Українські винахідники на CES 2025: інновації, що вражають

Однією з наймасштабніших подій у сфері високотехнологічних розробок, яка щорічно збирає в Лас-Вегасі провідні технологічні компанії з усього світу, є виставка CES. Цьогоріч у січні Україна зробила великий прорив на CES 2025, представивши два павільйони з розробками 18 компаній. Основні напрямки включали ШІ, екологічні рішення, автоматизацію бізнесу, агроіндустрію та військові технології.
Правив бал штучний інтелект. Проєктами, що роблять рутинні процеси ефективнішими, стала автоматизація бізнесу. Наприклад, Pickpad розробила систему для ресторанів, яка за допомогою датчиків і машинного навчання оптимізує процес обробки замовлень. SoftEngi, зі свого боку, представила AI-платформу для роботи з контентом, що асистує в управлінні документами й таблицями та виконує функції автономного агента для закупівель.
Іншим важливим напрямком стали рішення для людей з обмеженими можливостями. Так, LUAZ Care презентувала електромобіль, спеціально адаптований для керування з інвалідного візка. Це не лише технологічний прорив, але й великий соціальний крок вперед. Завдяки AI платформа eXtra Vision перетворює медичні знімки у 3D моделі для планування операцій, а протези від стартапу SYLA адаптуються до ходи користувача. Ці інновації розширюють можливості медицини і піднімають Україну на новий рівень у застосуванні AI.
У свою чергу, Qudi показала маску з LED-анімацією, що відзеркалює емоції користувача. Хоча цей продукт здається менш практичним, він привернув увагу своїм дизайном і креативністю.
Військові технології як окремий акцент
Українські військові розробки, представлені на CES 2025, вразили міжнародну аудиторію технологічною досконалістю та інноваційним підходом. Дрони стали не лише інструментами оборони, але й джерелом ідей, що знаходять застосування у цивільному житті та формують майбутні тренди у технологічному секторі.
Окремо слід виділити військові розробки. Завдяки своїй універсальності справжнім хітом став дрон Vampire від SkyFall, прозваний росіянами “Баба-Яга”. Він здатен дистанційно мінувати, знищувати техніку й ретранслювати зв’язок. Vampire демонструє, як військові рішення можуть бути адаптовані для комерційного використання. Технології навігації, ШІ та системи управління, використані у таких дронах, застосовують у логістиці, сільському господарстві, інфраструктурному моніторингу та навіть у рятувальних операціях.
Ще одна інновація – FPV-камікадзе Shrike, створений для точкового ураження цілей. Цей високоточний інструмент здатний виконувати складні завдання з мінімальними ресурсами. Його розробка відкриває нові можливості для створення компактних і економічно ефективних літальних апаратів для використання у мирних цілях, наприклад, для віддаленої доставки медичних товарів або дослідження важкодоступних територій.
Щодо систем боротьби з дронами від компанії BlueBird, їхні детектори та засоби РЕБ цікаві як для військових структур, так і для комерційних підприємств, що прагнуть захиститися від безпілотників у цивільних умовах. Такі технології можуть стати у пригоді для безпеки в аеропортах, важливих об’єктах інфраструктури та навіть приватних підприємствах.
Екологічність і стійкість як тренд
Не менш важливими були інновації для сільського господарства. Стартап FarmFleet запропонував платформу для замовлення послуг дронів-обприскувачів, що допомагають фермерам ефективніше обробляти поля. Інший проєкт, Profeed, розробив систему для управління годівлею тварин, яка дозволяє налаштовувати раціон і контролювати витрати.
А HowCow презентував смарт-нашийники для корів, що відстежують їхній стан і оптимізують процес запліднення. Завдяки штучному інтелекту й розумним пристроям фермери можуть швидко виявляти проблеми зі здоров’ям тварин, знижуючи потребу у великих обсягах антибіотиків і оптимізуючи виробничі процеси. Це, у свою чергу, допомагає зберегти екосистему і підвищити екологічність молочного виробництва.
Ці рішення показують, як технології можуть трансформувати навіть такі традиційні сфери як фермерство. У топі на виставці була і тема екології.
Компанія Mosqitter презентувала екологічні пастки для комарів, що імітують запах людини, приваблюючи комах у спеціальну сітку. Вони не використовують хімікати, тому не забруднюють ґрунт і воду, і безпечні для людей і тварин. Це ефективний спосіб контролювати комарів і захищати біорізноманіття. Унікальність технології полягає в безпечності для бджіл і метеликів, які важливі для екосистеми.
Також слід відзначити стартап Beetless, який запроваджує технології боротьби зі шкідливими комахами на сільгоспугіддях. Пристрої цього стартапу замінюють пестициди, часто шкідливі для ґрунтової флори й фауни, використовуючи натомість безпечні для довкілля методи. Це дозволяє зберегти родючість ґрунтів і зменшити негативний вплив агроіндустрії на клімат.
Ще одна екологічна розробка — біорозкладна упаковка від S. Lab, створена на основі грибів і рослинних відходів. Такий матеріал є водостійким, легко переробляється і відповідає екологічним викликам сучасного світу.
Розробки, що покращують життя людей з інвалідністю та змінюють ставлення до інклюзивності
Однією з найяскравіших розробок стали біонічні протези, представлені компаніями Versi Bionics і SYLA. Протез руки від Versi Bionics вирізняється високим рівнем функціональності: кожен палець оснащений електромотором, що забезпечує високу точність рухів, а автоматичне обертання зап’ястя дозволяє користувачам виконувати складні маніпуляції. Протез також оснащений системами вібраційного та температурного відгуку, що значно покращує взаємодію з навколишнім світом. Компанія SYLA, у свою чергу, презентувала протез коліна, який використовує ШІ для адаптації до рухів користувача, запам’ятовує його звички та дозволяє комфортно пересуватися різними типами поверхонь. Такі розробки дають змогу людям із обмеженими можливостями не лише компенсувати фізичні обмеження, але й почуватися більш незалежними та впевненими.
Іншою значущою інновацією став електромобіль від LUAZ Care, спеціально розроблений для людей на візках. Мобільність, яку забезпечує електромобіль, або функціональність біонічних протезів дозволяють користувачам брати активну участь у житті спільноти, працювати, подорожувати та вести незалежний спосіб життя. Це допомагає суспільству побачити цінність кожної людини, незалежно від фізичних обмежень.
Такі розробки здатні суттєво змінити ставлення до інклюзивності у світі. По-перше, вони демонструють, що люди з інвалідністю не є обмеженими у своїх можливостях, якщо мають доступ до сучасних технологій. Наприклад, біонічні протези не лише виконують базові функції, але й розширюють межі фізичних можливостей, що може сприяти зменшенню стереотипів і упереджень у суспільстві.
По-друге, такі продукти сприяють інтеграції людей з інвалідністю у соціальне та професійне життя. І, нарешті, ці інновації створюють нові стандарти у сфері дизайну та технологій, орієнтованих на інклюзивність. Виробники по всьому світу можуть надихатися цими прикладами для створення більш доступних продуктів, що відповідають потребам різних груп населення.
Історії успіху засновників і команд, які стоять за технологіями
За кожною технологічною інновацією, представленою на CES 2025, – історії людей, які пройшли шлях від мрій до реальних змін у світі. Це не просто розробники чи інженери – це мрійники, борці та інноватори, чиї особисті випробування і прагнення зробили їх лідерами в своїх галузях.
Засновник Versi Bionics Дмитро завжди був зачарований технологіями. Але його справжня місія народилася після трагічної історії в його родині, коли його молодший брат втратив руку в автокатастрофі. Дмитро не міг спокійно дивитися на те, як брат пристосовується до нової реальності, і вирішив створити щось, що не просто компенсує втрату, а подарує нові можливості. Разом із невеликою командою ентузіастів він три роки працював над створенням біонічного протеза, вкладаючи кожну гривню, яку міг знайти. Зусилля виправдалися, коли перший прототип змінив життя його брата, дозволивши йому повернутися до активного життя. Це стало початком шляху, який привів Дмитра до глобальної арени.
З особистої трагедії почалася історія і в SYLA. Їхній головний інженер втратила колегу у війні, і ця втрата змусила її задуматися над тим, як можна зробити життя ветеранів більш повноцінним. Її команда вирішила працювати над створенням протезів, які були б не просто допоміжними, а інтелектуальними, здатними адаптуватися до індивідуальних потреб користувача. Війна, яка принесла біль, дала їм водночас силу й рішучість, що сьогодні підкорює серця на глобальному рівні.
Засновниця Mosqitter Анна виросла у маленькому селі на півдні України, де кожне літо перетворювалося на боротьбу з комарами. Вона пам’ятала, як її батьки використовували токсичні хімікати, які залишали запах і шкодили довкіллю. Коли Анна вирішила створити екологічну пастку для комах, вона згадала про ці дитячі відчуття безсилля перед природою. Її ідея народилася з бажання захистити не лише людей, але й навколишнє середовище. “Я хочу, щоб мої діти росли в світі, де технології не руйнують природу, а співіснують із нею,” – каже Анна, яка сьогодні веде переговори про вихід на ринки Африки та Південної Америки.
Олексій, засновник LUAZ Care, працював водієм таксі у Києві, коли став свідком ситуації, що змінила його життя. Чоловік на інвалідному візку, якому відмовили у поїздці через відсутність доступного транспорту, залишився на холоді. Олексій, який сам пережив травму хребта в молодості, не міг залишитися байдужим. Він задумав створити електромобіль, який би зробив мобільність доступною для кожного. Перше тестування відбулося на його старому гаражі, а сьогодні LUAZ Care збирається запустити виробництво з потужностями для глобального ринку.
Засновник S. Lab Ігор був завжди захоплений природою. Одного разу, під час походу Карпатами, він побачив, як гриби проростають на відходах, і ця природна магія надихнула його створити матеріал для упаковки, що не забруднює планету. “Природа вже створила ідеальні рішення. Нам просто потрібно їх правильно використати,” – каже Ігор. Його компанія починалася у невеликій лабораторії, де перші експерименти проводилися на кухонних каструлях. Сьогодні його упаковку замовляють великі міжнародні бренди.
Несподіваною зіркою виставки стала маска зі світлодіодами від Qudi. Але за нею стоїть історія молодого дизайнера Максима, який завжди хотів допомагати людям виражати свої емоції. Втративши через пандемію можливість подорожувати та спілкуватися наживо, він задумав створити продукт, який дозволить людям передавати свої почуття навіть через технології. Його маска стала символом творчості й технічного прогресу.
Ці історії демонструють, що за кожною великою технологією стоїть маленька, часто болюча особиста подія, а дала поштовх до змін. Їхній шлях до глобального рівня – це не лише про бізнес, а про бажання змінити світ на краще. CES 2025 показала, що українські розробники не лише створюють продукти, але й надихають своїм прикладом, як перетворити особисту драму в інновацію, яка змінює життя мільйонів.
Тетяна Вікторова