Готівка, криптовалюта, елітні авто і нерухомість: задекларовані статки працівників ТЦК і схеми тіньового ринку
На тлі тривалої війни суспільне роздратування через несправедливу мобілізацію дедалі частіше зливається з іншим болючим питанням — походженням статків посадовців, які працюють в системі територіальних центрів комплектування. Особливо гостро ця тема звучить в той час, коли держава вимагає від одних громадян служби, витримки і жертв, а від інших — мінімальної фінансової прозорості.
Мільйони під час війни: що показують декларації працівників ТЦК
Кампанія декларування за 2025 рік, яка тривала з 1 січня до 31 березня 2026 року, знову повернула цю суперечність у центр уваги. Від 1 квітня розпочався черговий етап перевірок, і НАЗК, як і торік, відбирає декларації за ризик-орієнтованим принципом, виявляючи значні порушення, активи, не співмірні з офіційними доходами, а також заощадження, нетипові для військовослужбовців.
Найгучніші історії останнього часу показують, що набір інструментів для накопичення та зберігання статків змінюється, але суть лишається незмінною. 1 квітня стало відомо, що співробітник Святошинського ТЦК у Києві Роман Данилишин задекларував за 2025 рік 4716 Ethereum — це близько 10,14 мільйона доларів, або приблизно 450 мільйонів гривень. На тлі цієї суми особливо разючим виглядає інше число, яке він вказав у декларації: вартість криптомонет на рівні трохи більше ніж 195 тисяч гривень. Такий розрив між реальною ринковою оцінкою активу й задекларованою цифрою виглядає вкрай непропорційно.
Інший показовий приклад пов’язаний з офіцером групи супроводження адміністративних правопорушень Київського обласного ТЦК Володимиром Гаком, у декларації якого за 2025 рік поруч з нерухомістю та автомобілем Hyundai Tucson 2024 року випуску містяться й інші статки. У його власності вказані золоті злитки на 124 тисячі гривень, дорогоцінні монети на 130 тисяч гривень, 27 тисяч доларів США готівкою та понад 4 тисячі фунтів стерлінгів. У воєнний час таке поєднання нової машини, готівкової валюти та банківських металів виглядає як демонстрація рівня накопичення, який важко вважати звичайним для державної чи військової служби.
Водночас співробітник 1 відділу Бучанського РТЦК та СП Олег Коломієць вказав у декларації за 2025 рік ювелірні вироби із золота та срібла на суму 442 тис. грн. Водночас він задекларував 3 тис. грн соціальних виплат. У декларації за 2026 рік він уже зазначив активи у дорогоцінних банківських металах — золото у злитках (пластинах) — на суму 7 млн 700 тис. 300 грн. Також за цей період він задекларував 25 тис. 291 грн соціальних виплат.
Ще жорсткіше контури проблеми проступають у кримінальній історії Дениса Галушка — колишнього заступника начальника Одеського обласного ТЦК та СП і колишнього заступника ексочільника Одеського обласного ТЦК та СП Євгена Борисова, який є фігурантом кількох кримінальних проваджень. Борисова звинувачують у незаконному збагаченні на понад 188 млн грн, організації схеми «білих квитків» для ухилянтів, самовільному залишенні служби та легалізації незаконних доходів, зокрема придбанні під час повномасштабної війни вілли в Іспанії. При цьому Борисов неодноразово затримувався, але виходив під заставу, остання з яких становила понад 44 млн грн.
Правоохоронці заочно повідомили Галушку про підозру в незаконному збагаченні та легалізації майна. За даними слідства, упродовж 2020–2022 років посадовець набув активи на понад 37,7 мільйона гривень, що більш ніж на 6500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його офіційні доходи. Слідство встановило набуття п’яти автомобілів преміум-класу — Mercedes-Benz GLE 43 AMG, Mercedes-Benz GLS 350d, Mercedes-Benz V-Klasse, BMW X7 XDrive 30D, Toyota RAV4 Hybrid, а також Mazda CX-5 — загальною вартістю понад 12 мільйонів гривень, трьох житлових будинків із земельними ділянками у смт Таїрове на Одещині загальною ринковою вартістю понад 23 мільйони гривень, а також внесення понад 1,58 мільйона гривень готівкою через термінали самообслуговування на власний банківський рахунок.
Окремо фігурує умисне внесення недостовірних відомостей до декларації за 2023 рік. Колишньому посадовцю повідомлено про підозру за статтею 368-5 Кримінального кодексу України — незаконне збагачення, за частиною третьою статті 27 та частиною третьою статті 209 — організація легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, а також за частиною першою статті 366-2 — декларування недостовірної інформації. Матері дружини фігуранта також повідомлено про підозру за частиною п’ятою статті 27 та частиною другою статті 209 — пособництво в легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, і за частиною четвертою статті 358 — використання завідомо підробленого документа. Обоє підозрюваних перебувають за межами України, їхнє місцеперебування встановлюється.
Не менш характерною для воєнного періоду виглядає декларація працівника Дніпропетровського обласного ТЦК та СП Олександра Лялька, в якій зазначені цифрові активи, придбані вже після початку повномасштабного вторгнення. Згідно з документом, наприкінці 2024 року він набув Bitcoin на суму 411 тисяч 869 гривень, а того ж дня докупив Tether (USDT). У його активі також є Binance Coin, придбаний ще у 2022 році. Сама послідовність дат тут має особливе значення, бо показує не давню інвестиційну історію, а накопичення активів у період великої війни, коли фінансова поведінка посадовців у системі ТЦК сприймається крізь зовсім іншу оптику, ніж до 2022 року.
Поряд з криптовалютами в цій декларації є й інші деталі, які посилюють інтерес до джерел доходів Лялька. У 2025 році його батько, пенсіонер, який за рік отримав 198 тисяч 737 гривень пенсії, придбав дві земельні ділянки у селі Миколаївка Дніпропетровської області загальною площею 5543 квадратні метри, але вартість цього активу не повідомив. Того року Олександр Лялько придбав автомобіль MINI COOPER, вартість якого, за декларацією, становила 236 тисяч гривень. Водночас він указав, що у 2025 році заробив 1 мільйон 702 тисячі 701 гривню як підприємець.
Водночас, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ФОП, Лялько, який працює в ТЦК, має такі КВЕД: 58.29 «Видання іншого програмного забезпечення», 62.01 «Комп’ютерне програмування», 62.02 «Консультування з питань інформатизації», 63.11 «Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов’язана з ними діяльність». ФОП зареєстрований у тому ж селі Миколаївка, де проживає його батько.
Якщо історія Лялька показує, як у деклараціях ТЦК з’являються криптовалюти та підприємницькі доходи, то випадок Сергія Іваніни концентрує увагу на класичному наборі активів — нерухомості, готівці та майні, традиційно оформленому на родину. Колишній начальник другого відділу Мукачівського РТЦК та СП на Закарпатті подав декларацію при звільненні, яка є вкрай показовою через обсяг і характер задекларованих активів.
У декларації, поданої у 2025 році, Сергій Іваніна вказав значний обсяг нерухомого майна на Закарпатті. Серед основних об’єктів — житловий будинок площею 201,45 квадратного метра у смт Міжгір’я, набутий у 2008 році, дві квартири в Ужгороді площею 36,6 і 36,9 квадратного метра, набуті у 2016 році, чотири земельні ділянки в Міжгір’ї загальною площею 432 квадратні метри, набуті у період із 1977 по 2014 рік, а також нежитлове приміщення площею 59,8 квадратного метра там само. Сам по собі перелік уже виглядає вагомо, але ще промовистішим його робить географічний контекст: Закарпаття давно стало регіоном, де нерухомість у привабливих локаціях зберігає високу ринкову вартість, тому навіть без офіційної оцінки зрозуміло, що сукупна ціна такого майнового набору вимірюється мільйонами.
Фінансова частина декларації Іваніни виглядає ще промовистіше, ніж майнова. Готівкою він зберігає 120 тисяч доларів США та 115 тисяч євро, що за поточним курсом становить понад 10 мільйонів гривень. Істотних сум на банківських рахунках не вказано. Його офіційний дохід за 2024 рік склав близько 671 тисячі 883 гривень, з яких 445 тисяч 422 гривні — грошове забезпечення від Закарпатського ОТЦК, 214 тисяч 280 гривень — пенсія, ще незначна частина — виплати у вигляді кешбеку від ПриватБанку. Вже на рівні простого співставлення виникають сумніви: за таких задекларованих річних надходжень пояснити накопичення майже чверті мільйона в іноземній валюті в готівці надзвичайно складно.
Окрема лінія в цій історії проходить через дружину посадовця Оксану Іванину, оскільки значна частина майна записана на неї. Вона володіє будинком площею 245,7 квадратного метра в Ужгороді, двома квартирами — 66,2 квадратного метра та земельною ділянкою площею 450 квадратних метрів, а також двома нежитловими приміщеннями площею 9,3 і 22,3 квадратного метра, набутими в 2022 році. У транспортному блоці на неї записані Toyota Land Cruiser 150 2022 року, Hyundai Tucson 2019 року та автобус Ponticelli ER-120U 1995 року.
Особливої уваги тут заслуговує те, що серед найпомітніших придбань воєнного періоду фігурують нежитлові приміщення 2022 року та Toyota Land Cruiser 150 2022 року — дорогий автомобіль, який у такому контексті виглядає не просто майном, а сигналом рівня добробуту родини у час, коли переважна частина країни жила в режимі втрат, евакуацій і скорочення споживання.
Упродовж 2024–2025 років Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) провело перевірки 23 декларацій посадовців Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. За підсумками цієї роботи виявили ознаки внесення недостовірних даних на суму понад 28,5 млн грн, ознаки незаконного збагачення більш як на 5,6 млн грн, а також необґрунтованих активів на понад 2,6 млн грн.
Зокрема, у декларації начальника Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за 2022 рік виявили ознаки незаконного збагачення. Встановлено, що в період із 26 серпня 2021 року до 18 липня 2023 року близькі особи цього посадовця набули активи на суму понад 8,8 млн грн, при цьому законність походження коштів не була підтверджена. Серед такого майна — дві квартири у Дніпрі, два автомобілі Volkswagen Passat і Ford Ranger, а також 65 тисяч доларів США, які дружина отримала в подарунок від батька, хоча його доходи не дозволяли здійснити такий дарунок.
Окрім цього, посадовець не вказав у декларації шість об’єктів нерухомості, які належать йому на праві власності, а також ще два об’єкти, якими він користувався разом з членами родини. Також він не зазначив інформацію про два автомобілі, якими користувався, і про доходи, отримані ним та його дружиною.
У декларації офіцера відділу рекрутингу та комплектування Одеського ОТЦК та СП за 2022 рік НАЗК зафіксувало ознаки недостовірних відомостей на суму понад 3,8 млн грн. Посадовець не вніс до декларації земельну ділянку, яка належить йому, квартиру, якою він користувався у звітному періоді, а також дві квартири, що перебувають у власності його доньки. Водночас за матеріалами НАЗК ДБР відкрило розслідування за статтею 366-2 КК України і стосовно начальника відділення військового обліку сержантів і солдатів запасу Дубенського РТЦК та СП Рівненської області. У його декларації за 2023 рік встановили ознаки недостовірних відомостей на суму понад 1,6 млн грн. Посадовець не задекларував житловий будинок і земельну ділянку, якими користувався разом із сім’єю.
Крім того, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), спираючись на дані з матеріалів кримінального провадження, отриманих від слідчого управління ГУНП у Миколаївській області, а також за результатами моніторингу способу життя, виявило ознаки корупційного кримінального правопорушення, що можуть свідчити про незаконне збагачення начальника Малиновського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Одеси Вячеслава Кушнерова на майже 47 млн грн.
У травні 2022 року подружжя військкома набуло у власність квартиру в Одесі площею 111,1 кв. м, вартість якої становила 600 тис. грн. Уже через рік це житло було продане за 7,56 млн грн. Пізніше його дружина придбала автомобіль Toyota Highlander майже за 1,9 млн грн, який згодом продала за 2 млн грн. У тому ж році мати військкома подарувала йому житловий будинок із господарськими спорудами загальною площею 259,2 кв. м в Овідіопольському районі Одеської області. Вартість цього майна оцінили в 1 млн грн. У НАЗК встановили, що її дохід за останні 22 роки був суттєво меншим за вартість такого подарунка.
Теща військкома протягом останніх кількох років стала власницею квартири в Лиманському районі Одеської області вартістю понад 300 тис. грн, а також автомобіля Mercedes-Benz GLS 400 за 420 тис. грн. Водночас середня ринкова вартість такого авто перевищує 5 млн грн, що може вказувати на приховування реальної ціни його придбання. Також з’ясовано, що раніше теща купила автомобіль Mercedes-Benz GLC 220D вартістю 1,4 млн грн, який згодом перепродала своїй доньці за 1,5 млн грн. Упродовж серпня 2022 року члени родини військкома оформили один одному дарування коштів на загальну суму 30 млн грн, що підтверджується даними з реєстру нотаріальних дій, хоча офіційних доходів, достатніх для цього, вони не мали. При цьому син військкома став власником квартири в Одесі площею 55,8 кв. м вартістю майже 500 тис. грн, а також автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 511 майже за пів мільйона гривень. При цьому достатніх грошових активів, отриманих із законних джерел, для такого придбання він також не мав.
Всі ці приклади зводяться до однієї жорсткої й неприємної для системи істини: щоразу, коли офіційні доходи посадовця не пояснюють десятки мільйонів активів, суспільство бачить моральний розрив між фронтом і тиловою владою. У цій ситуації немає переконливої відповіді на запитання: звідки взялося все те, що не вкладається в рамки офіційної зарплати працівників ТЦК?
Ці приклади можна нескінченно продовжувати, причому в деклараціях працівників ТЦК елітні авто, земельні ділянки та нерухомість в Україні і за кордоном значаться на їхніх родичах. Щоб приховати походження грошей, посадовці оформлюють куплену в Україні та кордоном нерухомість та елітні авто на батьків-пенсіонерів, безробітних дружин або дальніх родичів. Крім того, вони декларують великі суми як подарунки або спадщину, тому що це важко перевірити. Водночас переведення незаконно зароблених грошей у цифрові активи або дорогоцінні метали їм легше транспортувати, а контролюючим органам важче відстежити.
На чому заробляє тіньовий ринок при ТЦК
Найбільші гроші в системі ТЦК та СП крутяться не навколо офіційних процедур, а навколо страху людей перед призовом і готовності платити за будь-який «вихід». Там, де держава створила жорсткий облік, реєстри, висновки військово-лікарських комісій і правила відстрочки, корупційний ринок перетворив кожен такий інструмент на товар з власним цінником. У результаті працівники та посередники, які мають доступ до документів, баз даних і потрібних контактів, заробляють на оновленні військово-облікових даних, внесенні змін до реєстру «Оберіг», фіктивній непридатності до служби, виключенні з обліку, липових відстрочках і бронюваннях, незаконному вилученні майна під прикриттям потреб армії, а також на схемах з виплатами, які мали б йти тим, хто реально воює.
Показовою виглядає схема, яку в 2025 році розслідували працівники ДБР щодо двох посадовців командування одного з родів військ Збройних сил України. Слідство встановило, що вони організували незаконний механізм оновлення військово-облікових даних через два ТЦК та СП ‒ у Києві та на Волині. У січні 2025 року підполковник повідомив одному з чоловіків, що має знайомих у ТЦК та СП Києва, і за їхнього «сприяння» можна оновити військово-облікові дані та внести потрібні відомості до реєстру «Оберіг». Вартість таких «послуг» становила 4 тисячі доларів США. Після того, як вся процедура оновлення була пройдена, посадовець отримував обумовлену суму. Отже, це не епізод випадкової побутової корупції, а схема заробітку, в якій доступ до державного реєстру і службових зв’язків продавався як окрема привілейована функція.
Після першої вдалої оборудки підполковник вирішив розширити цю практику і запропонував своєму керівнику налагодити «бізнес» на «ухилянтах» вже не через столичний, а через волинський ТЦК, де начальник мав зв’язки. Далі схема стала ще дорожчою і цинічнішою. Підполковник знайшов трьох клієнтів і запропонував їм оновити дані вже через волинський ТЦК, але цінник зріс до 9 тисяч доларів США. За ці гроші військовозобов’язаним навіть не потрібно було з’являтися до центру комплектування, оскільки всі документи підписували виконавці. В цій схемі особливо важливий не лише розмір хабаря, а те, як швидко вона почала масштабуватися: щойно з’явився попит, службовий контакт одразу перетворили на товар, а потім на маленький ринок із різними тарифами.
Ще небезпечніший рівень відкривається там, де мова йде про системне втручання в державні реєстри. В березні цього року працівники Державного бюро розслідувань викрили і припинили діяльність міжрегіональної групи, яка системно втручалася в державні реєстри та організовувала ухилення від призову військовозобов’язаним. За даними ДБР і спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, до складу групи входили військовослужбовці одного зі столичних та обласного ТЦК та СП, колишній правоохоронець і безробітний мешканець Києва.
Такий склад групи добре показує, як у подібних схемах поєднуються доступ до службових повноважень, досвід роботи в силовій структурі та звичайна кримінальна посередницька логіка. Вони налагодили кілька механізмів незаконного зняття чоловіків з військового обліку, уникнення мобілізації та виїзду за кордон. Вартість таких «послуг» становила 4 тисячі доларів США з особи.
Ключовим інструментом цієї схеми була електронна система «Оберіг», куди оператори ТЦК вносили неправдиві відомості й безпідставно виключали військовозобов’язаних з обліку за станом здоров’я, посилаючись на вигадані висновки військово-лікарської комісії. Фактично державний реєстр, який мав би бути запобіжником від хаосу й маніпуляцій, перетворювався на робочий інструмент для оформлення фіктивної законності. Зараз досліджуються понад 80 фактів безпідставного зняття військовозобов’язаних з обліку за станом здоров’я шляхом внесення до системи неіснуючих висновків ВЛК. З них 31 особа безповоротно перетнула державний кордон України.
Для маскування своєї діяльності учасники схеми регулярно змінювали транспортні засоби та канали зв’язку, а також діяли через посередників. Особливий цинізм ситуації полягав у тому, що вони залучили неповнолітню дитину як кур’єра. Через дівчинку поштою відправляли документи військовозобов’язаних і отримували гроші за «послуги». У такий спосіб дорослі намагалися знизити для себе ризик викриття. Тут корупція вже не обмежується одержанням хабаря за окрему дію, бо вона фактично підміняє собою державну функцію: хто платить, тому змінюють статус; хто має доступ до бази, той вирішує, кому залишатися в країні, а кому відкривати шлях на виїзд.
Ще одним прибутковим напрямком є фальшиві відстрочки. Оформлення липових документів про навчання, догляд за хворими родичами або інші підстави для відтермінування служби дає змогу не знімати людину з обліку остаточно, але надовго виводити її з-під мобілізаційного тиску. Для клієнта така схема виглядає безпечнішою, ніж грубе виключення з бази чи фіктивна непридатність, бо формально вона спирається на передбачені законом підстави. Для тих, хто цим торгує, це стабільний спосіб заробітку на документах, які мають створити правдоподібну оболонку навколо брехні. У таких випадках продається не просто довідка, а правдоподібність, і саме за неї платять великі гроші.
Інші корупційні схеми навколо бронювання в ТЦК найчастіше будуються на хабарях за оформлення фіктивного працевлаштування на підприємства, які мають статус критично важливих. За гроші посередники разом з посадовцями ТЦК обіцяють включити людину до списків на бронювання, хоча насправді законна процедура для таких підприємств є безкоштовною і проходить через портал «Дія». Сума таких «послуг» коливається від 6 до 50 тисяч доларів або євро з однієї особи.
Одна з найпоширеніших схем полягає в тому, що людину лише формально влаштовують на підприємство критичної інфраструктури без фактичного виконання роботи. Крім цього, учасники схеми підробляють накази Мінекономіки, документи про відстрочку або вносять неправдиві дані до реєстру «Оберіг». Окрему роль у таких оборудках відіграють посередники, через яких передають кошти керівникам ТЦК за «прискорення» процедури чи гарантування броні. Також трапляються випадки, коли законне підтвердження бронювання навмисно затягують, щоб підштовхнути людину заплатити за швидше вирішення питання.
Окремий пласт зловживань відкривається там, де працівники ТЦК використовують не облік людей, а майно бізнесу, яке потім збувається. Як повідомили в березні цього року в ДБР, працівники Бюро завершили досудове розслідування щодо колишнього начальника одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Київської області, який незаконно вилучав транспорт у підприємців. Обвинувальний акт скеровано до суду. Слідчі встановили, що посадовець без законних підстав забрав 8 автомобілів у двох підприємств, які займаються вантажними перевезеннями. При цьому транспорт вилучали без належних документів під приводом потреб Збройних Сил України, причому через такі дії підприємства зазнали збитків на понад 4 млн грн. У воєнний час така схема особливо брудна, бо прикривається армією і суспільною готовністю терпіти обмеження заради фронту. Підприємець в такій ситуації опиняється в пастці: відмовляти небезпечно, а погоджуватися – означає втрачати майно.
Отже, якщо звести всі ці епізоди в загальну картину, то перед нами постає не набір розрізнених зловживань, а чітка економіка тіньового ринку при ТЦК. Для одних українців війна стала смертю, втратою рідних, пораненнями, важкою службою на передовій без ротацій, тоді як для інших вона відкрила «золоту жилу» з можливістю накопичувати космічні статки. Причому це відбувається серед тих, хто має боронити нашу країну, а не лише посилати цивільних на фронт, застосовуючи силу та часто порушуючи закони.
Суспільство гостро реагує на несправедливість, коли одні проходять через мобілізацію без вибору, а інші, користуючись посадою і зв’язками, опиняються по інший бік правил, заробляючи при цьому великі гроші. Поки в державі допускається така ситуація, кожна нова подібна історія все більше буде посилювати невдоволення в суспільстві та недовіру до влади, що може призвести до вкрай негативних для країни наслідків.
