Загибель перших осіб впливових світових, а тим більше ядерних, держав зазвичай породжує питання планетарного масштабу: Що зміниться? До кого перейде влада? Чи вплинуть зміни на ситуацію в регіоні й світі?
Нас ці питання особливо цікавлять в контексті російсько-української війни, з огляду на міжнародну політику, що визначає партнерів та антагоністів України в цілому.
Смерть президента Ірану – країни, що має безпосередню причетність до російської агресії, безумовно, є подією, яка заслуговує на аналітику і прогнози.
Нагадаємо, що 19 травня розбився гелікоптер, який перевозив іранського президента Ібрагіма Раїсі, міністра закордонних справ Ірану, а також інших високопосадовців з візиту до Азербайджану.
Смерть Раїсі відбулася на тлі розбіжностей усередині країни через низку політичних, економічних і соціальних криз, пов’язаних із міжнародним тиском на Іран в контексті ядерної програми та співпраці з Росією. Не дивно, що резонанс навколо трагедії оприявнив різне ставлення країн до Ірану, його політики та дій на міжнародній арені.
Дійсно, резонанс цей доволі строкатий: від глибокого суму до обережного оптимізму щодо глобальних змін на користь демократичного світу.
Низка східних країн (Ірак, Пакистан, Індія, Катар) висловили співчуття і повідомили про засмученість з приводу “мученицької смерті” перших осіб Ірану.
Найглибші співчуття та солідарність “Верховному лідеру Ірану Алі Хаменеї, іранському уряду та іранському народу з приводу “цієї величезної втрати” висловили також хусити Ємену та Хамас.
Прагматично на смерть іранських високопосадовців зреагували нафтовики, констатувавши підвищення цін на нафту внаслідок політичної невизначеності.
Впливове американське видання Foreign Policy написало, що смерть Раїсі стала завершенням короткої, але бурхливої ери в іранській політиці, під час якої країна різко повернула в бік жорсткої лінії та привела Близький Схід до межі регіональної війни.
За майже три роки знаходження при владі Раїсі скерував політику Ірану в більш консервативний бік та зробив країну явним антагоністом США.
Він продовжив лінію свого попередника Хасана Рухані, який, не досягши з Заходом розрядки щодо ядерної програми Ірану, посилив у регіоні атаки через проксі-угруповання, такі як Хезболла в Лівані чи Єменські Хусити.
Агенція Reuters запропонувала коротке досьє загиблого президента, яке дозволяє оцінити його впливовість:
- претендент на пост верховного лідера Ірану
- протеже Алі Хаменеї та різкий критик Заходу
- жорстко розправлявся з інакомисленням усередині країни
- дотримувався безкомпромісної позиції на ядерних переговорах
- причетний до участі у стратах 1980-х років
Додамо також, що Іран під керівництвом Раїсі підтримував Росію у війні проти України шляхом масштабного експорту дронів-камікадзе Shahed та артилерії. Іран збільшив кількість атак регіональних проксі-формувань проти США та Ізраїлю після нападу ХАМАС на Ізраїль у жовтні 2023 року. За місяць до смерті Раїсі Іран здійснив масовану атаку дронами і ракетами на Ізраїль.
Чи зміниться зовнішня політика Ірану із загибеллю президента?
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) уважають, що смерть Раїсі не змінить нинішню траєкторію режиму до більш жорсткої та консервативної внутрішньої політики та більш агресивної регіональної політики.
Сергій Данилов, заступник директора Центру близькосхідних досліджень, в етері “Радіо Свобода” зазначає, що ситуація може змінитися і для Ірану, і для нашої країни, якщо наступний президент Ірану змінить курс з проросійського на прозахідний.
Він також уважає, що авіакатастрофа стала наслідком дії тривалих санкцій на авіабудівну галузь Ірану. Навіть перші особи країни користувалися застарілими гелікоптерами, що й призвело до трагічних наслідків.
За виразом, С.Данилова, Раїсі був креатурою верховного лідера Ірану Алі Хаменеї і жорстким виконавцем його волі. Без тіні сумнівів він придушував будь-які протести. Російський проєкт і конфронтація із Заходом у купі із розширенням впливу на близькому Сході для Раїсі стали основою в утвердженні політики і влади всередині країні.
Віце-президент Ірану зараз буде організовувати вибори, на що відведено 50 днів. Передбачається, що верховний лідер зробить усе, аби на етапі висунення претендентів на президентське крісло на допустити потрапляння у виборчий список популярних і недостатньо слухняних політиків.
Разом з тим, ця смерть може запустити внутрішню конкуренцію і елітний розкол, – переконаний С.Данилов. – Далеко не всі в іранському істеблішменті підтримують проросійський курс і зближення з Росією, яке проводив Раїсі разом з верховним лідером. Достатньо голосів, зокрема й у Кабміні, для заперечення цього політичного вектору і пошуку способів взаємодії з Заходом. Тож, кандидатури й вибори дуже важливі, попри те, що в Ірані існують організаційні механізми відсікти від виборчого процесу кандидатури, які б задовільнили Київ.
Интересно, что будет дальше