голови комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олени Шуляк, про можливе поширення програми компенсацій і на тимчасово окуповані території (зокрема міста: Мелітополь, Бахмут, Маріуполь та інш.). Встановити розмір відшкодування допоможе аерофотографування із космосу. Але при “поверненні з космосу на рідну землю” радісні почуття дещо тануть. Так, у  Мелітополі після 3-х місячної роботи програми зі встановлення обсягів для виділення коштів на відновлення було завершено роботу по 4-м заявам від мешканців цього населеного пункту на Запоріжжі. Якось не порівнюється вартість досліджень із супутників і всього 4 будівлі. Хоча обстеження провадилося тільки по тим об’єктам, за якими господарі подавали заяви, виникає питання: в Мелітополі тільки 4 будинки пошкоджені, чи жителі міста чомусь не подають заяви? Чи все-таки є й провина бюрократії у прийомі та оформлені заяв?

Для мешканців міст на ТОТ з’явилася ще одна перешкода в оформленні заяви на отримання компенсації – у Донецькій, Запорізькій, Луганській та Херсонській областях влада окупантів вимагає від мешканців перереєструвати їхнє житло в у російському державному реєстрі нерухомості та погрожує вилучати об’єкти, котрі не будуть перереєстровані та матимуть заборгованість за комунальні послуги (ця заборгованість стане неодмінною через відсутність перереєстрації). Однак для перереєстрації наші громадяни повинні приїхати з підконтрольної території на ТОТ для виконання цієї процедури після отримання російських паспортів – таке собі примушення до зміни громадянства.

Юридично і згідно міжнародного права (Женевська конвенція від 1949-го року) таке вилучення майна є злочином. Ось тільки чи звертає увагу РФ на ставлення української влади до їхніх дій. Безперечно, ні. В цілому компенсації надаються громадянам, власникам житла за пошкодження, отримані після 2014-го року, тобто з початку агресії РФ проти України. В законі все чітко прописане щодо переліку необхідних документів (всього три можливі варіанти документів), по термінах розгляду (обстеження) та порядку надання компенсації. (попередній розгляд – до 5 днів, обстеження – до 30-ти днів, потім протягом 3-х днів – видається акт про проведену перевірку заяви та довідка про надання заявнику/заявниці статусу постраждалої особи.

У разі руйнації житла необхідно оформити припинення права власності на зруйнований будинок/квартиру, це робиться у Держреєстрі речових прав на нерухоме майно. Із документів, що необхідні для даної реєстрації, будуть потрібні вищенаведені акт та довідка.  І тільки після цього постраждала особа має право подати другий пакет документів (заяву, копії довідки та акту, а також інформацію (довідку) від Держреєстру про припинення права власності на зруйноване житло. За три дні заявнику мають видати рішення: про надання компенсації; про відмову у наданні компенсації.

Відмова у наданні компенсації можлива в разі надання недостовірної інформації, повторне звернення після отримання вже компенсації, реєстрація права власності на житло після нанесення йому пошкодження чи руйнування. Оскаржити рішення про відмову можна в Окружному адміністративному суді. Як це видно з вищеперерахованих етапів, процедура оформлення може тривати не менше, як півтора місяці, і це без урахування фактору бюрократії, а з ним значно довше і складніше.

Масштаби руйнувань та пошкоджень в Україні вражаючі, кількість постраждалих осіб  вимірюється сотнями тисяч, якщо не мільйонами громадян. За даними Мінсоцполітики тільки на початок 2023-го року загальна кількість (офіційно зареєстрованих) осіб,  змушених покинути свої домівки, досягла 4-млн. 851тисячі 119 людей. Отже, обсяг роботи з визначенням компенсацій величезний і саме тому все це вимагає наполегливої, ретельної праці з неухильним дотриманням закону, а також з метою охопити всіх знедолених.

В такій ситуації сумлінність виконання державою цього надзвичайно важливого соціального завдання лежіть не в бюрократичному підході, а навпаки в намаганні пришвидшити процес перевірки заяв і прийняття рішення. Тому що від якості цієї роботи залежить не тільки захист прав громадян на їхнє майно, а й захист прав на життя без страждань та поневірянь. Проблема подолання бюрократії має довгу історію і з можна було боротися поступово та планово, але тільки в мирний час, коли для більшості громадян їхні біди не такі болючі та стоїть питання виживання.

Як працює програма “єВідновлення” в Донецькій області? В цілому в області на компенсацію за зруйноване житло було виділене 778 млн. грн., а за пошкоджене – 375 млн. 700 тисяч грн. Ці цифри навела заступниця начальника обласного житлового-комунального господарства Л. Гусєва. Але це суми в загальному обсязі. Більш наглядною є конкретна інформація по населених пунктах. Що можна продемонструвати на прикладі – у селі Богородничому були зруйновані всі житлові будинки та інфраструктура в повному обсязі. Загалом по області пошкоджені більше, ніж 42 тисячі будинків, 4316 багатоповерхових в тому числі).

Водночас жителі області за весь період більше двох років подали 7488 заяв щодо пошкодженого житла. З них по 4514-ти зверненням було прийняте позитивне рішення про виділення компенсацій на названу вище суму 375 млн. 700 тисяч грн. По різних містах кількість заяв та позитивних рішень розподілилася таким чином:

• Краматорськ – заяв 1687, позитивно вирішених – 1308;
• Покровськ – заяв 549, позитивно вирішених – 386;
• Мирноград – заяв 541, позитивно вирішених – 145;
• Костянтинівка – заяв 152, позитивно вирішених – немає.

Мешканці зруйнованого житла подали всього 976 заяв, а по 479-ти з них було прийняте позитивне рішення на загальну суму компенсацій 778 млн. грн. По окремих містах це виглядає наступним чином:

• Покровськ – заяв 61, позитивно вирішених – 43;
• Мирноград – заяв 31, позитивно вирішених – жодної;
• Краматорськ – заяв 89, позитивно вирішених – жодної;
• Костянтинівка – заяв 15, позитивно вирішених –жодної.

В цілому 130 жителів з Донецької області придбали за допомогою компенсаційних сертифікатів нове для себе житло в різних регіонах: в Києві, Моршині, Дніпрі та в Полтавській області, а також в Одесі та Одеській області, в Гостомелі.

Що тут з вищенаведеної інформації може зацікавити та вразити?

За величезних обсягів руйнувань та пошкоджень доволі незначна кількість заяв. Але більш кричущим є відсутність позитивно розглянутих заяв по пошкодженому та зруйнованому житлу. І той факт, що тільки 130 осіб скористалися можливістю придбати компенсаційне житло може свідчити не про небажання жителів Донеччини отримати нормальні умови для проживання, а складність процедури такої купівлі.

При розгляді заяв застосовується метод призупинення розгляду в разі, якщо не надано всі необхідні документи, але таку паузу обмежують 2-ма місяцями. Крім того, як заявлять представники державних органів, є проблема в пасивності українців, коли вони не квапляться ходити самотужки до нотаріусів, до ЦНАПів, до архіву. Якщо вони не вкладається у 2-місячний додатковий термін, тоді їх заяву відхиляється. Також чиновники стверджують, що процедуру обстеження не завжди вдається провести через близькість бойових дій і небезпеку.

Ймовірно, такі випадки можуть мати місце, але як це видно з переліку міст, невже по всім поданим заявам не було отримано повного переліку документів, чи всі будівлі знаходилися в зоні бойових дій? Тому ці пояснення чиновників звучать не зовсім переконливо. А істина, як це часто буває, знаходиться десь посередині. Важко повірити, що люди не спроможні сходити до двох-трьох інстанцій для отримання необхідних довідок, щоби потім мати право на грошову компенсацію. Можливо ці «походи» є доволі нелегкою та тривалою процедурою, з багатогодинним сидінням в чергах, із затягуванням видачі документів. Такий варіант і причина неквапливості громадян є більш реалістичними, особливо, якщо врахувати наш загальний довготривалий досвід відвідування різноманітних інстанцій та установ і нашу бюрократію.