Перший квартал 2024 року характеризувався доволі позитивними процесами в економіці – як в українській, так і світовій. Зростання інфляції уповільнилось, її рівень був дещо нижчим, ніж очікувалось, почалася стабілізація ситуації на ринку. Такі сприятливі умови дали можливість Національному банку України перейти до наступних кроків зі скорочення валютних обмежень. Зокрема, йдеться про більш ліберальні умови для імпортерів.
Також наприкінці квітня фінансовий регулятор знизив річну облікову ставку на один процентний пункт (з 14,5% до 13,5%). Валютний ринок відразу позитивно відреагував на сигнал – курс долара відносно гривні дещо знизився.
Піти на зменшення відсоткової ставки нацбанк спонукало і отримання рішень про допомогу від міжнародних партнерів – США та ЄС, адже транші з цих країн – це нові валютні надходження на українському ринку.
“Результати візиту нашої делегації на Весняні збори МВФ та Світового банку до Вашингтону розвіяли занепокоєння щодо місця українського питання в міжнародному порядку денному. Воно залишається вагомим. Ми дуже предметно обговорювали продовження зовнішнього фінансування на високому рівні з представниками МВФ, Мінфіну США, Європейського Союзу. Тепер є впевненість, що цього року можемо розраховувати на отримання повного обсягу обіцяної фінансової допомоги”, – пояснює глава Нацбанку Андрій Пишний.
На які поступки щодо обігу валюти пішов Нацбанк?
Серед запитів бізнесу щодо валютної лібералізації найчастіше звучало зняття імпортних обмежень щодо оплати послуг та можливість відновити репатріацію дивідендів (повернення вкладених коштів зарубіжним інвесторам). Згідно з результатами опитування Європейської Бізнес Асоціації, перший аспект надактуальним вважають 88% українських підприємців. Повернення відсотків інвесторам “дуже важливим” назвали 71% опитаних.
Національний банк України врахував потреби і побажання бізнесу в процесі ухвалення рішень щодо лібералізації. Відтепер знято абсолютно всі обмеження щодо оплати імпорту послуг.
До питання повернення закордонним партнерам відсотків від інвестицій фінансовий регулятор поставився обережніше. Нацбанк послабив обмеження, але встановив щомісячний ліміт: 1 млн євро на місяць для репатріації “нових” дивідендів та 1 млн євро для обслуговування протермінованих платежів за “старими” боргами.
Встановлення порогової межі повернення інвестицій допоможе уникнути стрімкого відтоку капіталу з країни. Хоча затримка з виплатами для іноземних вкладників дещо негативно впливає на інвестиційну привабливість українського бізнесу, на більші поступки Нацбанк поки піти не може. Підвищення сум репатріації дивідендів призведе до надмірного попиту на іноземну валюту, оскільки валютний ресурс країни зараз достатньо обмежений, це призведе до значних коливань на ринку і може обвалити курс гривні.
Що буде з інфляцією та кредитуванням?
Зниження облікової ставки – позитивний сигнал для бізнесу, адже цей крок сприяє появі на ринку “дешевших” грошей (зменшенні ставки за кредитами) і притоку інвестицій. Як бачимо з графіка нижче, позитивні тенденції в економіці призвели до того, що в другому кварталі 2024 року реальний показник зниження облікової ставки був кращим, ніж прогнозувалось раніше (13,5% проти 13,7%).
Реалістичний сценарій розвитку подій передбачає, що до кінця року кредити стануть ще доступнішими. Облікова ставка Нацбанку знизиться до 13%.
Через низку факторів, зокрема і зниження облікової ставки, протягом наступного року рівень інфляції продовжить зростати. Утім, уже в 2025 році ситуація вирівняється. Згідно з прогнозами Національного банку, рівень інфляції знизиться з 9,2% у першому кварталі наступного року до 6% у четвертому кварталі. Зростання цін в Україні значно уповільниться.
За реалістичного сценарію розвитку подій, до кінця 2026 року інфляція знизиться до 5%, а за більш сприятливих умов – взагалі до 4%.
Ефективність валютної лібералізації залежить від відповідальності бізнесу
Чи допоможуть кроки Нацбанку щодо пом’якшення валютних обмежень перезапустити економіку країни і стати поштовхом для прискорення зростання, залежить від кількох факторів? По-перше, зняття валютних обмежень має бути поступовим і “делікатним”, щоб не призвести до помітних коливань на ринку.
По-друге, український бізнес має відповідально поставитися до можливостей, які йому надаються, а не “налітати” на валюту і виводити її з країни, поки відкрився невеликий люфт можливостей. Гроші навпаки мають вливатися в українську економіку і працювати на неї, а не виводитися за кордон.
Якщо притоку інвестицій не буде, а економічна ситуація стане менш стабільною, Національний банк буде змушений повертати обмеження на валютному ринку.
Формула доволі проста: відповідальний бізнес = зростання економіки.
