Коментарі юристів

Судитися чи не судитися: як прийняти правильне рішення

Сучасний світ часто зіштовхує нас із ситуаціями, коли правові конфлікти стають невід’ємною частиною життя. Спори через майно, трудові відносини, сімейні питання чи бізнес-угоди — усе це може перерости в судове протистояння. І хоча кожен прагне уникати конфліктів, реальність диктує свої правила. У таких випадках перед людиною постає важливе й непросте рішення: звертатися до суду чи намагатися знайти альтернативний шлях вирішення проблеми.

Юристи адвокатського об’єднання «Репешко і партнери» допомагають оцінити ситуацію та діляться своїми рекомендаціями, щоб допомогти вам ухвалити зважене рішення та досягти справедливості.

У житті кожної людини може настати момент, коли виникає серйозний конфлікт, вирішити який мирним шляхом виявляється неможливо. У таких ситуаціях постає питання: звертатися до суду чи намагатися вирішити проблему іншим способом? Рішення про судовий позов вимагає ретельного зважування всіх «за» і «проти», адже процес може бути довгим, витратним та психологічно виснажливим. Водночас, відмова від захисту своїх прав у суді може призвести до втрати майна, порушення інтересів чи навіть до серйозних репутаційних наслідків.

Наша практика показує, що багато громадян вважають суд останньою інстанцією, коли вже вичерпано інші способи вирішення спору. Інколи саме це є розумним підходом, адже існують численні альтернативи: медіація, переговори, арбітраж чи інші позасудові механізми.

Дані на 2024 рік ще не опрацьовані, але у 2023 році за інформацією Державної судової адміністрації в судах України розглядалось 3 157 293 справи. У топ трійці лідерів за обсягами справ це цивільні справи, адміністративні та замикають трійку справи про адміністративні правопорушення. Як свідчить статистика справ в півтора рази більше ніж у 2022 році, але не слід забувати, що на початок 2022 року припала воєнна агресія російської федерації проти України, от же деякий час як що не всій країні, то половині точно було не до судових тяжб.

Загалом адвокати неформально розділяють справи на наступні категорії:

  1. По яким потрібно обов’язково звертатися до суду. Дана категорія справ розподіляється ще на безспірні справи та справи, в яких присутній спір.
  2. По яким не має сенсу судитися.
  3. По яким можна спробувати звернутися до суду.

Серед цивільних справ впевнено лідирують справи пов’язані зі стягнення боргу за комунальні послуги та про розірвання шлюбу. Цьому існує логічне пояснення, адже якщо подружжя має неповнолітню дитину (дітей), або неповнолітніх дітей не має, але другий з подружжя не хоче розлучення, чи встановити його місце знаходження наразі не можливо, то іншого шляху розлучення ніж через суд не існує. Ця категорія справ є безспірною, та через декілька засідань (залежно від позиції та явки другого подружжя) пару все одно розлучать.

Щодо справ за борги з комунальних послуг, то це є закономірністю для тих громадян, хто не своєчасно сплачує за комунальні послуги. Зазвичай такі справи розглядають також практично в автоматичному режимі, на підставі розрахунків, наданих комунальними службами, але у разі не згоди з якихось причин (фактична відсутність заборгованості чи інший розмір) за заявою боржника справу можуть переглянути. Данні категорії справ безперечні хіти в судах багатьох років поспіль.

Відносно даних справ, то тут особливих питань та варіантів чи судитися, чи ні не має. Зазначені справи не такі страшні.

Від того до якої категорії відноситься справа, буде залежати її кінцевий результат, тобто чи буде прийняте рішення на користь особи, яка подала позов або заяву до суду. Даний розподіл є досить умовним, але, наприклад ту ж справу про розірвання шлюбу можливо віднести до безспірних, адже все одно пара отримає розлучення. Загалом, наскільки безспірною буде та чи інша справа можливо з’ясувати тільки ретельно дослідивши усі обставини. Наприклад: якщо по справі про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини усі спадкоємці, або частина, пропустили строк на прийняття спадщини, то у разі якщо ті спадкоємці хто прийняв спадщину чи взагалі всі не заперечують, що причини пропуску в усіх були поважні та визнають позов, то така справа фактично безспірна. Якщо хтось із спадкоємців заперечує, що інші пропустили строк з поважних причин, то така справа стає дуже спірною.

Але головне, що необхідно пам’ятати – будь-який судовий спір вартує коштів. Якщо кошти не мають суттєвого значення, то можна й судитися. В нашій практиці була клієнтка, яка забажала судитися з сусідами. Мова йшла про те потрібно чи ні перенести паркан на подвір’ї з урахуванням деяких особливостей (вигрібна яма, хвіртка, заїзд до двору та ін.). Ретельно вивчивши усі обставини, адвокатський вердикт був такий, що судитися не варто, адже шансів на виграш справи практично не було, а підготовка документів до суду та ведення справи тягнули на певні витрати. На подив, клієнтка вирішила судитися обов’язково, адже сусіди їй допекли суттєво, а на наявність витрат вона видала наступну фразу: «Я плачу, але й сусідам доведеться платити адвокатам та ходити до суду. От же це того вартує». Такі приклади дійсно існують, але вони все ж не досить розповсюджені.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  “Родич у біді”: як не стати жертвою однієї з найпоширеніших шахрайських схем

Повертаючись до витрат, перше, про що потрібно зазначити – судовий збір. Судовий збір – збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених законом. Майже кожен рік сума змінюється, але в цьому році діють ті ж самі ставки, що й у 2024. Розірвання шлюбу – 1211,20 грн, позови немайнового характеру – 1211,20 грн, позовні заяви майнового характеру – 1% від суми позову, але не менше 1211,20 грн, заява про встановлення факту – 605,60 грн.

Зазначимо, що кожна позовна вимога оплачується окремо, також окремо сплачує кожен позивач за свою вимогу, якщо в позові зазначено декілька позивачів. Так, якщо нотаріус видав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв’язку з тим, що при спадкуванні за законом не доведені родинні зв’язки, а також неможливо визначити обсяг спадкового майна, адже квартира була приватизована на трьох власників, в т.ч. й померлого без визначення часток, то судовий збір та позовні вимоги будуть виглядати наступним чином:

  • встановити факт родинних відносин – 605,60 грн;
  • встановити, що кожному співвласнику в квартирі належить 1/3 частина – 1211,20 грн;
  • визнати право власності на 1/3 частину в порядку спадкування – 1211,20 грн;
  • припинити право спільної сумісної власності на квартиру в зв’язку з визначенням часток – 1211,20 грн.

Отже, судовий збір платиться на рахунок держави та до нього не мають відношення, а ні адвокат, а ні суддя.

Наступні витрати у справах пов’язаних з нерухомим майном, а саме будинками, квартирами, нежитловими приміщеннями – це технічний паспорт. За законом строк дії технічного паспорта складає один рік. Втім, як що звертатися до суду з технічним паспортом якому півтора року, то проблем також не буде як що за ті півтора року нічого у складі майна не змінилось. Більш старіший технічний паспорт потрібно обов’язково переробляти у ліцензованого техніка та вартість цього задоволення стартує десь від чотирьох тисяч гривень та в кінцевому результаті залежить від розміру інвентаризує мого майна та його місця знаходження. Разом з Технічним паспортом замовнику видають витяг з реєстру будівельної діяльності та довідку про те чи є в нерухомому майні самочинні перебудови або перепланування. Техніка обов’язково необхідно допустити в об’єкт нерухомості для здійснення обмірів, а деяких ще й привезти та відвезти.

Ще одна витрата пов’язана з нерухомістю – довідка бюро технічної інвентаризації (БТІ). Як що право власності на майно набулось до 2003 року та інформації в реєстрі нерухомого майна не має, то наявність довідки БТІ є обов’язковою. Навіть при наявності відомостей в електронному  реєстрі, іноді все одно необхідно додатково отримати довідку БТІ для уточнення адреси, часток в праві власності тощо. Довідка БТІ також є не безоплатною. Зараз кожна місцева громада має своє БТІ та встановлює розцінки на отримання інформації. В одній громаді це може бути 500 грн, в іншій 900 грн, а десь й більше тисячі.

Крім того, до БТІ потрібно щонайменше приїхати два рази – подати запит на отримання інформації, отримати реквізити на сплату за відповідь, а вже іншим разом безпосередньо отримати довідку. Якщо, наприклад, с. В’язове відноситься до Солоницевської ОТГ Харківського району Харківської області, то за довідкою потрібно їхати в с-ще Солоницівка.

Також не є безоплатними й деякі інші документи, які необхідно зібрати по справі – довідка з архіву, копії документів з держгеокадастру, інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, геодезична зйомка та інші. Навіть якщо сама послуга й вартує великих грошей, але два рази відвідати той же державний архів у робочий час комусь потрібно – або самому позивачу, або його представнику за окрему плату.

Наступна стаття видатку невелика, але обов’язкова для будь-якого позову про визнання права власності. Це оцінка вартості майна для сплати судового збору. Оцінку здійснює кваліфікований оцінювач та її вартість також є різною – 800 грн, 1500 грн, 2500 грн й т.д. Сума залежить від того, яке саме майно оцінюється та витрат оцінювача на утримання офісу.

Наступні витрати – адвокатські послуги. Тут слід зазначити,  що у разі, якщо громадянин має наснагу та відповідний рівень знань, аби підготувати необхідний пакет документів самостійно та скласти заяву чи позовну заяву самотужки, то закон це не забороняє. Необхідно пам’ятати, що від якості підготовки документів по справі залежить шанс на її успіх.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Продаж нерухомості особою, яка виїхала жити за кордон

Щодо тих, хто вирішив звернутися таки до адвоката, то послуги стартують від декількох тисяч гривень та залежать від того, який саме пакет послуг буде сплачено. Наприклад, по справі про визнання особи померлою, необхідно зібрати безліч довідок з наступних установ: Укрпошта, погранслужба, територіальна громада, місцева лікарня, пенсійний фонд, відділення поліції, РАЦС та інші. На кожну організацію адвокату необхідно направити запит або відвезти особисто. Все це необхідно зробити до того, як буде складена заява до суду. Звісно підготовка такої справи не може коштувати, а ні дві, а ні три тисячі гривень, адже тільки пошта за пересилку  адвокатських запитів візьме за такий перелік мінімум гривень триста. Втім заява на видачу наказу про стягнення аліментів цілком може коштувати тих самих двох тисяч гривень, адже вона не вимагає додаткових витрат часу.

Сама участь у справі адвоката – це окрема стаття витрат. Тут є безліч варіантів оплати:

  • сума гонорару цілком та остаточно;
  • сума гонорару за ведення справи рік, як що більше – то доплата в обумовленій сумі (є справи, які розглядаються судами по п’ять років);
  • сума гонорару за кожне судове засідання, але при цьому сплачується певна сума за так звану кабінетну роботу (складання відзивів, заяв, запитів тощо);
  • погодинна сума гонорару, яка також буде містить у собі час витрачений на дорогу до суду та у зворотному напрямку;
  • інші варіанти за домовленістю (є приклад, коли адвокат захищаючи інтереси лісгоспу отримала в якості гонорару саджанці дерев та кущів).

Як бачимо, варіанти роботи з адвокатами досить різноманітні та гнучкі. Звісно все розуміючи, іноді адвокати не вимагають оплати всієї суми гонорару одразу за перші два варіанти оплати, але все потрібно обговорювати безпосередньо з адвокатом з яким маєте намір працювати.

Ще одна стаття витрат – це проведення судової експертизи. Річ у тому, що для деяких категорій судових справ проведення експертиза є обов’язковим, адже потрібні спеціальні знання для встановлення тієї чи іншої обставини. Ось тут сума оплати за експертизу залежить від кількості питань, які поставлені ухвалою суду на її розв’язання. Кожне таке питання оплачується окремо. Як приклад, в районі десяти тисяч гривень коштує генетична експертиза про встановлення батьківства, 27 тисяч гривень було сплачено за експертизу з встановлення ринкової вартості житлового будинку в невеличкому містечку. Будівельно-технічні експертизи можуть потягнути на суму до 40 тисяч гривень, рівно як й не є дешевими бухгалтерські експертизи. Загалом можна сказати, що в середньому судова експертиза коштує 20 тисяч гривень, але це дуже усереднений показник.

Ви можете запитати: а як же норма закону про те, що судові витрати покладаються на сторону яка винна в судовій тяжбі (відповідача)? Так, зазначена норма існує, але на 100% витрати на відповідача чи відповідачів ляжуть у випадку повного задоволення позовних вимог. Якщо вимоги задовільнені частково, то компенсація всіх судових витрат також буде частковою. Але все одно спершу за все потрібно сплатити позивачеві чи позивачам, як що їх декілька, в тому числі й за судову експертизу. Якщо при призначенні експертизи відповідач має свої окремі питання до експерта, то відповідно він їх сам повинен оплатити.

Щодо загального питання чи потрібно судитися? У більшості випадків ми схильні до того, що якщо є можливість не йти до суду, а вирішити питання іншим шляхом, то до суду йти не треба. Адже в практиці не поодинокі випадки, коли адвокат сідаючи в справу, мав надію її швидко виграти за два засідання, але застрягав в ній на роки та ще й програвав. І у цьому немає вини адвоката – іноді клієнт не все розказує, іноді клієнт сам на 100% не володіє інформацією, або добросовісно помиляється та не має на руках усіх необхідних документів. Втім відомі й протилежні випадки – сідаючи у справу з настроєм «ну давайте спробуймо», несподівано на фініші закінчували справу виграшем.

Отже, до кожної справи слід підходити обдумано й далекоглядно. Здається, подати позов до суду — простіше простого. Але що далі? Справжня проблема криється не в самому процесі звернення, а в тому, як завершиться ця історія. Головне питання — не в тому, чи можна подати позов, а в тому, чи принесе він бажаний результат.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку