Україна продовжує стикатися з численними викликами у сфері мобілізації військовослужбовців, однак проблеми з демобілізацією військових є не менш гострими. Законодавство щодо мобілізації було предметом багатьох обговорень і внесення змін, проте питання демобілізації досі не вирішене. Нова версія закону про мобілізацію, яка набула чинності у квітні 2024 року, не містить положень про демобілізацію, що викликало критику з боку громадськості та військових.
З моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, Україна була змушена збільшити чисельність своєї армії, проте проблема полягає в тому, що військовослужбовці, які були мобілізовані на початку війни, досі залишаються на фронті без ротації та перспектив демобілізації. Затримки з ухваленням чітких термінів служби спричиняють обурення родин військових, які вимагають встановлення правил демобілізації та ротації.
Крім того, відсутність чітких правил демобілізації значно суттєво знижує готовність громадян вступати до лав Збройних Сил України. Це призводить до того, що багато хто вважає мобілізацію “білетом в один кінець”, що породжує серйозні соціальні та психологічні проблеми, негативно впливає на моральний стан військових та їхні родини. Захисники, які тривалий час перебувають на передовій, без можливості повернутися до цивільного життя, втрачають мотивацію та стають все більш виснаженими як фізично, так і психологічно.
Секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, Роман Костенко нещодавно висловив оптимістичну думку щодо можливості проведення демобілізації. Він вважає, якщо поточні темпи мобілізації в Україні збережуться до кінця літа, у парламенті можуть розпочати розгляд законопроєкту про демобілізацію.
Костенко зазначив, що після прийняття нового закону про мобілізацію Генеральний штаб ЗСУ задоволений темпами призову на військову службу, який навіть перевищує очікування. Він разом з військовим керівництвом сподіваються, що ця тенденція збережеться.
У зв’язку з цим нардеп повідомив, що збереження таких темпів мобілізації до кінця літа надасть змогу внести до Верховної Ради законопроєкт про демобілізацію, який може бути ухвалений у жовтні 2024 року.
У той же час членкиня Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони Ірина Фріз повідомила, що під час засідання робочої групи комітету з представниками Міноборони і Генштабу було досягнуто угоди щодо демобілізації.
“На робочій групі з Міноборони і Генштабом головою було порушене питання про необхідність розробки відповідного законопроєкту, який згідно з прикінцевим положенням закону про мобілізацію було довірено виконавчій гілці владі, тобто уряду. Була досягнута домовленість, що Генштаб і Міноборони будуть відслідковувати протягом 3-4 місяців динаміку здійснення мобілізації за новим законом. Якщо вона буде мати таку ж позитивну характеристику, як за травень та червень, тоді у жовтні має бути поданий відповідно розроблений законопроєкт щодо звільнення з військової служби в час дії воєнного стану, щоб він був розглянутий своєчасно та ухвалений депутатами”, – заявила Фріз.
Вона також повідомила, що Міноборони і Генштаб прагнуть, щоб закон про демобілізацію набув чинності з грудня 2024 року. Крім того, Фріз повідомила, що законопроєкт про демобілізацію буде передбачати можливість звільнення з військової служби через 36 місяців безперервної служби, з яких 18 – за бойовими розпорядженнями. На її думку, це абсолютно дієвий та правильний алгоритм з огляду на потреби ЗСУ в доформуванні у разі звільнення.
У той же час одіозна нардепка, заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Мар’яна Безугла назвала “неправдою” інформацію про ймовірний розгляд законопроєкту про демобілізацію наприкінці літа.
Український блогер Євген Прокопишин, який розмірковував на тему демобілізації, написав на своїй сторінці у Фейсбук:
“ГШ (Генштаб — ред.) каже, що темпи мобілізації значно зросли і перевищують очікування – можливо з осені буде часткова демобілізація (скоріше за все, тривала ротація). Але важливо не просто набрати людей, але й набрати молодших і добре їх підготувати – ось із цим все ще є проблеми…”.
У відповідь на це Безугла написала, що це неправда. За її словами, мобілізація справді зросла, також має ефект і рекрутинг. Однак нардепи демобілізацію для військових не розглядають. При цьому вона пообіцяла окремо розповісти, що обговорювали у профільному комітеті.
Поряд з цим в уряді вважають, що ситуація на фронті та в цілому у державі наразі не дозволяє проводити демобілізацію. Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що на даний час в Україні немає умов для проведення демобілізації з фронту, оскільки там дуже потрібні посвідчення військові, які вже провоювали понад два роки. При цьому міністр зазначив, що розуміє військових, які давно воюють і хочуть демобілізуватися.
“Якщо ми демобілізуємо тих людей, які, наприклад, відслужили 2 роки, то в нас “просяде” фронт і підрозділи будуть неповноцінними. Ми зараз маємо поновити боєздатність підрозділів і в нас має бути, як мінімум, рівноцінна заміна під час ротації діючих бригад і батальйонів… Ми не маємо права обвалити фронт
Щоб утримати, нам потрібні досвідчені військові. Наприклад, ці люди, які зараз тренуються на полігоні, вони стануть досвідченими військовими через кілька місяців… Якщо буде два склади, тоді ми зможемо говорити про якусь більшу демобілізацію”, – заявив Клименко.
Отже, на даний час питання щодо проведення демобілізації залишається невизначеним. Лише час покаже, чи будуть виконані всі необхідні умови для його вирішення. А поки це триває активна мобілізація.
