Політична

Конституція на папері: чи виконуються її положення

28 червня в Україні відзначається День Конституції – єдине державне свято, яке в ній закріплене. Цьогоріч, як і в 2022-2023 роках, нам доводиться відзначати День Конституції в умовах повномасштабної війни.

У перших двох статтях Конституції йдеться, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, а її територія в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою. Попри це РФ грубо порушила ці конституційні норми, розв’язавши війну та окупувавши українські міста і села.

В Україні право на життя закріплене статтею 27 Конституції України:

“Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя…”.

Однак РФ порушила і цю конституційну норму, лишаючи тисячі українців життя.

Як виконуються статті Конституції всередині держави

Президент Зеленський у зверненні на честь Дня Конституції заявив:

“І з перших хвилин війни мільйони людей довели, що для них Україна справді на першому місці. Всі, хто думав у першу чергу не про себе. Хто розуміє, що в часи війни на перший план виходить ключовий обов’язок. 17-та стаття Конституції: захист України – це найважливіші функції держави і справа всього українського народу. Відданість цьому щодня доводять мільйони українців. Герої на передовій і ті, хто важко працює для зміцнення держави. Українці, які змінили своє життя, змінили свою професію, але не змінили свій вибір на користь свободи, України, Європи”.

Дійсно, українці героїчно захищають свою державу, виконуючи свій конституційний обов’язок згідно статей 17 та 65, та навіть просто з власної ініціативи допомагають нашим військовим, чим тільки можуть.

Однак, окрім обов’язків, другий розділ Конституції України визначає також права і свободи українців. Водночас у статті 64 наголошується, що деякі з них в умовах воєнного стану можуть обмежуватися із зазначенням строку дії цих обмежень. Однак обмеження прав і свобод часто здійснюються без належного обґрунтування та всупереч конституційним нормам.

При цьому не можуть бути обмежені наступні права і свободи, передбачені статтями Конституції 24, 25, 27−29, 40, 47, 51, 52, 55−63:

  • заборона обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, включно з гендерними;
  • заборона позбавлення громадянства і права змінити громадянство, вигнання або видання іншій державі, забезпечення захисту громадян, що перебувають за кордоном;
  • заборона піддання катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує гідність поводженню чи покаранню;
  • обмеження свободи та особистої недоторканності;
  • обмеження недоторканності житла;
  • права на житло;
  • права щодо шлюбу, сім’ї, дитинства, материнства і батьківства;
  • обмеження рівності дітей у своїх правах, заборону насильництва над ними та їх експлуатацію;
  • щодо захисту прав і свобод, прав на судовий захист, прав на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди;
  • щодо зворотної дії в часі законів та нормативно-правових актів;
  • права на професійну правничу допомогу;
  • права невиконання очевидно злочинних розпоряджень чи наказів;
  • презумпції невинуватості тощо.
ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Чим більше ми шукаємо ворогів, тим більше у нас їх буде

Не зважаючи на це, ціла низка прийнятих законів йде всупереч вимог Конституції України, або створює правові колізії, порушуючи права українців. Так, Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець вважає, що закон про мобілізацію має декілька пунктів, які порушують норми української Конституції.

“Я напряму показав, що ТЦК – це є військові підрозділи. Згідно з нашою Конституцією, військові підрозділи не можуть брати участь в обмеженні прав громадян України, навіть якщо юридично у нас введений воєнний статус. Це пряма норма нашої Конституції… В Україні органи, які перевіряють документи громадян, це Національна поліція, Держприкордонслужба та Нацгвардія”, – заявив омбудсмен.

Ще одним зауваженням Лубінця є пункт, згідно якого керівник ТЦК своїм рішенням може впливати на те, чи буде громадянин України розпоряджатись своїм майном в повному об’ємі, чи ні.

“Це нонсенс, коли військовий приймає рішення, що хтось не може продати свою квартиру. Для цього, знову ж таки, є відповідні органи виконавчої влади. Прописуйте це, якщо ви через цю призму хочете збільшити потік мобілізованих в Україні”, – вважає Лубінець.

Незаконні дії працівників ТЦК щоденно висвітлюються у ЗМІ та соцмережах, однак поки що вони продовжують порушувати норми Конституції, а також ігнорують вимоги чинного законодавства.

Які ще конституційні норми порушуються

Стаття 8 Конституції наголошує “В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу”. На практиці, рішення Конституційного Суду не завжди виконуються, а деякі законодавчі акти суперечать конституційним нормам.

Стаття 19 визначає: “Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України”. Однак влада часто перевищує свої повноваження або діє всупереч законодавству, що підриває довіру громадян до державних інституцій.

У стаття 21 визначено: “Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах”. Попри це, рівність прав і можливостей часто порушується в реальному житті, зокрема через дискримінацію за ознаками статі, віку, соціального статусу. Крім того, нещодавно було прийнято закон про запровадження англійської мови, який закриє можливості для працевлаштування тих, хто не знає англійську мову.

Стаття 27 наголошує: “Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя”.  Також стаття 28 визначає: “Кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню”. Нажаль, катування і жорстоке поводження з боку правоохоронних органів до сих пір залишаються серйозною проблемою. До цього слід додати випадки з поведінкою працівників ТЦК.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Який шлях має обрати Україна: дорогу до ЄС чи реформи Хав'єра Мілея?

Стаття 34 гарантує свободу слова та вільне вираження поглядів. Однак, журналісти часто стикаються з цензурою, погрозами, нападами та тиском з боку влади та олігархів. Наприклад, вбивство журналіста Павла Шеремета, яке досі не розслідувано належним чином. Теж саме стосується і публіциста, шеф-редактора видання “Сегодня” Олеся Бузини.

Стаття 46 гарантує право українців на соціальний захист. Проте, багато громадян, особливо пенсіонери та вразливі верстви населення, не отримують належного забезпечення. Досить часто є затримки з виплатою пенсій та соціальної допомоги, особливо у прифронтових районах, не завжди їх сплачують в повному обсязі, особливо у віддалених регіонах. Також із затримками виплат стикаються ВПО, а багато хто з них їх зовсім лишився попри війну, яка триває.

Стаття 55 гарантує право українців на захист своїх прав і свобод у суді. Однак на практиці нерідко виникають проблеми з доступом до правосуддя, зокрема через затримки у розгляді справ, корупцію та політичний тиск на суддів. Наприклад, затягування розгляду справ Майдану, де потерпілі та родини загиблих досі чекають на справедливе правосуддя. У той же час, всі бачать, як топ-чиновники-корупціонери звільняються від відповідальності за свої злочинні дії. При цьому стаття 24 наголошує: “Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками”. Тобто, виходить, що перед законом у нас далеко не всі рівні, є рівніші, а конституційні таким чином норми порушуються.

У той же час стаття 126 проголошує незалежність судової влади. Проте, на практиці, вона все ще залишається залежною від органів державної влади та політичних впливів. Прикладом цього є вплив на суддів Конституційного Суду у важливих справах.

Випадки порушення конституційних норм можна ще продовжувати. Наприклад, нещодавні нововведення Міністерства освіти і науки України щодо аспірантів є незаконними і порушують відразу три статті Конституції (ст.ст. 24,64,53), знищуючи науку в Україні.

А як виконується стаття 3 Конституції України “Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави”, всім і так добре відомо.

Отже, зі святом Вас, дорогі українці!

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку