Коли ми чуємо слово «аліменти», зазвичай одразу думаємо про утримання дитини після розлучення. Але в українському законодавстві аліментні зобов’язання не обмежуються лише батьками й дітьми. Чи зобов’язаний син утримувати хвору матір? Чи має бабуся право на аліменти від онука? Чи можна стягнути кошти на утримання колишнього чоловіка або жінки, якщо один із них втратив працездатність? Ці запитання звучать дивно лише на перший погляд. Насправді — вони цілком реальні й юридично регульовані.
Редакція ІА «ФАКТ» звернулася до юристів, аби з’ясувати: хто має право на аліменти в українській родині, які умови для цього встановлює закон, як виглядає процедура звернення до суду і в яких випадках можливе припинення обов’язку утримувати родича. Фахівці пояснили, що насправді передбачає закон і як захистити свої права у складних родинних ситуаціях.
Члени родини пов’язані між собою кровними стосунками, юридичними печатками та правами й обов’язками. Аліменти на дитину – це перше, про що думає жінка при розлученні. Позбавляючи батьківських прав батьків, яким байдуже на власних дітей, жінки в тому числі дбають про те, аби надалі, на старості років такий тато не прийшов за аліментами з дитини на свою користь. Отже, всі ці обов’язки загальновідомі та громадяни активно користуються наданими можливостями. Але Сімейний кодекс (СК) Україні містить маловідомі широкому загалу норми, які можуть стати сюрпризом для багатьох. Виявляється, що за законом аліментними обов’язками пов’язані й інші члени родини.
Відповідно до чинного законодавства, передбачено наступні обов’язки:
Обов’язок баби, діда утримувати внуків. Баба, дід зобов’язані утримувати своїх малолітніх, неповнолітніх внуків, якщо у них немає матері, батька або якщо батьки не можуть з поважних причин надавати їм належного утримання, за умови, що баба, дід можуть надавати матеріальну допомогу.
Обов’язок внуків, правнуків утримувати бабу, діда, прабабу, прадіда. Повнолітні внуки, правнуки зобов’язані утримувати непрацездатних бабу, діда, прабабу, прадіда, які потребують матеріальної допомоги і якщо у них немає чоловіка, дружини, повнолітніх дочки, сина або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що повнолітні внуки, правнуки можуть надавати матеріальну допомогу.
Обов’язок по утриманню братів та сестер. Повнолітні брати, сестри зобов’язані утримувати малолітніх, неповнолітніх братів та сестер, які потребують матеріальної допомоги і якщо вони не мають батьків, чоловіка, дружини або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що повнолітні брати та сестри можуть надавати матеріальну допомогу. Також повнолітні брати і сестри зобов’язані утримувати непрацездатних повнолітніх братів і сестер, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони не мають чоловіка, дружини, батьків або повнолітніх дочки, сина, за умови, що повнолітні брати та сестри можуть надавати матеріальну допомогу.
Обов’язок мачухи, вітчима утримувати падчерку, пасинка. Мачуха, вітчим зобов’язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
Суд може звільнити вітчима, мачуху від обов’язку по утриманню падчерки, пасинка або обмежити його певним строком, зокрема у разі:
1) нетривалого проживання з їхнім матір’ю, батьком;
2) негідної поведінки у шлюбних відносинах матері, батька дитини.
Обов’язок інших осіб утримувати дитину. Особи, у сім’ї яких виховувалася дитина, зобов’язані надавати їй матеріальну допомогу, якщо у неї немає батьків, баби, діда, повнолітніх братів та сестер, за умови, що ці особи можуть надавати матеріальну допомогу.
Обов’язок падчерки, пасинка утримувати мачуху, вітчима. Повнолітні падчерка, пасинок зобов’язані утримувати непрацездатних мачуху, вітчима, якщо вони потребують матеріальної допомоги і якщо вони надавали падчерці, пасинкові систематичну матеріальну допомогу не менш як п’ять років, за умови, що падчерка, пасинок можуть надавати матеріальну допомогу. Обов’язок падчерки, пасинка по утриманню мачухи, вітчима виникає, якщо у мачухи, вітчима немає чоловіка, дружини, повнолітніх дочки, сина, братів та сестер або якщо ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання.
Обов’язок особи утримувати тих, з ким вона проживала однією сім’єю до досягнення повноліття. Якщо особа до досягнення повноліття проживала з родичами або іншими особами однією сім’єю, вона зобов’язана утримувати непрацездатних родичів та інших осіб, з якими проживала не менш як п’ять років, за умови, що ця особа може надавати матеріальну допомогу. Цей обов’язок виникає, якщо у того, хто потребує матеріальної допомоги, немає дружини, чоловіка, повнолітніх дочки, сина, братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання.
Виходячи з викладеного, аліменти можливо стягнути майже з будь-якого члена родини! Аналіз судової практики показує, що рішень про стягнення таких аліментів дуже мало в порівнянні з «класичними» варіантами. Враховуючи рівень життя основної маси населення, річ не в тім, що не має осіб, яким б завадили зайві кошти, а в тому, що громадяни не знають про свої права та механізми їх реалізації.
Розмір аліментів, що стягуються з інших членів сім’ї та родичів на дітей і непрацездатних повнолітніх осіб, які потребують матеріальної допомоги, визначається у частці від заробітку (доходу) або у твердій грошовій сумі. Тут, як бачимо, застосовується той самий підхід що й до аліментів на утримання дитини.
При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги матеріальний та сімейний стан платника та одержувача аліментів. Але головне, що відрізняє даний від аліментів, це те, що якщо позов пред’явлений не до всіх зобов’язаних осіб, а лише до деяких з них, розмір аліментів визначається з урахуванням обов’язку всіх зобов’язаних осіб надавати утримання. При цьому сукупний розмір аліментів, що підлягає стягненню на одну дитину, має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини і не може бути менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Отже, суд повинен з’ясувати які ще є родичі, який їх матеріальний стан та стан здоров’я та наскільки вони мають можливість сплачувати аліменти на утримання дитини чи іншого члена родини. Одразу зауважимо, що якоїсь єдиної бази, яка б безумовно видавала все родинне древо не існує. Маючи певні данні можна доволі довго колупати реєстри РАЦСу та щось знайти. Але суд не підключений до реєстрів РАЦСу, не буде їх перевіряти, а тому іноді має сенс замовчати про наявність окремих родичів в суді.
Мінімальний рекомендований сукупний розмір аліментів, що підлягає стягненню з інших членів сім’ї та родичів на одну дитину, становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Уряд України встановив такі розміри прожиткового мінімуму на 2025 рік на дітей:
- до 6 років – 2 563 грн.
- від 6 до 18 років – 3 196 грн.
Суд може стягнути аліменти як безстроково, так й зазначити певний строк на який саме стягуються аліменти: досягнення дитиною повноліття, три роки тощо.
Зазначимо, що зміна розміру аліментів з інших членів сім’ї та родичів та звільнення від їх сплати передбачена у наступних випадках (невичерпний перелік):
- якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати;
- за наявності інших обставин, що мають істотне значення. Даний пункт не розповсюджується на внуків, правнуків що до утримання баби, діда, прабаби, прадіда.
Отже, суд буде ретельно розглядати кожен окремий позов про стягнення аліментів, вирішуючи на скільки та чи інша особа зобов’язана утримувати іншого члена родини та в якому саме обсязі.
Слід також зазначити, що для подання заяви до суду з приводу стягнення аліментів існує вибір – така позовна заява може бути подана на вибір:
- за зареєстрованим місцем перебування позивача;
- за зареєстрованим місцем перебування відповідача.
Готуючись до даної справи, слід розуміти певні труднощі з якими доведеться зіткнутися. Річ у тім, що суду потрібно надати повний пакет документів, який обов’язково повинен включати родинний/сімейний зв’язок. Частково різні свідоцтва про народження, шлюб тощо є зазвичай в наявності. Але мова йде й про інших членів родини, документи на яких звісно, що позивачеві будуть не доступні. В такому випадку особі обов’язково потрібно звернутися з письмовою заявою до відділу РАЦСу та вказавши максимально відомі (чи орієнтовно відомі) дати попросити надати витяги з актових записів про народження, шлюб, розлучення тощо.
Якщо за законом можлива видача відповідного витягу, відділ РАЦС це зробить. Як що актовий запис в наявності, але отримати витяг з нього ви права не маєте, то до суду разом з позовною заявою необхідно буде подати клопотання про витребування доказів, якім просити суд витребувати в відділі РАЦС відповідний витяг з актового запису, який буде вам потрібен, аби довести родинний зв’язок.
Якщо з будь-яких причин потрібного актового запису в наявності не знайшлося взагалі (знищений, втрачений, невідомо взагалі де його шукати), й ви не можете ніяк підтвердити свій родинний зв’язок документами, то одночасно в позовній заяві про стягнення аліментів потрібно поставити вимогу про встановлення факту родинних відносин, на приклад: встановити факт, що Петренко Наталя Максимівна є сестрою Сидоренко Петра Івановича. В такому випадку, крім доказів, які стосуються вимоги що до стягнення аліментів, потрібно надати максимально наявні докази які б підтверджували родинний стан, включаючи прохання суд допитати свідків.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за позовом про стягнення аліментів. Але якщо другою вимогою буде встановлення факту родинних відносин, то судовий збір буде складати за це 605.60 грн
При відмові особи з якої стягнуто аліменти виплачувати їх в добровільному порядку, в суді потрібно отримати виконавчий лист та подати його до виконавчої служби для реалізації. Надалі для стягнення аліментів діє той саме порядок, що для «класичних».
Варто знати, що аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред’явленню виконавчого листа до виконання. Якщо за виконавчим листом, пред’явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв’язку з розшуком платника аліментів або у зв’язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час.
Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою – підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
При цьому у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
З урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв’язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
В цілому радимо активно користуватися наданими законом можливостями, адже ніщо так не укріплює родину, як вкладені в неї кошти.
