Здорове харчування у школах — одна з тих тем, яка завжди викликає гарячі дискусії серед батьків, педагогів та чиновників. З одного боку, впроваджені державою стандарти здаються значним проривом у турботі про здоров’я молодого покоління. З іншого – виникає відчуття, що між офіційними деклараціями та реальністю існує прірва. Чи справді діти отримують у школах якісне та збалансоване харчування, чи це лише чергові гарні слова на папері? Можливо, шкільне меню залишається застарілим і не відповідає сучасним вимогам здорового харчування. Час розставити всі крапки над “і” та розібратися, наскільки ефективними є ці нововведення насправді.
Нещодавно Кабінет Міністрів України постановив розширити список направлень, на які будуть залучатися кошти донорів. Це дозволить не тільки підвищити якість харчування, але й оновити та покращити харчові блоки. Фінансування таких змін буде здійснюватися за рахунок пожертвувань фізичних та юридичних осіб, гуманітарної допомоги, грантів та через платформу United24. На думку чиновників, ця постанова має забезпечити українських школярів здоровими та смачними обідами.
Наскільки ця думка співпадає з реальністю?
Як стверджують в один голос усі фахівці, здорове харчування – це гармонійне споживання білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, макро- та мікроелементів, клітковини та біологічно активних речовин. Згідно з новими стандартами харчування для школярів, що активно впроваджують Міністерство охорони здоров’я та Міністерство освіти і науки України, передбачено збільшення кількості білкових продуктів, овочів, фруктів у раціоні та, водночас, зменшення кількості цукру, солі та жирів.
На меті таких реформ стоїть формування здорових звичок у дітей різного віку. Ці заходи зможуть допомогти впоратися з дитячим ожирінням, зменшити захворювання серцево-судинної системи та інших хронічних хвороб.
На перший погляд, реформи досить прогресивні і мали б бути зустрінуті охоче суспільством. Але, внаслідок виникнення певних ускладнень, таких як відсутність повноцінного фінансування та низька підготовка кухарів, суспільство сприйняло реформу із бурхливою реакцією. Закупівля неякісних продуктів школами, відсутність умов для приготування вказаних у меню страв, а інколи і просто невміння їх готувати призвели до того, що діти стали масово відмовлятися їсти шкільні обіди. Результат – діти впродовж навчального дня залишаються голодними. То про яке ж тут здорове харчування може йти мова, коли такими темпами можна дітей до гастриту довести?
Що не так з новим раціоном
До введення нових стандартів навчальні заклади України керувалися стандартами харчування 1956 року. Завдяки новій ініціативі Олени Зеленської, до розробки меню було задіяно соцпроєкт “Нове шкільне харчування” під авторством кулінарного експерта Євгена Клопотенка. Даний проєкт просуває меню, яке враховує калорійність та поживну цінність страв. Разом з командою дієтологів пан Клопотенко створив нову книгу рецептів для шкіл, що містить 60 рецептів страв із звичних продуктів, але на новий лад. Наприклад, замість звичного пюре з котлетою, кулінарний експерт пропонує приготувати “Пастуший пиріг”, де фарш запікається на подушці із картоплі. Буряк рекомендують не відварювати, а запікати, супи готувати без зажарки, а в салати додавати соуси замість олії.
“Рецепти затвердили ДПСС та МОЗ плюс рекомендували їх на національному рівні. Так школи отримали вибір: самим створювати меню до норм або складати його на основі розроблених нами рецептів. Я ж хочу, щоб у дітей було бажання їсти у шкільних їдальнях і щоб вже з дитинства людина знала, що харчування має бути різноманітним та смачним”, – пояснює свою позицію Євген Клопотенко.
Однак, наскільки в українських школярів з’явилося бажання їсти страви, показала практика. Як стверджує більшість батьків у соцмережах, їхні діти приходять додому голодними або вимушені бігти за сухариками та булочками до кіосків. Причина проста – діти просто не звикли до такого харчування. Дехто навіть висловився, що краще б повернули звичні булочки з сосискою, бо борщ з чорносливом дома не готують, тож діти такі страви не звикли їсти.
Олена, мама п’ятикласника, користувачка Фейсбуку:
“Я вважаю, що маю право вирішувати, що їстиме моя дитина. Діти і так тепер вибагливі. Мої харчами перебирають,але того, що радить славнозвісний кухар, не їли б ні за що…Мені та їжа перевірена роками смачна і корисна”
“Діти їдять вибірково. Чай або компот. І хліб. Два шматочки хліба замість повноцінного обіду… Дивне повноцінне харчування. Інші діти просто не їдять. Їжу викидають”, – коментує ситуацію експертка з безпеки дітей Олена Лізвінська.
Юлія Зварич, мама другокласниці, користувачка Фейсбуку:
“Якщо раніше були булочки і печиво два рази на тиждень, то зараз зовсім скасували. Цукру в напоях немає, та і напої сумнівні. Запіканки, які були солодкі і подавалися з сметанним соусом, зараз прісні без нічого”.
“Порції зменшили, зате ціну з 37 грн підняли до 45 грн, тому що додали овочі”, – вказала на ще один неприємний нюанс Вікторія Сохацька з Одещини.
В Україні харчування у початковій школі частково фінансує держава чи місцева влада, а далі оплачують батьки.
Водночас знайшлися і ті, хто підтримує такі нововведення, так як вважає, що вони сприяють здоровому розвитку дітей. Особливо це стосується тих батьків, які самі дотримуються принципів здорового харчування і прагнуть привити ці звички своїм дітям.
Тетяна, медсестра з Харкова, мама двох школярів:
“Мені оновлене меню сподобалось, бо з’явилося чимало нових корисних страв збалансованих за вмістом вітамінів та мікроелементів необхідних для розвитку здорового дитячого організму”.
Наталія Мар’янова, користувачка Фейсбуку:
“Я лікар-ендокринолог i дедалі частіше стикаюся з дитячим ожирінням. Тому дякую вам за вашу роботу!!!”.
Експертна думка
Фахівці в галузі харчування та охорони здоров’я зазначають, що такі реформи є важливим кроком, але для досягнення реальних результатів треба комплексний підхід. Зокрема, без підвищення фінансування шкіл, забезпечення належної підготовки кухарів та проведення просвітницьких бесід про важливість здорового харчування серед дітей та батьків не можливо досягти успіхів.
“Меню не вирішить проблему в країні, де кухарі не освічені, як треба, обладнання немає, а постачальники мутять”, – коментує український кухар четвертого розряду, що має досвід роботи у харчових закладах США Тарас Пастушенко.
Він піддав серйозній критиці технології приготування та застосування деяких продуктів. Так, за його словами, томатна паста без термічної обробки шкідлива для дітей, бо містить багато цукру.
“Діти, які ростуть зараз, не їдять ту їжу, яку їли школярі 20-30 років тому. Вони, з одного боку, більш вимогливі, а з іншого – звикли до некорисних страв.
Прийшов час змін, бо ми губимо дітей”, – коментує інший кухар, переможець шоу “Майстер-шеф” Євген Грибеник .
“Загалом люди люблять солоне, солодке, перчене або гостре.Тому коли ми переводимо дітей на нормальне харчування, воно здається їм прісним та ніяким. А за допомогою спецій це можна трішки виправити.
Правильно підібрані та натуральні спеції покращують апетит і можуть допомогти перетравити страву. Я підтримую їхню наявність у раціоні, якщо йдеться про натуральні компоненти в розумних кількостях”, – радить нутриціологиня Ольга Полюхович.
Як харчуються школярі в країнах ЄС та США
У школах Великої Британії меню різноманітне від звичних курячих нагетсів та картопельки до вегетаріанських страв на кшталт гороху та кольорової капусти з сиром. Дітям дозволяються тістечка з заварним кремом. Держава фінансує заходи щодо забезпечення якості шкільного харчування і частково субсидує шкільні обіди. Безкоштовні обіди мають діти малозабезпечених сімей.
У французьких школах подають обіди за принципом – закуска, основна страва сир та десерт. Є рибний день та день без м’яса. Страви привозять у ланч-боксах та розігрівають на місці. Також діти приносять свої ланч-бокси зі здоровим перекусом. Ціна за обід формується залежно від сукупного річного доходу сім’ї та може частково оплачуватися з місцевого бюджету.
У Німеччині дотримуються збалансованого та різноманітного раціону. Меню не повторюється частіше, ніж один раз на тиждень. Дітям подають сезонні овочі, м’ясо (два рази на тиждень) та морську рибу (раз на тиждень). Вартість обідів залежить від кількості дітей, що харчуються у шкільній їдальні – чим їх більше, тим нижча вартість. Частково обід оплачують батьки, а частково кошти виділяються з державного бюджету. Також діти приносять ланч-бокси з дому з бутербродами, фруктами та овочами.
У школах Латвії подають комплексний обід – овочі, картопля, гречка або рис, м’ясо або риба. Вартість обіду в деяких школах для 1-4 класів частково фінансуються, як із муніципального бюджету так і із державного, а для школярів 5-12 класів обіди безкоштовні за рахунок самоврядування.
У школах США намагаються вводити здорове харчування. Так, картоплю-фрі, хот-дог та молочний напій замінили на курку-гриль, тертий сир чеддер, листя салату, варене яйце, огірок, моркву, томати, домашній хліб, нектар і фрукти. Меню, яке оновлюється щодня, батьки можуть переглядати на сайті або у додатку в телефоні. Сніданки та обіди майже в усіх муніципальних школах є безкоштовними. Для цього потрібно заповнити онлайн форму, в якій вказується дохід батьків. Але, як показала практика, програма здорового харчування не принесла бажаного результату. Здорове харчування виявилося занадто дорогим для американських шкіл. А постачальників зовсім не турбують харчові якості продуктів. Тож діти їх просто викидають, а їдять свої продукти з ланч-боксів. Виникає питання, а чи не рухаємося ми за сумним сценарієм досвіду США?
А от у школах Нідерландів та Австралії взагалі не передбачені шкільні обіди. Тож діти на великих перервах ходять обідати додому. А в школах працюють кафе, де можна придбати сандвічі, лимонад, чай чи сік. Проте черги там такі довгі, що краще дітям брати з собою ланч-бокс.
Як бачимо, система харчування у школах, попри всі гучні обіцянки та заяви, залишається недосконалою. Попри зроблені кроки з боку держави, існує багато невирішених проблем. На папері нові стандарти виглядають прогресивно, проте в реальному житті вони часто не перетворюються на якісне та збалансоване меню для школярів. Відсутність належного контролю, нестача фінансування та байдужість до реальних потреб дітей створюють ситуацію, коли здорове харчування залишається радше мрією, ніж реальністю.
Щоб забезпечити дітям здорове харчування, варто не лише впроваджувати нові стандарти та ганятися за неперевіреним до кінця досвідом зарубіжних країн, де, очевидно, наявні свої підводні камені, але й забезпечувати їх реальне виконання на місцях. Часто державні школи, не маючи достатніх коштів, просто кинуті напризволяще та змушені готувати аби як та з неякісних продуктів. Щоб змінити ситуацію, потрібні не лише зміни у документах. Вкрай необхідна справжня відповідальність за кожен обід, який подається на стіл нашим дітям. Від якісного харчування залежить їх здоров’я , а отже – здоров’я майбутнього нації.
