Соціальна

Кадровий голод в Україні: наслідки війни, мобілізації та еміграції

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року призвело до загибелі та поранення десятків тисяч людей. Мільйони українців були змушені покинути свої домівки та стати внутрішньо переміщеними особами і біженцями. Чоловіки призовного віку мобілізовані до армії, що призвело до скорочення робочої сили. Зараз в державі настав катастрофічний кадровий голод.

Як мобілізація вплинула на ринок праці?

Ще у липні 2022 екс-міністр оборони України Олексій Резніков під час конференції заявив, що в Україні у ЗСУ служать до 70 тисяч осіб, прикордонники – до 60 тисяч, Нацгвардія – до 90 тисяч, Національна поліція – до 100 тисяч. На початку 2024 року Президент Володимир Зеленський заявив, що наразі українська армія налічує приблизно 880 тисяч військовослужбовців. Майже всі ці люди працювали фахівцями різних сферах, але після початку повномасштабної війни вони пішли захищати свої домівки.

Звісно, мобілізація призвела до вилучення з ринку праці значної кількості працездатних осіб, що спричинило дефіцит кадрів у багатьох сферах вітчизняної економіки. Це стосується таких галузей, як будівництво, транспорт, сільське господарство, медицина, освіта та інші. Крім того, багато жінок змушені були взяти на себе додаткові зобов’язання, пов’язані з доглядом за дітьми, домом та роботою, адже чоловіки пішли на фронт. Все це призвело до зростання гендерної нерівності та викликало нові соціальні виклики.

Еміграція

Уже третій рік мільйони українців, які покинули свої домівки після початку війни, живуть за кордоном. Центр економічної стратегії (ЦЕС) втретє провів дослідження, щоб дізнатися, ким є ці люди, у яких умовах вони живуть та чи планують повертатися, а також як їх неповернення може вплинути на українську економіку та демографію Для цього вивчення цих питань були використані дані опитування українських біженців, проведеного дослідницькою агенцією Info Sapiens на замовлення ЦЕС, у рамках якого було проведено три хвилі опитувань. В останній хвилі (грудень 2023 року – січень 2024 року) відповісти на запитання дослідників погодилася 1 000 українців, які перебувають за кордоном (крім тих, хто перебуває в Росії чи Білорусі).

Результати опитування є неоптимістичними: дедалі менше українців хочуть повертатися додому і більше з них асимілюються в країнах поки що тимчасового перебування. Як можна змінити їх точку зору?

За розрахунками ЦЕС, у кінці січня 2024 року за кордоном перебували 4,9 млн українських біженців. З них близько 3,3 млн перетнули західний кордон України, Найбільше українців виїхало на початку великої війни: лише за березень 2022 року через західні кордони Україну залишили на 3 млн більше осіб, ніж в’їхали. Більшість з них обрали країни Євросоюзу, зокрема Німеччину (1,3 млн), Польщу (950 тис.) та Чехію (380 тис.). Лише за 2023 рік різниця між кількістю виїздів та повернень склала 160 тисяч осіб.

Дослідження Центру економічної стратегії (ЦЕС) показує, що переважна більшість біженців – це жінки (65%). Зменшується частка дітей, адже багато родин зуміли влаштувати їх до навчальних закладів за кордоном. Найбільше виїхали мешканці східних та південних регіонів, які найбільше постраждали від російської агресії. Тривожним є те, що 70% опитаних біженців мають вищу освіту. Це втрата для українського інтелектуального та професійного потенціалу. Близько половини біженців вже працевлаштовані за кордоном. Найбільші можливості працевлаштування пропонують Словаччина, Чехія та Британія.

ЦЕС прогнозує, що від 1,4 до 2,3 мільйонів українців можуть залишитися за кордоном. Це призведе до втрат кваліфікованих кадрів та зниження ВВП України на 3,9-6,3% щорічно. Окрім того, погіршується демографічна ситуація. Україна втрачає молодих та працездатних людей, що негативно впливає на довгострокові перспективи розвитку країни.

Шляхи вирішення

Ситуація з українською еміграцією є критичною. Влада має діяти рішуче, аби запобігти демографічній та економічній кризі. Для стимулювання повернення біженців необхідні комплексні заходи:

  • Гарантування безпеки.
  • Створення нових робочих місць з гідною заробітною платою.
  • Підтримка малого та середнього бізнесу.
  • Покращення умов життя в Україні.
  • Запровадження державних програм стимулювання повернення
  • Важливо також підтримувати зв’язок з українською діаспорою за кордоном та розробити програми, які б заохотили співвітчизників повернутися і допомогти відбудовувати країну.
ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Гендерний баланс: жінки в армії та ринку праці

Необхідні спільні зусилля влади, бізнесу та громадянського суспільства, щоб зберегти чисельність українського народу в нашій державі та створити умови для його повернення. При цьому одним із головних завдань повинне стати відродження економіки, створення підприємств і, відповідно, робочих місць.

Яких професій найбільше не вистачає в Україні?

Щороку в Україні кількість спеціалістів скорочується. Це стосується як кваліфікованих робітників, так і фахівців з вищою освітою. Аналітики ринку праці в Україні фіксують тривожну тенденцію: хронічний брак кваліфікованих фахівців на вакансії стає все більш гострою проблемою, так як більша їх частина вже знайшла собі роботу за кордоном.

Згідно з дослідженням кадрових порталів, зокрема – Work.ua, роботодавцям дедалі складніше знайти кандидатів, які відповідають їхнім вимогам. Ця ситуація змушує компанії шукати нові підходи до пошуку та працевлаштування. Одною з ключових стратегій є розширення кола потенційних кандидатів. Компанії стають більш відкритими до співпраці з людьми різного віку, досвіду та походження. Це стосується, зокрема, ветеранів та людей з інвалідністю. Роботодавці усвідомлюють, що ці категорії людей можуть володіти цінними навичками та досвідом, які можуть бути корисними для їхнього бізнесу. У жовтні 2023 року бізнес активно використовував збільшення зарплат для залучення та утримання кваліфікованих кадрів. Середня зарплата по країні за цей місяць зросла на 3% і досягла 18 000 грн.

На зображенні представлено графік, який ілюструє динаміку кількості вакансій в Україні з січня 2022 року по січень 2024 року. Найбільше зростання вакансій спостерігається у перші місяці 2022 року, коли багато людей втратили роботу через пандемію COVID-19. У 2023 році темпи зростання кількості вакансій дещо сповільнилися, але все ж таки залишалися позитивними. У січні 2024 року кількість вакансій досягла свого максимуму за весь період з 2022 року. Важливо зазначити, що на графіку не відображено динаміку кількості шукачів роботи. Тому не можна однозначно стверджувати, чи є на ринку праці дефіцит кадрів.

Кадровий голод в Україні: наслідки війни, мобілізації та еміграції
Фото: www.work.ua

Згідно з дослідженням Work.ua, за останній рік на ринку праці України з’явилися нові тренди: зростання попиту на професії, пов’язані з обороною та безпекою. Це стосується таких професій, як військові, медики, поліцейські, рятувальники та інші. Також зниження попиту на професії, пов’язані з туризмом та розвагами. Це пов’язано з тим, що багато людей перестали подорожувати та відвідувати розважальні заклади через війну. Все більше українців почали шукати роботу онлайн, адже більшість людей мусили працювати з дому через війну. Крім цього, роботодавці все більше шукають кваліфікованих IT-фахівців. Багато українських IT-компаній перемістили свою діяльність за кордон або розширили свою присутність в онлайн-середовищі.

Багато людей, які втратили роботу через війну, змушені були перекваліфікуватися та опанувати нові професії.

Кадровий голод в Україні: наслідки війни, мобілізації та еміграції
Фото: www.work.ua

В Україні знижується кількість логопедів. Найгіршою в державі є ситуація з логопедами. За останній рік кількість логопедів значно скоротилася, що призвело до того, що 500 дітей з порушеннями мови не мають можливості отримати необхідну допомогу. На жаль точна статистика щодо скорочення кількості логопедів за останній рік наразі недоступна. Проте, за даними Міністерства освіти і науки України, у 2021 році в закладах дошкільної та загальної середньої освіти працювало 7 748 логопедів. Це на 10% менше, ніж у 2020 році.

Чому в Україні дефіцит логопедів?

  • Низький рівень заробітної плати: багато потенційних логопедів обирають інші професії, де їм пропонують кращі умови праці.
  • Несприятливі умови праці: деякі логопеди стикаються з перевантаженням роботою, нестачею ресурсів та низьким рівнем соціальної підтримки.
  • Відсутність стимулів для професійного розвитку: не всі логопеди мають можливість удосконалювати свої навички та знання через брак фінансування або доступних програм навчання.
ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Як війна в Україні вплинула на сімейні відносини

На дефіцит логопедів також впливає зростання кількості дітей з порушеннями мовлення. Згідно з інформацією освітнього омбудсмена України за останні 5 років кількість дітей з особливими освітніми потребами (ООП) збільшилася майже у 2,5 раза – з 4655 вихованців у 2019 році в закладах дошкільної освіти до 11285 вихованців у 2024 році, та більш як удвічі – з 18643 учнів з ООП в закладах загальної середньої освіти у 2019 році до 40354 учнів у 2024 році. Тому щороку зростає навантаження на працівників закладів освіти, в тому числі логопедів, які працюють з дітьми з особливими освітніми потребами.

Крім того, держава не виділяє достатньо коштів на оснащення кабінетів та оплату праці логопедів. Нерідко навчальні програми не відповідають сучасним потребам та не готують фахівців до роботи в реальних умовах. Не існує чіткої візії розвитку логопедичної допомоги в Україні, що призводить до неефективного використання ресурсів та фрагментації послуг. Війна призвела до міграції логопедів з України, де вони мають значно кращі умови праці, що погіршило дефіцит фахівців.

Велика кількість дітей, постраждалих від війни, потребують логопедичної допомоги, що додатково навантажує існуючу систему. Важливо зазначити, що дефіцит логопедів – це не лише українська проблема. Ця проблема спостерігається у багатьох країнах світу. Проте, в Україні вона має особливо гострий характер через вищезазначені причини.

Також війна призвела до того, що на ринку праці з’явилося багато вакансій, які раніше були не затребувані. Це стосується таких професій, як: водії вантажних автомобілів, будівельники, сільськогосподарські працівники, робітники на заводах та фабриках. Ці професії не завжди потребують високої кваліфікації, але вони пропонують стабільний заробіток. Це може бути хорошим варіантом для людей, які шукають роботу після війни.

Згідно з дослідженням Work.ua, за останній рік найбільш затребуваними є IT-фахівці, медики, водії, будівельники та сільськогосподарські працівники. Зростає попит на онлайн-професії, такі як веб-розробники, SMM-спеціалісти та копірайтери.

Загальна кількість вакансій склала 102 750. Найбільше вакансій розміщено у п’яти областях: Київській, Дніпропетровській, Львівській, Одеській та Харківській.

Війна внесла суттєві корективи в життя українців, зокрема й на ринку праці. Багато людей втратили роботу через бойові дії, інші ж змушені були змінити сферу діяльності. Водночас ЗСУ потребують нових кадрів для захисту країни. Щоб полегшити пошук роботи та залучити більше людей до лав ЗСУ, у грудні 2023 року на Work.ua розпочав роботу проєкт з військового рекрутингу. За два місяці його існування понад 2400 вакансій розмістили 432 підрозділи.

Слід зазначити, що кількість вакансій для ЗСУ стрімко зростає, військові підрозділи потребують фахівців з різних сфер, адже окрім бойових, є й багато небойових вакансій. Найбільше пропозицій у категоріях “Охорона, безпека”, “Транспорт, автобізнес”, “Телекомунікації та зв’язок”, “Медицина, фармацевтика” та “Робочі спеціальності, виробництво”. Ще 73% вакансій не вимагає досвіду роботи, що робить їх доступними для широкого кола людей. При цьому ЗСУ пропонують роботу не лише чоловікам, але й жінкам. Гендерний баланс серед шукачів майже однаковий: 51% чоловіків та 49% жінок.

Найактивніші у військовому рекрутингу люди віком від 35 до 44 років. Проте, є багато вакансій, які цікавлять як молодь, так і людей старшого віку. Мешканці всіх регіонів України активно відгукуються на вакансії ЗСУ. Важливо зазначити, що конкуренція за вакансії у ЗСУ не нижча, ніж на ринку праці загалом. У січні 2024 року на пропозиції роботи від військових підрозділів надійшло 20 519 відгуків від шукачів.

Взагалі, дефіцит кадрів має негативні наслідки для економіки України, він призводить до зростання цін на товари та послуги, зниження якості продукції, скорочення темпів економічного зростання.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку