Returning from Occupation: Stories of Seven Teenagers Who Survived Pressure, Violence, and Persecution

Oksana21.02.2026

0 26 3 minutes read

Зміст

The return of Ukrainian children from temporarily occupied territories remains a separate and complex area of work for the state and volunteer initiatives, because behind each such case are specific destinies, traumatic experiences and the need for long-term recovery after experienced. Another return of seven teenagers testified to the conditions in which they were forced to live, facing pressure from security forces, humiliation for their language or faith, and threats of physical violence.

Return of teenagers to Ukraine

Seven teenagers were returned to Ukraine from the temporarily occupied territories, where they were subjected to physical violence, psychological pressure, threats, and religious oppression, and after returning found themselves in a safe environment and received the necessary assistance. This was reported by Bring Kids Back UA, which reported that all those rescued are now under the care of specialists.

The stories of these teenagers, each with their own dramatic circumstances, testify to the systemic nature of the persecution they faced during their stay in the occupation, as well as the consequences that such events left on their psychological state.

Search with weapons and threats of “basement”

Among those returned is 17-year-old Solomiya, whose home was raided by representatives of the Russian FSB, who conducted an illegal search and checked her personal gadgets, while at the same time holding a weapon aimed at the girl’s mother. The threats made during this visit concerned both the girl herself, who was about to be taken to a boarding school, and her mother, who was promised to be sent “to the basement”.

See also Українські діти щодня потерпають від наслідків війни, яка руйнує їхнє дитинство, змушує жити в страху й адаптуватися до суворої реальності. Проте не лише бойові дії забирають життя маленьких українців. Вони стають жертвами нещасних випадків, які можна було б попередити. Історія, що сталася на Херсонщині, є черговим трагічним нагадуванням про те, наскільки важливою є пильність дорослих. Трагедія на річці Інгулець 13 лютого у Великоолександрівській громаді Херсонської області сталася страшна подія, яка забрала життя трьох дітей. Про це повідомив голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін. Група підлітків - 5 дітей - вийшла на тонку кригу замерзлої річки, не підозрюючи про смертельну небезпеку. Лід не витримав ваги дітей, і вони пішли під воду. 16-річна дівчина спробувала витягти дітей з води, проте сама опинилася під кригою. На щастя, трагедію помітив місцевий мешканець, який кинувся на допомогу та зміг врятувати двох дівчат – 16-річну та 12-річну. Вони дісталися берега, але зазнали переохолодження. Але троє інших – 9-річний хлопчик, 13-річний хлопчик та 14-річна дівчинка – загинули в холодних водах Інгульця. Пошуково-рятувальна операція тривала два дні. Лише 15 лютого вдалося знайти тіло останнього зниклого підлітка. До операції були залучені десятки рятувальників, спеціальна техніка та навіть підводні дрони, але повернути дітей до життя було неможливо. Чому це відбувається Тонкий лід, відкриті водойми, небезпечні забави – діти часто не усвідомлюють загрози, а дорослі не завжди встигають запобігти трагедіям. Зима в Україні нестабільна, і замерзлі водойми не завжди мають міцний лід, що робить їх смертельною пасткою. Але головна причина подібних випадків – недостатня обізнаність дітей про правила безпеки та недогляд з боку дорослих. Це не перший і, на жаль, не останній випадок, коли діти гинуть на воді, взимку чи влітку. Кожен рік статистика рятувальників фіксує десятки смертей через необережність на водоймах. Як запобігти таким трагедіям Цю трагедію вже не виправити, але ми можемо зробити все можливе, щоб подібне більше не повторилося. Ось кілька основних порад, які допоможуть батькам уберегти дітей від небезпеки: Розповідайте дітям про небезпеку. Поясніть, що виходити на лід без супроводу дорослих категорично заборонено, навіть якщо здається, що він міцний. Навчіть їх розпізнавати небезпечні місця – тонкий або потрісканий лід, ділянки біля течії чи ополонки. Слідкуйте, де гуляють діти. Часто батьки недооцінюють, наскільки ризикованими можуть бути дитячі ігри. Якщо поблизу є водойма, переконайтеся, що дитина знає, що виходити на лід смертельно небезпечно. Поясніть, як діяти у разі небезпеки. Навчіть дітей не панікувати, якщо вони провалилися під лід. Розкажіть, що потрібно широко розкинути руки на поверхні, щоб не піти під воду, і спробувати вибиратися грудьми вперед. Контролюйте підлітків. Старші діти часто недооцінюють ризики та йдуть на небезпечні експерименти. Важливо розмовляти з ними про можливі наслідки, щоб вони не шукали пригод там, де їх чекатиме трагедія. Реагуйте швидко. Якщо ви стали свідком того, як хтось провалився під лід, не біжіть одразу на допомогу – лід може не витримати й вас. Використовуйте довгі предмети (мотузку, дошку, ремінь) та одразу викликайте рятувальників. Життя дітей – найцінніше, що ми маємо. Їхня безпека залежить не лише від них самих, а й від відповідальності батьків, вчителів і всього суспільства. Пильність, обережність і знання правил безпеки можуть урятувати життя. Нехай ця трагедія стане уроком для всіх, щоб більше жодна сім’я не втратила свою дитину через нехтування елементарними правилами.

After what she experienced, Solomiya is facing panic attacks and severe insomnia, which was a direct consequence of the events that unfolded in her own home and were accompanied by demonstrative aggression from the security forces.

Two hours of torture for speaking Ukrainian

18-year-old Artem was also returned to the territory controlled by Ukraine, who was handcuffed to a battery by representatives of the Russian military police and tortured for two hours because of his answers in Ukrainian language. During interrogation, he was beaten with rubber batons on his torso and legs, and plastic cuffs were tightened on his arms, causing pain and leaving marks.

Threats of physical violence were accompanied by insults – the military called the boy a “Khokh” and spoke of the possibility of killing him, which created an atmosphere of constant fear and humiliation.

Religious oppression and forced military registration

Another story concerns 18-year-old Kostya, who from childhood suffered religious oppression in his Protestant community and at school faced humiliation because of his own faith. After the establishment of the occupation authorities, he was forced to register for military service and undergo ideological tests, during which his attitude towards the Russian army was checked.

Later, the boy was planned to be mobilized for military service, which in fact meant being drawn into the structures of the occupying state against his beliefs and will.

Threats from a teacher

Among those rescued was also 18-year-old Ostap, who had repeatedly heard threats at school from a teacher who collaborated with the Russian special services. The teacher openly declared that he could make any of the students simply disappear, and these words were spoken in an atmosphere where fear was already a familiar tool of influence.

See also In Ukraine, a register of child abductors who illegally took them to the territory of the Russian Federation appeared

The young man repeatedly witnessed the harassment of children for their pro-Ukrainian position, which turned the educational institution into a space of constant pressure, where any deviation from the imposed requirements could have dangerous consequences.

After returning, all seven teenagers are in the “Hope and Restoration” centers, where they are provided with psychological support, help with document restoration, and resolving housing issues. Working with specialists aims to stabilize their emotional state and create conditions for a future life without the fear that accompanied them during the occupation.