Як подати заяву до Міжнародного реєстру збитків за пошкоджене або знищене майно: роз’яснення юристів

Від початку повномасштабного вторгнення українські власники нерухомості — як житлової, так і комерційної — зіштовхнулися з масштабними руйнуваннями, спричиненими російськими обстрілами. Міжнародний реєстр збитків, завданих в результаті війни РФ проти України, розпочав прийом заяв за пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна. Йдеться про офіси, склади, магазини, виробничі об’єкти, кафе та інші комерційні чи адміністративні приміщення, що постраждали внаслідок обстрілів, ракетних ударів чи бойових дій.

Юристи адвокатського об’єднання «Репешко і партнери» пояснили, як і хто має право подати заяву, як довести факт пошкодження, які документи необхідно зібрати та на що звернути особливу увагу під час заповнення електронної форми.

Дійсно, Міжнародний реєстр збитків, завданих війною, розпочав прийом заяв за пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна. Даний Реєстр був створений Україною, ЄС та ще 42 країнами. Штаб квартира Реєстру розміщена в м. Гаага.  Нагадаємо, що наразі Україна компенсує власникам виключно вартість зруйнованої чи пошкодженої житлової нерухомості. Але вже зараз фізичні особи – власники нерухомого майна, яке використовувалось не для проживання, а це, між іншим паркомісця, офісні, складські, торгівельні приміщення, гаражі та інша нерухомість нежитлового призначення, можуть подати заяву до Міжнародного реєстру збитків з розрахунком на перспективу. Дана заява підпадає під категорію А3.2 – Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна.

Фізичні особи – власники мають право подати заяву про компенсацію за нежитлове нерухоме майно, знищене або пошкоджене після 24 лютого 2022 року.  Для подачі заявки до Міжнародного реєстру збитків громадянинові потрібно зареєструватися або авторизуватися в кабінеті на порталі diia.gov.ua за допомогою електронного  цифрового підпису. Вибравши відповідну категорію в реєстрі збитків – А3.2 – Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна заповніть заяву. Надалі потрібно підтвердити заповнені дані або додати інформацію про: тип об’єкта, право власності, обставини пошкодження, докази пошкоджень та вартість збитків, розмір компенсації. Завершальним кроком буде підписання документів електронним підписом та їх відправка.

Система перевірить заяву і внесе її до Реєстру. Зазначимо, що подання зазначеної заяви це не про компенсацію, отриману завтра, це робота на майбутнє. Наразі триває тільки збір відповідної інформації щодо пошкодженого нерухомого майна. Надалі, після розробки компенсаційного механізму прийнята заява та докази до неї будуть передані майбутній комісії з розгляду заяв для розгляду по суті та ухвалення рішення про виплату компенсації.

Компенсаційна комісія, якій будуть надалі передані подані документи ще не створена, її створення триває. Саме ця комісія надалі й буде розглядати ваші документи по суті та приймати рішення про розмір компенсації. Статус заяви та повідомлення про хід розгляду надійдуть у кабінет громадянина в розділ «Зверніть увагу та на електронну пошту».

Зауважимо, що право на подання зазначеної заяви до Реєстру мають повнолітні власники та співвласники нежитлового нерухомого майна. Тобто заяву можна подати, починаючи з 18 років або 16 років, якщо ви маєте повну цивільну дієздатність і можете її довести. Найближчим часом також можна буде подати заяву і за дітей, але наразі ця функція не доступна. Хочемо звернути вашу увагу – якщо в об’єкта нерухомості є кілька співвласників, кожному із співвласників потрібно подати заяву окремо.

Слід зазначити, що заяву до Реєстру можна подати незалежно від того, де саме знаходиться нерухоме майно — навіть в тому випадку, як що на тимчасово окупованих територіях та в зоні активних бойових дій.

Що саме потрібно додати до заяви із доказів? На підтримку заяви необхідно надати всі докази та інформацію: будь-які документи, записи, заяви, фотографії або інші матеріали які є в наявності та які вважаєте за потрібне. Це допоможе Реєстру в обробці, розгляді заяви та ухваленню рішення щодо внесення заяви до Реєстру збитків.

Такими доказами можуть бути наступні документи, які:

• підтверджують факт завданих збитків;
• підтверджують суми завданих збитків;
• підтверджують подію, що спричинила руйнування;
• підтверджують ціни нерухомості;
• підтверджують суми витрат на ремонт об’єкта: договори, акти виконаних робіт або квитанції від компанії, яка виконувала ремонт; квитанції, що підтверджують купівлю необхідних матеріалів, разом з фотографіями завершеного ремонту. Якщо ви виконували ремонт самостійно, слід додати фотографії або відеозаписи ремонту; письмові свідчення сусідів, представників або керівників місцевих ЖЕКів, управляючих компаній чи інших осіб, які можуть підтвердити факт ремонту;
• підтверджують наявність іншого громадянства (якщо у вас більше, ніж одне громадянство).

Якщо ви належите до однієї з «пільгових» категорій (наприклад, військовий, медик, працівник критичної інфраструктури тощо), необхідно також надати документ, який це підтверджує –  службові посвідчення, трудові договори, накази тощо. Також за необхідністю можна до всіх документів додати свій коментар. При цьому слід знати, що документи у файлах мають бути у форматах PNG, JPG, HEIC. Розмір файлу не повинен бути більше ніж 5 МБ.

Крім того, варто мати на увазі, що у даній  послузі Дія виступає лише технічним адміністратором, який надає зручну платформу для подачі заяви. Дані про майно містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому може так статися, що до заяви підтягуються некоректні данні про власника або нерухоме майно. В такому випадку потрібно звернутись безпосередньо до Центру надання адміністративних послуг, щоб виправити некоректні дані. Якщо ви намагалися зареєструвати своє право власності, але вам відмовили в реєстрації, тоді вам обов’язково слід зазначити цю інформацію у заяві до Реєстру збитків з відповідним поясненням, чому саме ви отримали відмову у реєстрації та надати відповідні документи, які підтверджують спробу здійснення державної реєстрації нерухомого майна.

Якщо майно не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав, під час заповнення заяви слід додати такі документи:

• заяву про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ;
• рішення про відмову в реєстрації;
• документ, що підтверджує набуття права власності на об’єкт, що подавався разом із заявою про реєстрацію;
• рішення суду про визнання права власності на майно;
• правовстановлюючі документи, зареєстровані до початку функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно України;
• свідоцтво про право на спадщину, договір купівлі-продажу, дарування або міни;
• витяги з Державного реєстру правочинів, надані нотаріусом;
• свідоцтво про право власності або документи з місцевих бюро технічної інвентаризації;
• технічні паспорти об’єктів нерухомості;
• документи від місцевих органів влади, що підтверджують право власності;
• документи податкової звітності;
• письмові свідчення сусідів, представників або керівників місцевих ЖЕКів, управляючих компаній чи інших осіб, які можуть підтвердити право власності.

Наданий перелік можливих доказів не є вичерпним.

Кожен співвласник може подати окрему заяву про відшкодування збитків, цей процес не потребує ніякої згоди від інших співвласників. Майбутнє відшкодування буде пропорційним вашій частці у праві власності. Втім платформа може підтягнути неправильну кількість власників майна. Це пов’язано з тим, що під час подачі заяви відображаються всі записи співвласників майна, і неактивні теж (наприклад запис про попереднього власника). В той же час, цей блок заяви має лише інформативний характер, тож ви можете подати заяву з цією інформацією. Головне – правильно заповнити та подати відповідні документи що до себе.

Щодо суми компенсації в тому випадку, якщо майно має декілька співвласників. Оскільки заяву про репарації може подати кожен співвласник окремо, тому потрібно вказати суму компенсації, яку бажаєте отримати за свою частину власності саме ви.

Звертаємо увагу, що подати заяву можна незалежно від того, чи отримували ви вже компенсацію за програмою єВідновлення чи ні. Якщо майно перебуває на тимчасово окупованій території та у вас відсутній акт про пошкодження майна, право на подачу заяви ви також маєте.

Щодо комерційної нерухомості. Заяву щодо нежитлового нерухомого майна, яке використовувалося в комерційних цілях, можна подати в даній категорії, якщо майно належало фізичній особі. Однак така заява може стосуватися лише вартості нерухомого майна або витрат на його ремонт. Якщо ваша заява також стосується інших збитків, таких як втрачений прибуток від пошкодження або знищення, вам слід також подати заяву в іншій категорії, наприклад A3.5 (втрата приватного підприємництва).

Головне питання, яке турбує власників пошкодженого майна – коли саме буде виплачена компенсація? Україна спільно з іноземними партнерами поки тільки працює над розробкою компенсаційного механізму. Про всі важливі кроки, зокрема, про внесення заяви до Реєстру збитків та подальший її розгляд створеною компенсаційною комісією, повідомлення надійдуть у кабінет громадянина в розділ Зверніть увагу та на електронну пошту. Тому отримання компенсації наразі має невизначений строк та залежить від багатьох чинників.

Якщо ви подали заяву до Реєстру пошкодженого та зруйнованого майна України (РПЗМ) і після цього органи влади України провели обстеження такого майна, то дану інформацію потрібно включити до заяви у Реєстр збитків.

Звертаємо особливу увагу на те, що право на подання заяви до Реєстру мають власники майна, які були його власниками саме на момент пошкодження. Ті хто придбав нерухоме майно після його пошкодження права на подання заяви та відповідно компенсацію не мають.

У разі відсутності  у власника географічних координат нерухомого нежитлового майна, їх вказувати не потрібно.

Доказами, які підтверджують факт пошкодження або знищення нерухомого майна, можуть бути наступні:

• інформація з Реєстру пошкодженого та знищеного майна України;
• відповідні судові рішення;
• документи від правоохоронних та судових органів, такі як документи кримінального провадження або заяви про відкриття кримінального провадження;
• витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
• акти Державної служби з надзвичайних ситуацій, наприклад, акти про пожежу, пошкодження або знищення майна із зазначенням причин;
• звіти військових адміністрацій;
• акти місцевих органів влади, включаючи звіти про обстеження майна представниками міських, селищних або сільських рад;
• повідомлення засобів масової інформації, у тому числі інтернет-видань та інформаційних каналів у месенджерах;
• фото- та відеоматеріали;
• письмові свідчення сусідів, представників або керівників місцевих ЖЕКів, управляючих компанійчи інших осіб, які можуть підтвердити подію.

Наданий перелік можливих доказів, які додаються до заяви, не є вичерпним. Для тих хто тільки планує отримати експерту оцінку пошкодженого майна необхідно зазначити, що затвердженого або вичерпного переліку експертів для цієї мети не існує. Головне, щоб такий експерт мав відповідні сертифікати на здійснення оціночної діяльності.

В якості додаткових доказів події, внаслідок яких сталося пошкодження або знищення майна можуть бути подані наступні документи:

• документи або інформація від державних, місцевих, правоохоронних або судових органів;
• звіти міжнародних організацій або організацій громадянського суспільства
• повідомлення засобів масової інформації, в тому числі інтернет-видань та інформаційних каналів у месенджерах;
• письмові свідчення сусідів, місцевих представників або керівників житлово-комунального господарства чи інших осіб, які можуть підтвердити подію.

Радимо вам не зволікати з подачею заяви до Міжнародного реєстру збитків, навіть якщо наразі мова не йде про виплату компенсації. Заява фіксує факт втрати або пошкодження нежитлового приміщення, і це важливий крок для участі в майбутніх механізмах відшкодування. Заздалегідь підготуйте документи, які підтверджують право власності, а також ретельно збирайте докази пошкоджень: фото, відео, акти обстеження, довідки з ДСНС або місцевих рад. У разі сумнівів щодо формулювань або структури поданої інформації варто звертатися за допомогою до фахівців, аби уникнути формальних помилок, які можуть ускладнити подальший розгляд заяви.