Економічна

Світова економіка на порозі змін: цифрова валюта, золото та місце України у новій реальності

Світова фінансова система знаходиться на порозі масштабних змін, де ключову роль починає відігравати геополітичний вплив на економіку. У час, коли BRICS оголошує про створення альтернативних платіжних систем, Китай активно перебудовує ринок золота, а цифрові валюти центральних банків стають новою реальністю, стара економічна модель тріщить по швах. Долар, який тривалий час залишався символом фінансової домінанти, опинився під загрозою втрати свого центрального статусу.

Зараз активно вибудовуються нові правила гри, які формують гіганти світової політики, і їхні рішення вже визначають майбутнє ринків. Для України цей переломний момент може стати як стартовим майданчиком для зміцнення національної економіки, так і фактором ризику залишитися на периферії глобальних процесів. Світ рухається вперед, і країни, які зволікають з адаптацією до нової реальності, ризикують втратити стратегічні позиції. Саме тому Україні потрібно не просто спостерігати за змінами та ставити питання про виживання, а шукати свій шлях у цій фінансовій геополітиці, аби уникнути залежності від великих гравців та використати можливості для власного посилення.

BRICS Bridge: альтернативна платіжна система та її значення для України

З початку 2024 року група BRICS розширила свої кордони, включивши Саудівську Аравію, Іран, ОАЕ, Ефіопію та Єгипет, що збільшило її склад удвічі. Разом ці країни охоплюють майже 30% світової суші та 45% населення, створивши потужний блок з економічним і політичним впливом. При цьому ще понад 40 держав висловили зацікавленість у приєднанні, а 15, серед яких Казахстан, Білорусь, Куба та Палестина, подали офіційні заявки. Варто зауважити, що спочатку BRICS декларативно створювалася для розширення інвестиційних можливостей, однак з часом ця організація перетворилася на геополітичний блок, у межах якого з 2009 року уряди країн-учасниць проводять щорічні саміти та координують багатосторонню політику.

П’ять країн-засновниць BRICS, які також входять до G20, мають колосальний економічний потенціал. Їхній сукупний номінальний ВВП становить 28 трильйонів доларів США, що дорівнює близько 27% світового валового продукту. У той же час їхній загальний ВВП за паритетом купівельної спроможності (ПКС) досягає 57 трильйонів доларів, тобто приблизно третини світового ВВП. Крім того, країни BRICS володіють значними валютними резервами, які становлять більше 5 трильйонів доларів США.

BRICS позиціонується як основний геополітичний суперник G7 — альянсу найбільш розвинутих економік світу. Цей блок розвиває альтернативні ініціативи, серед яких Банк розвитку BRICS, резервна угода на випадок фінансових криз, платіжна система BRICS PAY (аналог SWIFT), спільна статистична платформа, власна резервна валюта, а також освітня співпраця через Лігу університетів BRICS та інфраструктурні проєкти, такі як підводний кабель BRICS для забезпечення безпечного зв’язку.

Ключовим інструментом у реалізації амбіцій розширеного альянсу BRICS є платіжна система BRICS Bridge, яка пропонує розрахунки на основі національних валют – цифрового юаня, рупія чи рубля, і використовує технології блокчейн для забезпечення безпеки та підтримки торговельних відносин без ризику блокування транзакцій через санкції США чи ЄС. Її головною метою є посилення економічної незалежності країн BRICS, дозволяючи їм вести торгівлю без використання долара та традиційних платформ, які контролюються Заходом. Ця система пропонує нову модель клірингу (заліку взаємних вимог і зобов’язань – ред.), яка дозволяє країнам-учасницям обмінюватися ресурсами — від нафти до високотехнологічного обладнання — без використання долара або євро. Проте очевидно, що Китай є головним вигодонабувачем, використовуючи платформу як інструмент для зміцнення своєї фінансової системи та просування юаня як регіональної резервної валюти. Його банківська система отримує прямий доступ до міжнародних розрахунків, уникнувши ризиків блокування коррахунків у доларах чи євро. Індія, своєю чергою, шукає вигоди у доступі до дешевших енергоресурсів. Для Росії ця система є ледь не єдиним способом підтримувати міжнародну торгівлю в умовах санкційної ізоляції.

Отже, BRICS Bridge може перетворитися на новий стандарт у міжнародних розрахунках, пропонуючи альтернативу гегемонії долара. Водночас вона сигналізує про зростання впливу BRICS у глобальній фінансовій системі, пропонуючи інструмент, який може стати викликом для традиційної архітектури міжнародних розрахунків. Розширення BRICS та розвиток BRICS Bridge ставлять світ перед новою фінансовою реальністю.

Поява альтернативних систем, таких як BRICS Bridge, підштовхує до запитання: чи справді фіатні валюти втрачають свої позиції? Попри заяви про «початок кінця» епохи долара, BRICS Bridge наразі не має достатнього впливу, щоб кардинально змінити баланс. Долар все ще становить понад 58% світових резервів, і навіть країни BRICS використовують його як основний інструмент для інвестування. Проте тенденція дедоларизації є помітною: центральні банки дедалі частіше віддають перевагу золоту, а не казначейським облігаціям США. Цифрові валюти, які використовуються у цій системі, дозволяють обійти традиційні фінансові маршрути, такі як SWIFT (міжнародна міжбанківська система передачі інформації та здійснення платежів – ред.), і забезпечити прозорість транзакцій через блокчейн. При цьому реальна вигода від такої моделі, без сумніву, йтиме до Китаю, адже більшість торговельного балансу спрямовується все ж таки на його економіку.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Кінець грантового раю: Україні слід будувати майбутнє без зовнішніх донорів

Як бачимо, BRICS Bridge поки що працює лише в межах вузького кола країн-учасниць і не здатна замінити глобальну фінансову інфраструктуру. Фіатні валюти продовжують залишатися основою світової економіки, хоча їх роль поступово адаптується до нових умов. Крім того, BRICS, не зважаючи на свою економічну вагу та глобальні амбіції, залишається неоднорідним блоком з внутрішніми протиріччями. Так, поряд з економічним гігантом Китаєм, який домінує в альянсі, знаходиться Ефіопія — країна, де з 126 мільйонів її населення близько 30 мільйонів живуть за межею крайньої бідності. Така диспропорція посилює структурні проблеми блоку, який бореться з внутрішньою напругою, що виникає через різні підходи до відносин зі США та неоднозначні позиції щодо війни Росії проти України. Також додаткову нестабільність вносять регіональні конфлікти. Наприклад, суперечка між Єгиптом та Ефіопією навколо Великої нільської греблі має потенціал перерости у військове протистояння. Напруженість існує й між Алжиром і кандидатом на вступ — Марокко. З одного боку, збільшення кількості африканських членів блоку здатне посилити вплив BRICS на міжнародній арені. З іншого – це створює додаткові виклики, які можуть гальмувати колективні ініціативи.

У контексті розвитку таких проєктів, як BRICS Bridge або спільна платіжна система, внутрішні розбіжності можуть стати серйозною перешкодою для ефективної реалізації амбітних планів. Для країн блоку важливо не лише боротися за зростання впливу, а й знаходити компроміси, які дозволять уникнути ескалації конфліктів. У цьому контексті Україна повинна враховувати як силу, так і слабкість BRICS у формуванні власної стратегії інтеграції у новий глобальний фінансовий порядок. Нашій країні необхідно не лише вести мову про виживання та стежити за глобальними змінами, але й визначити своє місце в новому порядку, щоб використати ці процеси для зміцнення власної економічної позиції.

BRICS Bridge показує, як фінансові системи стають інструментом політичного впливу. Для України це несе як виклики, так і можливості. З одного боку, зростання популярності альтернативних систем змушує переосмислювати стратегії зовнішньоекономічної торгівлі. Наприклад, торгівля з країнами BRICS, що переходить на розрахунки в юанях або рупіях, потребуватиме адаптації фінансової інфраструктури. З іншого боку, Україна має шанс розвивати власні фінансові технології. Впровадження цифрової гривні може стати ключовим кроком у створенні сучасної платіжної екосистеми, яка дозволить інтегруватися у глобальні інноваційні процеси. Але це потребує значних інвестицій та політичної волі.

Роль Китаю на світовому ринку золота: що це значить для України

Як вже зазначалося, глобальна фінансова система зазнає стрімких змін. Ключовим фактором цих перетворень є активізація Китаю на ринку дорогоцінних металів. У минулому році він відіграв ключову роль у піднятті цін на золото до історичних максимумів, що стало сигналом про його зростаючий вплив. Так, за інформацією Всесвітньої ради золота (WGC), у 2024 році, після трьох років стабільності, ціни на золото у березні перевищили позначку $2075 за унцію, встановивши новий рекорд – $2214 за унцію. У квітні 2024 року ціна золота знову досягла рекордного рівня, досягнувши $2400,67 за унцію. Аналітики швейцарського банку UBS прогнозують, що у 2025 році вартість золота може зрости до $2900–3000 за унцію (121 068–125 243 грн). Водночас деякі експерти вважають, що у разі посилення економічної нестабільності ціна може досягти $3500 (146 117 грн).

На відміну від інших активів, золото завжди виконувало подвійну функцію – було інструментом інвестицій і зберігачем вартості під час криз. Китай, розуміючи його важливість, не лише нарощує власні резерви, але й активно змінює правила гри на світовому ринку. Для нього золото є не просто товаром, а стратегічним інструментом для зміцнення позицій на глобальній арені. Ця тенденція вже має свої наслідки для світової економіки, тепер золото дедалі частіше використовують як засіб економічного впливу.

Зростання попиту на золото в Китаї призводить до скорочення його доступності для інших країн, що може створити нестачу цього активу на глобальному рівні. Крім того, значення золота зростає на фоні розвитку цифрових валют центральних банків (CBDC). Китай активно просуває цифровий юань, використовуючи його як альтернативу долару в міжнародних розрахунках. Цей інструмент дозволяє Китаю обійти традиційні платіжні системи, які контролюються США, і створює новий механізм глобального фінансового впливу.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Реформа оплати праці держслужбовців: на що очікувати?

Розвиток Китаю як головного гравця на ринку золота і його впровадження нових фінансових моделей є сигналом для України про необхідність адаптації до нових реалій. Вона повинна зміцнити свої золотовалютні резерви, розвивати внутрішній ринок дорогоцінних металів, орієнтуючись на довгострокові тренди. Золото має стати не лише резервним активом, а й частиною довгострокової фінансової стратегії. Посилення позицій України на ринку дорогоцінних металів дозволить знизити залежність від зовнішніх джерел фінансування та створити більш стійку економіку.

Цифрові валюти центральних банків: вплив на Україну

Однією з ключових тенденцій сучасної фінансової системи, яка кардинально змінює підходи до грошового обігу, монетарної політики та глобальної економічної взаємодії, є розвиток цифрових валют центральних банків (CBDC). Цей феномен виходить за межі теоретичних концепцій, трансформуючись у практичний інструмент, який впливає на динаміку міжнародних фінансових ринків і стає невід’ємною частиною стратегічного планування багатьох країн.

З моменту, коли Китай розпочав масштабне тестування цифрового юаня, дискусія щодо необхідності впровадження CBDC у різних країнах стала ще інтенсивнішою. Європейський центральний банк, Федеральна резервна система США та інші гравці активно досліджують потенціал цих інструментів, зокрема для підвищення прозорості фінансових операцій, зменшення витрат на обслуговування готівки та боротьби з незаконними транзакціями. Для України питання впровадження CBDC набуває додаткового значення у контексті інтеграції до європейської економічної спільноти, цифровізації економіки та боротьби з тіньовим сектором.

Емісія цифрової гривні може стати логічним продовженням політики цифрової трансформації, яку активно реалізує уряд. Водночас такий крок несе низку ризиків, що вимагають ретельного аналізу. По-перше, це питання кібербезпеки. У світі, де кіберзагрози стають дедалі складнішими, забезпечення захищеності національної валюти є пріоритетом. По-друге, впровадження CBDC потребує модернізації фінансової інфраструктури, а це вимагає значних інвестицій і технічної підготовки. По-третє, необхідно чітко визначити, як саме цифрова гривня впливатиме на взаємодію між державними та приватними фінансовими установами, зокрема в аспекті кредитування.

Важливим фактором є також міжнародний контекст. Впровадження CBDC може змінити структуру світової валютної системи, зокрема роль долара як резервної валюти. Це може бути як перевагою для України, дозволяючи зменшити залежність від долара у розрахунках, так і викликом, якщо домінування великих економік через їхні цифрові валюти призведе до нових форм фінансової залежності. У цьому контексті Україні важливо вибудувати стратегічне партнерство з країнами, які вже тестують CBDC, і враховувати їхній досвід.

Крім того, цифрова валюта може стати інструментом посилення довіри громадян до банківської системи. У країні, де довіра до фінансових установ історично залишається на низькому рівні, впровадження прозорої та ефективної системи цифрової валюти може стати фактором стабілізації. Однак це можливо лише за умови забезпечення чіткого регулювання, ефективної комунікації з громадянами та інтеграції приватного сектору у процес розробки і впровадження нових рішень.

Для України розвиток CBDC є важливою технологічною інновацією, а також частиною глобальної геоекономічної гри, де швидкість і якість прийнятих рішень можуть визначити конкурентоспроможність країни у майбутньому. Тому підготовка до запуску цифрової гривні має супроводжуватися як технічними рішеннями, так і широкою дискусією серед експертів, фінансових установ і громадянського суспільства. Лише тоді цей інструмент зможе стати важелем економічного зростання, а не черговим джерелом ризиків.

Отже, глобальні фінансові системи вступають у фазу глибокої трансформації. Ініціативи BRICS зі створення альтернативних платіжних систем, активна експансія Китаю на ринку золота та розвиток цифрових валют центральних банків (CBDC) чітко демонструють, що світовий порядок поступово змінюється. Для України це є часом складних рішень, де кожен крок може або посилити її економічні позиції, або поглибити залежність від нових геополітичних гравців. Для нашої країни важливо зберегти баланс між інтеграцією в нові фінансові системи та захистом національних інтересів. Геополітика та фінанси стали нерозривно пов’язаними, і ця реальність вимагає від України чіткої стратегії та швидких дій. При цьому важливо не просто адаптуватися, а використати ці процеси для власного посилення. Чітка політика у сфері цифрових валют, інтеграція в нові платіжні системи без втрати суверенітету, розвиток власної фінансової інфраструктури — ось ключі до успіху в новій архітектурі світової економіки. Світ змінюється, і ті, хто не готовий до цих змін, ризикують залишитися на узбіччі.

Оксана Іщенко

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку