Штучний Інтелект в медіа: проблеми і тенденції

Наразі значна частина світових медіа вказують на загрозу існуванню журналістики через нейромережі. Деякі видання навпаки – активно використовують чат-боти. Втім обидва табори сходяться на тому, що поява чат-ботів змінила правила гри на інформаційному полі.

Чому ШІ є загрозою для журналістики

“Небезпека полягає у самому алгоритмі, за яким функціонують різноманітні чат-боти” – вважають провідні світові організації та експерти, що опікуються свободою слова та правами людей.

Інструменти ШІ, основані на споживанні інформації з інтернету, призводить до глобальних проблем:

1. Нехтування інтелектуальною власністю

ШІ не здатний до абстрактних міркувань, креативності, аналізу або критичного мислення, що необхідні для формування оригінального контенту. Тобто, усі тексти та зображення генеруються за рахунок чужої інтелектуальної власності.

У чат-ботах неможливо дослідити базові джерела інформації. Таким чином, виробники нібито захищають себе від конкурентів. Втім, закритий вихідний код є вкрай зручним способом приховати масове порушення авторських прав.

2. Неякісний контент

Інструменти ШІ не мають фільтрів для розпізнавання фейків. Тобто, інформація, з якої чат-бот генерує відповідь, від початку є принаймні частково хибною.

У налаштуваннях чат-ботів відсутні етичні фільтри, тож вони є максимально зручними інструментами для провокативного та суспільно-небезпечного контенту.

Війна між медіа і виробниками чат-ботів

Наприкінці 2023 року, після того, як колективний позив художників проти ШІ не дав позитивного результату, за справу взялися ЗМІ. Вісім видань групи Alden Global Capital подали до суду на виробників найпопулярніших чат-ботів.

“Microsoft і OpenAI просто беруть продукт роботи репортерів, журналістів, редакційних авторів, редакторів та інших осіб, які роблять внесок у роботу місцевих газет — і все це без жодної уваги до зусиль, а тим більше до законних прав тих, хто створює та публікує новини, на які покладаються місцеві громади”, – йдеться в позові.

Серед доказів нехтування авторськими правами є частини опублікованих статей, що були “згенеровані” ChatGPT та чат-ботами Microsoft, при чому ці матеріали не містили посилання на автора та видання. Однак найбільш тривожними для суспільства стали звинувачення у тому, що моделі GPT просто вигадують інформацію та приписують її відомим газетам і журналам. Наприклад, ChatGPT може неправдиво заявити, що Daily News схвалює ідею, що ін’єкції білизни можуть лікувати Covid-19, Tribune схвалила дитячий шезлонг, що привів до смерті немовлят, а The Denver Post повідомляв, що куріння може лікувати астму

“Цей процес схожий на відомі випадки коли ChatGPT вигадував фальшиві твердження, а потім цитував, відповідаючи на юридичні запитання. Мовою штучного інтелекту це називається «галюцинацією» — простою англійською мовою це дезінформація” – заявив представник New York Daily News.

Водночас в медіасфері існують прихильники ШІ

Видання, що використовують чат-боти для виготовлення журналістського контенту, наголошують:

• Штучний Інтелект здатен миттєво узагальнювати інформацію та швидко реагувати на зміни.
• Інструменти ШІ відмінно пораються з автоматизацією медійних процесів та опрацьовують великі обсяги даних.

Так, “фішкою” німецького видання Express.de, є журналістка Клара, яка по суті є чат-ботом. Віртуальна авторка має власних фанатів, що залюбки читають її статті та дослідження, особливо популярними є її спортивні замітки. Втім, власник зізнається, що Клару перевіряють спеціальні редактори.

Норвезька газета Aftenposten також відкрито залучає чат-боти для створення подкастів та аудіо-роликів. Після того, як видання почало використовувати штучний інтелект, її аудиторія значно збільшилась за рахунок молоді.

Представники розробника чат-ботів OpenAI стверджують, що безліч журналістів використовує їхні інструменти, але не афішують це.

Як влада у різних країнах захищає авторське право від ШІ

З середини минулого року світ намагається регламентувати використання Штучного Інтелекту. До “приборкання” чат-ботів долучились ЮНЕСКО й ООН. Втім їхні резолюції мають характер рекомендацій, тож кожна країна обирає свій шлях.

Америка

Бюро авторських прав США є офіційним органом з регулювання інтелектуальної власності, наразі він намагається знайти компроміс. У Бюро видали інструкцію щодо реєстрації творів, створених за допомогою ШІ, де зазначено, що виключно людський внесок у твір може претендувати на захист авторських прав. Тобто, частини твору, які були згенеровані штучним інтелектом, можуть використатися без дозволу власника. Однак Інструкція Бюро часто піддається критиці через неоднозначність формулювань та складність у застосуванні.

Китай

Попри претензію на лідерство у розвитку штучного інтелекту, Піднебесна досі не має чіткого юридичного визначення для згенерованих творів. В результаті країна вже має низку скандалів. Нещодавно відбулося два великих судових процеси на тему авторських прав. У першому випадку, відомому як “Feilin проти Baidu”, твір, створений ШІ, був визнаний об’єктом суспільного надбання. У другій справі, “Shenzhen Tencent проти Yingxun”, суд ухвалив, що так саме згенерована фінансова стаття є інтелектуальною власністю.

Великобританія

Перша країні, яка надала захист авторськими правами творам, створеним ШІ. Тут 1988 року діє закон, який надає авторство творів, створених системами штучного інтелекту, їх розробникам. Медіа та різноманітні мистецькі об’єднання намагаються змінити цей закон, але поки що не мають успіху.

Україна

Головним документом, який регламентує ШІ є Дорожня карта. В основі впровадження регулювання штучного інтелекту лежить bottom-up підхід, який передбачає рух від меншого до більшого: спочатку бізнесу нададуть інструменти для підготовки до майбутніх вимог, а після цього буде ухвалено закон.

Євросоюз

2 лютого 2024 Європарламент ухвалив перший у світі Закон про штучний інтелект. На думку експертів, цей документ має достатньо чіткі та дієві визначення та сприяє захисту авторських.

Тенденції

Попри недосконалості процесів регулювання, стосунки між медіа та ШІ очевидно тяжіють до взаємодії.  Хоча на цей час більшість світових видань оберігає інтелектуальну власність шляхом блокування, частішають й випадки офіційних домовленостей між ЗМІ та виробниками чат-ботів. Так, у 2023  році Associated Press уклала угоду про обмін новинами та інформацією з OpenAI. За словами професорки з інформаційних технологій Памела Самуельсон, ця подія є лише початком цілої низки угод про партнерство.

“Прогрес неможливо зупинити, але можна знаходити ліцензійні шляхи захисту інтелектуального права” – відмітила експертка.

Ще однією тенденцією майбутнього Памела вважає розробку медіаресурсами власних інструментів ШІ.

Більшість провідних правозахисників, в тому числі “Репортери без Кордонів” також вважають, що найближчим часом конфлікт між ШІ та медіа почне сходити нанівець. Частина контенту, переважно новини, перетвориться на зону відповідальності чат-ботів. Втім авторські матеріали збережуть свою самобутність і цінність.