Аліменти та відповідальність: як українське законодавство карає боржників. Частина 1

Відповідальність за несплату аліментів на дитину — це питання, яке має важливе значення не тільки з юридичної, але й з моральної точки зору. Кожна дитина має право на належне матеріальне забезпечення від обох батьків, незалежно від їхніх особистих стосунків чи життєвих обставин. Однак, на жаль, багато боржників нехтують своїм обов’язком, що може мати серйозні наслідки для добробуту дитини. У рамках українського законодавства існує чіткий механізм відповідальності за несплату аліментів, включаючи як адміністративні, так і кримінальні заходи.

Юристи адвокатського об’єднання “Репешко і партнери” коментують, які наслідки чекають на тих, хто ігнорує свої обов’язки, та як держава контролює цей процес.

Сімейне життя зазвичай починається чудово – метелики в животі, квіти, поцілунки, прогулянки до пізньої ночі, потім весілля, народження дитини…. А ось надалі у всіх своя історія, яка відбувається зовсім по різному.

В нашій практиці відбувся цікавий випадок. До нас  у 8 годину ранку зателефонував клієнт, якого цікавило тільки одне питання – а що, мені вже зараз потрібно платити аліменти?! Я думав коли дружина подасть до суду…. Ну мало того, що, мабуть таке глобальне та термінове питання ніяк не могло почекати до десятої години ринку чи до обіду, ще хочеться спитати у такого чоловіка – а що, дитина не хоче їсти поки мати не звернеться за аліментами до суду? Чи хвороба почекає, поки тато аліменти перерахує…

Як відомо, відповідно до статті 180 Сімейного Кодексу України (СК України) батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Єдиний випадок, коли батьки звільняються від обов’язку утримувати дитину передбачений статтею 188 СК України та зазначає: “Батьки можуть бути звільнені від обов’язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби”. Отже, обов’язок утримувати неповнолітню дитину лежить на її батьках автоматично. У разі, якщо один з батьків ухиляється від такого обов’язку, включається примусовий механізм – через суд отримується наказ на стягнення аліментів або виконавчий лист за результатом розгляду позовної заяви про стягнення аліментів.

Але деякі громадяни навіть після цього продовжують ухилятися від сплати аліментів з різних причин. Більшою мірою це стосується чоловіків, але зараз є безліч судових рішень про визначення місця проживання дитини з батьком або про позбавлення матері батьківських прав, а отже боржником може бути не тільки батько, але й мати дитини.

За несплату аліментів особа може бути притягнена до трьох видів відповідальності:

• цивільної;
• адміністративної;
• кримінальної.

Зазначимо, що отримувачеві аліментів не потрібно обирати, до якого ж саме виду відповідальності притягнути нерадивого платника. Притягувати можливо та необхідно до усіх видів відповідальності одночасно!

Цивільна відповідальність

Згідно з СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

У разі застосування до особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України “Про виконавче провадження”, максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених цією статтею.

У разі прострочення оплати додаткових витрат на дитину з вини платника він зобов’язаний на вимогу одержувача додаткових витрат сплатити суму заборгованості за додатковими витратами з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних із простроченої суми. При чому платник додаткових витрат вважається таким, що прострочив оплату, якщо він не виконав свій обов’язок щодо оплати додаткових витрат у строк, встановлений рішенням суду або за домовленістю між батьками, а в разі їх відсутності або у разі невстановлення такого строку – після спливу семи днів після пред’явлення відповідної вимоги одержувачем додаткових витрат, який фактично їх оплатив.

На жаль, даний вид відповідальності не настає автоматично. Аби отримати виплаті у зв’язку із заборгованістю, потрібно звернутися до суду з відповідною позовною заявою. Зазначимо, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів чи їх індексацію. Водночас обов’язково на руках потрібно мати  довідку з відповідної виконавчої служби про розмір заборгованості та бажано копію наказу або рішення суду про стягнення аліментів. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів. Це, як то кажуть, покарання гривнею. Інші види відповідальності є вже більш жорсткими.

Адміністративна відповідальність

Кодекс України про адміністративні правопорушення містить статтю 183-1 в якій зазначено:

“Несплата аліментів на утримання дитини,…. що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, – тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.

Несплата аліментів на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, – тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.

Повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, – тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від двохсот сорока до трьохсот шістдесяти годин”.

Під повторним вчиненням правопорушення у цій статті слід розуміти невжиття особою заходів щодо сплати аліментів протягом двох місяців з дня відбуття адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, призначеного з підстав, передбачених цією статтею.

У разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.

Суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких та перелік об’єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначає відповідний орган місцевого самоврядування. Дані роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).

З урахуванням воєнних дій на території України, існує орієнтовний перелік суспільно корисних робіт, що виконуються в умовах воєнного стану, який міститься у додатку до Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України  від 13.07.2011 р. № 753, а саме:

• Ремонтно-відновлювальні роботи, насамперед роботи, що виконуються на об’єктах забезпечення життєдіяльності.
• Розбір завалів, розчищення залізничних колій та автомобільних доріг.
• Будівництво захисних споруд цивільного захисту, швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту та створення найпростіших укриттів, протизсувних, протиповеневих, протиселевих, протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального призначення.
• Ремонт і будівництво житлових приміщень.
• Роботи з підтримання у готовності захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням та їх експлуатації, пристосування існуючих наземних або підземних приміщень під найпростіші укриття.
• Вантажно-розвантажувальні роботи, що виконуються на залізницях, у портах тощо.
• Сільськогосподарські роботи (весняно-польові роботи, збирання врожаю, сінокосіння).
• Надання допомоги населенню, насамперед особам з інвалідністю, дітям, громадянам похилого віку, хворим та іншим особам, які не мають можливості самостійно протидіяти несприятливим факторам техногенного, природного та воєнного характеру.
• Організація забезпечення життєдіяльності громадян, що постраждали внаслідок бойових дій.
• Роботи із забезпечення сталого функціонування об’єктів підвищеної безпеки на випадок надзвичайних ситуацій.
• Роботи, пов’язані з підтриманням громадського порядку.
• Упорядкування, відновлення та благоустрій прибережних смуг, природних джерел та водоймищ, русел річок, укріплення дамб, мостових споруд.
• Заготівля дров для опалювального сезону.
• Ліквідація стихійних сміттєзвалищ та облаштування полігонів твердих побутових відходів.

Даний перелік є орієнтовним, а конкретні види суспільно корисних робіт залежать від потреб окремо взятого  регіону. Трапляються непоодинокі випадки, коли найчастіше людей залучають до розвантаження гуманітарної допомоги; заготівлі дров для населення; облаштування підвальних приміщень у багатоповерхових будинках, школах під укриття; ремонтно-відновлювальних робіт у приміщеннях соціальної сфери тощо. При цьому в даний час зазначений вид робіт актуальний для країни як ніколи та на працівників завжди є попит.

Ще одна неприємна для “ухилянтів від сплати аліментів” санкція міститься в Постанові Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 “Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива” з наступними доповненнями та змінами:

“Житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо у складі домогосподарства або у складі сім’ї члена домогосподарства є особи, які, за даними Єдиного реєстру боржників, мають заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів понад три місяці (крім осіб, заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів яких погашається частинами за рішенням суду, осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти, осіб, які є алко- або наркозалежними, що підтверджується довідкою від лікаря, осіб, до яких застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), осіб, до яких застосовуються запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою)”.

Отже, в такому випадку під санкції підпадають вже й члени родини боржника аліментів.

Перевірити чи є особа в Реєстрі боржників можливо за посиланням.

Наразі ми розповіли тільки про половину санкцій, які можуть бути накладені на особу, яка не сплачує аліменти. Крім кримінальної відповідальності надалі ми прокоментуємо інші адміністративні важелі, які містяться в Законі України “Про виконавче провадження”. Там є як обмеження, так й заходи фінансового впливу.