Закон про посилення відповідальності за військові правопорушення: нові види покарань (коментарі адвокатів)

9 травня Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт №10379 щодо посилення відповідальності за військові правопорушення. Прийнятий закон спрямується на підпис до Президента України, а після цього вступить в силу.

ІА “ФАКТ” попросила фахівців адвокатського об’єднання “Репешко і партнери” прокоментувати законодавчі нововведення та їх наслідки.

Про що йде мова у прийнятому законопроєкті?

Прийнятий законопроєкт “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за військові правопорушення” вносить зміни до статей 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які стосуються порушень правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Це передбачає підвищення штрафів для так званих ухилянтів, але головними новаціями є те, що штрафи можуть бути виписані заочно. Також, якщо військовозобов’язаний не реагуватиме на виклик до ТЦК, його зможуть внести до реєстру боржників, а у разі несплати штрафу заблокувати його рахунки.

Кого і за що будуть штрафувати?

Прийнятий законопроєкт буде працювати разом із новим законом про мобілізацію, який вступить в силу 18 травня. Штрафувати будуть у тому випадку, якщо військовозобов’язаний не оновив свої дані у ТЦК, не змінив їх в електронних реєстрах, не з’явився по повістці або іншим чином порушив правила мобілізації, згідно з якими все це військовозобов’язані мають зробити до 18 липня 2024 року.

Які суми штрафів передбачені новим законом?

Якщо зараз військовозобов’язані притягаються до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів для від п’ятдесяти (850 гривень) до ста (1 700 гривень) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то після вступу закону в силу передбачено суттєве підвищення штрафів і запроваджено три режими покарання – порушення, повторне порушення та порушення під час воєнного стану.

Відповідно, штрафи за ст. 210, які стосуються військового обліку, будуть такі:

• у мирний час – від 3 400 до 5 100 гривень;
• у воєнний час (або повторне порушення) – від 17 000 до 25 500 гривень.

Відповідно до ст. 210-1, за порушення законодавства про оборону та мобілізацію у мирний час:

• для громадян – від 5 100 до 8 500 гривень;
• для посадових та юридичних осіб – від 17 000 до 34 000 гривень.

За ухилення від мобілізації у воєнний час:

• для громадян – від 17 000 до 25 500 гривень;
• для посадових та юридичних осіб – від 34 000 до 59 000 гривень.

Отже, за неявку до ТЦК спочатку військовозобов’язаному випишуть мінімальний штраф у 17 000 гривень, а підприємства, які ігнорують необхідність ведення військового обліку працівників, каратимуть на суму від 34 000 гривень. Однак первинні штрафи не будуть застосовуватися у тому випадку, якщо співробітники ТЦК матимуть можливість отримати персональні дані з електронних державних реєстрів.

Яким чином будуть виписуватися штрафи заочно?

Заочно, тобто без присутності порушника та складання протоколу. При цьому ТЦК повинен мати документи, які підтверджують, що військовозобов’язаний отримав виклик від військкомату і проігнорував його. Однак, які саме повинні бути документи, в законі не визначено. Скоріш за все, буде достатньо вказаної у поштовому повідомленні відмітки про неможливість вручення повістки або вимоги за зареєстрованою адресою.

На нашу думку, в даному випадку ТЦК має звернутися до суду за постановою про притягнення військовозобов’язаного до адміністративної відповідальності, а вже потім її повинні отримують виконавці. Це необхідно тому, що притягнення особи до відповідальності без рішення суду може викликати корупційні ризики з боку ТЦК.

Які ще каральні санкції, окрім штрафів, передбачає новий закон?

Прийнятий закон буде застосовуватися разом з іншим законом про цифровізацію військового обліку, який набув силу у квітні 2024 року. Він дозволяє зібрати масив персональних даних про військовозобов’язаного в автоматичному режимі в одну “електронну справу” в Реєстрі військовозобов’язаних Оберіг, яка буде в мати таку ж юридичну силу, як паперова справа.

На даний час Оберіг автоматично отримує інформацію з реєстру Державної податкової служби, Державної реєстрації актів цивільного стану, Державної судової адміністрації, Державної прикордонної служби, Міністерства освіти і науки, Державної міграційної служби. Невдовзі приєднається реєстр Пенсійного фонду, звідки будуть надходити дані про досвід роботи особи, у якій галузі вона працювала та чим займалася. Отже, держава буде мати повну картину про військовозобов’язаних осіб і про тих, хто порушує законодавство про військовий облік та мобілізацію. Цей процес буде відбуватися автоматично, без участі військовозобов’язаних, що звільняє їх від зайвого відвідування ТЦК та СП.

У реєстрі “Оберіг” є окреме поле про статус вручення повістки – коли вона була вручена та який її статус. Нагадаємо, що оповіщення військовозобов’язаних повинно відбуватися лише згідно із законодавством, тобто особисто та завірено підписом. Всі інші методи є неправомірними.

Таким чином, якщо військовозобов’язаний працює на підприємстві, офіційно працевлаштований і не стоїть на військовому обліку або ігнорує повістки, його можна швидко виявити. Якщо він не реагуватиме на виклик до ТЦК, його внесуть до реєстру боржників, а у разі несплати штрафу заблокують його рахунки.

Чи карається законом ухилення від мобілізації за релігійними переконаннями?

Цікаве питання! Касаційний кримінальний суд у справі № 344/12021/22 (провадження № 51-90км24) вказав, за яких обставин відмова від військової служби з релігійних міркувань може бути виправданою. Зачитаємо Вам позицію суду:

“В умовах збройної агресії російської федерації проти України, коли під загрозу поставлено життя, здоров’я, безпеку інших громадян і саме існування держави, є нагальна потреба в належному комплектуванні Збройних Сил України для відсічі агресії і високі ризики недобросовісної поведінки осіб, що підлягають призову, спрямованої на ухилення від виконання конституційного обов’язку захисту Вітчизни. За таких особливих умов досягнення справедливого балансу між правом людини за ст. 9 Конвенції і ст. 35 Конституції в аспекті можливості сумлінної відмови від військової служби та інтересами захисту суверенітету, територіальної цілісності України, прав і свобод інших осіб вимагає забезпечення об’єктивної перевірки тверджень особи про несумісність її релігійних переконань з військовою службою та підтвердження доказами наявності відповідних переконань. Це не означає, що можливість реалізації права на сумлінну відмову від військової служби обмежується членством у зареєстрованих релігійних організаціях, зміст віровчення яких передбачає безумовну неприпустимість такої служби, носіння та використання зброї.

Право на свободу віросповідання має як зовнішній, так і внутрішній аспекти, та об’єднання з іншими людьми в релігійні організації як соціальні структури є лише однією з альтернативно можливих форм його зовнішнього вираження. Проте, відмовляючись від служби у збройних силах з міркувань совісті, особа має продемонструвати наявність у неї відповідних глибоких, щирих і послідовних релігійних переконань певними даними, крім власних слів та тверджень близьких осіб”.

Тобто, для того, щоб уникнути покарання, особі необхідно підтвердити:  глибокі, щирі й послідовні релігійні переконання певними даними, крім власних слів та тверджень близьких осіб, а також приналежність до діючих згідно з чинним законодавством релігійних організацій, віровчення яких забороняє користуватися зброєю.