Криптовалюта з моменту свого створення у 2009 році, пройшла шлях від нішевого явища до мейнстріму. Зараз, все більше банків цікавляться цією технологією та шукають способи її використання. Одним з таких способів є токенізація активів.
Яка роль токенізації активів у залученні банків до криптовалюти та як вона використовується в Україні?
Токенізація представляє собою процес перетворення реальних активів, таких як акції, облігації, нерухомість, або навіть предмети мистецтва, на цифрові токени. Ці токени можуть потім використовуватися для торгівлі, інвестування, або інших цілей. Токенізація активів стала однією з найбільш обговорюваних тем в сфері фінансів та криптовалюти. Цей процес, який полягає в перетворенні реальних активів на цифрові токени, відкриває нові можливості для банків та інших фінансових установ у сфері криптовалюти. Токенізація активів дозволяє банкам залучати нових клієнтів та розширювати свої послуги. Завдяки токенізації, банки можуть пропонувати своїм клієнтам доступ до цифрових активів, таких як криптовалюта, без необхідності володіння фізичними активами. Це робить криптовалюту більш доступною для широкої аудиторії, зокрема для тих, хто раніше не мав можливості інвестувати в цей вид активів.
Така процедура дозволяє банкам залучати нові джерела фінансування. Замість традиційного кредитування, банки можуть випускати токени, які представляють певну вартість активу. Ці токени можуть бути продані інвесторам, що дозволяє банкам отримати необхідні кошти для розвитку своїх проектів. Такий підхід є більш гнучким та ефективним, оскільки він дозволяє фінансовим установам залучати кошти без необхідності використання традиційних інструментів.
У чому переваги токенізації?
Токенізація активів допомагає банкам зменшити ризики та збільшити прозорість у фінансових операціях. Завдяки використанню блокчейн-технології, транзакції з токенами можуть бути записані та перевірені в реальному часі. Це дозволяє зменшити ризик шахрайства та зловживання, оскільки всі операції зафіксовані в розподіленій базі даних, яка не може бути змінена без погодження всіх учасників мережі. Блокчейн-технологія забезпечує прозорість у фінансових операціях, що дозволяє клієнтам та регуляторам відстежувати всі транзакції та переконатися в їх законності.
Слід згадати і про економічні переваги, які токенізація активів принесла банкам. Замість традиційних фінансових операцій, які вимагають значних витрат на обробку та зберігання даних, токенізація дозволяє здійснювати операції швидше та ефективніше. Банки можуть зменшити витрати на інфраструктуру та персонал, оскільки багато процесів можуть бути автоматизовані за допомогою блокчейн-технології. Крім того, токенізація активів дозволяє банкам залучати нові джерела доходу, такі як комісії за транзакції та управління активами. Головна перевага токенізації активів для банків є збільшення ліквідності. Традиційно, активи, такі як нерухомість або цінні папери, можуть бути складними для продажу або переобліку. Токенізація дозволяє банкам перетворити ці активи на цифрові токени, які можуть бути легко куплені та продані на блокчейні. Це дозволяє банкам швидше реалізувати свої активи та отримати доступ до грошей, які можуть бути використані для нових інвестицій або розширення діяльності. Замість того, щоб продавати цілі активи, банки можуть випустити токени, які представляють частки цих активів. Це дозволяє інвесторам придбати частку активу, навіть якщо вони не мають достатньої суми для придбання всього активу. Такий підхід відкриває нові можливості для малих інвесторів, які раніше не мали доступу до таких активів.
Мінуси токенізації:
Токенізація активів ставить перед банками виклики. Один з них – це питання регуляторної відповідальності. Токени є цифровими активами, їх випуск та торгівля підлягають регулятивним вимогам. Банки повинні бути впевнені, що вони дотримуються всіх вимог та норм, що стосуються випуску та торгівлі токенами. Це може вимагати додаткових зусиль та ресурсів з боку банків. Щоб використовувати цю систему потрібні нові технології та інфраструктура. Банки повинні мати відповідні системи для випуску та управління токенами, а також для торгівлі ними на блокчейні. Це може вимагати значних інвестицій у розробку та впровадження нових технологій. Банки також повинні забезпечити безпеку та захист цифрових активів від кібератак та інших загроз.
Чому банки цікавляться токенізацією?
Існує низка причин, що пояснюють зростаючий інтерес банків до токенізації:
- Зниження витрат та підвищення ефективності: Токенізація може автоматизувати багато процесів, що призводить до економії коштів та підвищення ефективності роботи банків (Звіт McKinsey & Company, 2022).
- У Доповіді Світового банку йдеться, що токенізовані активи можуть допомогти банкам вийти на нові ринки та запропонувати свої продукти та послуги ширшому колу клієнтів.
- Завдяки токенізації банки отримують змогу створювати принципово нові продукти та послуги, які раніше були неможливими
- Збільшення конкурентоспроможності:впровадження токенізації дозволяє банкам підвищити свою конкурентоспроможність на швидкозмінному фінансовому ринку.
Наразі банки застосовують токенізацію кількома способами:
- Випуск власних криптовалют (stablecoin): Деякі банки вже випустили власні стейблкоїни – криптовалюти, прив’язані до курсу традиційних валют, таких як долар США (JPMorgan Chase, 2021).
- Токенізація традиційних активів: Банки почали токенізувати акції, облігації та нерухомість, відкриваючи для них нові можливості інвестування (Goldman Sachs, 2022).
- Створення платформ для торгівлі токенами: Деякі банки розробили спеціальні платформи для здійснення операцій з токенізованими активами (Citibank, 2023).
- Запровадження децентралізованих фінансових (DeFi) послуг: Окремі банки експериментують із децентралізованими фінансовими послугами, такими як кредитування та депозити на базі блокчейну (HSBC, 2023).
Токенізація активів в Україні
Українські банки також цікавляться токенізацією, хоча наразі їхні кроки у цьому напрямку є обережними.
Ощадбанк:
У 2021 році Ощадбанк оголосив про плани випуску власного стейблкоїну, прив’язаного до гривні. Наразі стейблкоїн не випущений, але банк продовжує досліджувати цю технологію.
Альфа-Банк Україна:
У 2022 році Альфа-Банк Україна запустив платформу для торгівлі криптовалютами. Платформа пропонує торгівлю Bitcoin, Ethereum, Litecoin та Bitcoin Cash.
Unex Bank
Unex Bank спільно з компанією Mastercard та фінтех-стартапом Weld Money запустили першу в Україні криптовалютну платіжну картку weld, яка дозволяє розраховуватися криптовалютою за товари та послуги всюди, де доступні безготівкові оплати. Weld card являє собою цифрову платіжну картку на базі Debit Mastercard, яка прив’язана до криптовалютного гаманця на платформі Weld Money.
ПриватБанк вивчає можливості використання токенізації для різних сфер, таких як платежі, торгівля та реєстрація активів. Наразі банк не оголосив про будь-які конкретні плани в цій сфері.
- Токенізація активів в Україні поки що знаходиться на ранній стадії розвитку, і тому є декілька причин:
- Невизначеність регулювання – в Україні поки що не існує чіткого регулювання криптовалют та токенізованих активів.
- Кібербезпека – токенізовані активи можуть бути вразливими до кібератак.
- Волатильність криптовалют – вони можуть бути дуже мінливими, що може призвести до втрат для інвесторів.
Прогнози і перспективи токенізації активів в Україні
Україна входить до країн, у яких найактивніше використовують криптовалюти. Так, у минулого року за даними дослідження Merchant Machine Україна була на другому місці у світі за цим показником, розділивши трійку лідерів із США та Великобританією. На даний момент криптовалюти та цифрові активи в Україні не заборонені, але поки що не мають чіткого нормативного регулювання. Однак цифровим активам за своєю природою не обов’язково «вписуватися» в ту чи іншу юрисдикцію, і незалежно від подальшої долі легалізації криптоактивів українці можуть знайти законні способи участі на цьому ринку, буть то підприємці, інвестори, підрядники чи клієнти.
Однак існують й перепони на шляху переходу економіки (тобто реальних активів) у цифровий простір. По-перше, необмежений доступ до активів, надмірна простота реєстрації та закриття рахунків може призвести до певного хаосу. По-друге, поки що не існує єдиного підходу до токенізації, що впливає на багато чинників – управління активами та розподіл ролей, безпеку, інтеграцію з традиційними платіжними системами тощо. Тож у багатьох аспектах державне регулювання цього процесу є необхідним, і за кілька років цілком можна очікувати приходу якогось загального консенсусу як серед блокчейн-проектів, так і з погляду їхньої взаємодії з існуючими інститутами влади.
