Під час повномасштабної війни з РФ українські інженери та науковці посилено працюють над виготовленням і вдосконаленням озброєння для ЗСУ. Наша країна стала “бойовою лабораторією для пошуку дешевих, але ефективних рішень”. Це стосується використання артилерії, безпілотників, роботів, предметів побуту для військових, обладнання та біоматеріалів для військової медицини тощо.
Так, Національна академія наук України запровадила цільову науково-технічну програму, в межах якої отримано більше сотні дуже важливих результатів. Зокрема, створено перші вітчизняні зразки прозорої броні, які відповідають стандартам НАТО, радіолокаційну станцію Х-діапазону та систему виявлення безпілотних літальних апаратів, маскувальні композиційні покриття, розробила нові елементи радіо- та оптоелектроніки для вітчизняної зброї. Чимало розробок спрямовано на підвищення тактико-технічних характеристик зброї, боєприпасів, ракетних систем, збільшення рівня балістичного захисту, живучості елементів конструкції техніки.
У березні 2024 року на Бахмутському напрямку було зафіксовано перший в історії випадок битви роботів – українські дрони знищили російські наземні робо-платформи. Він став символом нової ери військових технологій та підтвердив важливість розвитку робототехніки в Україні. Українські інженери активно працюють над створенням власних бойових роботів, які вже довели свою ефективність на полі бою. Сотні українських наземних безпілотників виконують різноманітні завдання: проводять розвідувальну роботу, підривають мости, мінують та розміновують території, доставляють вантажі, евакуюють поранених та навіть знищують ворога.
Початок серійного виробництва робо-платформ
За словами одного з розробників, інтерес до наземних робо-платформ з боку командування з’явився навесні 2023 року, коли командувач Сухопутних військ (зараз – головнокомандувач ЗСУ) Олександр Сирський організував проведення перших випробувань з десятком виробників. В результаті виробничі компанії почали вкладати гроші в створення наземних безпілотників різних типів.
“Замовлень від держави поки не маємо, але працюємо з військовими частинами. Постачаємо до 100 роботів-камікадзе та роботів-мінерів і по чотири роботи-евакуатори на місяць. Щотижня навчаємо 15-20 військових операторів”, – розповів керівник відділу розробки роботів Ratel Тарас Остапчук.
Виробник роботів “Шабля” і “Рись” уже підписав контракт із Держспецзв’язку і теж щомісячно постачає на фронт десятки платформ і турелей. Проте це одиничні випадки. Більшість розробників досі проходять випробування або чекають на підписання угод. Навіть після проходження випробувань отримати державне замовлення в Україні складно, адже користь продукту потрібно довести військовим на полі бою. Гостро стоїть і питання грошей. Український ВПК може виготовити втричі більше зброї, ніж здатна законтрактувати держава. Однак експорт зброї закритий, тому частина виробників, імовірно, залишиться без контрактів.
Багатофункціональні роботи: універсальні солдати на полі бою
Українські розробники активно працюють над створенням багатофункціональних роботів, здатних виконувати різноманітні завдання. Одним із яскравих прикладів є робот “Ironclad”, який може використовуватися для логістики, евакуації, розвідки та вогневої підтримки. Його успішне застосування на передовій підтверджує ефективність такого підходу, але українці на цьому не зупиняються. Ще у 2023 році Олександр Наваренко, який входить до складу 3-ї окремої штурмової бригади, розробив два прототипи безпілотних наземних транспортних засобів (БНТЗ), призначених для допомоги військам на передовій у їхніх небезпечних штурмових місіях.
Перша версія скидала протитанкові міни, які, за словами Наваренка, поранили російських військових. Друга, яка ще не пройшла випробування на полі бою, може безшумно наближатися до ворожих позицій на будь-якій місцевості й стріляти з гранатометів. На відміну від безпілотників, які вже стали повсюдним і незамінним інструментом війни з обох сторін, безпілотним наземним апаратам ще належить стати невіддільною частиною бойових дій у російсько-українській війні.
Роботи-камікадзе: новий вимір асиметричної війни
Роботи-камікадзе, такі як “Ratel S”, стали новим виміром асиметричної війни. Вони дозволяють завдавати точних ударів по ворожих цілях, мінімізуючи ризики для особового складу. Застосування таких роботів на передовій вже довело свою ефективність, зокрема, у підриві мостів та ворожих укріплень. Український наземний робот Ratel S успішно пройшов польові випробування. Тепер буде запущено серійне виробництво. Відзначається, що розробка створена українськими фахівцями в рамках Defense Tech-розробок Brave 1.
Робот Ratel S, оснащений спеціальним відсіком для протитанкової міни та бойовим модулем, що дозволяє оператору підірвати ворожу техніку з безпечної відстані, вже пройшов польові випробування у 2023 році та запущений у серійне виробництво, довівши свою ефективність на полі бою. Ця роботизована платформа, яка може розігнатися до 24 км/год та має дальність використання 6 км, працює без підзарядки до 2 годин, а також може бути адаптована для використання з мінометними мінами.
Згодом воїни 63-ї ОМБр показали, як вони вправно завдали удару по росіянах за допомогою робота-камікадзе. Українські військові побачили, що росіяни пересуваються в окопах між бліндажами й направили туди колісний безпілотник. Далі робот під’їхав до їхньої позиції, зупинився над укриттям і вибухнув. На відео видно, що НРК завдав чималої шкоди ворожому укріпленню.
Роботи-сапери: підвищення безпеки розмінування
Розмінування територій завжди було одним з найнебезпечніших завдань для військових. 3 травня Державна Прикордонна Служба показала унікального робота-сапера. Інженерний підрозділ прикордонників, який щодня знешкоджує вибухонебезпечні предмети, а також знайдені ворожі міни та FPV-дрони переналаштовує і використовує проти російських окупантів, використовує робота. Робот допомагає дистанційно розміновувати та заміновувати територію, за потреби евакуювати поранених з поля бою. Його камера нічного бачення дає змогу працювати роботу в темний час доби.
Також у Запоріжжі, у “Школі робототехніки”, розробили унікального робота-сапера, який здатен значно полегшити роботу військових та рятувальників у небезпечних зонах. Цей дистанційно керований пристрій може обстежувати заміновані території та безпечно вивозити вибухонебезпечні предмети.
Робот оснащений спеціальним маніпулятором, здатним підіймати вантажі до 2 кг, а також має декілька видів захватів для роботи з різними предметами. Він пересувається на відстань до 300 метрів, досліджуючи місцевість за допомогою камер, щоб виявити небезпечні об’єкти, такі як міни, нерозірвані снаряди чи уламки ракет.
Особливістю робота є його здатність працювати в умовах, де присутні залишки електроніки, що створює додатковий ризик детонації. Завдяки цьому роботу можна доручити вирішення складних завдань з мінімальним ризиком для людського життя.
Створення робота стало можливим завдяки спільним зусиллям інженерів, викладачів та учнів “Школи робототехніки”. Вартість проєкту склала близько 200 тисяч гривень, які були зібрані за допомогою небайдужих громадян. Попри те, що робот значно дешевший за іноземні аналоги, його виробництво займає близько трьох місяців через брак деяких комплектуючих. Проте, перший серійний екземпляр вже успішно передано до відділу вибухотехнічної служби Національної поліції Херсонської області.
Перспективи розвитку та виклики
Українська військова роботизація, що перебуває на стадії активного розвитку, з випробуваннями близько 50 наземних роботів та перспективою їх масового впровадження, відкриває нові можливості на полі бою, водночас породжуючи етичні та юридичні питання щодо автономності та відповідальності за дії роботів.
Впровадження наземних роботів та інших новацій є важливим кроком у розвитку військових технологій та підвищенні ефективності української армії, бо допомагає ЗСУ підвищити точність ураження цілей противника, розширити можливості ведення бойових дій, а саме головне – дозволяє знизити втрати серед особового складу.
