Війна та сучасні проблеми, пов’язані з нею, диктують певні зміни, зокрема, у сфері військового та мобілізаційного законодавства. Вони особливо актуальні в контексті постійного оновлення законодавства, яке намагається враховувати реалії воєнного часу. У час, коли кожен українець відчуває на собі вплив воєнного стану, важливо чітко розуміти нові правила і вимоги, які впроваджуються державою. Від оновлених критеріїв мобілізації до розширених обов’язків військовозобов’язаних – ці зміни можуть мати суттєвий вплив на життя громадян.
ІА “ФАКТ” разом із провідними юристами адвокатського об’єднання “Репешко і партнери” розбирається, що саме потрібно знати українцям, аби уникнути юридичних ризиків і бути готовими до нових реалій.
Після тривалого затишшя органи влади знову взялись за військове та мобілізаційне законодавство. Підставою цього стали зміни, які були прийняті раніше, та вже не тільки набули чинності, але й почали діяти на повну. Саме у зв’язку із необхідністю розуміння застосування в практичній площині, деякі норми були узгоджені між собою та визначений порядок їх реалізації. Отже, українцям слід знати про такі правові новації:
Внесення змін до порядку взаємодії задля виконання рішень судів щодо осіб, які уклоняються від військового обліку
Нагадаємо, що аби почати саму процедуру позбавлення права керування транспортним засобом особою, яка порушила військовий облік (це може бути неявка на виклик ТЦК, не проходження медичного огляду, неуточнення у ТЦК своїх військово-облікових даних протягом 60 днів, порушення законодавства про мобілізацію), керівник ТЦК та СП звертається до поліції щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до ТЦК. Надалі, якщо поліція надає відповідь про неможливість реалізації адміністративного затримання порушника та відповідно доставлення до ТЦК та СП, керівник ТЦК та СП протягом 5 днів надсилає такій особі вимогу про виконання обов’язку.
Якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги (тобто, у тому числі, якщо проставлена відмітка про неможливість вручення такої вимоги особі) не виконав обов’язку, ТЦК звертається до суду з приводу обмеження у праві керування авто. При цьому слід знати, що неприбуття до нього не перешкоджає розгляду. Справа буде розглядатися за КАСУ – кодексом адміністративного судочинства України, але місцевими судами загальної юрисдикції.
Суд розглядає позов ТЦК та СП протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. При цьому неприбуття у судове засідання осіб – як ТЦК, так і громадянина, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
Суд зобов’язаний відмовити у задоволенні вимоги щодо обмеження у праві керування транспортним засобом, якщо:
1) встановлення такого обмеження позбавляє особу основного законного джерела засобів для існування;
2) особа використовує транспортний засіб у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на її утриманні особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю.
Рішення суду за даною справою підлягають негайному виконанню.
Після того, як суд задовольняє позов ТЦК і рішення набуває сили, постанова суду про тимчасове обмеження громадянина у праві керування транспортним засобом передається на виконання і вже постанова про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення надсилається органам Національної поліції для застосування до особи тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Саме для удосконалення даного механізму МВС та Мінюст спільним наказом №710/3016/5, який зареєстровано в Мінюсті 7 листопада 2024 року, внесли зміни до Порядку взаємодії Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції України та органів і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.
Водночас відповідно до внесених змін, вмотивована постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві керування транспортними засобами, постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду про тимчасове обмеження громадянина України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації надсилається до Єдиної інформаційної системи МВС (ЄІС) в електронному вигляді з використанням КЕП державного виконавця, який виніс відповідну постанову, через АСВП (Автоматизовану систему виконавчих проваджень).
Таким чином, реалізація санкції за порушення мобілізаційного законодавства проходитиме набагато скоріше, без додаткових паперових повідомлень та трати часу на їх відправку – отримання.
Крім того, тимчасове обмеження в праві керування транспортним засобом припиняється також на підставі постанови державного виконавця у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п. 21 ч. 1 статті 39 Закону, а саме виконання або відкликання вимоги ТЦК відповідно до Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, скасування рішення суду про тимчасове обмеження громадянина України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, якщо виконавче провадження розпочато за таким рішенням.
Нагадуємо, що у тому разі, якщо особа, до якої застосовано обмеження у праві керування авто все ж таки буде продовжувати керувати транспортним засобом, вона вчинятиме адміністративне правопорушення, яке передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП – керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. За порушення даної норми передбачено покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 3 до 6 місяців.
Повторне порушення тягне за собою накладення штрафу в розмірі 40 800 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від 5 до 7 років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Повернення на службу с СЗЧ
21 листопада 2024 року Верховна Рада України проголосувала за закон який передбачає, для військових, які самовільно залишили місце служби до 29 листопада 2024 року, але потім добровільно повернулися до 01 січня 2025 року назад й виявили бажання боронити Батьківщину від російського агресора, військова служба і дія контракту продовжується.
Фактично Прикінцеві положення “Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” доповнені новим пунктом : 7-2 , який встановлює наступне:
1) військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини чи місця проходження служби або дезертирували до набрання чинності Законом України “Про внесення зміни до глави XII “Прикінцеві положення” Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” щодо умов продовження військової служби під час дії воєнного стану окремим категоріям військовослужбовців” і військову службу яких призупинено, а також які добровільно прибули не пізніше 1 січня 2025 року до відповідних військових частин (місць проходження військової служби), визначених центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями, і висловили готовність продовжити військову службу, командир (начальник) військової частини не пізніше 72 годин з дня їх прибуття до військової частини чи місця проходження служби продовжує відповідно військову службу, дію контракту, а також поновлює виплату грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення. З моменту продовження військової служби таким військовослужбовцям поновлюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України;
2) у день продовження військової служби військовослужбовцям, зазначеним у підпункті 1 цього пункту, командир (начальник) військової частини інформує у письмовій формі про таке продовження орган досудового розслідування та відповідний орган управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;
3) факт відкриття кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, передбаченого статтями 407 і 408 Кримінального кодексу України, стосовно військовослужбовця, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, не є підставою для відмови у продовженні йому військової служби та дії контракту;
4) військовослужбовцям, зазначеним у підпункті 1 цього пункту, з дня прийняття командиром (начальником) військової частини рішення про призупинення військової служби до дня її продовження виплата недоотриманого грошового, здійснення недоотриманого продовольчого, речового, інших видів забезпечення та поширення пільг і соціальних гарантій, встановлених законодавством України для військовослужбовців, не здійснюються.
Дана норма закону позитивно була сприйнята як фахівцями, так й широким загалом. В Збройних силах України повідомили, що вже за листопад цього року до військової служби повернулось 6 000 військовослужбовців.
Зазначимо, що дана норма закону розповсюджується виключно на військовослужбовців, які вперше самовільно залишили військові частини або дезертирували.
Аби зробити повернення військовослужбовців максимально вмотивованим, державою визначено механізм, який забезпечує повернення таких військовослужбовців. Зокрема, військові після СЗЧ будуть розподілені в батальйони резерву армійських корпусів оперативного резерву, а далі – у визначені військові частини (крім тієї, яку вони самовільно залишили). Річ у тому, що за результатами опитування військових які пішли в СЗЧ, у багатьох випадках вони мають свої причини аби не повертатися в попередні підрозділи. Також міністром оборони визначені окремі 17 військових частин для таких військових.
Отже, прийнятий закон дає гарантію того, що при виконанні його умов, розпочинається автоматична процедура закриття кримінального переслідування, яке було розпочате щодо військовослужбовця якій пішов в СЗЧ.
Водночас, якщо військовослужбовець до першого січня 2025 року не повернеться до місця проходження служби, кримінальне провадження може бути завершено вироком.
При перебуванні у розшуку за порушення військового обліку виключається можливість бронювання
Основна новина, яку рознесли канали новин звучала наступним чином: “Якщо військовозобов’язаний перебуває у розшуку, він не зможе розраховувати на бронювання”. Але це тільки маленька частина внесених змін.
Зазначене встановлено у новій редакції Порядку бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2024 р. №1332. Однак в даній постанові йшлось не тільки про це. Анулювання відстрочок, зазначених у підпункті 1 цього пункту (відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, які були надані військовозобов’язаним рішеннями Міністерства економіки до набрання чинності цією постановою, є чинними протягом строку, на який вони надані, але не довше ніж до 28 лютого 2025 р.), здійснюється у разі:
- закінчення строку їх дії;
- завершення підприємством, установою, організацією виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
- позбавлення підприємства, установи та організації статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період органом, який прийняв рішення про визначення таких підприємства, установи та організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
- ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації;
- звільнення військовозобов’язаного з органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації (крім звільнення з посади з подальшим призначенням на іншу посаду в межах одного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації);
- тимчасового припинення дії трудового договору військовозобов’язаного з підприємством, установою, організацією;
- обґрунтованого подання керівника органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації;
- надання відстрочки з інших причин, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
Крім того, за даними змінами протягом 72 годин з моменту формування списку засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів переведення військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки здійснюється автоматично у разі, коли військовозобов’язаний:
- перебуває на військовому обліку;
- перебуває у трудових відносинах з державним органом, критично важливим підприємством, критично важливою установою;
- обіймає посаду на критично важливому підприємстві, в критично важливій установі, за якою йому нараховано заробітну плату за кожний місяць останнього звітного періоду (квартал) не нижче за розмір мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5 (тобто, 20 тисяч грн). Це не стосується державних і комунальних підприємств, установ і організацій, господарських товариств, у статутному капіталі яких понад 50% акцій (часток) належать державі або перебувають у комунальній власності, та господарських товариств, понад 50% акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави або комунальної власності в яких становить 100%);
- уточнив персональні дані (передбачені законом про посилення мобілізації, тобто, актуальну адресу, номер телефону та електронну пошту);
- не перебуває у розшуку.
Останні зміни у військовому та мобілізаційному законодавстві є важливими для військовозобов’язаних, оскільки вони безпосередньо впливають на їх права і обов’язки. Знання цих нововведень допомагає уникнути правових помилок, краще орієнтуватися в системі мобілізації та своєчасно звертатися за правовою допомогою у складних ситуаціях. Залишатися обізнаним та діяти в рамках закону – це обов’язок кожного відповідального громадянина.
