Світові ядерні держави зміцнюють арсенали через зростання геополітичної напруженості: які можуть бути наслідки

Згідно з новим звітом Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI) держави, які володіють ядерною зброєю, зміцнюють свої арсенали, і деякі з них створили нові системи зброї, які можуть володіти або здатні нести ядерну зброю на тлі зростання геополітичної напруженості.

“Дев’ять ядерних держав – Сполучені Штати, Росія, Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, Північна Корея та Ізраїль – продовжили модернізацію своїх запасів зброї, причому Китай вперше, можливо, розгорнув «невелику кількість» боєголовок на ракетах у мирний час”, – йдеться в звіті.

“Хоча загальна кількість ядерних боєголовок у світі продовжує падати, оскільки зброя часів холодної війни поступово демонтується, на жаль, ми продовжуємо спостерігати щорічне збільшення кількості діючих ядерних боєголовок. Схоже, що ця тенденція продовжуватиметься і, ймовірно, прискориться в найближчі роки, і це викликає занепокоєння”, — сказав директор інституту Ден Сміт.

Згідно з даними SIPRI, у січні 2024 року загальний глобальний запас боєголовок оцінювався в 12 121, з яких близько 9 585 були у військових запасах для потенційного використання. За оцінками дослідницького центру, 3904 із цих боєголовок були розгорнуті разом із ракетами та літаками, або на 60 боєголовок більше, ніж у січні 2023 року.

Більшість розгорнутих боєголовок, близько 2100, перебували “у стані високої оперативної готовності на балістичних ракетах”, повідомила SIPRI. Хоча майже всі ці боєголовки належали США та Росії, вперше вважається, що деякі боєголовки Китаю перебувають у стані підвищеної готовності.

За даними шведського аналітичного центру, Росія та США разом володіють майже 90 відсотками всієї ядерної зброї, і кількість придатних для використання боєголовок, які вони мали у 2023 році, здебільшого залишалася стабільною. Однак, за оцінками, Росія розгорнула в оперативних силах приблизно на 36 боєголовок більше, ніж у січні 2023 року.

“Прозорість щодо ядерних сил знизилася в обох країнах після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року, а дебати навколо домовленостей про розподіл ядерної зброї стали ще більш актуальними”, — зазначає шведський аналітичний центр.

Росія та США також мають понад 1200 боєголовок кожна, які раніше були звільнені з військової служби та поступово демонтуються, йдеться в повідомленні.

Інститут заявив, що незважаючи на публічні заяви 2023 року про те, що Росія розмістила ядерну зброю на території Білорусі, немає переконливих візуальних доказів того, що фактичне розміщення боєголовок мало місце.

За оцінками SIPRI, розмір ядерного арсеналу Китаю збільшився з 410 боєголовок у січні 2023 року до 500 у січні 2024 року, і як очікується, він продовжить зростати.

“Китай розширює свій ядерний арсенал швидше, ніж будь-яка інша країна. Але майже в усіх державах, що мають ядерну зброю, є або плани, або значний поштовх щодо збільшення ядерних сил”, — сказав Ханс М. Крістенсен, старший науковий співробітник Програми зброї масового знищення SIPRI.

Слід зазначити, що Китай потенційно може мати стільки ж міжконтинентальних балістичних ракет (МБР), скільки Росія чи США до кінця десятиліття, але очікується, що запаси ядерних боєголовок Пекіна залишаться набагато меншими порівняно з їхніми запасами.

Військова ядерна програма Північної Кореї продовжує залишатися “центральним елементом її стратегії національної безпеки”, і SIPRI оцінює, що королівство-відлюдник має близько 50 боєголовок і достатньо розщеплюваного матеріалу, щоб досягти до 90 боєголовок, цифри, які представляють “значне збільшення в порівнянні з оцінками для січень 2023 року”.

Згідно з даними, у 2023 році Північна Корея провела своє перше випробування балістичної ракети малої дальності з рудиментарної шахти та завершила розробку щонайменше двох типів ударних крилатих ракет (LACM), призначених для доставки ядерної зброї. SIPRI.

“Як і деякі інші ядерні держави, Північна Корея робить новий акцент на розробці свого арсеналу тактичної ядерної зброї. Відповідно, зростає занепокоєння, що Північна Корея може мати намір використати цю зброю на дуже ранніх стадіях конфлікту”, – вважає Метт Корда, асоційований науковий співробітник Програми зброї масового знищення SIPRI.

Війни послаблюють дипломатію

У той же час Шведський аналітичний центр заявив, що війни в Україні та Газі ще більше послабили ядерну дипломатію на світовій арені.

У 2023 році Росія призупинила участь у Договорі про заходи щодо подальшого скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь (Новий СНО), останнього договору про контроль над ядерними озброєннями, який обмежує стратегічні ядерні сили Росії та США, у той час як у відповідь США також припинили обмін даними.

Водночас Москва продовжує погрожувати використанням ядерної зброї у світлі допомоги Заходу Україні, а в травні 2024 року вона провела тактичні навчання з використанням ядерної зброї поблизу українського кордону.

“Ми не бачили, щоб ядерна зброя відігравала таку помітну роль у міжнародних відносинах з часів холодної війни. Важко повірити, що минуло лише два роки з тих пір, як лідери п’яти найбільших ядерних держав спільно підтвердили, що ядерну війну неможливо виграти і її ніколи не можна вести”, — заявив Вілфред Ван, директор програми SIPRI зі зброї масового знищення.

Примітно, що угода між Іраном і США в червні 2023 року, здавалося би, призведе до тимчасової деескалації напруженості між двома країнами, але початок війни Ізраїлю та ХАМАС у жовтні переорієнтував угоду через проксі-атаки підтримуваних Іраном груп на збройні сили США в Іраку та Сирії.

Війна Ізраїлю та ХАМАС також підірвала зусилля із залучення Ізраїлю до Конференції зі створення на Близькому Сході зони, вільної від ядерної зброї та іншої зброї масового знищення, зазначив аналітичний центр.

Протягом останніх кількох тижнів західні країни дали дозвіл на використання Україною зброї класу НАТО для завдання ударів по цілях на території Росії. При цьому вони не можуть поки що визначити, чи натисне Путін “червону кнопку”.

У травні заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв прокоментував ядерні навчання РФ. За його словами, лідери Заходу не бажають логічно мислити в контексті того, що допомога Україні “спричинить прямий вступ їхніх країн у війну”, на яку Росії “доведеться відповідати”. Медведєв також “залякав” Захід “світовою катастрофою” і зазначив, що це “змогли зрозуміти Кеннеді та Хрущов понад 60 років тому, але ніяк не хочуть усвідомити зараз ті, хто дорвався до влади на Заході”.

Розпалювання ядерної загрози Росією викликало у західних політиків дві протилежні реакції. Перша полягає в тому, що її слід легко відкинути. Цей аргумент базується на тому, що Росія знає – використання ядерної зброї призведе до широкомасштабного нападу НАТО на її сили в Україні або ядерного удару у відповідь. Друга реакція – у Росії може виникнути бажання застосувати ядерну зброю, якщо НАТО набагато посилить допомогу Україні.

Однак обидві ці аргументи можуть бути помилковими, тому що існують реалістичні сценарії, за якими Росія може застосувати тактичну ядерну зброю в Україні або, що менш ймовірно, проти країни НАТО. При цьому рішення РФ залежатиме від поведінки Заходу. Оскільки її ядерна логіка по суті не є реактивною, Захід не повинен боятися надавати Україні військову допомогу. Дозволити Росії отримати більше території та капітулювати через загрозу ядерного удару є найгіршим можливим результатом для Заходу та України.

У цьому процесі дуже важливо все-таки сісти за стіл переговорів і домовлятися, всім потрібен мир, а не ядерна катастрофа.