Коментарі юристів

Останні нововведення у військовому законодавстві: роз’яснення юристів

В сучасних умовах військове право стало однією з найбільш динамічних та значущих галузей, яка перебуває у постійному процесі змін і адаптації. Реалії сьогодення вимагають не лише вдосконалення законодавства, але й його оперативного застосування на практиці. Це стосується як військовослужбовців, так і військовозобов’язаних громадян, чиї права і обов’язки в умовах воєнного стану зазнають значних трансформацій. Нещодавні зміни у військовому законодавстві вимагають підвищення правової грамотності громадян. Якщо раніше більшість питань, пов’язаних із військовою службою, стосувалася лише вузького кола осіб, то зараз вони стосуються практично кожної української родини.

Щоб допомогти українцям краще розібратися у найактуальніших питаннях військового права, ІА «ФАКТ» звернулося до юристів адвокатського об’єднання «Репешко і партнери» за коментарями. Вони детально пояснили, які останні зміни відбулися та чому вони важливі.

Дійсно, жодна з галузей права на поточний момент не має так багато змін, як військове. Це цілком зрозуміло, бо ще п’ять років тому мало хто знав що воно таке військове право та навіщо воно. Окремі питання виникали з 2014 року, але  масового характеру як зараз вони не набули. Скажемо більше, ще в 2000-х роках в Україні існували окремі військові прокуратури зі слідчими відділами та окремі військові суди. Але надалі вони були ліквідовані, хоча зараз підіймаються питання повернення хоча б не окремих військових судів, а окремих  військових суддів в місцевих судах, які будуть мати вузьку військову спеціалізацію.

Безвісти зниклі особи

Раніше для родичів зниклих безвісти військовослужбовців отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації було надзвичайно складним завданням. Проблема полягала у колізії між двома схожими поняттями: «особа, зникла безвісти за особливих обставин» та «безвісно відсутня особа». Ці поняття, хоч і здавалися подібними, мали різні юридичні підстави і вимоги для підтвердження статусу.

Статус «особи, зниклої безвісти за особливих обставин» підтверджувався довідкою з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Цей реєстр створений для обліку таких випадків у контексті воєнного стану. Натомість, статус «безвісно відсутньої особи» визначався за рішенням суду – це була тривала і складна процедура, яка вимагала участі судді та двох присяжних. Така розбіжність створювала юридичні перешкоди для родичів, які прагнули реалізувати свої права.

Однак 14 січня 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив зміни, які узгоджують ці два поняття і значно спрощують процедуру отримання відстрочки для родичів зниклих безвісти військових. Тепер для отримання відстрочки достатньо лише витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою більше не потрібне. Це не тільки знімає бюрократичні перепони, але й дозволяє родичам зосередитися на підтримці сім’ї, а не на тривалих судових процесах.

Тепер згідно з новими правилами, право на відстрочку мають:

  • жінки і чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідні брати чи сестри) зникли безвісти під час захисту України та дії воєнного стану;
  • жінки та чоловіки (або опікуни), які виховують дитину до 18 років, якщо другий із батьків дитини визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім.
ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Відповідальність за СЗЧ: ризики і відповідальність для військовослужбовців

Зазначимо, що статус «зниклого безвісти за особливих обставин» набувається з моменту внесення інформації до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти. Це можливо після подання заяви про факт зникнення особи. Таким чином, сам факт внесення до реєстру є достатнім для реалізації прав родичів.

Прийняті зміни значно полегшують життя родичам, які раніше стикалися з великими труднощами через складні бюрократичні процедури. Тепер процес став швидшим і зрозумілішим, а родичі можуть отримати необхідну відстрочку без зайвих зволікань. Це важливий крок уряду, який враховує потреби громадян у складний для країни час.

Військовий облік 17-річних осіб

9 січня 2025 року в Україні було ухвалено новий закон, який передбачає важливі зміни до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Ці зміни стосуються особливостей взяття громадян України на військовий облік призовників та їх медичного огляду під час базової загальновійськової підготовки. Особливу увагу закон приділяє 17-річним юнакам, які тепер зобов’язані стати на військовий облік у визначені строки. Це нововведення спрямоване на вдосконалення системи військового обліку, а також на підвищення обороноздатності держави в умовах воєнного стану.

Відповідно до закону, всі юнаки, яким у рік постановки на облік виповнюється 17 років, зобов’язані пройти процедуру взяття на облік у період з 1 січня до 31 липня. Для цього передбачено два способи: через електронний кабінет призовника або особисто, відвідавши районний чи міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. У першому випадку юнакам необхідно пройти електронну ідентифікацію, уточнити свої персональні дані та надати всю необхідну інформацію в електронному форматі. У другому випадку вони мають подати документи, перелік яких визначається Міністерством оборони України, безпосередньо до ТЦК та СП.

Раніше процедура взяття на облік передбачала значно коротший термін, який тривав з січня по березень. Новий закон розширює цей період до липня, що дає більше часу для виконання обов’язку та дозволяє знизити навантаження на органи комплектування. Однак, якщо юнак не стане на облік до зазначеної дати, це можна буде зробити лише через особисту явку до ТЦК та СП, але без можливості використання електронного кабінету. Така ситуація також передбачає ризик адміністративної відповідальності.

Законом передбачено перелік поважних причин, за яких непроходження обліку у встановлений строк може бути виправданим. До таких причин належать хвороба, підтверджена медичними документами, стихійні лиха, проживання на тимчасово окупованих територіях або в зонах активних бойових дій, а також інші обставини, що мають бути підтверджені відповідними документами державних органів. У разі відсутності таких причин на порушників накладається адміністративна відповідальність.  Нагадаємо, що наразі за ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період сума штрафу складає від 17 000 до 25 500 грн. Крім того, згідно ст. 2101 Кодексу за аналогічними сумами штрафу можуть бути покарані ті, хто порушує законодавство про мобілізаційну підготовку та оборону.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Виплати для звільнених військових: що гарантує закон і як їх отримати

Новий закон також покликаний вдосконалити систему обліку через використання сучасних технологій. Електронний кабінет призовника є зручним інструментом для юнаків і дозволяє зменшити бюрократичні складнощі. Водночас це забезпечує оперативність і прозорість у роботі територіальних центрів комплектування. Розширення строків та впровадження нових механізмів є відповіддю на виклики, які постали перед країною у зв’язку з воєнним станом.

Зазначимо, що в Україні адміністративна відповідальність настає з 16-річного віку, як це визначено Кодексом України про адміністративні правопорушення. Це означає, що навіть молоді громадяни, які тільки-но досягли цього віку, повинні уважно дотримуватися вимог законодавства, щоб уникнути можливих санкцій. Завчасне виконання своїх обов’язків перед державою не лише полегшує процедури, але й запобігає правовим ускладненням.

Військовий облік жінок

Окремо в законодавстві регламентовано питання, яке стосуються жінок, які можуть бути залучені до військового обліку. Закон «Про військовий обов’язок і військову службу» визначає, що жінки, придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, можуть бути взяті на облік у кількох випадках.

По-перше, жінки, які добровільно виявили бажання проходити базову військову службу, беруться на облік призовників за власною заявою. Це відбувається безпосередньо перед направленням на службу. Після її завершення вони, за бажанням, можуть бути взяті на облік військовозобов’язаних, що регулюється частиною одинадцятою статті 26 цього закону. Це відкриває можливість для жінок продовжувати служити в резерві або брати участь у мобілізаційних заходах.

По-друге, жінки, які здобули медичну або фармацевтичну спеціальність у закладах професійної, фахової передвищої або вищої освіти, підлягають обов’язковому взяттю на військовий облік військовозобов’язаних. Їхні знання та навички мають важливе значення для підтримки медичної складової армії в умовах війни.

По-третє, жінки, які мають професії чи спеціальності, споріднені з військово-обліковими спеціальностями, затвердженими Міністерством оборони України, можуть бути взяті на військовий облік за їхнім бажанням. Це положення надає їм можливість зробити свій внесок у зміцнення обороноздатності країни, особливо якщо їхні професійні навички можуть бути корисними у військовій сфері.

Законодавчі зміни підкреслюють важливість залучення жінок до системи військового обліку. Це демонструє усвідомлення ролі жінок у захисті держави, водночас надаючи їм право самостійно вирішувати, чи хочуть вони брати участь у військовій службі. Дотримання цих норм є обов’язковим, а їх недотримання може призвести до адміністративної відповідальності.

Отже, зміни у військовому законодавстві продовжують вдосконалюватися, враховуючи потреби сучасності. Очікується, що подальші корективи будуть спрямовані на розширення можливостей і уточнення процедур для забезпечення ефективного функціонування військової системи. Слідкуйте за нововведеннями, адже обізнаність є ключем до успішного забезпечення своїх прав.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку